Номер провадження: 11-сс/813/1089/20
Номер справи місцевого суду: 947/8880/20 1-кс/947/8586/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017,-
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскарженого судового рішення та короткий виклад обставин, встановлених слідчим суддею.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком до 19.08.2020 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в смт. Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянки України, українки, неодруженої, з вищою освітою, працюючої приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 , відносно якої Печерським районним судом м. Києва розглядається обвинувальний акт за ч. 4 ст. 368 КК України,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також наявністю обставин, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України, що свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли і продовжують існувати та у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що вона, будучи приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, маючи повноваження державного реєстратора та доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, буд.10, незаконно здійснила дії, пов`язані зі зміною інформації, яка обробляється у автоматизованій системі, а саме внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо коригування заяв представника власника майна ТОВ «Люнакс» - ОСОБА_9 , підставами для чого зазначила неіснуючі заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого були скасовані обтяження належних ТОВ «Люнакс» об`єктів нерухомості автозаправних станцій, розташованих на території Одеської області.
24.04.2020 року ОСОБА_8 повідомлену про підозру за фактом. вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненні особою, яка має право доступу до неї та несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненні особою, яка має право доступу до неї, вчиненні повторно.
24.04.2020 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.06.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2020 строк досудового розслідування кримінального провадження №12017160470001432, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017, продовжено до 24.08.2020, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаним матеріалами досудового розслідування необхідно: допитати свідка ОСОБА_11 ; встановити та допитати осіб, які працювали у приватного нотаріуса ОСОБА_8 станом на 25.02.2019; виконати вимоги, передбаченні ст. ст. 290, 291 КПК України; провести інші слідчі дії в яких виникне необхідність, з метою отримання (збирання) доказів або з метою перевірки вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні.
17.06.2020 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження відносно підозрюваної строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання мотивоване наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, а також неможливістю завершити досудове розслідування до завершення дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник в інтересах підозрюваної, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора частково та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороню залишати приміщення домоволодіння з 20:00 години до 08:00 години наступної доби.
В мотивування своєї апеляційної скарги зазначає наступне:
- підозра щодо ОСОБА_8 обґрунтовується слідством та слідчим суддею на припущеннях;
- прокурором не доведенні обставини, передбаченні п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КК України та слідчий суддя не розглянув можливості застосування альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 ;
- слідчий суддя не прийняв до уваги те, що підозрювана ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, не судима, має доньку, має постійне місце проживання за яким відбуває призначений оскарженою ухвалою запобіжний захід;
- поза увагою слідчого судді залишилась надана до суду копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого, згідно якої ОСОБА_8 лікарем встановлений діагноз гострий панкреатит, а також надані рекомендації щодо лікування, дотримання яких неможливе під час виконання підозрюваною застосованого до неї цілодобового домашнього арешту.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної та її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржену ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно довимог ч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1) наявність обґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосуваннябільш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу має бути викладено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Положення ч. 3 ст. 199 КПК України встановлюють, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п. п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997, § 57).
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови»
№ 35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
І. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень ґрунтується на припущеннях.
Наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй діянь уже встановлювалась слідчими суддями під час застосування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Окрім того, захисником в судовому засідані не надано жодних доводів на спростування долучених до клопотання стороною обвинувачення доказів, якими обгрунтовується підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй злочинів.
На думку апеляційного суду, обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання, зокрема:
- заявами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про вчинений злочин, в яких детально викладені відомі заявникам обставини щодо незаконної перереєстрації прав власності на належне ТОВ «Люнакс» нерухоме майно;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 06.04.2017 про обставини вчинення протиправних дій щодо нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ «Люнакс»;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 28.02.2019 про обставини вчинення протиправних дій приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_8 пов`язаних з незаконними реєстраційними діями відносно нерухомого майна, що належить ООО «ЛЮНАКС»,
- листами Міністерства юстиції України із додатками щодо порядку здійснення реєстраційних дій щодо речових прав на об`єкти нерухомого майна та їх обтяжень;
- відповіддю на запит в порядку ст. 93 КПК України з ДП «НАІС» про отримання ОСОБА_8 ідентифікатора доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- висновком комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 07.02.2020 року, згідно з яким вмістом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині, що стосується вчинення реєстраційних дій, які проведено приватним нотаріусом ОСОБА_8 , є редагування та скасування реєстрації заяв, якими по об`єктах нерухомого майна рішенням суду накладено заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.03.2020 про спроби рейдерського захоплення та протиправних дій відносно нерухомого майна ТОВ «Люнакс».
Таким чином апеляційний суд вважає, що ОСОБА_8 на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочину, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, у зв`язку з чим апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.
Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки ці питання вирішуються судом при розгляді обвинувального акту.
Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази у даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1
ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту апеляційному суду не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому
ОСОБА_8 оголошено про підозру, та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованих їй дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає безпідставними.
ІІ. Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність прокурором обставин, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КК України, а також про необґрунтованість оскарженого рішення в частині неможливості застосування до підозрюваної альтернативного нічному домашньому арешту запобіжного заходу та неврахування слідчим суддею даних про особу підозрюваної.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні встановлених слідчим суддею ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
Наразі, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочину, також відносно неї на даний час Печерським районним судом м. Києва розглядається обвинувальний акт за ч. 4 ст. 368 КК України, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що будучи обізнаною про ступінь тяжкості інкримінованих їй кримінальних правопорушень та покарання, яке загрожує їй в разі визнання її винною, ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані їй кримінальні правопорушення, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 стю177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в частині продовження існування ризику можливого знищення, приховування або спотворення документів з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, а також специфіку інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, які пов`язані з виконанням роботи з документами та інформаційними системами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Слідчим суддею вірно встановлено продовження існування ризику, передбаченого
п.5ч.1ст.177КПК України,оскільки сама підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень за кваліфікуючою ознакою повторності, кількості інкримінованих останній епізодів та характер кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального проводжання, а також перебування вищевказаного обвинувального акту відносно ОСОБА_8 на розгляді в районному суді, підтверджує наявність ризику у вигляді можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладена, а також те, що захисником не спростовано продовження існування вищевказаних ризиків, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на момент розгляду клопотання не зменшились та виправдовують застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, слідчим суддею вірно встановлено наявність обставин, які на момент розгляду клопотання перешкоджали завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2020 строк досудового розслідування кримінального провадження №12017160470001432, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017, продовжено до 24.08.2020, оскільки у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дії: допитати свідка ОСОБА_11 ; встановити та допитати осіб, які працювали у приватного нотаріуса ОСОБА_8 станом на 25.02.2019; виконати вимоги, передбаченні ст. ст. 290, 291 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку дії застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею не повній мірі дотриманні вимоги кримінального процесуального закону щодо обов`язку з`ясувати питання про застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема стан здоров`я підозрюваного та дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
В порушення вимог чинного КПК України та Конвенції, слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку домашнього арешту щодо ОСОБА_8 не в повній мірі враховані стан здоров`я та поведінка підозрюваної, виконання нею обов`язків під час перебування під домашнім арештом, внаслідок чого постановлено необґрунтоване рішення про необхідність продовження занадто суворого домашнього арешту щодо підозрюваної.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, під час перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом за попередньою ухвалою слідчого судді вона проходила стаціонарне лікування у КНП «МКЛ №1» ОМР в період з 27.05.2020 року по 09.06.2020 року. Як пояснив захисник в судовому засіданні, у цей період жодний контроль за поведінкою ОСОБА_8 та виконанням нею свої процесуальних обов`язків, в тому числі щодо цілодобового перебування під домашнім арештом, з боку органу досудового розслідування не здійснювався.
Крім того, можливість виконання визначеного слідчим суддею обов`язку з носіння електронного засобу контролю з боку органу досудового розслідування також не була забезпечена підозрюваній, оскільки їй фактично не надано жодного засобу електронного контролю та протягом усього строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виконання цього обов`язку органом досудового розслідування не перевірялось.
Незважаючи на це, ОСОБА_8 фактично продовжувала перебувати за місцем свого проживання, маючи можливість ухилитись від органу досудового розслідування з огляду на відсутність контролю за її поведінкою, фактично такою можливістю не скористалась, інші обов`язки, покладені на неї ухвалою слідчого судді, виконувала належним чином.
Прокурор в судовому засіданні відповідних тверджень не спростував, будь-яких інших відомостей щодо невиконання підозрюваною покладених на неї обов`язків прокурор також не надав. Не зміг прокурор також мотивувати необхідність застосування до підозрюваної саме цілодобового домашнього арешту з огляду на встановлені апеляційним судом обставини, а також неможливість застосування менш суворого домашнього арешту.
Враховуючи перебування підозрюваної ОСОБА_8 за межами визначеного слідчим суддею місця відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з причин, що не залежали від її волі, а також те, що підозрювана продовжувала добросовісно виконувати обов`язки, покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу, апеляційний суд вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відсутня, натомість належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею своїх процесуальних обов`язків в повній мірі здатний забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Крім того, такий запобіжний захід надасть змогу підозрюваній виконувати рекомендації лікарів, надані їй з урахуванням стану її здоров`я.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею в ухвалі не мотивовано та прокурором під час апеляційного розгляду не доведено, що ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , та ступінь вираженості доведених у кримінальному провадженні ризиків свідчать про беззаперечну неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи дані про особу до підозрюваної ОСОБА_8 , які вказують на існування міцних важелів соціального стримування підозрюваного, апеляційний суд вважає, що пропорційним ступеню небезпеки ризику, який є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Такий запобіжний захід, на думку апеляційного суду, буде цілком співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню та особі підозрюваного, а також зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Висновки апеляційного суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність продовження строку дії застосованого до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, не ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваної і сама підозра у вчиненні нею кримінальних правопорушень дають достатні підстави вважати, що до неї можливо застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки такий запобіжний захід здатен запобігти наявному у кримінальному провадженні ризику, забезпечити належну поведінку підозрюваної та виконання нею своїх процесуальних обов`язків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Встановлені апеляційним судом обставини свідчать про те, що висновки слідчого судді, викладені в оскарженій ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.
В зв`язку з вищевикладеним, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу захисника, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5
ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 181, 196, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката
ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати його у період з 22.00 години до 06.00 години наступної доби .
Покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов`язки, передбачені п. 1, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, який дає підстави для виїзду за кордон;
- заборонити спілкування із іншими учасниками цього кримінального провадження, визначеними слідчим або прокурором.
Строк дії ухвали закінчується 19.08.2020.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 90194498 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строку тримання особи під домашнім арештом |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Кадегроб А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні