Рішення

від 02.07.2020 по справі 766/18222/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 766/18222/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Салена" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання незаконним та скасування припису про усунення порушень та постанови про накладення штрафу,

встановив:

23.10.2017 року ПП "Салена" звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області із адміністративним позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання незаконними та скасування припису про усунення порушень та постанови про накладення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в період з 30.08.2017 року по 14.09.2017 року відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті Реконструкція комплексу будівель та споруд ПРАТ РБУ №3 з будівництвом боксів для зберігання та технічного обслуговування рухомого складу по вул. Філатова,38 в м.Херсоні . 14.09.2017 року за результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складений акт № 4-38, цього ж дня складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП Салена та видано припис про усунення виявлених порушень законодавства. 26.09.2017 року, відповідач виніс постанову, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наклав на позивача штраф у сумі 151560,00 грн. В протоколі зазначено, що позивач передав замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва з заниженням класу наслідків (відповідальність) об`єкта будівництва. Відповідно розрахунку наведеному у розробленому проекті об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків СС1. Головний інженер провів розрахунок класу наслідків на частину комплексу будівель, а саме на новостворювані бокси для збереження та технічного обслуговування рухомого складу, хоча реконструкції замовник проводить усього комплексу будівель, а саме за рахунок будівництва зазначених боксів збільшується загальна площа усього комплексу. Однак, позивач не погоджується з припущеннями відповідача викладеними в протоколі, так як відповідно до п. 3.25 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , частина будинку, будівлі, споруди - визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об`єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку. Відповідно до абзацу першого пункту 4.14 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , при розробленні проектної документації на реконструкцію, капітальний ремонт або технічне переоснащення частини існуючого об`єкту або технічне переоснащення всього об`єкта без повного припинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об`єкта будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об`єкта, що експлуатується. Таким чином, позивач вважає, що ним законно і обґрунтовано визначено клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, виходячи із загальної площі новоствореного об`єкта, який планувалося побудувати. Крім того, зазначає, що відповідно до наказу № 152 від 22.08.2017 р. та наказу № 179-1 від 12.09.2017 р. відповідач призначив позапланову перевірку ПАТ РБУ №3 на об`єкті будівництва по вул. Філатова, 38 в м.Херсон, в той час як ПП Салена зареєстроване по вул.. Горького, 4 в м.Нова Каховка. Під час проведення перевірки замовника будівництва, а саме ПАТ РБУ №3 представника позивача ніхто не запрошував, а відтак вказана перевірка проводилась всупереч вимогам п. 9 Постанови КМУ Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контрою за відсутності представника позивача. В зв`язку із чим вважає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, а отже і внесений припис та постанова підлягають скасуванню.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.10.2017 р. відкрите провадження по справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.09.2018 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.10.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.10.2018 року для з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2020 року адміністративна справа передана за підсудністю для розгляду до Херсонського окружного адміністративного суду.

27.05.2020 р. дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 року головуючим суддею визначено Василяку Д.К.

Ухвалою від 29.05.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 12.06.2020 року.

Ухвалою від 12.06.2020 року розгляд справи відкладено до 19.06.2020 року.

Ухвалою від 19.06.2020 року розгляд справи відкладено до 25.06.2020 року.

25.06.2020 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за правилами письмового провадження без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

25.06.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами письмового провадження, проти позовних вимог заперечував.

Ухвалою від 25.06.2020 року відмовлено відповідача у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено, що відповідно до наказу № 152 від 22.08.2017 року, 12.09.2017 р. № 179-1 у відповідності до ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 ЗУ Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2017 р. № 553, направлення на проведення планової перевірки від 30.08.2017 р. № 4/38, 12.09.2017 р. № 4/38-1 головними спеціалістом управління Кізян В.А. проведено позапланову перевірку достовірності даних зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), який належить Приватному акціонерному товариству Ремонтно-будівельне управління № 3 . Позапланова перевірка проведена на об`єкті будівництва Реконструкція комплексу будівель та споруд ПАТ РБУ № 3 з будівництвом боксів для зберігання та технічного обслуговування рухомого складу по вул. Філатова, 38 в м.Херсоні, Херсонська область , за результатами якої складено акт № 4-38 від 14.09.2017 р.

Актом № 4-38 від 14.09.2017 року встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт з боку приватного підприємства Салена , яке розробило та передало замовнику проектну документацію з заниженням класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва та розробило проектну документацію не в повному обсязі.

14.09.2017 року відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП Салена та винесено припис від 14.09.2017 року, яким позивачу надано строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 16.10.2017 р.

26.09.2017 року відповідачем винесена Постанова № 51/919/01-22 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ПП Салена притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 151560грн.

Не погоджуючись з правомірністю призначення позапланової перевірки та винесеної за її результатами рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства: правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VІ).

Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно п.2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку проведення, в тому числі, позапланових перевірок, підставою для проведення яких, серед іншого, є вимога головного інспектора будівельного нагляду щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом.

Тобто, орган державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання стосовно наявності підстав для проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування повинен враховувати не лише наявність самої вимоги головного інспектора будівельного нагляду, а й повинен перевіряти наявність підстав, встановлених законом.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція комплексу будівель та споруд ПАТ РБУ № 3 з будівництвом боксів для зберігання та технічного обслуговування рухомого складу по вул. Філатова, 38 в м.Херсоні, Херсонська область стала необхідність перевірки достовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п.1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V) суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону № 877-V).

Положеннями ч.3 ст.7 Закону № 877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно ст.10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення держаного архітектурно-будівельного контролю , державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу № 152 від 22.08.2017 р. та наказу № 179-1 від 12.09.2017 року відповідач призначив позапланову перевірку ПАТ РБУ №3 на об`єктів будівництва по вул. Філатова, 38 в м.Херсон.

Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що ПП Салена зареєстроване в м.Нова Каховка, по вул. Горького, 4.

Відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів, що у відношенні ПП Салена проводилась перевірка планова чи позапланова, що позивач повідомлявся про проведення перевірки замовника будівництва, а саме ПАТ РБУ №3 , в зв`язку із чим суд приходить до висновку, що вказана перевірка проводилась з порушенням вимог чинного законодавства, а отже спірні припис від 14.09.2017 р. та постанова № 51/919/01-22 від 26.09.2017 р. винесені у відношенні позивача також підлягають скасуванню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з урахуванням частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Салена" (74900, м.Нова Каховка, вул. Горького, 4 , код ЄДРПОУ 35994319) до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (73000, м.Херсон, вул. Перекопська, 166, код ЄДРПОУ 40092261) про скасування припису та постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.09.2017 р., винесений стосовно Приватного підприємства "Салена" (74900, м.Нова Каховка, вул. Горького, 4 , код ЄДРПОУ 35994319).

Визнати протиправною та скасувати постанову № 51/919/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2017 р., винесену начальником Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (73000, м.Херсон, вул.Перекопська, буд.166, код ЄДРПОУ 40092261).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (73000, м.Херсон, вул.Перекопська, буд.166, код ЄДРПОУ 40092261) на користь Приватного підприємства "Салена" (74900, м.Нова Каховка, вул. Горького, 4 , код ЄДРПОУ 35994319) судовий збір у сумі 3200 грн. (три тисячі двісті грн.), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Д.К. Василяка

кат. 109010000