Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/15893/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/15893/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Носовський А.М. - директор;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.01.2020 року (повний текст складено 05.02.2020 року)

у справі № 910/15893/19 (суддя:Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу"

до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків

про стягнення 334 438,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 334438,31 грн, з яких: 257760,00 грн основний борг та 76678,31 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов спірного договору, а саме не внесені до єдиного Державного реєстру документів моряків України 4147 свідоцтв на загальну суму 248820, 00 грн, які видані особам, що успішно закінчили відповідний напрям підготовки.

Господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський центр підготовки плавскладу 8940,00 грн боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський центр підготовки плавскладу звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року в даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський центр підготовки плавскладу задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказав, що відповідач не надав жодних доказів, що підтверджують факт виконання зобов`язань на вказану суму позову.

Крім того, скаржник вказав, що послуга за спірним договором вважається наданою з моменту внесення даних до Єдиного державного реєстру документів моряків, а не з моменту надання номеру, що буде присвоєно документу, який видав позивач в результаті успішного навчання осіб.

Також, за твердженням скаржника, відповідач не заперечує проти неналежного виконання ним спірного договору в частині внесення даних про видані позивачем свідоцтва до реєстру в кількості 4147 документів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 року справу № 910/15893/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року у справі № 910/15893/19. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 28.04.2020 року, своєю ухвалою від 16.03.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, зі змінами від 25.03.2020 року №239, Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено карантин з 12.03.2020 року на усій території України.

З метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розгляд справи 28.04.2020 року не відбувся, розгляд справи було призначено на 26.05.2020 року.

Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року на 30.06.2020 року.

25.05.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, яке було задоволено судом.

30.06.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 року підлягає зміні в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі 248820,00 грн, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

30.03.2017 року між позивачем ( замовником ) та відповідачем ( виконавцем ) був укладений договір № 82/2017 - НТЗ про надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у Єдиний державний реєстр документів моряків (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати послуги з реєстрації документів моряків України, які видані позивачем та їх внесення у єдиний державний реєстр документів моряків, а саме свідоцтв щодо успішного закінчення відповідних курсів підготовки за визначеним напрямком, які зазначені в чинному протоколі про відповідність виданому Укртрансбезпекою ( Укрморрічінспекцією ), а позивач зобов`язався оплатити вказані послуги на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1 договору від 30.03.2017 року № 82/2017 - НТЗ вартість наданих послуг державним реєстром документів моряків України за внесення до реєстру кожного документу складає 48,00 грн.

12.03.2018 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до вказаного договору.

Відповідно до п. 1 вказаної додаткової угоди вартість наданих послуг державним реєстром документів моряків України за внесення до реєстру кожного документу складає 60,00 грн.

Згідно п. 4.1 договору розрахунок за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця коштів після виставлення останнім рахунку, та його отримання замовником.

Відповідно до п. 4.3 договору плата за надані послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до п. 6.10 договору за результатами внесеної інформації та оплати позивачем виставлених відповідачем рахунків-фактур, сторони складають і підписують акт виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 12.01.2018 року по 16.01.2019 року позивачем були здійснені заявки на 19535 документів.

На підставі вказаних заявок відповідачем були виставлені рахунки на оплату вказаної кількості документів в розмірі 1153296,00 грн з урахуванням зміни вартості послуги, що встановлено додатковою угодою від 12.063.2018 року.

В свою чергу, вказані рахунки позивачем оплачені в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (наявні в матеріалах справи).

Свідоцтвом, що видані особам, які успішно закінчили відповідні курси, було присвоєно 15388 кількість номерів наданих Інспекцією для подальшого внесення до реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2019 року відповідачем було надіслано запит №1/9-42/01 до позивача, в якому відповідач просив надати інформацію стосовно зарезервованих і оплачених, але не використаних номерів.

Позивач в свою чергу, 30.01.2019 року направив відповідачу відповідь №2-11-04/17 в якій зазначено загальну кількість зарезервованих і оплачених, але не використаних номерів.

Також, листом №2-11-04/5 від 14.01.2019 року позивачу було надано інформацію про свідоцтва видані ТОВ МЦПП 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, які не були внесені до реєстру.

Так, залишок номерів, за які позивачем було сплачено відповідачеві своєчасно та в повному обсязі станом на 16.01.2019 року становить 4147 реєстраційних номерів, за які було перераховано відповідачу 248820,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (наявні в матеріалах справи). Вказані реєстраційні номери могли бути використані позивачем в 2019 році.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем на підставі п. 6.10 договору було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 12.01.2018 року по 16.01.2019 року за договором №82/2017-НТЗ від 30.03.2017 року. В акті вказано, що станом на 21.01.2019 року заборгованість на користь позивача становить 8940,00 грн.

30.08.2019 року на адресу відповідача було направлено претензію щодо невиконання договірних зобов`язань №1030 від 02.09.2019 року (т. 2 а.с.4). Так, відповідно до претензії, окрім вказаної суми заборгованості у розмірі 8940,00 грн, за розрахунком товариства сума зобов`язань перед позивачем за спірним договором становить ще 4147 документів, які видані особам, що успішно закінчили відповідний напрям підготовки для внесення до Реєстру на загальну суму 248820,00 грн.

01.10.2019 року відповідач надіслав на адресу позивача відповідь, в якій відповідач, зокрема, повідомив про те, що визнає борг у розмірі 8940,00 грн (т. 2 а.с. 6).

З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що відповідач визнав факт внесення повної та своєчасної оплати за всі реєстраційні номери для подальшого внесення цих даних до реєстру за період з 12.01.2018 року по 16.01.2019 року.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи не місять, а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання своїх зобов`язань із внесення даних про видані позивачем документи до Єдиного державного реєстру документів моряків на суму 248 820,00 грн.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що відповідач не заперечував щодо невнесення даних про видані МЦПП свідоцтв до єдиного Державного реєстру документів моряків (4147 реєстраційних номерів) на загальну суму 248820,00 грн.

Тобто, інформація (дані) про видані позивачем свідоцтва на суму 248820,00 грн не підтверджуються відповідачем незважаючи на те, що цим свідоцтвам присвоєні номери, за які позивач вніс оплату вчасно та у повному обсязі. Відповідач припинив виконання обов`язків по договору із січня 2019 року.

При цьому, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що послуга за спірним договором вважається наданою з моменту внесення даних до Єдиного державного реєстру документів моряків, а не з моменту надання номеру, що буде присвоєно документу, який видав позивач в результаті успішного навчання осіб.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ( ст. 901 Цивільного кодексу України ).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

З огляду на викладене та враховуючи, що через невнесення даних про видані позивачем документи до Єдиного державного реєстру документів моряків, обов`язки відповідача не можуть вважатися виконаними, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог в частині основної заборгованості в сумі 257760,00 грн (8940,00 грн + 248820,00 грн).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови позивачу у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 76678,31 грн, оскільки пеня за невиконання відповідачем своїх зобов`язань договором від 30.03.2017 року № 82/2017 - НТЗ, не передбачена.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, скаржника, зокрема, щодо невнесення даних про видані МЦПП свідоцтва до єдиного Державного реєстру документів моряків, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає зміні в цій частині.

Оскільки, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають зміні, то рішення в цій частині також підлягає зміні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центр підготовки плавскладу" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року у справі №910/15893/19 змінити частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі 248820,00 грн та суми судового збору.

Стягнути з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 25; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код 25958804 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський центр підготовки плавскладу (54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5, код 33367539) 257760,00 (двісті п`ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят гривен 00 копійок) боргу, та 3897,87 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто сім гривен 87 копійок) судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 25; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код 25958804 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський центр підготовки плавскладу (54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5, код 33367539), 5 846,82 грн (п`ять тисяч вісімсот сорок шість гривен 82 копійки) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/15893/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 06.07.2020 року.