Постанова

від 18.06.2020 по справі 916/2610/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Справа№ 916/2610/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Огірко А.О.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: адвокат Кулик А.О. - за ордером серія ЧК № 133119 від 15.06.2020;

від третьої особи-1: не з`явилися;

від третьої особи-2: не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 (суддя Чевгуз О.В., м. Черкаси, повний текст рішення складено 03.02.2020, повний текст додаткового рішення складено 18.02.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ", с. Зоря, Саратський р-н, Одеська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД", м. Черкаси

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД", м. Суми

та Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД", м. Київ

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

21 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (надалі - ТОВ "ЮГВИНПРОМ"/позивач/скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" (надалі - відповідач), в якій просить суд зобов`язати відповідача виконати взяті на себе гарантійні зобов`язання згідно п. 5.1. Договору поставки № 2017-04 від 09 лютого 2017 року шляхом повернення грошових коштів сплачених за товар, стягнути вартість 021Н2772 Теплообмінника D118-Т-140_(STDPG)_Danfoss в розмірі 49 932,60 грн на користь позивача та стягнути з відповідача суму в розмірі 17 138,35 грн, що складається з пені в розмірі 8 834,54 грн, інфляційних збитків в розмірі 6 481,81 грн, а також 3% річних в розмірі 1 822,00 грн на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" не виконало умови п. 5.1. Договору поставки № 2017-04 від 09.02.2017 та прострочило виконання грошового зобов`язання, що виникає з вищевказаного Договору щодо повернення грошових коштів з причин невідповідності якості товару заявленим.

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі № 916/2610/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 скасовано; справу № 916/2610/18 передано для розгляду до Господарського суду Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 (суддя Чевгуз О.В., м. Черкаси, повний текст рішення складено 03.02.2020) у позові відмовлено.

Судове рішення прийнято з посиланням на ст.ст. 11, 15-16, 246, 256, 258, 261, 267, 264, 509, 525-526, 530, 598, 610, 629, 673, 678, 681, 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 20, 173-175, 193, 268-269 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та мотивоване тим, що первинними документами повністю підтверджується отримання позивачем спірного товару, також те, що невідповідність поставленої продукції вимогам якості була зафіксована в Акті про гарантійну заміну від 06.09.2017 та протоколі рекламації з додаванням схеми встановлення, а відтак охоронюване законом право позивача було порушено, проте сплив строк позовної давності.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 (суддя Чевгуз О.В., м. Черкаси, повний текст додаткового рішення складено 18.02.2020) заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" про ухвалення додаткового рішення задоволено; стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" 5 286,00 грн витрат зі сплати судового збору, сплаченого згідно з платіжних доручень № 1617 від 25.04.2019, № 1636 від 13.05.2019.

Додаткове рішення прийнято з посиланням на ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" сплатило судовий збір у розмірі 5 286,00 грн, а оскільки судом апеляційної інстанції при скасуванні вищевказаного рішення місцевого господарського суду у відповідності до ч. 14 ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснювався, то за результатами нового розгляду справи, такий розподіл здійснює суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаними рішенням та додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване додаткове рішення.

В апеляційній скарзі скаржник вказує про переривання перебігу строку позовної давності, який відбувся в момент отримання відповіді на претензію та узгодження запропонованого відповідачем порядку встановлення якості товару шляхом направлення його на технічну експертизу.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

08.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" надійшов відзив на апеляційну скаргу у справі № 916/2610/18, згідно з яким відповідач просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу скаржник зазначає, зокрема, що оскільки причиною витікання фреону в системі холодоагенту є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (замовником) правил користування обладнанням встановлених виробником, тому в даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" не відповідає згідно умов Договору поставки обладнання № 2017-04 від 09.02.2017 за недоліки постановленого товару.

Крім того, перебіг строку позовної давності в даному випадку починається з 06.09.2017, коли невідповідність поставленої продукції вимогам щодо якості була зафіксована в Акті про гарантійну заміну, а відтак, позивач звертаючись з даним позовом до місцевого господарського суду 21.08.2018 пропустив строк позовної давності, встановлених ч. 8 ст. 269 ГК України та ст. 681 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД" письмового відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі № 916/2610/18 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18; відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2610/18; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 призначено на 21.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 916/2610/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку із технічною неможливістю проведення відеоконференції в Господарському суді Одеської області саме 21.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 916/2610/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" в частині зобов`язання відповідача направити позивачу відзив на апеляційну скаргу та надати суду докази відповідного надіслання; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" в частині відкладення розгляду справи № 916/2610/18; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" про відкладення розгляду справи № 916/2610/18; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 на 18.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 916/2610/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 вирішено здійснити у судовому засіданні 18.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 916/2610/18 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 вирішено здійснити у судовому засіданні 18.06.2020, яке відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 18.06.2020 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД".

18.06.2020 в судове засідання не з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "ФРОСТЛЕНД", які повідомлялися завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 ГПК України).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки позивач, третя особа-1 та третя особа-2 належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд оскарженого рішення в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи у присутності представника відповідача.

18.06.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (надалі - Замовник) було укладено Договір поставки № 2017-04 (надалі - Договір) (а.с. 21-24, т. 1).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Замовнику обладнання згідно переліку, що наведений у додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 3.1. Договору, ціна Договору є твердою та становить 49 932,60 грн, включаючи ПДВ у розмірі 20%, а саме 8 322,10 грн. Вартість доставки обладнання сплачує замовник.

Гарантійний строк на обладнання, що поставляється за Договором становить один рік з моменту підписання сторонами видаткових накладних (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору за несвоєчасне виконання своїх обов`язків відповідно до п. 4.1.5. цього Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,09 відсотків, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день нарахування такої пені, від вартості дефектного товару, за кожен день прострочення Постачальником своїх обов`язків відповідно до п. 2.1.5. цього Договору.

Постачальник відповідає за якість поставленого товару, який має відповідати затвердженим державним стандартам та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості. Постачальник гарантує належну якість поставленого товару (його комплектуючих) та його справну роботу протягом 12 календарних місяців з моменту поставки. Товар (його комплектуючи), в разі виходу з ладу під час гарантійного терміну, мають бути безкоштовно замінені постачальником на якісний товар протягом строку додатково узгодженого сторонами в письмовій формі (п. 6.7. Договору).

Як стверджує позивач у позовній заяві, останній здійснив оплату товару відповідно до умов Договору платіжними дорученнями № 1058 від 14 лютого 2017 року та № 1117 від 20 березня 2017 року.

Так, 31 березня 2017 року на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроспецхолод" було передано у власність Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" обладнання, а саме: 021Н2772 Теплообмінник D118-E-140 (STDPG) Danfoss, що підтверджується видатковою накладною № РН 0000002 від 31.03.2017 (а.с. 26, т. 1), накладна підписана та скріплена печатками обох сторін договору.

30 серпня 2017 року за доводами позивача, він здійснив встановлення теплообмінника та провів його виробничі випробування, під час яких відбулось витікання фреону.

01 вересня 2017 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" було направлено ТОВ "Украгроспецхолод" претензію вих. № 01/09 ( а.с. 27-28, т. 1), в якій позивач просив забезпечити прибуття представника ТОВ "Украгроспецхолод" за адресою ТОВ "ЮГВИНПРОМ" (Одеська область, Саратський район, с. Зоря, вул. Мира, 349) для фіксації факту витікання фреону в найкоротші строки та здійснити заміну 021Н2772 Теплообмінник D118-T-140_(STDPG)_Danfoss.

05 вересня 2017 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію вих. № 2017-06/09, в якій зазначив, що якщо причиною витікання фреону в системі холодоагенту є внутрішній дефект товару, то прибуття представника ТОВ "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" є недоцільним без проведення технічної експертизи, в зв`язку з чим було запропоновано заповнити Заяву про проведення технічної експертизи щодо виявлення причин виникнення дефекту та надіслати товар компанії дистриб`ютору ТОВ з II "ДАНФОСС ТОВ" перевізником CAT, відділення 1, місто Київ, одержувач КФ ТОВ "ВСК "Фростленд", (044)575-74-20 (а.с. 29 -30, т. 1).

Як зазначає позивач, невідповідність поставленої продукції вимогам щодо якості була зафіксована в Акті про гарантійну заміну від 06.09.2017 та Протоколі рекламації з додаванням схеми встановлення (а.с. 33-34, т. 1).

З копії експрес накладної № 59000281686311 від 12.09.2017 вбачається, що ТОВ "ЮГВИНПРОМ" направило КФ ТОВ "ВСК "Фростленд" теплообмінник D118-E-140 (STDPG) Danfoss (а.с. 35, т. 1).

У відповідності до 3D звіту щодо теплообмінника D118-E-140 (STDPG) Danfoss останній не підлягає гарантійній заміні, оскільки проблема пов`язана з умовами експлуатації, використання виробу за умов, що не відповідають специфікації виробу (а.с. 36-40, т. 1).

Так, у грудні 2017 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" повторно звернулось з проханням виконати взяті на себе гарантійні зобов`язання за договором та здійснити повернення грошових коштів, сплачених за неякісний товар, що був поставлений за договором.

Однак, у січні 2018 року, ТОВ "ЮГВИНПРОМ" отримало відповідь, в якій ТОВ "Украгроспецхолод" відмовилось від виконання гарантійних зобов`язань, та грошові кошти не повернуто.

В подальшому ТОВ "ЮГВИНПРОМ" неодноразово звертався до ТОВ "УКРАГРОСЕЦХОЛОД" з метою отримання виконання гарантійних зобов`язань.

Також, 06 червня 2018 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" звернулось до Відповідача та КИЇВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ "ВКФ "ФРОСТЛЕНД" з вимогою повернути надісланий на їх адресу за вказівкою Відповідача теплообмінник, але відповіді не отримало. Даний теплообмінник ТОВ "ЮГВИНПРОМ" мало намір передати в експертну установу. Вищевказані листи були отримані Відповідачем та КИЇВСЬКОЮ ФІЛІЄЮЯ ТОВ "ВКФ "ФРОСТЛЕНД" 21 червня 2018 року.

12 липня 2018 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" отримало від Відповідача лист (вих. № 2018-11/07) від 10.07.2018 року, в якому було зазначено, що Відповідач не отримував теплообмінник від Позивача.

17 липня 2018 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" направило лист вих. № 181 з вимогою щодо заміни теплоомінника або повернення грошових коштів, лист був отриманий Відповідачем 30 липня 2018 року, однак відповіді позивач не отримав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором сторін стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Відтак, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ст. 20 ГК України передбачено, що Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 1 статті 173 ГК України господарським зобов`язанням визнає зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань (ст. 174 ГК України).

Приписами статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Враховуючи зміст статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 673 ЦК України, постачальник повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 678 ЦК України визначено, якщо виявлено такі недоліки якості товару, які не можна усунути, то покупець має право вимагати заміни товару або відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 ГК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що правові відносини сторін склались на підставі укладеного між ними Договору поставки № 2017-04 від 09.02.2017.

Як зазначає позивач у позовній заяві, останній здійснив оплату товару відповідно до умов Договору платіжними дорученнями № 1058 від 14 лютого 2017 року та № 1117 від 20 березня 2017 року.

Так, 31 березня 2017 року на виконання умов Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроспецхолод" було передано у власність Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" обладнання, а саме: 021Н2772 Теплообмінник D118-E-140 (STDPG) Danfoss, що підтверджується видатковою накладною № РН 0000002 від 31.03.2017 (а.с. 26, т.1), накладна підписана та скріплена печатками обох сторін договору.

30 серпня 2017 року за доводами позивача, останній здійснив встановлення теплообмінника та провів його виробничі випробування, під час яких відбулось витікання фреону в систему холодоагенту.

У випадку виявлення прихованих недоліків товарів замовник складає Дефективний Акт виявлених недоліків та відправляє його та дефективний товар постачальнику (п. 4.2.4. Договору).

Пунктом 6.7. Договору визначено, що постачальник відповідає за якість поставленого товару, який має відповідати затвердженим державним стандартам та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості. Постачальник гарантує належну якість поставленого товару (його комплектуючих) та його справну роботу протягом 12 календарних місяців з моменту поставки. Товар (його комплектуючи), в разі виходу з ладу під час гарантійного терміну, мають бути безкоштовно замінені постачальником на якісний товар протягом строку додатково узгодженого сторонами в письмовій формі.

01 вересня 2017 року ТОВ "ЮГВИНПРОМ" було направлено ТОВ "Украгроспецхолод" претензію (вих. № 01/09, копія додається), в якій позивач просив забезпечити прибуття представника ТОВ "Украгроспецхолод" за адресою ТОВ "ЮГВИНПРОМ" (Одеська область, Саратський район, с. Зоря, вул. Мира, 349) для фіксацій факту витікання фреону в найкоротші строки та здійснити заміну 021Н2772 Теплообмінник D118-T-140_(STDPG)_Danfoss.

05 вересня 2017 року відповідач направив позивачу відповідь № 2017-06/09 на претензію, відповідно до якої зазначив, що якщо причиною витікання фреону в системі холодоагенту є внутрішній дефект товару, то прибуття представника ТОВ "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" є недоцільним без проведення технічної експертизи, в зв`язку з чим було запропоновано заповнити Заяву про проведення технічної експертизи щодо виявлення причин виникнення дефекту та надіслати товар компанії дистриб`ютору ТОВ з II "ДАНФОСС ТОВ" перевізником CAT, відділення 1, місто Київ, одержувач КФ ТОВ "ВСК "Фростленд", (044)575-74-20 (а.с. 29 -30, т. 1).

06.09.2017 позивачем було заповнено Акт про гарантійну заміну та Протокол рекламації з додаванням схеми встановлення, а 12.09.2017 відповідно до копії експрес накладної № 59000281686311 направлено КФ ТОВ "ВСК "Фростленд" 021Н2772 теплообмінник D118-E-140 (STDPG) Danfoss (а.с. 35, т. 1).

Відтак, невідповідність поставленої продукції вимогам щодо якості була зафіксована позивачем в Акті про гарантійну заміну від 06.09.2017 та Протоколі рекламації з додаванням схеми встановлення (а.с. 33-34, т.1).

Отже, первинними документами повністю підтверджується отримання позивачем спірного товару, а також те, що невідповідність поставленої продукції вимогам щодо якості була зафіксована в Акті про гарантійну заміну від 06.09.2017 та Протоколі рекламації з додаванням схеми встановлення, беручи до уваги, що саме за рекомендацією відповідача товар позивачем був направлений КФ ТОВ "ВСК "Фростленд" (у зв`язку із його неналежною якістю), господарський суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення суми грошових коштів сплачених за товар на підставі Договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2019 відповідачем було подано заяву про застосування позовної давності відповідно до ч. 8 ст. 269 ГК України, згідно якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову із застосуванням наслідків пропуску позовної давності звернення до суду.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Враховуючи зміст статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею ст. 681 ЦК України визначено, що до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст.680 цього Кодексу, (якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Частиною 8 статті 269 ГК України передбачено, що позовна давність становить шість місяців, а перебіг строку позовної давності в даному випадку починається з 06.09.2017, коли невідповідність поставленої продукції вимогам щодо якості була зафіксована в Акті про гарантійну заміну, то строк позовної давності на момент звернення позивача до суду сплинув.

За змістом статті 681 ЦК України позовна давність становить один рік, таким чином позивач мав звернутись з позовом до відповідача не пізніше 06.09.2018, а відповідно до матеріалів справи позивач звернувся з позовом до суду 21 листопада 2018 року, тобто з пропущенням строків позовної давності, встановлених ч. 8 ст. 267 ГК України та ст. 681 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦК України, перебіг позовної давності переривається чиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Пунктом 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази переривання перебігу позовної давності.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У відповідності до ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі, прийшов до вірного висновку про те, що охоронюване законом право позивача було порушено, але оскільки сплив строк позовної давності і про це зроблено заяву відповідачем до прийняття рішення у справі, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку зі спливом позовної давності.

Що стосується додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18, слід зазначити наступне.

06 лютого 2020 року від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" надійшла заява б/н від 06 лютого 2020 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги в сумі 5 286,00 грн.

Приписами статті 244 ГПК України визначено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, як зазначалося вище, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 скасовано; справу № 916/2610/18 передано для розгляду до Господарського суду Черкаської області, судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 5286,00 грн не стягувались.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, що розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції робить лише у випадку, якщо після скасування ухвали чи рішення справа не передається на новий розгляд.

У випадках скасування рішення господарського суду та передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 903/1048/14).

Статтею 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що господарським судом у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ".

Так, як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 у справі № 916/2610/18 Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" було сплачено судовий збір у розмірі 5 286,00 грн відповідно до платіжних доручень № 1617 від 25.04.2019, № 1636 від 13.05.19 (а.с. 154, 165 т. 2).

Отже, місцевий господарський суд, належним чином оцінивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про задоволення заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСПЕЦХОЛОД" 5 286,00 грн витрат зі сплати судового збору, сплаченого згідно з платіжних доручень № 1617 від 25.04.2019, № 1636 від 13.05.2019.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на приписи статті 264 ЦК України є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів переривання перебігу позовної давності.

Крім, того, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" про те, що заява про застосування строку позовної давності отримана судом та направлена позивачу 06.12.2019, а відтак скаржник був позбавлений можливості ознайомитися належним чином зі змістом вищевказаної заяви та надати обґрунтоване письмове клопотання про відновлення процесуальних строків є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" до Господарського суду Черкаської області подано відзив на позовну заяву про виконання гарантійних зобов`язань та стягнення грошових коштів у відповідності до якого, відповідач зазначає, зокрема, що позивачем порушено строки звернення з даним позовом до суду визначені ч. 8 ст. 269 ГК України, а відтак у скаржника була можливість надати обґрунтоване письмове клопотання про відновлення процесуальних строків у відповідності до приписів статті 42 ГПК України.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та у додатковому рішенні Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 підлягають залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 916/2610/18 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 у справі № 916/2610/18 залишити без змін.

3. Справу № 916/2610/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 06.07.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова