Ухвала

від 20.07.2020 по справі 947/8880/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1125/20

Номер справи місцевого суду: 947/8880/20 1-кс/947/8587/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарок судового засідання: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ювілейне, Лагутинського району, Луганської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, перебуває в цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваногоу скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017 року

установив

Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , та продовженострок запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюстроком до17.08.2020року,щодо ОСОБА_11 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017 року. Залишено без змін розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_11 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 2379 (двох тисяч триста сімдесяти дев`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 000 658 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят вісім) гривень.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України. Враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, характеризуючи дані підозрюваного, розмір шкоди, спричинення якого інкримінується на теперішній час відповідними діями підозрюваного, який становить 10 894 065 (десять мільйонів вісімсот дев`яносто чотири тисячі шістдесят п`ять) гривень, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваному відомі особи свідків, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані останніх, продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Враховуючи кількість інкримінованих на теперішній час підозрюваному епізодів, в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення.

Обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 .

Обґрунтовує вимоги тим, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не досліджено жодного з доказів, наданих стороною обвинувачення. Слідчим суддею не враховано положення діючого законодавства, що виключають винуватість підозрюваного. ОСОБА_11 добровільно приймав участь у всіх процесуальних діях. Крім того захисник звертає увагу на те, що підозрюваний за 3 роки досудового слідства до 24.04.2020 року жодного разу не викликався ані слідчим, ані прокурором, ані судом. Досудове розслідування триває 39 місяців, це більш ніж достатній час для того, щоб допитати усіх свідків. Також зазначає, що ОСОБА_11 не може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, через те, що з 22.07.2019 року звільнений з посади. Слідчим суддею не враховано міцність соціальних зв`язків підозрюваного те, що він раніше не судимий. Також вважає, що розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не відповідає критеріям необхідності та пропорційності.

Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.

Заслухавши: доповідь судді-доповідача; доводи захисників підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити; виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частина 5 статті 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.

Із матеріалів провадження вбачається, що 24.04.2020 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, які заподіяли значну шкоду та зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, які заподіяли значну шкоду, вчинені повторно, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

24.04.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 2379 (двох тисяч триста сімдесяти дев`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 000 658 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят вісім) гривень, строком до 22.06.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2020 року, строк досудового розслідування кримінального провадження № 12017160470001432 від 06.04.2017 року було продовжено до 24.08.2020 року, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування, необхідно: допитати свідка ОСОБА_13 ; встановити та допитати осіб, які працювали у приватного нотаріуса ОСОБА_14 станом на 25.02.2019 року; виконати вимоги, передбачені ст.290, 291 КПК України, а саме: відкрити матеріали стороні захисту та потерпілим у кримінальному провадженні, а також скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі дії в яких виникне необхідність, з метою отримання (збирання) доказів або, з метою перевірки вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні

При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).

Разом з тим, відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 року, заява № 42310/04 суд наголошує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13.11.2007 року).

Органами досудового розслідування ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме за те, він 25.02.2019 року, приблизно о 16:52 (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на здійснення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, який останній реалізував за наступних обставин.

Встановлено, що ОСОБА_11 на підставі наказу директора КП «Агенція державної реєстрації» №19 від 21.08.2018 року, призначено на посаду державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» з 22.08.2018 року.

Одеською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» 28.09.2018 року ОСОБА_11 , як державному реєстратору КП «Агенція державної реєстрації», було надано ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до замовлення про надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів від 27.09.2018 року №146.

В ході досудового розслідування встановлено, що Міністерством юстиції України 13.10.2016 року на підставі наказу від 12.10.2016 року № 2954/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скасовано право власності ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) та ТОВ «Сфера Бізнесу» (ЄДРПОУ 40668128) на об`єкти нерухомого майна за наступними адресами: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4317451237); Одеська область, Тарутинський р-н, с. Тарутине, вул. Красна, 7А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4697451247); Одеська область, Тарутинський р-н, 6-й км автошляху Тарутине-Березине (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4733751247); Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 48А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4732551101); Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36; Одеська область, м. Чорноморськ, с. Олександрівка, вул. Перемоги, 2-С (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4178851108); Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с. Затока, вул. Піонерська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3869451103); Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Сонячна, 1Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3940251208), на підставі чого, право власності на вказані об`єкти нерухомості було зареєстровано за попередніми власниками, а саме: ПП «Косвас» (ЄДРПОУ 23875617), ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємництво «АЗС-Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451), ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476).

В свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2017 року, укладеного між ПП «Косвас» (ЄДРПОУ 23875617) та ТОВ «Люнакс» (ЄДРПОУ 13900573), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованого в реєстрі під №413, договорів купівлі-продажу від 22.02.2017 року, укладених між ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємництво «АЗС-Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451) та ТОВ «Люнакс» посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №440, №448, договорів купівлі-продажу від 22.02.2017 року, укладених між ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476) та ТОВ «Люнакс», посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №421, №459, №455, №417, №430, зареєстровано право власності за ТОВ «Люнакс» на вищевказані об`єкти нерухомості.

На підставі договорів іпотеки від 25.02.2017 року, укладених між ПОВ «Серфінг Системс ЛП» та ТОВ «Люнакс», посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №491, №492, №493, №494 та договорів іпотеки від 27.02.2017 року, укладених між ПОВ «Серфінг Системс ЛП» та ТОВ «Люнакс» посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №509, №510, №511, №512, іпотекодержателем вказаних вище об`єктів нерухомості виступило ПОВ «Серфінг Системс ЛП», а іпотекодавцем ТОВ «Люнакс»

На підставі договорів оренди, укладених 11.07.2017 року між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056), посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №1323, №1324, №1325, №1326, а також договорів оренди, укладених 12.07.2017 року між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс», посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , зареєстрованих в реєстрі під №1332, №1333, №1337, №1338 зареєстровано право оренди за ТОВ «Мустанг Плюс» на вищевказані об`єкти нерухомості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 року у справі № 826/16628/16, яку залишено без змін постановою Верховного суду від 27.03.2018, року визнано протиправним та скасовано повністю наказ Міністерства юстиції України від 12.10.2016 року № 2954/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», у зв`язку з чим, на виконання абзацу другого пункту 19 Порядку № 1128, Міністерство юстиції України прийняло наказ від 22.05.2018 року № 1563/5 «Про скасування наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2016 року № 2954/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Внесення запису про скасування реєстраційних дій, проведених Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги, у разі проведення у подальшому інших реєстраційних дій щодо такого об`єкта нерухомості, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності судового рішення, яким вирішується питання щодо правового статусу таких реєстраційних дій.

Київським апеляційним адміністративним судом у рішенні від 17.10.2017 року та Верховним судом у рішенні від 27.03.2018 року у справі № 826/16628/16 не вирішено питання щодо права власності ТОВ «Люнакс» на об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами: № 4317451237, №4306551108, №4178851108, №3940251208, №3869451103, №4733751247, №4732551101, №4697451247, правового статусу набуття іпотеки ПОВ «Серфінг Системс ЛП» та правового статусу іншого речового права ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056).

Водночас, ОСОБА_11 , займаючи посаду державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» (ЄДРПОУ 42107749) та будучи наділеним відповідними повноваженнями державного реєстратора, зобов`язаний діяти добросовісно, обґрунтовано, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки йому було надано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та в спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Проте, 25.02.2019 року, державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_11 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, із порушенням вищевказаних норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав незаконно здійснив дії пов`язані зі зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 16:52 прийняв рішення № 45686799 , та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Березинська селищна рада, 6-ий км. Автошляху «Тарутине Березине» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4733751247), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП», та щодо договору оренди зазначеного об`єкта нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс» та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843), чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 230 671 гривня, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 17:28, прийняв рішення № 45687543, та вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 48А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4732551101), записів про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП», а також щодо договору оренди зазначеного об`єкта нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс», та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ПП «Косвас» (ЄДРПОУ 23875617), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 1 325 697 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 17:44, прийняв рішення № 45687812, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Красна, 7А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4697451247), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 252 258 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 18:02:40, прийняв рішення № 45688020, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4317451237), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 786 924 гривні, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 18:29:03, прийняв рішення № 45688271, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4306551108), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 2 600 062 гривні, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 18:41:49, прийняв рішення № 45688350, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівна, вул. Перемоги, 2-С (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4178851108), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 530 398 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 19:15:36, прийняв рішення № 45688511, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3940251208), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 208 841 гривня, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, ОСОБА_11 , продовжуючи свій злочинний умисел, за відсутності вичерпних правових підстав, діючи повторно, незаконно здійснив дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 19:35:16, прийняв рішення № 45688596, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3869451103), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 4 959 214 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

За сукупністю своїх незаконних дій, ОСОБА_11 заподіяв ТОВ «Люнакс» майнової шкоди на загальну суму 10 894 065 гривень.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_11 та вважаючи їх безпідставними, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наданими апеляційному суду та долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження доказами, а саме: заявою ОСОБА_16 про вчинений злочин, протоколом допиту ОСОБА_16 , заявою ОСОБА_17 про вчинений злочин, протоколом допиту ОСОБА_17 , матеріалами тимчасових доступів, листом Міністерства юстиції України із додатками, протоколами оглядів матеріалів тимчасового доступу з ДП «НАІС», відповіддю на запит в порядку ст. 93 КПК України з ДП «НАІС»; висновком комплексної судової комп`ютерно технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 07.02.2020 року, відповіддю на запити в порядку ст. 93 КПК України з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання повністю доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для продовження застосування найбільш суворого запобіжного заходу, колегія суддів наголошує на таких обставинах.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.06.2020 року та при вирішенні питання міри запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з обґрунтованих висновків, викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що наведені стороною обвинувачення обставини даного кримінального провадження виправдовують продовження існування означених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, характеризуючи дані підозрюваного, розмір шкоди, спричинення якого інкримінується на теперішній час відповідними діями підозрюваного, який становить 10 894 065 гривень, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги також те, що підозрюваному відомі особи свідків, зокрема, які працювали разом з ним, та які, в подальшому, можуть бути допитані як свідки з приводу обставин кримінальних правопорушень, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані останніх, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, враховуючи кількість інкримінованих на теперішній час підозрюваному епізодів можливих кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_11 .

Слідчий суддя обґрунтовано врахував, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2020 року, строки досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження були продовжені до 24.08.2020 року, що підтверджує обґрунтованість доводів сторони обвинувачення в частині існування обставин, які унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року.

Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно того, що слідчим суддею не враховано міцність соціальних зв`язків підозрюваного те, що він раніше не судимий, оскільки, враховуючи обставини вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, зазначене не зменшує вищенаведені ризики та не може слугувати підставою для обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 стосовно того, що судом не враховано стан його здоров`я та необхідність лікування, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних належних доказів, які вказують на неможливість підозрюваного утримуватись під вартою та неможливості отримання ним необхідного лікування в умовах слідчого ізолятору.

Захисник підозрюваного звертався до Філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВСУ» з запитом щодо стану здоров`я ОСОБА_11 та згідно наданою стороною захисту відповіді Філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВСУ» підозрюваному ОСОБА_11 надається необхідна медична допомога в умовах ДУ «ОСІ» та у відповіді не зазначена наявність медичних протипоказань для його знаходження в ОСІ.

Що стосується визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, апеляційний суд приймає до уваги суму завданої злочином шкоди, а саме, що згідно повідомлення про підозру завдано матеріальну шкоду у сумі 10894065 грн., що значно більше суми визначеної слідчим суддею застави (5000658 грн.), і звертає увагу на таке.

Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Апеляційний суд враховує зазначені вище норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

В частині визначеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року розміру застави, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, беручи до уваги, розмір шкоди, ймовірно завданої кримінальним правопорушенням, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

На переконання апеляційного суду саме визначений судом першої інстанції розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційний суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_11 іншого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_11 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від19.06.2020року пропродовження строкузастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюз визначеннямрозміру заставивідносно ОСОБА_11 ,підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12017160470001432, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4