Рішення

від 30.04.2020 по справі 390/1135/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1135/19

Провадження № 2/390/49/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Терещенка Д.В.,

при секретарях - Бреус І.П., Губанова М.М., Негретовій Л.Ю.,

за участю позивача та його представника адвоката - Любченка В.М.,

відповідача та його представника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка розташована на території Назарівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Про смерть ОСОБА_4 дізналася із газети від 05.07.2019, в якій було розміщено оголошення про те, що її як спадкоємицю розшукують для отримання спадщини. В липні 2019 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус повідомила, що вона пропустила шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини і їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що про смерть ОСОБА_4 дізналася через чотири місяці після смерті останньої, а про існування заповіту - після публікації оголошення в газеті « 21 канал» в липні 2019 року.

Відповідач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову. В відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні відповідач зазначив, що з 2006 року по день смерті його матері, позивач жодного разу до ОСОБА_4 не навідувалася. Про смерть своєї матері та час похорону повідомив всіх родичів, рідного брата позивача, а також саму ОСОБА_2 , однак остання на похорон не прибула. Крім того, зустрівши ОСОБА_2 на критому ринку в м. Кропивницький, запросив її на поминки. Вважає, що у позивача відсутні підстави для поновлення пропущеного строку.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що на похоронах ОСОБА_4 був рідний брат позивача. Зі слів сусідів дізналася, що ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_2 про смерть своєї матері та запрошував на похорони.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що бачив, як на критому ринку ОСОБА_3 зустрів ОСОБА_2 та запрошував її на сорок днів поминути ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є дружиною відповідача. Її чоловік повідомив ОСОБА_2 про смерть своєї матері та запросив на похорони. На похоронах був рідний брат позивача.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 23 липня 2019 року (а.с.7). Після смерті якої відкрилася спадщина на дві земельні ділянки, які розташовані на території Назарівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Згідно заповіту від 15.01.2007, який посвідчений нотаріально, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,22 га під номером 181, кадастровий номер 3522584800:02:000:0181, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному (а.с.6).

Відповідач по справі ОСОБА_3 , спадщину після смерті матері прийняв належним чином та отримав свідоцтво про право на спадщину на другу земельну ділянку, що підтверджено копією спадкової справи № 3/2019 до майна померлої ОСОБА_4 (а.с.59-73).

Позивач ОСОБА_8 строк подачі заяви про прийняття спадщини пропустила.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивач дізналася про смерть ОСОБА_4 через чотири місяці після її смерті, про що повідомила сама позивач.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживавпостійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат , нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно глави 10 п.2 п.п.2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

При відкритті спадкової справи, за даними Спадкового реєстру (інформаційна довідка від 19.02.2019 за № 55178622), нотаріусом було виявлено наявність заповіту, який був посвідчений Кропивницькою районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області від 15 січня 2007 року.

З огляду на зазначене, державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту, викликав позивача, як спадкоємця за заповітом, шляхом повідомлення про це у пресі, що підтверджено матеріалами спадкової справи, а саме: публікаціями в газеті « 21 канал» від 20.06.2019, 27.06.2019 та 04.07.2019.

Крім того, нотаріус, виконуючи ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.02.2020, зазначила, що після усного звернення до нотаріальної контори позивача, їй було роз`яснено, які документи необхідні для подачі заяви, а також до її відома було доведено про строки для прийняття спадщини, які закінчувались 05.07.2019.

В судовому засіданні позивач не надав жодного достовірного доказу про те, що вона дізналася про існування заповіту після закінчення шестимісячного строку, а також докази про те, що вона зверталася до нотаріуса після закінчення вищезазначеного строку.

Судом встановлено, що позивач була обізнана про смерть ОСОБА_4 до закінчення строку подачі заяви до нотаріальної контори.

В матеріалах справи є медичні документи про стан здоров`я позивача, однак, аналізуючи дану довідку, суд вважає, що перебіг хвороби, яка є у позивача дозволяв їй вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона, з незалежних від неї обставин, не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і про те, що про існування заповіту вона дізналася поза межами встановлюваного строку.

При таких обставинах позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом по суті позову, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, 77-80, 81, 95, 141, 235, 258-259, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити повністю.

Раніше накладену заборону про вчинення дій з видачі свідоцтва про право на спадщину, згідно ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2019, - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 12 травня 2020 року.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Терещенко