Постанова

від 24.06.2020 по справі 520/6680/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 520/6680/16-ц

провадження № 61-4306св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - орган самоорганізації населення комітету мікрорайону Чубаївка у місті Одеса ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В., від 06 лютого 2020 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до органу самоорганізації населення комітет мікрорайону Чубаївка у місті Одеса (далі - Чубаївське ОСОН у м. Одесі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення боргу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23 січня 2008 року він передав голові Чубаївського ОСОН у м. Одесі ОСОБА_2 у борг 3 000 000 грн для закінчення робіт по водовідведенню житлових будинків житлового масиву Чубаївка відповідно до проекту. Повернення цих коштів повинно було відбуватись за рахунок коштів мешканців, які підключаються

до каналізації. Частина коштів у сумі 1 110 000 грн йому повернута, а решту просив стягнути з відповідача.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з Чубаївського ОСОН у м. Одесі відповідно до боргової розписки, складеної ОСОБА_2 23 січня 2008 року, 1 890 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року у складі судді Пучкової І. М. позов ОСОБА_1 до Чубаївського ОСОН у м. Одесі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення боргу задоволено повністю.

Стягнуто з Чубаївського ОСОН у м. Одесі на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 23 січня 2008 року у розмірі 1 890 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доведеним є той факт, що боржником за неналежним чином виконаним зобов`язанням, яке визначено у розписці від 23 січня 2008 року, є саме Чубаївський ОСОН у м. Одесі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу Чубаївський ОСОН у м. Одесі задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси 17 грудня 2018 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до Чубаївського ОСОН у м. Одесі, третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

про стягнення боргу залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим що договір позики

від 23 січня 2008 року, підписаний ОСОБА_2 . в інтересах Чубаївського ОСОН у м. Одесі з ОСОБА_1 , не свідчить про отримання коштів на цілі та потреби цього органу, оскільки відсутні докази передачі їх юридичній особі, керівником якого вона була. Ці кошти не були зараховані на банківський рахунок підприємства, не були оприбутковані та внесені нею у касу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасуватипостанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник стверджує, що на розписці, яка була надана на підтвердження отримання грошових коштів, наявний відтиск печатки відповідача, отже договір був складений саме із Чубаївським ОСОН у м. Одесі. Формальні вимоги для укладення договору були дотриманні, а тому договір є дійсним. Факт нецільового використання відповідних коштів та/або вихід керівника юридичної особи за межі наданих повноважень не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку перед кредитором, більше того це є внутрішні відносини між членами органу та його органами керівництва, і ці відносини не досліджувалися та не повинні були досліджуватися судом першої інстанції під час розгляду справи при прийнятті рішення. Договір позики недійсним не визнавався.

Також заявник стверджує, що на виконання договору позики ОСОБА_2 , яка діяла як голова Чубаївського ОСОН у м. Одесі, було повернуто частину боргу у розмірі 1 110 000, 00 грн, що не заперечувалося нею.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу призначено

до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до протоколу загальних зборів Чубаївського ОСОН № 1 від 03 січня 2008 року, зазначені збори проводились за участю мешканців 2-х вулиць у кількості 68 осіб з загальної кількості 19-ти вулиць та 1202 будинків. Загальні збориприйняли рішення взяти в борг відсутню суму для закінчення робіт з каналізації по вул. Толбухіна та Авдєєва-Чорноморського , а по закінченню робіт провести експертизу для виявлення недоліків.

В протоколі № 1 від 03 січня 2008 року не зазначено суми позики, особу позичальника та порядок і строк повернення коштів.

23 січня 2008 року ОСОБА_2 , як голова Чубаївського ОСОН у м. Одесі, в присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підписала розписку відповідно до якої зазначено, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 000 000 грн для завершення робіт з водовідведення житлових будинків ж/м Чубаївка .

Відповідно до пункту 1.1 Положення про органи самоорганізації населення у м. Одеса, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3374-ХХІІІ від 14 січня 2002 року самоорганізація населення (далі - СОН) - це форма добровільної організації на частини території міста його жителів, які об`єдналися за місцем проживання на основі спільності інтересів для вирішення безпосередньо через загальні збори або конференції представників жителів даної території (далі - конференції) або через обрані ними органи (комітети) питань, які зачіпають інтереси населення відповідної території і віднесених відповідно до чинного законодавства до ведення органів місцевого самоврядування.

Органи самоорганізації населення є неприбутковими представницькими органами населення і складовою частиною системи місцевого самоврядування.

Згідно з пункту 2.1.1. Положення про органи самоорганізації населення у м. Одеса, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3374-ХХІІІ від 14 січня 2002 року, основою СОН є загальні збори жителів, які фактично проживають на відповідній території, або конференція їх представників.

Відповідно до пункту 1.4 положення Чубаївського ОСОН у м. Одесі, зареєстрованого у виконавчому комітеті Одеської міської ради за № 15 від 07 вересня 2004 року, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, територією діяльності ОСОН комітет мікрорайону Чубаївка є будинки в межах вул. Толбухіна, вул. Авдєєва-Чорноморського, вул. Жовтневої революції, вул. Бригадна, вул. Петрашевського, вул. Штурвальна, вул. Неделіна, вул. Контрашина. вул. Гвардійська, вул. І. Франко, вул. Глинки, вул. Жаботинського, вул. Пілотна. вул. Чубаївська, пров. І. Франко, пров. Тупиковий, пров. 3-й Проектувальний, пров. 4-й Проектувальний, пров. 5-й Проектувальний.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 2 Закону України Про органи самоорганізації населення передбачено, що органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень; добровільні внески фізичних і юридичних осіб; інші надходження, не заборонені законодавством (стаття 16 Закону України Про органи самоорганізації населення ).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Чубаївського ОСОН у м. Одесі на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 890 000, 00 грн.

Апеляційним судом надано належну оцінку розписці, складеній ОСОБА_2 23 січня 2008 року, відповідно до якої остання отримала у позику від ОСОБА_1 3 000 000 грн на закінчення робіт по водовідведенню житлових будинків житлового масиву Чубаївка .

Вказана розписка містить посилання на рішення зборів Чубаївського ОСОН від 03 січня 2008 року.

Відповідно до протоколу № 1 від 03 січня 2008 року, збори Чубаївського ОСОН проводились за участю мешканців 2-х вулиць у кількості 68 осіб з загальної кількості 19-ти вулиць та 1202 будинків і прийняли рішення взяти в борг відсутню суму для закінчення робіт з каналізації по вул. Толбухіна та Авдєєва-Чорноморського , а по закінченню робіт провести експертизу для виявлення недоліків. В протоколі № 1 від 03 січня 2008 року не зазначено суми позики, особу позичальника, порядок і строк повернення коштів.

Відповідно до пунктів 2.1.5, 2.4 положення Чубаївського ОСОН у м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3374-ХХІІІ від 14 січня 2002 року, загальні збори є правомочними, якщо в їх роботі взяли участь не менше половини жителів території діяльності органу СОН.

Аналізуючи зміст складеної ОСОБА_2 розписки від 23 січня 2008 року, протоколу зборів № 1 від 03 січня 2008 року, участь в яких брали лише мешканці двох із дев`ятнадцяти вулиць, а також відсутність у протоколі обумовленої суми позики на потреби Чубаївського ОСОН у м. Одеса, особи позичальника, порядку і строків повернення коштів, а також враховуючи завдання і функції органу самоорганізації населення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було доведено, що кошти, які він передав ОСОБА_2 у позику, були отримані у межах реалізації її прав та обов`язків як голови органу самоорганізації населення, а також того, що ці кошти було оприбутковано (внесено на банківський рахунок юридичної особи) й витрачено на потреби Чубаївського ОСОН у м. Одеса, як юридичної особи, а тому підстави для стягнення заборгованості з Чубаївського ОСОН у м. Одеса відсутні.

Окрім того, встановлено, що відповідно виписки за операціями по банківському рахунку органу Чубаївського ОСОН у м. Одеса у філії АТ ІМЕКСБАНК за період з 01 січня 2008 року по 28 жовтня 2014 року та роздруківки руху коштів по банківському рахунку грошові кошти у розмірі 3 000 000 грн від позивача чи інших осіб на рахунок Чубаївського ОСОН не надходили (загальна сума надходжень по рахунку становить 173 659, 30 грн).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки суд правильно застосував до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

Висновки судів за встановлених обставин не суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, на які послався позивач у касаційній скарзі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович