Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/13503/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/13503/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Громніцький Ю.П., адвокат, довіреність б/н від 20.05.2020;

від відповідача - Оніщук В.М., адвокат, довіреність №1-2259 від 23.01.2020;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13503/19 (суддя Полякова К.В., повний текст складено - 17.02.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Облгазпостач до Акціонерного товариства Укртрансгаз , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Діамантбанк про стягнення збитків у розмірі 4 240 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Облгазпостач звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Укртрансгаз про стягнення збитків у розмірі 4 240 000 грн., завданих безпідставним стягненням з позивача вказаної суми в якості оплати послуг комерційного балансування природного газу за вересень 2016 року за договором від 17.12.2015 №1512001145.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13503/19 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Облгазпостач задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства Укртрансгаз на користь товариства з обмеженою відповідальністю Облгазпостач 4 240 000 грн. збитків, а також 63 600 грн. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскільки рішенням у справі №910/20921/17 встановлено преюдиціальність обставин щодо безпідставності нарахування та стягнення відповідачем з позивача коштів по договору за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року, тому беручи до уваги порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, що виявилося в неправомірному нарахуванні позивачу плати за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року та призвело до виплати позивачем коштів у розмірі 4 240 000 грн. на підставі банківської гарантії, суд дійшов висновку про доведеність позивачем усього складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення збитків. Крім того, суд дійшов висновку про належність та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані наступними доводами:

- суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність протиправної поведінки АТ Укртрансгаз у спірних правовідносинах, оскільки як вказує апелянт, останній діяв на виконання приписів Кодексу газотранспортної системи в редакції діючій на момент виникнення правовідносин по стягненню заборгованості, яка утворилася через неналежне виконання умов договору транспортування;

- рішення у справі №910/20912/17 було прийнято вже після виконання позивачем вимоги за банківською гарантією №Г-2016/0413 від 25.02.2016; вимога виконана без жодних заперечень; будь-яких дій щодо невизнання такої вимоги позивачем не вживалось;

- АТ Укртрансгаз не міг впливати на виконання чи невиконання позивачем вимоги від 14.11.2016 №15552/8-001, оскільки гарантійне зобов`язання носить самостійний, автономний характер щодо основного зобов`язання;

- у спірних правовідносинах відсутні елементи складу цивільного правопорушення;

- зокрема, посилання на відсутність порушення ним прав АТ Облгазпостач , відсутність вини та правових підстав для стягнення збитків, скаржник обґрунтовує тим, що грошові кошти у розмірі 4 240 000 грн. не перераховувались безпосередньо з рахунку ТОВ Облгазпостач на рахунок АТ Укртрансгаз , а були перераховані через рахунок ПАТ Діамантбанк ;

- позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених у позові.

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав та інтересів.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа не скористалася правом на участь свого представника в даному судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином; ухвала суду про відкладення розгляду справи на 30.06.2020 була надіслана за адресою його офіційного місцезнаходження.

Так, ухвала суду про відкладення розгляду справи, направлена третій особі, повернулася до суду з відміткою органу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою .

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням стороною, вказує на суб`єктивну поведінку цієї особи щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України Про доступ до судових рішень статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Третя особа не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух даної справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими процесуальними правами не скористалася.

Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством Укртрансгаз , як оператором, та товариством з обмеженою відповідальністю Облгазпостач , як замовником, 17.12.2015 було укладено договір транспортування природного газу №1512001145, за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужностей); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Згідно п. 4.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.

У пунктах 9.1, 9.4, 11.4 договору сторони погодили, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

За умовами пункту 17.1 договору останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2017, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як зазначає позивач, на виконання розділу ХІІ договору (Фінансове забезпечення) ТОВ Облгазпостач надало ПАТ Укртрансгаз фінансове забезпечення щодо послуг балансування у вигляді гарантії ПАТ Діамантбанк , на підставі укладеного між ТОВ Облгазпостач та ПАТ Діамантбанк договору про надання гарантії №Г-2016/0413 від 25.02.2016.

У листопаді 2016 року ПАТ Укртрансгаз звернулось до ПАТ Діамантбанк з письмовою вимогою платежу від 14.11.2016 №15552/8-001 за банківською гарантією №Г-2016/0413 від 25.02.2016 у розмірі 4 240 000,00 грн., у зв`язку з чим, позивачем було перераховано вказані кошти на рахунок банку, які в подальшому банк перерахував відповідачу згідно письмової вимоги від 14.11.2016.

Позивач посилаючись на обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі №910/20912/17, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та постановою Верховного Суду від 23.04.2019, просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 4 240 000,00 грн., завдані позивачу внаслідок безпідставного нарахування відповідачем вартості балансування природного газу та безпідставного направлення до ПАТ Діамантбанк вимоги платежу від 14.11.2016 за банківською гарантією. При цьому, позивач звертався до АТ Укртрансгаз з вимогою про повернення сплачених за банківською гарантією коштів, однак така вимога залишена останнім без виконання.

Судом першої інстанції позов задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 32 та частиною 2 статті 35 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір транспортування природного газу є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (статті 901, 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у справі виник через неправомірне нарахування відповідачем коштів за послуги балансування обсягів природного газу у вересні 2016 року, що призвело до безпідставного стягнення з позивача коштів у розмірі 4 240 000 грн. згідно банківської гарантії, які було зараховано АТ Укртрансгаз в якості часткової оплати заборгованості за послуги балансування у вересні 2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на рішення у справі №910/20912/17.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.04.2018 у справі №910/20912/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та постановою Верховного Суду від 23.04.2019, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Як вбачається зі змісту наведеного рішення, предметом розгляду первісного позову є стягнення з ТОВ Облгазпостач на користь ПАТ Укртрансгаз 26 642 408,68 грн., з яких: 16 116 481,68 грн. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року, 2 291 405,71 грн. пені, 1 772 812,98 грн. інфляційних втрат і 3% річних у сумі 461 708,31 грн.

В свою чергу, зустрічний позов заявлений ТОВ Облгазпостач до ПАТ Укртрансгаз про визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити дії та визнання зобов`язання недійсним.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що позивачем здійснено процедуру алокації за вересень 2016 року по відповідачу, згідно якої встановлено, що відповідач як замовник послуг транспортування за вказаний розрахунковий період відібрав з газотранспортної системи на точці виходу обсяг природного газу на 2510,000 тис.куб.м більший, ніж ним було подано для транспортування в точці входу до газотранспортної системи. Вказану позицію позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що не підтвердилось подання відповідачем до газотранспортної системи через віртуальну точку входу 2510,000 тис.куб.м природного газу з ресурсу спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 13.10.2004 №1747, укладеним між ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Карпатнадраінвест . Внаслідок цього у відповідача виник негативний місячний небаланс у вересні 2016 року в обсязі 2510,000 тис.куб.м природного газу.

Як стверджує позивач, у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу за вересень 2016 року до 12.10.2016, позивач як оператор газотранспортної системи для врегулювання такого небалансу надав відповідачу послуги балансування на загальну суму 20 356 481,68 грн., які відповідачем не оплачені, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 16 116 481,68 грн. (з урахуванням часткової оплати заборгованості (в розмірі 4 240 000,00 грн.) за рахунок виплати ПАТ Діамантбанк коштів згідно договору про надання гарантії).

Під час розгляду справи №910/20912/17 судами було встановлено наступні обставини.

Оператором 30 вересня 2016 року складено Акт надання послуг балансування обсягів природного газу №09-16-1512001145 - БАЛАНС та Розрахунок вартості послуг балансування (Додаток до Акту) за змістом якого обсяг негативного місячного небалансу підприємства - ТОВ Облгазпостач за вересень 2016 року становить 2613,686 тис.куб.м, а вартість послуг балансування обсягів природного газу за вказаний період склала 21208493,68 грн. з ПДВ.

Також позивачем складено відповідний рахунок на оплату №09-16-1512001145 - БАЛАНС на суму 21208493,68 грн. з ПДВ.

Вказані документи направлено оператором замовнику з супровідним листом №14157/12 від 17.10.2016, в якому викладено прохання здійснити оплату в термін, визначений договором від 17.12.2015 №1512001145.

Оператором 24 жовтня 2016 року складено Коригуючий акт №09-16-1512001145 - БАЛАНС/КОР, надання послуг балансування обсягів природного газу №09-16-1512001145 - БАЛАНС та Розрахунок вартості послуг балансування (Додаток до Акту) за змістом якого обсяг коригування місячного небалансу ТОВ "Облгазпостач" за вересень 2016 року становить -105,000 тис.куб.м., обсяг негативного місячного небалансу підприємства з урахуванням коригування за вересень 2016 року становить 2508,686 тис.куб.м., вартість послуг з балансування за вересень складає 20356481,68 грн.

Також, 24.10.2016 оператором виставлено замовнику рахунок №09-16-1512001145 - БАЛАНС/КОР від 24.10.2016 на суму 20356481,68 грн. з ПДВ за послуги балансування обсягів природного газу у вересні 2016 року.

Тобто, вказані дії оператором вчинено з порушенням визначених кодексом ГТС та Договором строків, що виключає можливість самостійного врегулювання відповідачем небалансу.

Судами також встановлено, що з огляду на положення пункту 4 Глави 1 і пункту 1 Глави 2 Розділу ХІІ Кодексу ГТС, пунктів 1-2 Глави 3 Розділу XIV, для здійснення алокації у порядку, встановленому законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та розрахунку небалансу у вересні 2016 року недостатнім є лише наявність даних ПАТ Укргазвидобування , оскільки ПАТ Укртрансгаз зобов`язаний був врахувати і інші дані, зокрема, оператора спільної діяльності за договором від 13.10.2004 №1747, укладеним між ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Карпатнадраінвест , а також інших операторів газорозподільних систем (облгазів).

Таким чином, суди дійшли висновку про недоведеність ПАТ Укртрансгаз підстав для здійснення фізичного балансування газотранспортної системи у вересні 2016 року, а також понесення ним у зв`язку з цим реальних витрат, як того вимагає частина 2 статті 35 Закону України Про ринок природного газу .

Наведене слугувало підставами для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ Укртрансгаз про стягнення з ТОВ Облгазпостач витрат на балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за результатом розгляду справи №910/20912/17 суди дійшли висновку про недотримання ПАТ Укртрансгаз встановленого законодавством та умовами договору транспортування природного газу №1512001145 порядку врегулювання негативного місячного небалансу за вересень 2016 року, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на балансування у розмірах, заявлених позивачем, визнані необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в рахунок часткової оплати за послуги балансування у вересні 2016 року, на підставі вимоги ПАТ Укртрансгаз щодо виплати 4 240 000 грн. згідно з банківською гарантією, ТОВ Облгазпостач було перераховано вказані кошти ПАТ Діамантбанк , які згодом банк перерахував на рахунок ПАТ Укртрансгаз із призначенням платежу перерахування коштів згідно письмової вимоги від 14.11.2016 №15552/8-001 .

Отже, враховуючи обставини, встановлені в межах розгляду справи №910/20912/17, перерахування позивачем спірної суми в розмірі 4 240 000 грн. в якості оплати за послуги балансування за вересень 2016 року згідно умов укладеного з відповідачем договору від 17.12.2015 №1512001145, відбулося неправомірно.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

Водночас для виконавця за договором про надання послуг, законодавцем встановлена відповідальність за порушення договору, передбачена статтею 906 ЦК України: збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 906 ЦК України).

Так, протиправність поведінки відповідача полягає у тому, що внаслідок визначення ПАТ Укртрансгаз обсягу місячного небалансу за вересень 2016 року щодо позивача не у порядку встановленому чинним законодавством, відповідачем безпідставно було нараховано для ТОВ Облгазпостач вартість послуг з балансування природного газу, та як наслідок безпідставно отримано кошти в розмірі 4 240 000 грн., виплачені за банківською гарантією виконання зобов`язань №Г-2016/0413 від 25.02.2016, в рахунок часткової оплати за надані послуги.

Як вже було з`ясовано судом, обставини безпідставного нарахування ПАТ Укртрансгаз для ТОВ Облгазпостач вартості послуг з балансування природного газу за вересень 2016 року встановлені в межах розгляду справи №910/20912/17 та не підлягають повторному доказуванню.

В свою чергу, вина відповідача та факт завдання ним збитків випливає з того, що саме ПАТ Укртрансгаз як Оператор газотранспортної системи та виконавець послуг за договором нарахував для ТОВ Облгазпостач плату за послуги балансування газу та звернувся до ПАТ Діамантбанк , як до гаранта, з вимогою про виплату грошової суми в розмірі 4 240 000 грн. Отримані від ТОВ Облгазпостач кошти в зазначеному розмірі, банком було перераховано ПАТ Укртрансгаз , які останній зарахував в якості часткової оплати заборгованості ТОВ Облгазпостач за послуги балансування природного газу за вересень 2016 року.

У даному випадку завдання збитків виражається у безпідставному зменшенні майна (грошових коштів) позивача в результаті порушення належного йому майнового права.

Отже, неправомірні дії відповідача призвели до безпідставного надіслання вимоги про сплату 4 240 000 грн. на підставі банківської гарантії, а відтак, до неправомірного набуття відповідачем вказаних коштів, що і є сумою завданих позивачу збитків.

Враховуючи, що понесені позивачем витрати по сплаті 4 240 000 грн. стали об`єктивним наслідком неправомірної поведінки відповідача, вказане свідчить про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою ПАТ Укртрансгаз та завданими збитками ТОВ Облгазпостач .

Таким чином, беручи до уваги порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортування природного газу №1512001145 від 17.12.2015, що виявилося в неправомірному нарахуванні позивачу плати за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року та призвело до виплати позивачем коштів у розмірі 4 240 000 грн. на підставі банківської гарантії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем усього складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення збитків.

При цьому, відхиляючи доводи відповідача стосовно того, що рішення у справі №910/20912/17 було прийнято вже після виконання позивачем вимоги за банківською гарантією №Г-2016/0413 від 25.02.2016, місцевий суд вірно зазначив, що наведене не впливає на безпідставність та необґрунтованість відповідної вимоги відповідача зі сплати цих коштів за банківською гарантією.

Стосовно посилання апелянта на те, що АТ Укртрансгаз не міг впливати на виконання чи невиконання позивачем вимоги від 14.11.2016 №15552/8-001, оскільки гарантійне зобов`язання носить самостійний, автономний характер щодо основного зобов`язання, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання розділу ХІІ договору (Фінансове забезпечення) ТОВ Облгазпостач надало ПАТ Укртрансгаз фінансове забезпечення щодо послуг балансування у вигляді гарантії ПАТ Діамантбанк , на підставі укладеного між ТОВ Облгазпостач та ПАТ Діамантбанк договору про надання гарантії №Г-2016/0413 від 25.02.2016.

За умовами п. 1.1 договору про надання гарантії №Г-2016/0413 від 25.02.2016, гарант (ПАТ Діамантбанк ) за заявою принципала (ТОВ Облгазпостач ) надає безвідкличну гарантію на користь ПАТ Укртрансгаз (бенефіціар), в забезпечення виконання зобов`язання принципала перед бенефіціаром щодо сплати коштів за послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і вибираються з неї, згідно договору транспортування природного газу №1512001145 від 17.12.2015, укладеному між бенефіціаром та принципалом.

Згідно ч. 1 ст. 563 ЦК України гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії лише у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

У зв`язку з тим, що оплата у розмірі 4 240 000 грн. за гарантійним зобов`язанням на користь ПАТ Укртрансгаз була зумовлена саме нарахуванням відповідачем, згідно умов договору транспортування природного газу, вартості послуг з балансування природного газу за вересень 2016 року, яке в подальшому було визнано неправомірним, то і вимога платежу за банківською гарантією здійснена АТ Укртрансгаз неправомірно, чим спростовуються наведені вище доводи скаржника.

При цьому, перерахування цих коштів за участю третьої особи - ПАТ Діамантбанк , не змінює суб`єктний склад сторін у зобов`язанні, так як банк у даних правовідносинах виступає лише як особа, що здійснила перерахування грошових коштів за виданою на користь відповідача банківською гарантією.

Крім того, апеляційний суд погоджується з позицією місцевого суду щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, виходячи з наявності між сторонами договірних правовідносин та враховуючи встановлений статтею 906 Цивільного кодексу України спеціальний правовий механізм для відшкодування збитків за договором про надання послуг.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Облгазпостач та стягнення з відповідача 4 240 000,00 грн. збитків.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13503/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 06.07.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко