Ухвала

від 02.07.2020 по справі 380/4805/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4805/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

02 липня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 380/4805/20 за позовом ОСОБА_1 до Домажирської сільської виборчої комісії про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Домажирської сільської виборчої комісії, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Домажирської сільської виборчої комісії № 5 від 03.04.2020 про скасування постанови №2 про відкликання депутата Домажирської сільської ради Колодія П.К.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Домажирської сільської виборчої комісії № 6 від 03.04.2020 про скасування постанови №3 про відкликання депутата Домажирської сільської ради Бігуна Р.Г.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Домажирської сільської виборчої комісії № 7 від 03.04.2020 про скасування постанови №4 про відкликання депутата Домажирської сільської ради Горбачова Н.М.;

01.07.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Домажирської сільської виборчої комісії:

- №5 від 03.04.2020 «Про скасування постанови № 2 від 15.01.2020 Домажирської сільської виборчої комісії про відкликання депутата Домажирської сільської ради Колодія Петра Костянтиновича» ;

- № 6 від 03.04.2020 «Про скасування постанови №3 від 15.01.2020 Домажирської сільської виборчої комісії про відкликання депутата Домажирської сільської ради Бігуна Романа Григоровича» ;

- № 7 від 03.04.2020 «Про скасування постанови Домажирської сільської виборчої комісії № 4 від 15.01.2020 про відкликання депутата Домажирської сільської ради Горбачова Назара Миколайовича» .

Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що на засіданні 03.04.2020 нові члени Домажирської сільської виборчої комісії прийняли спірні постанови про скасування постанов № 2, 3, 4 від 15.01.2020, якими було відкликано депутатів Домажирської сільської ради Колодія Петра Костянтиновича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Назара ОСОБА_4 за народною ініціативою. На переконання позивача, приймати рішення про скасування постанов прийнятих Домажирською сільською виборчою комісією, поза межами виборчого процесу може тільки суд, що свідчить про очевидну протиправність цих постанов. Стверджує, що 18.06.2020 керуючись оскаржуваними постановами відкликані депутати прийшли на депутатську комісію де заявили, що їх повноваження поновлені на підставі оскаржуваних постанов, і намагалися приймати участь в роботі депутатів Домажирської сільської ради. Зазначила, що після подачі нею позовної заяви, вночі, 27.06.2020 її будинок намагалися підпалити шляхом закидання займистої речовини. На думку позивача, відповідні обставини пов`язані з її діяльністю щодо перешкоджання незаконним діям відкликаних депутатів, які намагаються помститися їй за подачу позовної заяви та чинять тиск. Вказує, що метою відкликаних депутатів є прийняти участі в засіданнях Домажирської сільської ради та голосування за прийняття рішення по питаннях, які становлять для них особистий інтерес, і які на даний момент без їх участі в голосуванні не набирають достатньої кількості голосів. Водночас, метою захисту порушених інтересів позивача є недопущення проведення незаконного голосування на сесії Домажирської сільської ради. Вважає очевидними ознаки протиправності винесених Домажирською сільською виборчою комісією постанов № 5, 6, 7 від 03.04.2020, тому просить позов забезпечити.

07.07.2020 від голови Домажирської сільської виборчої комісії Хацко М.К надійшли пояснення щодо заяви про забезпечення позову, у яких останній не заперечує щодо забезпечення позову та погоджується із доводами позивача щодо протиправності спірних постанов.

Частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно статті 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, суд не враховує відповідні пояснення, оскільки такі подані без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та не підписані електронним цифровим підписом, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання пояснень особою, яка їх подає. Засобами поштового зв`язку оригінальний примірник пояснень не надходив.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Клопотання про забезпечення позову заявлено у спорі про визнання протиправними постанов, якими скасовано постанови про відкликання депутатів Домажирської сільської ради за народною ініціативою.

Суд при вирішенні даного питання враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд встановив, що підставою для звернення заявника до суду із заявою про забезпечення позову було прийняття Домажирською сільською виборчою комісією постанов:

- № 5 від 03.04.2020 Про скасування постанови № 2 від 15.01.2020 Домажирської сільської виборчої комісії про відкликання депутата Домажирської сільської ради Колодія Петра Костянтиновича ;

№ 6 від 03.04.2020 Про скасування постанови №3 від 15.01.2020 Домажирської сільської виборчої комісії про відкликання депутата Домажирської сільської ради Бігуна Романа Григоровича ;

№ 7 від 03.04.2020 Про скасування постанови Домажирської сільської виборчої комісії № 4 від 15.01.2020 про відкликання депутата Домажирської сільської ради Горбачова ОСОБА_5 Миколайовича .

Також заявник покликається на те, що вночі, 27.06.2020 її будинок намагалися підпалити шляхом закидання займистої речовини. На думку позивача, відповідні обставини пов`язані з її діяльністю щодо перешкоджання незаконним діям відкликаних депутатів, які намагаються їй помститися за подачу позовної заяви та чинять тиск.

Суд не приймає відповідні доводи позивача, оскільки відповідні обставини стосуються особистих інтересів позивача та не є предметом розгляду у цій справі.

Зважаючи на викладене заявником належним чином не обґрунтовано та не подано разом із заявою про забезпечення позову, доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності спірних постанов.

Наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Наведене, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Отже, на думку суду, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про необґрунтованість заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №380/4805/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Р.М. Брильовський