Рішення

від 01.07.2020 по справі 521/16806/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/16806/19

Провадження № 2/521/890/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання - Петренчук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОДА фірма "Легіон" (місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд.4/1) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, а/с №272), про стягнення збитків, що були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ОДА фірма Легіон звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з вищевказаним позовом, з урахуванням уточненої 27.01.2020 року, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон , код ЄДРПОУ - 22451625 матеріальні збитки від ДТП в розмірі 72 224,58 грн. (55 264,58 грн. - відновлювальний ремонт, 15 760 грн. - за знаходження автомобілю на майданчику тимчасово затриманого транспорту, 1 200 грн. - за проведення експертного дослідження), моральну шкоду у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон , код ЄДРПОУ - 22451625 судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ ОДА фірма Легіон зазначило, що 15 вересня 2017 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, у денний час доби, при необмеженій видимості та при сухому дорожньому покритті, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним легковим автомобілем HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по правій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога у м. Одесі з боку вул. Центральний Аеропорт в напрямку вул. Аеропортівської, на якій організовано двосторонній рух, по дві смуги руху у кожному напрямку, що поділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3 згідно Правил дорожнього руху України.

Здійснюючи рух у вказаному напрямку, в районі буд. №10/2 вул. Овідіопольська дорога, при зміні дорожньої обстановки, а саме: при виникненні у водія ОСОБА_1 необхідності виконання маневру перестроювання із правої у ліву смугу свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, останній перед зміною свого напрямку руху був не уважним і за дорожньою обстановкою не стежив, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, після чого почав здійснювати маневр перестроювання, із правої у ліву смугу свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога.

Під час виконання маневру перестроювання, водій ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, керованого ним автомобіля HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , яка б дозволяла йому постійно безпечно керувати транспортним засобом, контролювати його рух в межах своєї смуги руху, вчасно реагувати на можливу зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечної дистанції до іншого попутного для нього автомобіля, що здійснював рух попереду нього по лівій смузі руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, із меншою швидкістю руху, не прийняв вчасно заходів для зменшення своєї швидкості руху, після чого безпідставно прийняв відворот руля вліво по ходу його напрямку, перетнув дорожню розмітку 1.3. згідно ПДР та виїхав у ліву смугу руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, зустрічного для себе напрямку руху, де при зустрічному роз`їзді не витримав безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами і як наслідок, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107 , р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога у зустрічному з автомобілем HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , прямому напрямку руху та, до моменту зіткнення транспортних засобів встиг прийняти міри по екстреному гальмуванню не змінюючи своєї смути руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога.

В результаті даного зіткнення автомобіль ВАЗ , р.н. НОМЕР_2 в неконтрольованому режимі відкинуло вправо по ходу його напрямку руху, у праву попутну для нього смугу руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, де також відбулося зіткнення з попутним автомобілем MITSUBISHI LANCER , р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2107 , р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника правого колінного суглобу, з якими був госпіталізований до КУ Міська клінічна лікарня №11 , та які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2849 від 27 листопада 2017 року, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70 000 гривень моральної шкоди.

Згідно позовної заяви автомобіль належить на праві власності ТОВ ОДА фірма Легіон . При розгляді кримінальної справи цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, що був проведений експертом ОСОБА_4 , від 19 листопада 2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю складає 75 862,42 грн., ринкова, вартість автомобілю складає 55 264,58 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобілю складає 12 165,33 грн. Огляд пошкодженого автомобілю проводився 02 листопада 2017 року, про час і місце проведення якого заподіювач шкоди і страхова компанія заподіювана шкоди повідомлялися належним чином. За проведення експертного автотоварозначного дослідження сплачено 1 200 грн.

Позивач стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ Київський страховий дім (код ЄДРПОУ - 25201716), страховий поліс ОСЦВ НОМЕР_4 ). Але, після укладення договору страхування, настання страхового випадку ліцензія на здійснення страхування ПрАТ Київський страховий дім була анульована. На теперішній час ПрАТ Київський страховий дім знаходиться у стадії припинення.

Згідно уточненої позовної заяви, 05 липня 2018 року ПрАТ Київський страховий дім втратило право укладати договори ОСЦПВВНТЗ та втратило статус асоційованого члена МТСБУ, а всі договори, що були укладені страховиком до припинення членства в МТСБУ, продовжують діяти до закінчення їх строку.

Позивач стверджує, що загальні збори акціонерів ПрАТ Київський страховий дім оголосили про його припинення шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу товариства, уповноваженого на це установчими документами.

У зв`язку з цим, ТОВ ОДА фірма Легіон неодноразово зверталося з листами до Голови комісії з припинення ПрАТ Київський страховий дім , у якому просило повідомити про виплату страхового відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон , оскільки з 19.09.2017 року в ПрАТ Київський страховий дім знаходиться на розгляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заява про страхове відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон .

Враховуючи все вищевикладене, ТОВ ОДА фірма Легіон звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 15.09.2017 року.

20.01.2020 року третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у позивачу в позовних вимогах до нього.

13.01.2020 року відповідач - ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд позовну заяву залишити без задоволення.

27.01.2020 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив збільшити позовні вимоги до ОСОБА_1

26.02.2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , у якому просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання з`явився, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача судове з`явився, просив відмовити у задоволенні позовної заяви, відзив на позов надав.

Третя особа без самостійних вимог в судове засідання не з`явилася, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов надала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.09.2017 водій ОСОБА_1 керуючи у м. Одесі автомобілем марки Хюндай р.н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2107, р.н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а водій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70 000 гривень моральної шкоди (а.с.6-10).

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що автомобіль ВАЗ-2107 р.н НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 , належить на праві власності ТОВ ОДА фірма Легіон . При розгляді кримінальної справи ТОВ ОДА фірма Легіон цивільний позов не заявляло.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до наведених норм факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Таке зобов`язання виникає із факту завдання шкоди та припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 № 1961-IV, за приписами статті 3 якого метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі ст. 6 Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (статті 9, 22-31, 35, 36 Закону України № 1961-ІV).

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , на дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме - 15.09.2017 року автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , забезпечений полісом обов`язкового страхування серії АК № НОМЕР_5 , реалізований ПрАТ Київський страховий дім .

Таким чином, у страховика - ПрАТ Київський страховий дім виник обов`язок з виплати страхового відшкодування у випадку ДТП з вини водія застрахованого авто.

Розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, встановлений ст. 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

На підставі п. 22. 1 ст. 22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

3 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в якій містяться висновки, щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність. Великою Палатою Верховного Суду було надано такі роз`яснення.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Відтак, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування .

У відповідності до положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного суду.

Отже, відшкодування шкоди ОСОБА_1 на підставі полісу обов`язкового страхування серії НОМЕР_4 , зокрема, і у випадку ДТП з вини водія застрахованого авто можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ Київський страховий дім не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності ПрАТ Київський страховий дім . В останньому випадку обсяг відповідальності ОСОБА_1 обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на ОСОБА_1 , яка уклала відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Щодо відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон витрат пов`язаних зі зберіганням автомобіля, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на арешт майданчику, суд зазначає, що згідно ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію та транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи положення чинного законодавства України про страхування та цивільного законодавства України, правову позицію з даного питання Великої Палати Верховного Суду, висловлену у рішенні від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц, у даному випадку відшкодування майнової, заявленої позивачем у розмірі 72 224 гривні 58 копійок та моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, має бути здійснено страховою компанією - ПрАТ Київський страховий дім відповідно до умов договору страхування, згідно якого розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000 грн.

Стосовно тверджень позивача, що він 19.09.2017 року звернувся до ПрАТ Київський страховий дім з заявою до представництва страховика, розташованого к м. Одесі, з повідомленням про подію, що може бути визнано страховою, та подана заява про виплату страхового відшкодування, а також, те що ТОВ ОДА фірма Легіон неодноразово зверталася з листами до Голови комісії з припинення ПрАТ Київський страховий дім , у яких просило повідомити належним чином про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон , оскільки з 19 вересня 2017 року в страхової компанії знаходяться на розгляді повідомлення про ДТП та заява про страхове відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон , суд роз`яснює наступне.

Судом встановлено, що 13.08.2018 року, загальні збори акціонерів ПрАТ Київський страховий дім оголосили про його припинення шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу товариства, уповноваженого на це установчими документами, компанія втратила право укладати договори ОСЦПВВНТЗ. Всі договори, що укладені страховиком до його припинення, продовжують діяти до закінчення їх строку дії. Припинення ПрАТ Київський страховий дім членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами ОСЦПВВНТЗ.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , визначено, що страховик, членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до п. 20.3 ст. 20 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обв`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика,що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів.

Виходячи з результатів правового аналізу вказаних норм матеріального права, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури ліквідації в особі ліквідаційної комісії.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищенаведену норму, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення з ОСОБА_1 судові витрати та витрати на професійну допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Згідно ст. 273 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Керуючись, ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 22, 993, 999,1187, 1191,1192 ЦК України, ст.ст. 141, 200, 204, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 352 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОДА фірма "Легіон" (місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд.4/1) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, а/с №272), про стягнення збитків, що були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 02.07.2020 року.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок