Справа № 438/1622/18 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.
Провадження № 22-ц/811/3825/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія:76
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.
секретаря: Сеньків Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориславської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 7 Бориславської міської ради Львівської області про визнання незаконним наказу № 68-к від 10.12.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 1989 року працює вчителем фізичної культури Бориславської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 7. Наказом № 68-к від 10.12.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 йому оголошено догану за порушення п.п 2.1, 2.13 Розділу II Посадових обов`язків вчителя, п. 4.1 Розділу IV Посадових обов`язків вчителя, п. 3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів ЗНЗ та недотримання методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури. Вважає, що зазначені в наказі пункти посадових обов`язків вчителя ним не порушено, і в оскаржуваному наказі не зазначено, в чому полягає порушення, його зміст, не конкретизовано за яке саме порушення його притягнуто до відповідальності. В порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, йому не запропонували надати письмові пояснення з приводу інкримінованих порушень посадових обов`язків та ведення класного журналу, чим порушено одну з найважливіших форм гарантій, наданих працівникові для захисту своїх законних прав та інтересів спрямованих проти безпідставного застосування стягнення. Вказує, що за результатами атестації, пройденої ним в березні-квітні 2018 року, в атестаційному листі зазначено, що ним забезпечується засвоєння учнями навчальних програм на високому рівні та він досконало володіє знаннями основ педагогіки. З наведених підстав, просив визнати незаконним та скасувати наказ Бориславської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 7 Бориславської міської ради Львівської області № 68-к від 10.12.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та стягнути на його користь понесені ним судові витрати.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи. Апелянт стверджує, що відповідач не навів конкретних фактів допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, а судом не з`ясовано, в чому конкретно проявилося порушення посадових обов`язків. Крім цього, порушення ним посадових обов`язків не підтверджено наданими суду доказами, а свідки зі сторони відповідача не є спеціалістами щодо оцінки роботи вчителя чи виконання ним посадових обов`язків. Крім того, всупереч вимогам ч. 1 ст. 149 КЗпП України, у нього не було витребувано письмові пояснення. Суд не врахував відсутність акту перевірки, проведеної відділом освіти щодо порушень, які, як зазначає відповідач, мали місце в його діях під час виконання ним своїх обов`язків. Вважає, що порушення ним вимог методичних рекомендацій мали б бути встановлені комісією методичного об`єднання, а не рекомендаціями відділу освіти на підставі заяви іншого вчителя фізичної культури, ОСОБА_2 . З наведених підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, викладених в оскаржуваному наказі, які були підставою для його винесення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення..
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваним наказом в.о. директора загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №7 Бориславської міської ради Львівської області Гірняк Л.Ф. від 10 грудня 2018 року за №68-К Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.п.2.1., 2.13 Розділу ІІ Посадових обов`язків учителя, п.4.1. Розділу ІV Посадових обов`язків учителя, п.3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів ЗНЗ та не дотримання методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури ОСОБА_1 оголошено догану.
Як вбачається з Посадової інструкції №5 вчителя фізичної культури, яким працює ОСОБА_1 , вчитель фізичної культури повинен: п.2.1. Проводити на високому методичному і науковому рівні навчання учнів у відповідності з програмами та методиками фізичної культури, використовуючи при цьому найефективніші прийоми і засоби навчання ; п.2.13 Дотримуватись етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають суспільному статусу педагога , п.4.1. У встановленому законодавством України порядку вчитель фізичної культури несе відповідальність за життя і здоров`я учнів під час навчально-виховного процесу; реалізацію не в повному об`ємі навчальних програм у відповідності з навчальним планом і розкладом навчального процесу, порушення прав та свобод учня .
Крім цього, відповідно до п.3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 03.06.2008р. №496, вчитель фізичної культури зобов`язаний проводити оцінювання навчальних досягнень учнів та визначає 3.1 Загальні поняття, 3.2 Виставлення оцінок до класного журналу, 3.3 Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Даючи оцінку оскаржуваному наказу в.о. директора загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №7 Бориславської міської ради Львівської області Гірняк Л.Ф. від 10 грудня 2018 року за №68-К Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у наказі відсутні посилання на конкретні обставини (факти), що свідчать про порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків і порушення трудової дисципліни, з наказу незрозуміло, за які конкретно порушення його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, які конкретно його дії були протиправними, такими, що свідчать про порушення ним посадової інструкції вчителя фізичної культури, визначених нею посадових обов`язків.
Даючи оцінку законності оскаржуваного наказу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищенаведене, не врахував, що оскаржуваний наказ не містить вказівки на конкретні порушення ОСОБА_1 трудової чи навчальної дисципліни, а посилання на порушення ОСОБА_1 п.п.2.1., 2.13 Розділу ІІ Посадових обов`язків учителя, п.4.1. Розділу ІV Посадових обов`язків учителя, п.3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів ЗНЗ, мають загальний характер, а тому з оскаржуваного наказу незрозумілим є, за які конкретно порушення до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Як вбачається з оскаржуваного наказу, дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано, в тому числі, і за недотримання методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури.
Разом з тим, матеріали справи не містять висновків компетентних служб з приводу недотримання методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури, в чому конкретно полягає недотримання методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури, тобто, яких конкретно рекомендацій щодо викладання фізичної культури не дотримався ОСОБА_1 .
Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою його прийняття є лист відділу освіти Бориславської міської ради від 06.12.2018р. №01-18/849, який, як вбачається з його змісту має рекомендаційний характер.
За змістом згаданий вище лист знову ж таки не місить інформації про те, які конкретно порушення посадових обов`язків учителя (п.п.2.1, 2.13 Розділу ІІ Посадових обов`язків учителя, п.4.1. Розділу ІV Відповідальність ), порушення п.3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів ЗНЗ вчинив ОСОБА_1 та яких конкретно методичних рекомендацій щодо викладання фізичної культури він не дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, лист відділу освіти Бориславської міської ради від 06.12.2018р. №01-18/849, яким рекомендовано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, є результатом розгляду звернень вчителя предмета Захист Вітчизни Коцка ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . від 16.11.2018 року, пояснення в.о. директора ЗОШ 1-111 ступенів №7 Бориславської міської ради ОСОБА_5 за №239, лист вчителів ЗОШ 1-111 ступенів №7 від 11.09.2018 року №01-17/611 щодо проявів булінгу вчителем ОСОБА_1 до учнів - учасників гуртка ОСОБА_6 .
Разом з тим, матеріали справи не містять акту перевірки, висновків відділу освіти Бориславської міської ради з приводу розгляду звернень вчителя предмета Захист Вітчизни Коцка В.І. від 16.11.2018 року, розгляду листа вчителів ЗОШ 1-111 ступенів №7 від 11.09.2018 року №01-17/611, результатів дисциплінарного провадження, якщо таке було заведене.
Матеріали справи також не містять і не має посилання у листі відділу освіти Бориславської міської ради від 06.12.2018р. №01-18/849 на пояснення ОСОБА_1 при розгляді зазначених звернень, інформація про те, чи йому взагалі було відомо про такі звернення і їх розгляд, про скерування відділом освіти Бориславської міської ради листа з рекомендацією про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.
Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у томі числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.
Чинне трудове законодавство передбачає, що право накладення дисциплінарного стягнення належить роботодавцю, а відтак саме роботодавець, тобто, директор ЗОШ 1-111 ступенів №7 Бориславської міської ради повинен встановити наявність дисциплінарного проступку, витребувати від ОСОБА_1 пояснення з приводу дисциплінарного проступку, самостійно дати оцінку діям ОСОБА_1 , в разі необхідності створити комісію, визначитися, чи свідчать дії ОСОБА_1 про вчинення ним дисциплінарного проступку, а відтак, в подальшому самостійно вирішити питання про необхідність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а не посилатися, як на підставі для винесення оскаржуваного наказу, на лист відділу освіти Бориславської міської ради, який має рекомендаційний характер.
На думку колегії суддів, лист відділу освіти Бориславської міської ради від 06.12.2018р. №01-18/849, яким рекомендовано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, не міг бути підставою для прийняття в.о. директора загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №7 Бориславської міської ради Львівської області Гірняк Л.Ф. від 10 грудня 2018 року за №68-К Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , а як вбачається з матеріалів справи в.о. директора школи, як роботодавець, не вчиняла жодних дій для з`ясування вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Частина 3 ст. 149 КЗпП передбачає, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
На думку колегії суддів при винесенні оскаржуваного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в.о. директора загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №7 Бориславської міської ради Львівської області ОСОБА_5 слід було дати оцінку тяжкості дисциплінарних проступків, врахувати відсутність негативних наслідків, а також попередню роботу ОСОБА_1 , який 21.03.2018 року успішно пройшов атестацію, що підтверджується атестаційним листом, у якому позитивно характеризується педагогічна діяльність ОСОБА_1 .
За вищенаведеного колегія суддів вважає рішення незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, висновки суду про те, які конкретно дисциплінарні проступки вчинив ОСОБА_1 , за вчинення яких оскаржуваним наказом його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, і які конкретно порушення посадових обов`язків він допустив, ґрунтуються на припущеннях, з огляду на те, що оспорюваний наказ не містить інформації про конкретні порушення посадової інструкції вчителя фізкультури, конкретні проступки ОСОБА_1 , а відтак рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16.10.2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про визнання незаконним наказу в.о. директора загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №7 Бориславської міської ради № 68-к від 10.12.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2019 року - скасувати та ухвали постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконним наказ в.о. директора загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №7 Бориславської міської ради № 68-к від 10.12.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Постанова складена 02.07.2020 року.
Головуючий: Шеремета Н. О.
Судді: Крайник Н. П.
Цяцяк Р. П.
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2020 |
Оприлюднено | 06.07.2020 |
Номер документу | 90185382 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Шеремета Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні