Постанова

від 10.06.2020 по справі 15/368

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 Справа № 15/368

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від КП "Теплоенергетик": Гусєв О.М. адвокат, довіреність №25 від 07.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368 (суддя Кабакова В.Г.; ухвалу постановлено о 14:47 год. у місті Кропивницький, повний текст ухвали складено 20.01.2020)

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну у виконавчому провадженні сторони (боржника) правонаступником у справі №15/368

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго", м.Кіровоград

про стягнення 5098391,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за вих. №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну відповідача/боржника у справі/наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3305917,55 грн. боргу, 768238,47 грн. інфляційних втрат, 231414,23 грн. 7% штрафу, 159758,05 грн. 3% річних, 633062,87 грн. пені, 25500,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме: з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (вул. Енергетиків, 20, м.Кропивницький, 25002, і.к. 24153576).

В обґрунтування заяви про заміну сторони ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", зокрема, зазначає, що 06.11.2018 Міською радою міста Кропивницького прийнято рішення "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", за яким повернуто з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" та закріплено за Комунальним підприємством "Теплоенергетик" на праві господарського відання вказаний цілісний майновий комплекс. Позивач вказує, що КП "Теплоенергетик", як новий користувач ЦМК, відповідно до положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" став правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати заборгованості, що виникла у суб`єкта господарювання, який раніше володів або користувався ним, тобто ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на підставі договору 06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003, заборгованість за яким стягнута з боржника рішенням суду у справі №15/368.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368 (суддя Кабакова В.Г.) в задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №15/368 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що у даному випадку здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368 та ухвалити нове рішення, яким замінити божника/відповідача у справі/наказі №15/368: Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" (вул. Кутузова, 23/16, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 33142568) на Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (вул. Ливарна, буд. 1, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 24153576).

Апелянт (позивач, стягувач) вважає, що оскаржене судове рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, з допущенням неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та, як наслідок, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Так позивач вказує, що правовими підставами для звернення до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони є передача комунального майна для вироблення теплової енергії, яке використовувалося ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії", в господарське відання КП "Теплоенергетик" (про що надана інформація ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" листом від 19.09.2019) та положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до якої у разі, якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління, тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Позивач зазначає, що факт передачі майна для вироблення теплової енергії, яке використовувалося ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії", на баланс КП "Теплоенергетик" підтверджується, зокрема, тим, що 06.11.2018 тринадцятою сесією сьомого скликання Міської ради міста Кропивницького прийнято рішення №1942 "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", Положеннями пункту 1 рішення №1942 від 06.11.2018 вирішено повернути з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго". У пункті 3 даного рішення йдеться про закріплення за комунальним підприємством "Теплоенергетик" на праві господарського відання повернутий з оренди цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", а у пункті 4 вказано, що управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького передало КП "Теплоенергетик" за актом приймання-передачі цілісний майновий комплекс.

Тому позивач вважає, що КП "Теплоенергетик" є правонаступником за борговими зобов`язаннями ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" з оплати спожитих енергоносіїв на підставі договору на постачання природного газу 06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003. Прийняття будь-яких додаткових рішень не потрібно і чинним законодавством не передбачається, адже це не впливає на правовідносини між суб`єктами господарювання, де питання правонаступництва врегульоване на законодавчому рівні.

Щодо посилання місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на практику Верховного Суду у справах від 18.03.2019 №910/5244/18, від 20.03.2019 №910/7715/18, від 23.05.2019 №910/5085/18 та від 20.12.2018 №910/5082/18, то позивач наголошує на тому, що позовні вимоги у наведених справах стосувалися стягнення додаткових нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, оминаючи при цьому дослідження обставин правонаступництва боргових зобов`язань по сумі основного боргу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 поновлено Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" (відповідач) відзив на апеляційну скаргу не надало.

Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (КП "Теплоенергетик") надало відзив на апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в якому зазначає, що доводи стягувача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у повній відповідності до висновків суду дійсним обставинам справи. Тому просить відмовити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні апеляційної скарги.

В обґрунтування своїх заперечень КП "Теплоенергетик" вказує, що частина 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" визначає можливість правонаступництва за борговими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб`єктом господарювання, який одержав таке майно в користування.

Разом із цим КП "Теплоенергетик" вказує, що згідно з пунктом 1 рішення Міської ради міста Кропивницького №1942 від 06.11.2018 "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" вирішено повернути з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", а згідно з пунктом 3 цього рішення міськради закріплено за КП "Теплоенергетик" на праві господарського відання повернутий з оренди ЦМК. На виконання вказаного рішення міськради складено та підписано відповідні акти приймання-передачі з оренди ЦМК в господарське відання КП "Теплоенергетик". Отже, мають місце обставини, за якими кінцевими власниками юридичних осіб - попереднього та наступного користувачів цілісного майнового комплексу є різні особи. У випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов`язань до нового суб`єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника). Тому як вважає, КП "Теплоенергетик" , за таких обставин здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" буде мати наслідком покладання тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично на власний ризик з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, у разі здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", з попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового, кінцевими власниками яких є різні особи, на нового користувача та особу, яка здійснює управління таким суб`єктом, буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи. З посиланням на норми частини 4 статті 13 та частин 1 і 4 статті 41 Конституції України КП "Теплоенергетик" вважає, що поширення положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до даних правовідносин буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в т.ч. через створені ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права. Як вказує КП "Теплоенергетик", аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2019 у справі №910/5105/18, від 03.09.2019 у справі №910/5082/18. До того ж, КП "Теплоенергетик" вказує, що звертаючись до суду із заявою про заміну сторони правонаступником в порядку статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, стягувач не надав ані доказів в підтвердження того, що КП "Теплоенергетик" фактично стало правонаступником за кожною із заявлених позовних вимог у цій справі і в конкретних сумах, ані доказів того, що ці боргові зобов`язання були визнані новим користувачем та обліковувались у його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Між тим пунктом 2 рішення Міської ради міста Кропивницького "Про врегулювання питань, пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" від 27.08.2019 №2761 надано згоду КП "Теплоенергетик", як новому боржнику, на укладення у порядку, встановленому главою 47 Цивільного кодексу України, з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", як з первісним боржником, договорів про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу), у тому числі, за договорами, укладеними з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму 16506382,08 грн. На виконання рішення міської ради міста Кропивницького "Про врегулювання питань, пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" від 27.08.2019 №2761 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Кредитор), ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії" укладено договори про переведення боргу, серед яких відсутній договір із КП "Теплоенергетик" про заміну боржника в зобов`язанні за договором, за яким стягнуто заборгованість у даній справі. Відсутні докази того, що Міська рада міста Кропивницького, як вищий орган управління та єдиний засновник КП "Теплоенергетик", приймала рішення про надання згоди КП "Теплоенергетик" на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за зазначеним у заяві про заміну сторони договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18, а КП "Теплоенергетик" має договірні відносини щодо заміни боржника у зобов`язанні за вказаним договором. Вважає, що позивач помилково посилається на правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", викладені в постановах Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №23/5009/3283/11 та від 06.09.2018 у справі №35/344-07, оскільки обставини, предмет спору та суб`єктний склад зазначених справ з цією справою є різним, що виключає можливість їх застосування у даній справі. Крім того КП "Теплоенергетик" вказує, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які підприємство очікує понести у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку, складається із суми витрат на правову (правничу) допомогу і становить 15000,00 грн.

У судовому засіданні 10.06.2020 колегія суддів визнала можливим розглянути справу по суті спору за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду цієї справи у режимі відеоконференції із Північним апеляційним господарським судом та Господарським судом Кіровоградської області, однак не забезпечив участі свого представника.

Представник КП "Теплоенергетик" в судовому засіданні 10.06.2020 підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника КП "Теплоенергетик" дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2006 у справі №15/368 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю. Стягнуто з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" 3305917,55 грн. боргу, 633062,87 грн. пені, 231414,23 грн. 7% штрафу, 768238,47 грн. інфляційних втрат, 159758,05 грн. 3% річних, 25500,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначено у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2006 у справі №15/368, суд встановив, що між сторонами укладено договір від 31.12.2003 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю у 2004 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ. Судом встановлено, що постачальник поставив покупцю природного газу на суму 8443516,28 грн., а відповідач розрахувався за отриманий газ частково в сумі 5137599,28 грн., залишок боргу становить 3305917,55 грн. доказів погашення якого сторони господарському суду не надали. У зв`язку порушенням виконання покупцем своїх господарських зобов`язань, які є грошовими зобов`язаннями, суд визнав обґрунтованими та повністю задовольнив позовні вимоги постачальника про стягнення з покупця грошових коштів в сумі 3305917,55 грн. боргу, 633062,87 грн. пені, 231414,23 грн. 7% штрафу, 768238,47 грн. інфляційних втрат, 159758,05 грн. 3% річних, а також стягнув судові витрати у справі 25500,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.02.2006 Господарським судом Кіровоградської області на виконання рішення видано відповідний наказ №15/368.

У грудні 2019 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою від 26.12.2019 за №31/04-2820 про заміну сторони, а саме просила замінити божника/відповідача у справі/наказі №15/368: Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на Комунальне підприємство "Теплоенергетик".

Така заява ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вмотивована тим, що на підставі рішення Міської радою міста Кропивницького від 06.11.2018 "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" було повернуто з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" та закріплено це майно за Комунальним підприємством "Теплоенергетик" на праві господарського відання. Тому КП "Теплоенергетик", як новий користувач ЦМК, відповідно до положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" став правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати заборгованості, що виникла у суб`єкта господарювання, який раніше володів або користувався ним, зокрема заборгованості ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" за договором 06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003, яка була стягнута з боржника рішенням суду у справі №15/368.

Розглядаючи означену вище заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до рішення Міської ради міста Кропивницького від 06.11.2018 №1942 "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" та акта приймання-передачі в господарське відання цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 26.04.2019, повернуто з оренди Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго"; закріплено за Комунальним підприємством "Теплоенергетик" на праві господарського відання повернутий з оренди цілісний майновий комплекс.

В подальшому пунктом 2 рішення Міської ради міста Кропивницького "Про врегулювання питань, пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" від 27.08.2019 №2761 надано згоду Комунальному підприємству "Теплоенергетик", як новому боржнику, на укладення у порядку, встановленому главою 47 Цивільного кодексу України, зокрема, з Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", як з первісним боржником, договорів про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу), у тому числі, за договорами, укладеними з Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 16506382,08 грн.

На виконання рішення Міської ради міста Кропивницького "Про врегулювання питань, пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" від 27.08.2019 №2761 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кредитор), Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Первісний боржник) та Комунальним підприємством "Теплоенергетик" (Новий боржник) укладено:

договір про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-129, відповідно до якого за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за договором постачання природного газу від 20.12.2010 №06/10-2552 ТЕ-18 (далі - Зобов`язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов`язанні у сумі 47482,09 грн. та замінює Первісного боржника у зобов`язанні;

договір про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-130, відповідно до якого за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за договором постачання природного газу від 23.09.2009 №06/10-1206 БО (далі - Зобов`язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов`язанні у сумі 1078,71 грн. та замінює Первісного боржника у зобов`язанні;

договір про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-131, відповідно до якого за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за договором постачання природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1435 БО-18 (далі - Зобов`язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов`язанні у сумі 3876808,77 грн. та замінює Первісного боржника у зобов`язанні;

договір про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-132, відповідно до якого за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за договором постачання природного газу від 20.12.2010 №06/10-2553 БО-18 (далі - Зобов`язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов`язанні у сумі 12581012,51 грн. та замінює Первісного боржника у зобов`язанні.

Водночас, Міською радою міста Кропивницького, як вищим органом управління Комунального підприємства "Теплоенергетик", на теперішній час не приймалось рішення про надання згоди Комунальному підприємству "Теплоенергетик" на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за зазначеним у заяві про заміну сторони договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 у сумі 5124009,17 грн.

Спір у справі стосується питання наявності правових підстав для здійснення заміни боржника (відповідача) у справі ДП "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на Комунальне підприємство "Теплоенергетик".

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Правовою підставою для здійснення правонаступництва позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, вказав частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання".

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Таким чином, частина третя статті 22 Закону України "Про теплопостачання" визначає випадок правонаступництва за борговими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб`єктом господарювання, який одержав таке майно в користування.

Відтак зазначена норма передбачає особливий вид правонаступництва, однією з умов якого визначено надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії.

Відмовляючи в задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" суд першої інстанції виходив із того, що як встановлено судом, цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" повернуто з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії", зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо забезпечення теплопостачанням споживачів усіх категорій, забезпечення підприємства газом та резервним паливом, необхідним для його роботи, та щодо своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати. ЦМК закріплено за КП "Теплоенергетик" на праві господарського відання. Тобто мають місце обставини, за яких кінцевими власниками юридичних осіб - попереднього та наступного користувачів цілісного майнового комплексу є різні особи.

За висновком суду першої інстанції у випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов`язань до нового суб`єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника).

За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, у разі здійснення правонаступництва на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" з попереднього користувача ЦМК на нового користувача буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.

Тоді як держава відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведені положення поширюються на всіх суб`єктів права власності, в тому числі на органи місцевого самоврядування (створювані ними комунальні підприємства).

Правова сутність статей 13 та 41 Конституції України полягає у проголошенні рівних можливостей володіння, користування і розпорядження власністю та гарантіях держави щодо забезпечення захисту цих прав.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до висновків про те, що поширення положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до цих правовідносин суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права.

Однак колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подана стягувачем заява про заміну сторони у справі після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання є по своїй суті заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Правонаступництво полягає у переході прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб`єкта, від якого такі права і обов`язки переходять.

Як убачається з частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", її норма є самостійною та правонаступництво за борговими зобов`язаннями згідно з нею виникає в результаті факту надання в користування майна суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно.

Умови укладення договору про постачання та транспортування енергоносіїв, визначені в частині 4 зазначеної норми, спрямовані на захист прав постачальників від умисного уникнення новими користувачами виконання боргових зобов`язань, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №23/5009/3283/11.

Передаючи цілісний майновий комплекс спочатку від Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" до ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", а в подальшому від ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Комунального підприємства "Теплоенергетик" міська рада мала усвідомлювати такі наслідки, встановлені законом.

При цьому важливою обставиною при вирішені питання правонаступництва у даній справі є факт користування переданим в користування ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" цілісним майновим комплексом саме після періоду, за який уторився борг, стягнутий судом у цій справі.

Так судом апеляційної інстанції у цій справі встановлено, що 03.08.2015 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду Кіровоградської області №15/368 від 16.02.2006 та поновлення строку пред`явлення цього наказу до виконання.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2015 у справі №15/368 заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі №15/368 задоволено.

Ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2015 у справі №15/368 вмотивована тим, що суд встановив, що виконання рішення суду у даній справі є неможливим, оскільки наказ Господарського суду Кіровоградської області №15/368 від 16.02.2006 втрачено і до виконання не пред`явлено. При цьому суд дійшов висновку про поважність причин пропуску стягувачем строк для пред`явлення наказу до виконання, відтак вважав за необхідне цей строк поновити.

З матеріалів справи убачається, що постановою Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2010 у справі №11/35 суд визнав відсутнього боржника Кіровоградське державне комунальне підприємство теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" - банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Білугу І.В., якого потім ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2011 №11/35 замінив на арбітражного керуючого Заболотного Г.В.

В межах справи про банкрутство Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" направлялась заява про визнання та включення в реєстр вимог кредиторів Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на загальну суму 10914020,48 грн. На зазначену заяву була отримана відповідь арбітражного керуючого, що вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" визнані повністю та включені до реєстру вимог кредиторів.

В подальшому ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2012 у справі №11/35 банкрутство відсутнього боржника Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог, на момент звернення до суду у ініціюючого кредитора не виникало права на подання заяви про порушення справи про банкрутство, закінчено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2012 у справі №11/35, ліквідатор боржника Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" арбітражний керуючий Заболотний Г.В. оскаржував її в установленому порядку. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2012 у справі №11/35 залишена без змін.

В подальшому 03.08.2018 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про заміну відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області №15/368 від 16.02.2006 з Державного комунального підприємства "Кровоградтеплоенерго" на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018 замінено відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3305917,55 грн. боргу, 768238,47 грн. інфляційних втрат, 231414,23 грн. 7% штрафу, 159758,05 грн. 3% річних, 633062,87 грн. пені, 25500,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме: з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" (Код ЄДРПОУ 05478798) на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" (вул. Кутузова, 23/16, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 33142568).

Означена вище ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018 у справі №15/368 вмотивована, зокрема тим, що судом встановлено, що на підставі договору оренди №157/17 цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 18.10.2004, який укладено між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" (орендар), передано новому орендарю цілісний майновий комплекс. Крім того умовами договору передбачено, що після укладення даного Договору державне комунальне підприємство теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Орендаря, Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства, утому числі права вимоги та боргів, орендоване майно включається до балансу орендаря із вказівкою того, що це майно є орендованим, ЦМК передається в оренду з метою вироблення та реалізації теплової та електричної енергії для потреб м. Кіровограда. Оскільки укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК), то відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на дату укладення Договору оренди) орендар стає правонаступником прав та обов`язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов`язків підприємства, пов`язаних з діяльністю цього структурного підрозділу. Як зазначив суд, вказані положення знайшли своє відображення у Закону України "Про теплопостачання", зокрема, нормами статті 22 якого на даний час вже конкретизовано, що у разі, якщо суб`єкту господарювання видано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відтак за наслідками розгляду первісної заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони відповідача/боржника у виконавчому провадженні правонаступником ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" було визнано правонаступником Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго", у тому числі по борговим зобов`язанням, які виникли у означеного комунального підприємства до моменту передання цілісного майнового комплексу в оренду.

Отже, вказана заборгованість не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок діяльності саме ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії".

Як вже було встановлено судом у цій справі в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018 та підтверджено матеріалами справи, ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зверталось в межах справи №11/35 про банкрутство відповідача (боржника) - державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" з грошовими вимогами, проте провадження у справі про банкрутство цієї особи закрито. Наказ Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 є невиконаним, строк його пред`явлення до виконання не сплив, заборгованість Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" перед Дочірньою компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повністю не погашена.

В період використання цілісного майнового комплексу ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" ця заборгованість також не була погашена.

Таким чином, у випадку передачі цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого за умови, що кінцевим власником первісного користувача (Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго") та останнього користувача (Комунального підприємства "Теплоенергетик") є один й той самий орган місцевого самоврядування - не відбувається зміни особи кінцевого власника, яким є Міська рада міста Кропивницького.

За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не буде мати наслідком покладання тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем цілісного майнового комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, оскільки фактично означений борг був утворений іншим комунальним підприємством та переданий наступному користувачу цілісного майнового комплексу, а саме ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" в порядку правонаступництва.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Теплоенергетик" це підприємство засноване на власності територіальної громади міста Кропивницького, засновником та власником підприємства є Міська рада міста Кропивницького, майно підприємства є власністю територіальної громади міста Кропивницького і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Отже, у даному випадку тягар сплати боргів комунального підприємства був спочатку переданий суб`єкту господарювання не державної (комунальної) форми власності, а наразі повертається до комунального підприємства, засновником та власником якого є один й той самий орган місцевого самоврядування, що був засновником та власником первісного боржника.

За встановлених вище обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №910/5082/18 та від 03.09.2019 у справі №910/5082/18.

Наведене вище є підставою для відхилення відповідних доводів КП "Теплоенергетик", викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо решти доводів КП "Теплоенергетик" про ненадання доказів того, що це комунальне підприємство фактично стало правонаступником за кожною із заявлених позовних вимог у справі (боргу, штрафних санкцій та додаткових нарахувань) і в конкретних сумах, а також того, що ці боргові зобов`язання були визнані новим користувачем та обліковувались у його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", то вони також відхиляються судом апеляційної інстанції з таких мотивів.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, Учасник відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов`язання чи порушення правил здійснення діяльності. Якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

За загальним правилом покладання обов`язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов`язків).

Як встановлено вище судом апеляційної інстанції, у випадку повернення цілісного майнового комплексу по виробленню теплової енергії з користування ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" власнику, яким у цьому випадку є орган місцевого самоврядування (Міська рада міста Кропивницького) в особі створеного нею комунального підприємства (КП "Теплоенергетик"), якому передано таке майно, такий власник позбавлений права відмовитися від експлуатації такого об`єкту.

Між тим це не свідчить про відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.

Як зазначено вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Кредитор), ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Первісний боржник) та КП "Теплоенергетик" (Новий боржник) було укладено низку договорів про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-129, від 13.12.2019 №13/19-130, від 13.12.2019 №13/19-131 та від 13.12.2019 №13/19-132, за якими Первісний боржник передає, а Новий боржник приймає на себе борг перед Кредитором за окремими договорами постачання природного газу.

Однак відповідного договору про переведення боргу, який виник із договору від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18, між означеними вище особами не укладено.

Щодо причин не укладення такого договору КП "Теплоенергетик" вагомих аргументів суду не навів та доказів не надав.

Щодо аргументу КП "Теплоенергетик" про не надання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" доказів обліку означеної заборгованості за договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 у бухгалтерському та фінансовому обліку ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не може бути покладено обов`язок надання суду таких доказів, оскільки такий облік та звітність мало провести у себе ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" після визнання цієї особи правонаступником Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" по боргах останнього на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018, що була прийнята у цій справі.

Зі своєї сторони КП "Теплоенергетик" також мало виконати обов`язок, встановлений частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", щодо відображення у своєму бухгалтерському та фінансовому обліку спірної заборгованості, проте безпідставно ухилилось від цього.

Суд, вирішуючи питання процесуального правонаступництва відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та відносно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір.

Первісно предметом спору у цій справі було стягнення з Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" на користь ДК "НАК України" НАК "Нафтогаз України" боргу та інших нарахувань (інфляційних втрат, 3% річних, штрафу, пені), що виникли за договором №06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що наказ Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 є невиконаним, строк його пред`явлення до виконання не сплив, заборгованість ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" перед Дочірньою компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повністю не погашена.

За загальним правилом покладення обов`язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов`язків).

Колегія суддів погоджується з доводами КП "Теплоенергетик", що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", звертаючись до суду із заявою про заміну сторони правонаступником в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, дійсно не надав суду доказів в підтвердження того, що Комунальне підприємство "Телоенергетик" фактично стало правонаступником ДП "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" за кожною із заявлених позовних вимог у цій справі і в конкретних сумах, як не надав доказів того, що ці боргові зобов`язання були визнані новим користувачем та обліковувались у його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також як убачається з матеріалів справи, доказів надання згоди Міською радою міста Кропивницького Комунальному підприємству "Теплоенергетик" на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 у сумі 5124009,17 грн. суду дійсно не подано, як і доказів укладення такого договору переведення боргу.

Однак колегія судів суду апеляційної інстанції враховує, що позивачем у апеляційній скарзі вірно вказано, що КП "Теплоенергетик" є правонаступником за борговими зобов`язаннями ДП "Кіровоградтепло" з оплати спожитих енергоносіїв на підставі договору на постачання природного газу №06/03-364-ТЕ-18 від 31.12.2003, оскільки останнє зі своєї сторони вже стало правонаступником таких прав та обов`язків внаслідок надання цілісного майнового комплексу в користування КП "Теплоенергетик" в силу приписів частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання". Прийняття будь-яких додаткових рішень у цьому випадку не потрібно і чинним законодавством не передбачається, адже це не впливає на правовідносини між суб`єктами господарювання, де питання правонаступництва врегульоване на законодавчому рівні.

З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин цієї справи, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді заяви позивача за вих. №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони правонаступником суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого неправомірно відмовив у вимогах позивача про заміну відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на його правонаступника Комунальне підприємство "Теплоенергетик".

Відповідно до пункту 3 та 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

На підставі викладеного вище колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву позивача за вих. №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони правонаступником задовольнити, а саме замінити відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3305917,55 грн. - боргу, 768238,47 грн. - інфляційних втрат, 231414,23 грн. - 7% штрафу, 159758,05 грн. - 3% річних, 633062,87 грн. - пені, 25500,00 грн. - сплаченого державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на його правонаступника Комунальне підприємство "Теплоенергетик".

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2102,00 грн. на оплату судового збору, понесені Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у зв`язку з апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на правонаступника відповідача, тобто КП "Теплоенергетик".

Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 277 ч. 1 п.п. 3 і 4, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони задовольнити.

Замінити відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3305917,55 грн. - боргу, 768238,47 грн. - інфляційних втрат, 231414,23 грн. - 7% штрафу, 159758,05 грн. - 3% річних, 633062,87 грн. - пені, 25500,00 грн. - сплаченого державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (вул. Кутузова, 23/16, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 33142568) на його правонаступника Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (вул. Ливарна, буд. 1, м.Кропивницький, 25491, код ЄДРПОУ 24153576).

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2102,00 грн. судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Покласти на Комунальне підприємство "Теплоенергетик" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана суддями Подобєд І.М. та Широбоковою Л.П. 02.07.2020, суддею Орєшкіною Е.В.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова