Постанова

від 02.07.2020 по справі 818/3732/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 818/3732/13-а

адміністративне провадження № К/9901/19538/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 (суддя - Прилипчук О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді: Донець Л.О., Калиновський В.А.) у справі № 818/3732/13-а.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Горобина (далі - ТОВ Горобина ) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 № 0000802250/61532, від 30.11.2012 № 0000812250/61535, від 30.11.2012 № 0002392240/61537.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802250/61532 від 30.11.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2591184,00 грн. за основним платежем, а також податкового повідомлення-рішення № 0000812250/61535 від 30.11.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 186635,00 грн. за основним платежем та 58318,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 залишено без змін.

За наслідками повторного перегляду, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 30.11.2012 № 0000802250/61532 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2591184,00 грн. та № 0000812250/61535 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 244277,00 грн., з яких основний платіж - 186584,00 грн., штрафні санкції - 58093,00 грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Сумах посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України, статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальника позивача, а також вимоги законодавчих норм, надані позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій складені з порушенням, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, вказує на те, що в порушення пункту 137.5 статті 137, пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати на суму 576125,00 грн. за рахунок включення додаткової винагороди по ТОВ Донметсплав за реалізацію сплаву алюмінієвого вторинного в чушках за ціною вище мінімальної.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Горобина з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.11.2012 № 3613/2250/31162928/40, в якому зокрема, відображено висновок про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні волоських горіхів у Товариства з обмеженою відповідальністю Сан-Кор Трейд з огляду на непідтвердження реального характеру проведених операцій.

Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на акти № 102/23-34/32896290/14 від 16.03.2012 та № 116/23-34/32896290/15 від 19.03.2012 про результати позапланових документальних виїзних перевірок постачальника позивача з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Агенція Досконалих Рішень за жовтень 2011 року, Сільськогосподарським підприємством Харьковпчелопродукт у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю Артеміса за грудень 2011 року, в яких викладено думки про безтоварність господарських операцій з постачання названими суб`єктами господарювання горіхів волоських на адресу ТОВ Сан-Кор Трейд , які в подальшому, за доводами відповідача, останнім передано ТОВ Горобина .

Крім того, ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення товариством пункту 137.5 статті 137, пункту 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 192.3 статті 192 Податкового кодексу України з огляду на безпідставне формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом проведення відповідного коригування при виплаті додаткової комісійної винагороди ТОВ Донметсплав за договором № ДМС/ГРН-02/9 від 05.06.2009, фактичне виконання якого відбулось у 2010 році. Зокрема, з`ясовано, що позивачем після підписання звітів комісіонера в 2010 році укладено з ТОВ Донметсплав додаткові угоди від 28.03.2011 та від 30.09.2011, складено відповідні звіти, а також включено до витрат на збут та податкового кредиту з податку на додану вартість витрати, понесені на сплату комісіонеру додаткової винагороди за реалізацію сплаву алюмінію вторинного в чушках, марки АК5М2, за ціною, вищою за мінімальну.

На підставі зазначеного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802250/61532 від 30.11.2012, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2591184,00 грн. (2591184,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000812250/61535 від 30.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 244953,50 грн. (186635,00 грн. - основний платіж, 58 318,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з`ясовано судами, 25.10.2011 ТОВ Горобина (покупець) укладено договір з ТОВ Сан-Kop Трейд (постачальник) №952, за умовами якого в жовтні - грудні 2011 року позивачу поставлено 353,550 тон горіхів волоських.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій за угодою позивачем надано акти приймання-передачі, видаткові накладні, специфікації, податкові накладні та банківські виписки.

Отриманий за вказаною угодою товар реалізовано позивачем за договором комісії № К-2510/15 від 25.10.2011, укладеним між ТОВ Горобина (комітент) та ТОВ Ріад (комісіонер), виконання якої підтверджено вантажними митними деклараціями, звітами комісіонера.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у м. Сумах, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Горобина розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

За доводами контролюючого органу, взаємовідносини між TOB Сан-Кор Трейд з TOB Горобина мають безтоварний характер, виходячи із висновків акту документальної планової виїзної перевірки TOB Сан-Кор Трейд , відповідно до якого встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а також об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів. Так, за наслідками здійснених контрольних заходів ТОВ Сан-Kop Трейд відображено висновок про відсутність у вказаного товариства об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товару (горіх волоський) від постачальників СП Харьковпчелопродукт , ТОВ Артеміса .

Також, у зв`язку з не підтвердженням фінансово-господарських відносин TOB Агенція Досконалих Рішень з TOB Сан-Кор Трейд та по ланцюгу постачання, ДПІ у м. Сумах встановлено, що TOB Горобина до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді безпідставно включено суму податку на додану вартість та відображено у складі валових витрат підприємства, що враховувалися при визначенні об`єкта оподаткування.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у м. Сумах під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірна господарська операція є реальною, відповідає дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, судами з`ясовано, що в межах розгляду справи №2а-1870/9239/12 досліджувалася правомірність визначення позивачу податкових зобов`язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Сан-Кор Трейд за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2417707,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1934166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 483541,50грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.01.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 позовні вимоги ТОВ Горобина задоволено в повному обсязі та визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 08.08.2012 №0000542260/0/35117 та від 04.09.2012 №0000802260, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 19.06.2012 №1803/2260/31162928/43.

Також, як було встановлено судами під час судового розгляду справи, підставою для збільшення ТОВ Горобина 152782,00 грн. суми податку на прибуток за 2 квартал 2011 року стало неврахування позивачем висновків акту планової перевірки, згідно якої від`ємне значення об`єкта оподаткування було зменшено в результаті порушень по фінансово-господарським операціям з TЦB Фаворит-Д Плюс , TOB МКПК Агентія Трейд за вересень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011 року та відображення TOB Горобина у декларацій по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 664268 грн. та прийняття в зв`язку із чим податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 №0000802250/61532 про збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток на суму 2591184 грн. та №0000812250/61535 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 186635 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 58318,50 гривень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012 по справі №2а-1870/4827/12, позовні вимоги ТОВ Горобина задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми №0000312314/0/23313 від 15.03.2012, яким ТОВ Горобина збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1674938,00 грн.; №0000922314/19816 від 01.06.2012; № 0000982314/19815 від 01.06.2012.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентами здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Щодо висновків відповідача про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 132500,00 грн. слід зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Договору комісії на експорт №ДМС/ГРН-02/9 від 05.06.2009 укладеному між TOB Горобина (Комітент) з TOB Донметсплав (Комісіонер), Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента від свого імені за його рахунок за обумовлену дійсним договором винагороду здійснити продаж продукції на експорт, яка є власністю Комітента, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених дійсним договором. Комісійна винагорода за реалізацію продукції відповідно до додатків до договору складає 0,3 % (у тому числі ПДВ) від вартості продукції реалізованої на експорт.

Додатковою угодою від 28.03.2011 до зазначеного договору комісії було визначено, що у 2010 році товар сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2 було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 30.06.2011 складає 420000,0 грн., у тому числі ПДВ - 70000,0 грн. Дана операція оформлена актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.04.2011.

Додатковою угодою від 30.09.2011 до зазначеного вище договору комісії було визначено, що у 2010 році товар сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2 було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 31.10.2011складає 271350,0 грн., у тому числі ПДВ - 45225,0 грн. Дана операція оформлена актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2011.

Перевіркою встановлено, що TOB Горобина в перевіряємому періоді сформувало витрати та податковий кредит від TOB Донметсплав по операціям (договору комісії), які були проведені фактично у 2010 році.

Так, між TOB Донметсплав , як комісіонером, та позивачем, як комітентом, укладено договір комісії на експорт № ДМС/ГРН-02/9 від 05.06.2009, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язувався за дорученням комітента від свого імені та за рахунок комітента укласти угоди про продажу продукції на експорт.

У зв`язку з тим, що ТОВ Донметсплав здійснив реалізацію товару сплаву алюмінієвого вторинного в чушках марки АК5М2 за ціною вище мінімально встановленої Товариством останнє на підставі пункту 3.2 Договору комісії (в редакції додаткової угоди від 17.06.2009) та за домовленістю з TOB Донметсплав здійснив виплату додаткової винагороди у розмірі 691350,00 грн. в т.ч. ПДВ 115225 грн.

Підставами для виплати додаткової комісійної винагороди на користь ТОВ Донметсплав є укладені між позивачем та TOB Донметсплав додаткові угоди від 28.03.2011 та від 30.09.2011 до Договору комісії, що і призвели до зміни зобов`язань за Договором комісії, які були оформлені актами приймання-передачі виконаних робіт від 01.04.2011 та від 30.09.2011 по договору комісії.

Представник відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції підтвердив факт реалізації товару сплаву алюмінієвого вторинного в чушках марки АК5М2 за ціною вище мінімально встановленої. Зазначену обставину підтвердив і представник позивача.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а тому позивач має право у будь-який час протягом дії договору вносити до нього зміни, у встановленому чинним законодавством та самим договором, зміни.

Відповідно до положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату про веде пня перерахунку.

Таким чином, податкове законодавство дозволяє платнику податків змінювати суми винагороди своїм контрагентам за договорами по яким вже відбулась поставка товарів, послуг з подальшим коригуванням платником податків своїх податкових зобов`язань чи кредиту.

Крім того, відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу, цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011, крім: розділу ІІІ (Податок на прибуток підприємство) цього Кодексу, який набирає чинності з 01.04.2011.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9 лютого 1999 року N І-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним часовим принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так. що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, піл час дії якого настали або мали місце.

Отже, у зв`язку з тим, що збільшення суми додаткової комісійної винагороди на користь ТОВ Донметсплав у розмірі 420000,00 грн. відбулося за додатковою угодою від 28.03.2011 на вказані правовідносини не поширюється дія норм розділу III Податкового кодексу України, а застосовуються положення Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , який не містить обмежень щодо можливості віднесення платником податків понесених втрат до Ділових лише в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000812250/61535 від 30.11.2012 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 244277,00 грн., з яких основний платіж - 186584,00 грн., штрафні санкції - 58093,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі № 818/3732/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова