Постанова

від 05.08.2021 по справі 521/16806/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2358/21

Номер справи місцевого суду: 521/16806/19

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/16806/19

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2358/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон ,

- відповідач - ОСОБА_1 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, що були завдані внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон на рішення Малиновського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Бобуйка І. А. о 14 годині 04 хвилині, 01 липня 2020 року, повний текст рішення складений 02 липня 2020 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ТОВ ОДА фірма Легіон звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з вищезазначеним уточненим у подальшому позовом, в якому остаточно просить: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон : 1) матеріальні збитки, завдані в результаті скоєння ДТП в розмірі - 72 224,58 грн. (55 264,58 грн. - відновлювальний ремонт; - 15 760 грн. - за знаходження автомобіля на майданчику тимчасового затриманого транспорту; - 1 200 грн. - за проведення експертного дослідження); 2) відшкодування моральної шкоди у розмірі - 15 000,00 грн.; 3) судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 10 000,00 грн..

ТОВ ОДА фірма Легіон обґрунтовує свої вимоги тим, що 15 вересня 2017 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, у денний час доби, при необмеженій видимості та при сухому дорожньому покритті, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним легковим автомобілем HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по правій смузі свого напрямку руху проїзної частини по вул. Овідіопольська дорога у м. Одесі з боку вул. Центральний Аеропорт в напрямку вул. Аеропортівської, на якій організовано двосторонній рух, по дві смуги руху у кожному напрямку, що поділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3 згідно Правил дорожнього руху України.

Здійснюючи рух у вказаному напрямку, в районі буд. №10/2 вул. Овідіопольська дорога, при зміні дорожньої обстановки, а саме - при виникненні у водія ОСОБА_1 необхідності виконання маневру перестроювання із правої у ліву смугу свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, останній перед зміною свого напрямку руху був неуважним і за дорожньою обстановкою не стежив. Не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Після чого почав здійснювати маневр перестроювання із правої у ліву смугу свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога.

Під час виконання маневру перестроювання водій ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , яка б дозволяла йому постійно безпечно керувати транспортним засобом, контролювати його рух в межах своєї смуги руху, вчасно реагувати на можливу зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечної дистанції до іншого попутного для нього автомобіля, що здійснював рух попереду нього по лівій смузі руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, із меншою швидкістю руху, не прийняв вчасно заходів для зменшення своєї швидкості руху, після чого безпідставно прийняв відворот руля вліво по ходу його напрямку, перетнув дорожню розмітку 1.3. згідно ПДР та виїхав у ліву смугу руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, зустрічного для себе напрямку руху, де при зустрічному роз`їзді не витримав безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами і, як наслідок, допустив зіткнення з належним товариству автомобілем ВАЗ-2107 , р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога у зустрічному з автомобілем HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , прямому напрямку руху та до моменту зіткнення транспортних засобів встиг прийняти міри по екстреному гальмуванню, не змінюючи своєї смуги руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога.

В результаті даного зіткнення автомобіль ВАЗ , р.н. НОМЕР_2 в неконтрольованому режимі відкинуло вправо по ходу його напрямку руху у праву попутну для нього смугу руху проїзної частини вул. Овідіопольська дорога, де також відбулося зіткнення з попутним автомобілем MITSUBISHI LANCER , р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 ..

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2107 , р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому наколінника правого колінного суглобу, з якими був госпіталізований до КУ Міська клінічна лікарня №11 , та які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2849 від 27 листопада 2017 року відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Останньому призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70 000 гривень моральної шкоди.

Автомобіль ВАЗ-2107 , р.н. НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ ОДА фірма Легіон . При розгляді кримінальної справи цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, що був проведений експертом Лузановим О.П., від 19 листопада 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобілю складає - 75 862,42 грн.. Ринкова вартість автомобілю складає - 55 264,58 грн.. Ринкова вартість пошкодженого автомобілю складає - 12 165,33 грн.. Огляд пошкодженого автомобілю проводився 02 листопада 2017 року. Про час і місце проведення якого заподіювач шкоди і страхова компанія, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди, повідомлялися належним чином. За проведення експертного авто-товарознавчого дослідження сплачено - 1 200 грн..

Позивач стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ Київський страховий дім (код ЄДРПОУ - 25201716), страховий поліс ОСЦВ АК/2231812). Але, після укладення договору страхування, настання страхового випадку ліцензія на здійснення страхування у ПрАТ Київський страховий дім була анульована. На теперішній час ПрАТ Київський страховий дім знаходиться у стадії припинення.

Згідно уточненої позовної заяви з 05 липня 2018 року ПрАТ Київський страховий дім втратило право укладати договори ОСЦПВВНТЗ та втратило статус асоційованого члена МТСБУ. Усі договори, що були укладені страховиком до припинення членства в МТСБУ, продовжують діяти до закінчення їх строку.

Позивач стверджує, що загальні збори акціонерів ПрАТ Київський страховий дім оголосили про його припинення шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу товариства, уповноваженого на це установчими документами.

У зв`язку з цим, ТОВ ОДА фірма Легіон неодноразово зверталося з листами до Голови комісії з припинення ПрАТ Київський страховий дім , у якому просило повідомити про виплату страхового відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон , оскільки з 19.09.2017 року в ПрАТ Київський страховий дім знаходиться на розгляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заява про страхове відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон (а. с. 1 - 5, 55 - 57, 112 - 113).

2.2 Позиція відповідача та третьої особи в суді першої інстанції

ОСОБА_1 надав до суду першою інстанціях відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ ОДА фірма Легіон у повному обсязі.

Відповідач посилається на те, що його цивільна правова відповідальність на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ Київський страховий дім . В матеріалах справі відсутні дані про відмову у виплаті страхового відшкодування та взагалі відсутні дані про звернення позивача за виплатою страхового відшкодування.

Підставою для звернення з позовом до завдавача шкоди за наявністю чинного договору обов`язково страхування є - відмова у виплаті страхового відшкодування страховиком, або перевищення ліміту відповідальності страховика, який складає - 100 000 гривень. Матеріальна шкода, оцінена позивачем не перевищую ліміту відповідальності страховика, а тому звернення з позовом про відшкодування шкоди до ОСОБА_1 є передчасним.

Щодо відшкодування витрат пов`язаних із зберіганням автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП на арештмайданчику зазначає, що зберігання речових доказів на арешмайданчиках відбувається з рахунок Державного Бюджету України.

Щодо відшкодування моральної шкоди зазначає, що оскільки відповідач уклав договір страхування та вчасно і в повному обсязі сплачував страхові платежі, то він звільнений від обов`язку відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності страховика. Тому, пред`явлення вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим та безпідставним.

У зв`язку з тим, що сторона відповідача вважає позов необґрунтованим та безпідставним, тому витрати на професійну правничу допомогу необхідно віднести безпосередньо на позивача (а. с. 110 - 111).

У відзиві на уточнену позовну ОСОБА_1 звертає увагу на те, що МТСБУ визнає себе належним відповідачем, але виконати свої страхові зобов`язання зможе тільки після настання певних процедурних обставин, передбачених Законом, які ще не настали (а. с. 121 - 122).

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) у поясненнях на позов просить суд відмовити повністю у задоволені позовних вимог ТОВ ОДА фірма Легіон , оскільки відшкодування майнової шкоди має бути здійснено страховою компанією ПрАТ Київський страховий дім відповідно до умов договору страхування, згідно якого розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить - 100 000 грн..

ПрАТ Київський страховий дім втратило статус асоційованого члена МТСБУ. З 05.07.2018 року компанія втратила право укладати договори ОСЦПВВНТЗ.

13.08.2018 року загальні збори акціонерів ПрАТ Київський страховий дім оголосили про його припинення шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу товариства, уповноваженого на це установчими документами,

Всі договори, що укладені страховиком до його припинення, продовжують діяти до закінчення їх строку дії. Припинення ПрАТ Київський страховий дім членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами ОСЦПВВНТЗ.

МСТБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього затверджено у ліквідаційному балансі страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика, за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування (а. с. 102 - 106).

2.3 Позиція позивача щодо доводів відзиву відповідача на позов

Товариство з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон у відповіді на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву не погоджується з доводами відповідача. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що має право вимагати відшкодування заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди шкоди безпосередньо з її заподіювача (а. с. 126 - 127 зворотна сторона).

2.4 Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року в задоволенні вищевказаного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон відмовлено у повному обсязі.

Рішення першої інстанції мотивовано тим, що відшкодування шкоди ОСОБА_1 на підставі полісу обов`язкового страхування серії АК № 2231812, зокрема, і у випадку ДТП з вини водія застрахованого автомобіля можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ Київський страховий дім не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності ПрАТ Київський страховий дім . В останньому випадку обсяг відповідальності ОСОБА_1 обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на ОСОБА_1 , який уклав відповідний договір страхування і сплатив страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (а. с. 171 - 174).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон у повному обсязі.

2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції в обґрунтування рішення суду посилається на постанову Великої Палати Верхового суду від 03 липня 2018 року по справі №755/18006/15ц, в якій Верховний Суд звертає увагу на те, що у справі, яку він розглядав, позивач не звертався до страховика заподіювача шкоди з вимогою про відшкодування шкоди.

Апелянт зазначає, що 19 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон звернулось до ПрАТ Київський страховий дім (представництва страховика, розташованого у місті Одеса) із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою. Було надано ряд інших необхідних у такому випадку документів. У подальшому була подана заява про виплату страхового відшкодування.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон неодноразово зверталась до Голови комісії з припинення ПрАТ Київський страховий дім і просило повідомити про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування. Останній раз ТОВ ОДА фірма Легіон зверталась у жовтні 2019 року (згідно поштового повідомлення вказане звернення отримано - 25.10.2019 року).

Тому, апелянт вважає, що надано достатньо необхідних документів на підтвердження того факту, що ТОВ ОДА фірма Легіон виконало всі дії щодо відшкодування збитків від ДТП з ПрАТ Київський страховий дім . Однак, останнє відмовляється проводити виплату.

Суд першої інстанції посилається на норми матеріального права, якими передбачено стягнення моральної шкоди потерпілому особою, винною у вчиненні ДТП. Однак, ці норми права не застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, що був проведений експертом Лузановим О.П., від 19 листопада 2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю складає - 75 862,42 грн.. Ринкова, вартість автомобіля складає - 55 264,58 грн.. Ринкова вартість пошкодженого автомобілю складає - 12 165,33 грн.. З вказаного виходить, що Товариству з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон нанесений матеріальних збиток більший ніж ринкова вартість автомобілю (а. с. 178 -182).

2.7 Узагальнені доводи відповідача т третьої особи в апеляційному суді

ОСОБА_1 та Моторне (транспортне) страхове бюро України не скористались правом на подання відзиву, пояснень на апеляційну скаргу. Відзив, пояснення на апеляційну скаргу не надійшли.

3. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 липня 2020 року (а. с. 185).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.10.2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 190).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.01.2021 року призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду на 29.04.2021 на 14:00 год. (а. с. 191).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.01.2021 року витребувано у ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні оригінал страхового полісу ОСЦВ АК/2231812 ПрАТ Київський страховий дім та його копію для долучення до матеріалів справи та від ПрАТ Київський страховий дім відомості щодо оформлення страхового полісу ОСЦВ АК/2231812 та надання належним чином завіреної копії останнього у випадку його оформлення (а. с. 192 - 193).

01.02.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду (а. с. 197 - 200).

У судовому засіданні адвокат Гузь Г.В., діючий від імені ТОВ ОДА фірма Легіон , апеляційну скаргу підтримав та просив її заволинити.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , діючий від імені ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших осіб, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

15.09.2017 водій ОСОБА_1 , керуючи у м. Одесі автомобілем марки Хюндай р.н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2107, р.н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а водій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70 000 гривень моральної шкоди (а.с.6-10).

Автомобіль ВАЗ-2107 р.н НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 , належить на праві власності ТОВ ОДА фірма Легіон . При розгляді кримінальної справи ТОВ ОДА фірма Легіон цивільний позов не заявляло.

На дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме - 15.09.2017 року автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , забезпечений полісом обов`язкового страхування серії АК № 2231812, реалізований ПрАТ Київський страховий дім .

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Всилу ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Факт заподіяння шкоди майну позивача (автомобілю), винна поведінка відповідача (порушення правил дорожнього руху), яка знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням шкоди, підтверджуються вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року. Також ці обставини не заперечувались відповідачем в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За такого, колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту заподіяння позивачеві майнової шкоди з вини відповідача.

Разом із покладанням на винну особу обов`язку з відшкодування шкоди (ст. ст. 1166, 1188 ЦК України) правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України Про страхування ).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003 стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 р. ?0; 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Як передбачено п. 22.1 ст. 22 обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; нормативно-правовий акт № 1961-IV від 01.07.2004"> Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону Закон № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Пунктом 35.2. зазначеної статті передбачено, що до заяви додається також певний перелік документів, що підтверджують право на отримання страхового відшкодування.

Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (п. 34.1 ст. 34 Закону № 1961-IV).

Після укладення договору страхування, ліцензія на здійснення страхування ПрАТ Київський страховий дім була анульована. На теперішній час ПрАТ Київський страховий дім знаходиться у стадії припинення. Запис про припинення цієї страхової компанії до реєстру не занесений.

За такого, дорожньо-транспортна пригода, що сталася 15 вересня 2017 року за участю належного позивачеві транспортного засобу та застрахованого транспортного засобу марки HYUNDAI COUPE , реєстраційний номер, р.н. НОМЕР_1 , є страховим випадком.

Учасники справи згідно з вищенаведеним мають декілька зобов`язань: - деліктне зобов`язання між потерпілим та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП; - договірне зобов`язання між відповідачем і страховиком (ПрАТ Київський страховий дім ) за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як визначено у ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 ;р. по справі № 755/18006/15-ц викладені наступні правові висновки.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; нормативно-правовий акт № 1961-IV від 01.07.2004"Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

За умов, передбачених у Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; нормативно-правовий акт № 1961-IV від 01.07.2004 статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Частиною 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Заінтересовані особи, між якими виник спір про право, що переданий на розгляд суду, називаються сторонами.

Отже сторонами у цивільному процесі є юридично заінтересовані особи (фізичні або юридичні), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 48 ЦПК України).

Позивач - особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді і розпочинається цивільний процес.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Саме позивач визначає коло учасників справи, зміст позовних вимог та підстави заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України).

ТОВ ОДА фірма Легіон позовні вимоги заявило лише до ОСОБА_1 як особи, яка визнана винною у дорожньо-транспортній пригоді. Страхова компанія в якості відповідача нею у позові не вказана. Судом першої інстанції вказана страхова компанія співвідповідачем не залучалась.

ПрАТ Київський страховий дім втратило статус асоційованого члена МТСБУ, тому компанія втратила право укладати договори ОСЦПВВНТЗ. Разом з тим, усі договори, що укладені страховиком до його припинення, продовжують діяти до закінчення їх строку дії. Припинення ПрАТ Київський страховий дім членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами ОСЦПВВНТЗ.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що страховик, членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до п. 20.3 ст. 20 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обв`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів.

Виходячи з результатів правового аналізу вказаних норм матеріального права, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури ліквідації в особі ліквідаційної комісії.

МСТБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього затверджено у ліквідаційному балансі страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика, за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування.

Вирішуючи спір, суд не звернув належної уваги на вказані обставини справи, а саме - на наявність укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ Київський страховий дім договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким була застрахована цивільна відповідальність водія транспортного засобу марки HYUNDAI COUPE , р.н. НОМЕР_1 , залишив поза увагою вказані обставини та вимоги закону, не визначився в повній мірі з характером спірних правовідносин та складом їх учасників і, як наслідок, в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 51 ЦПК України не роз`яснив позивачу право щодо пред`явлення позовних вимог до належного кола відповідачів, зокрема - до ліквідаційної комісії ПрАТ Київський страховий дім .

Апеляційний суд з огляду на положення ст. 13, ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України позбавлений повноважень щодо залучення до участі у справі нових осіб.

Щодо відшкодування ТОВ ОДА фірма Легіон витрат пов`язаних із зберіганням автомобіля, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на арешт майданчику, суд зазначає, що згідно ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію та транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи положення чинного законодавства України про страхування та цивільного законодавства України, правову позицію з даного питання Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц, у даному випадку відшкодування заявленої позивачем майнової шкоди у розмірі - 72 224 гривні 58 копійок, відповідно до умов договору страхування, згідно якого розмір ліміту страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить - 100 000 грн..

Колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог ТОВ ОДА фірма Легіон про стягнення відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, оскільки у позовній заяві вказано тільки про те, що внаслідок скоєння ДТП товариству завдано моральної шкоди (а. с. 1 - 5). У чому вона полягає не конкретизовано. Не конкретизовано вказані обставини ні у доповненнях до позовної заяви, ні в у заві про збільшення позовних вимог (а. с. 55 - 57, 112 - 113). Тому, вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди є недоведеними.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон , є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОДА фірма Легіон - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 09 серпня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе