Постанова

від 02.07.2020 по справі 686/28194/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/28194/19

Провадження № 22-ц/4820/847/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: прокурора Параскевича О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року (суддя Продан Б.Г.) у цивільній справі за позовом Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Агропромтехніка , про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року Хмельницька місцева прокуратура, звертаючись до суду з вказаним позовом в інтересах держави, зазначала, що ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:014:0284, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, пізніше продав її ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу.

В подальшому на підставі договору оренди цю земельну ділянку ОСОБА_1 передано у користування ТОВ Сільськогосподарське підприємство Агропромтехніка на 7 років.

Однак, ОСОБА_2 уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і не повідомив Держгеокадастр, про те, що вже скористався таким правом. При цьому ОСОБА_1 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати.

У зв`язку з цим позивач просив суд:

- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-8249-СГ від 05.05.2017, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081800:02:014:0284), що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081800:02:014:0284), що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- стягнути з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір.

20 січня 2020 року протокольною ухвалою ТОВ Сільськогосподарське підприємство Агропромтехніка залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року позовну заяву задоволено.

Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-8249-СГ від 05.05.2017, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081800:02:014:0284), що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081800:02:014:0284), що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір по 1280 грн. 67 коп. з кожного.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині витребування в нього на користь держави земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:014:0284, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині; стягнути на його користь з позивача судові витрати, понесені за подачу апеляційної скарги.

Вважає, що суд першої інстанції невірно надав правову оцінку обставинам справи, не з`ясував істотних обставин, які мають значення для справи, для правильного вирішення справи.

Зазначає, що судом першої інстанції неправомірно залишено поза увагою той факт, що у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю, виданому на підставі рішення/розпорядження державного органу або органу місцевого самоврядування спірна витребувана у ОСОБА_1 земельна ділянка частково входить в межі земель колективної власності колишнього КСП, яке діяло у с. Гелетинці та с. Жучківці Хмельницького району, які припинені або перебувають в стадії припинення юридичної особи. Тому за таких обставин позов в частині витребування земельної ділянки не підлягає задоволенню.

Як зазначено в апеляційній скарзі згідно із п.п. б п. 13 ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 були внесені зміни у п. 21 розд. X Перехідні положення ЗК України, якими встановлено, що з дня набрання чинності цього закону землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебували у приватній власності) вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Оскільки відсутня належна правова підстава для переходу права власності на користь ОСОБА_1 , то така земельна ділянка підлягає поверненню належному власнику, яким станом на дату розгляду справи судом є Гвардійська селищна рада, на території якої знаходиться спірна земля, а не ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, як про це просить позивач. Тому, на думку апелянта, у цій частині позову слід відмовити.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, він вважає, що судом неправомірно стягнуто з нього судові витрати в розмірі 1280,67 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Погоджується з тим, що наказ ГУ Держгеокадастру дійсно суперечить ч. 4 ст. 116 ЗК України, однак, вина Головного управління вісутня, оскільки матеріали справи містять інформацію, що саме суб`єкт звернення ( ОСОБА_2 ) ввів в оману Головне управління Держгеокадастру, вказавши, що не скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку з цим Головне управління Держгеокадастру не погоджується з розподілом судових витрат, вважає, що усі витрати слід покласти на ОСОБА_2 .

Посилаючись на постанови ВП ВС від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 та від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 Держгеокадастр зазначає, що власник з дотриманням ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Згідно позиції ВП ВС задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не буде ефективним способом захисту позивача, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою. Така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач в межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішень органів державної влади, місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання їх недійсними, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька місцева прокуратура просить у її задоволенні відмовити, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року залишити без змін.

Зазначає, що на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 05.05.2017 №22-8249-СГ) ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 23.09.2016 №22-25177-СГ), що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

З приводу доводів апелянта ОСОБА_1 про те, що станом на момент розгляду справи оспорювана земельна ділянка частково перебувала в межах земель колективної власності колишнього КСП Праця с. Гелетинці Хмельницького району (на даний час увійшла до Гвардійської об`єднаної територіальної громади) та повернення її належному власнику - Гвардійській об`єднаній територіальній громаді, ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої інстанції не подав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів щодо перебування вказаної земельної ділянки в межах земель колишнього КСП Праця .

Безпідставним, на думку Хмельницької місцевої прокуратури, є посилання ОСОБА_1 на норму Закону, якою встановлено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, оскільки наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-8249-СГ, яким ОСОБА_2 надано земельну ділянку у приватну власність, було прийнято 05.05.2017, тобто до дня прийняття цього Закону та вступу його в законну силу (ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні ).

Земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:014:0284, площею 2 га, була передана у приватну власність ОСОБА_2 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, про що зазначено в наказі від 05.05.2017 №22-8249-СГ.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. З ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід маги на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон, набув право власності на неї, та у подальшому відчужив її на користь ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.05.2017 за №22-8249-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий помер 6825081800:02:014:0284), що знаходиться за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства (а. с. 22).

На підставі зазначеного наказу 11.05.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (а. с. 23-31).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.05.2017 року №703, право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 припинено та зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 90, 91).

18.01.2018 на підставі договору оренди, земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:014:0284 площею 2 га, ОСОБА_1 передано у користування ТОВ Сільськогосподарське підприємство Агропромтехніка на 7 років (право оренди зареєстровано 16.04.2018 року) (а. с. 54, 55, 92, 93).

Водночас, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 , на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.09.2016 №22-25177-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 10.10.2016) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825584600:07:056:0014) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (а. с. 18, 23-31).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 05.05.2017 за №22-8249-СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ 23.09.2016 №22-25177-СГ).

Земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 6825081800:02:014:0284, що знаходиться за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_2 , зловживаючи своїм правом, при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, ОСОБА_1 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Не може бути підставою для скасування рішення суду, посилання апелянта, що судом першої інстанції неправомірно залишено поза увагою той факт, що у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю, виданому на підставі рішення/розпорядження державного органу або органу місцевого самоврядування спірна витребувана у ОСОБА_1 земельна ділянка частково входить в межі земель колективної власності колишнього КСП, яке діяло у с. Гелетинці та с. Жучківці Хмельницького району, які припинені або перебувають в стадії припинення юридичної особи, внаслідок чого позов в частині витребування земельної ділянки не підлягає задоволенню. Зазначені обставини не впливають на правильність рішення і на підтвердження зазначених обставин апелянт доказів не надав. Подана до суду копія, завірена апелянтом, не може бути належним доказом зазначеного посилання.

Твердження апеляційної скарги, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а оскільки відсутня належна правова підстава для переходу права власності на користь ОСОБА_1 , то така земельна ділянка підлягає поверненню належному власнику, яким станом на дату розгляду справи судом є Гвардійська селищна рада, на території якої знаходиться спірна земля, а не ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, як про це просить позивач, не може бути підставою для скасування судового рішення. Нележних доказів зазначеного до суду не надано.

Доводи апеляційної скарги, що оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, з нього неправомірно стягнуто судові витрати в розмірі 1280,67 грн., є безпідставним. Місцевий суд правомірно, з врахуванням ст. 141 ЦПК України, здійснив розподіл судових витрат між відповідачами.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 3 липня 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк