Постанова

від 24.09.2020 по справі 15/368

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 15/368

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

відповідач - Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",

Комунальне підприємство "Теплоенергетик"

розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенергетик"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 10.06.2020

у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

у справі №15/368

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну у виконавчому провадженні сторони (боржника) правонаступником

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" (правонаступник - Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії")

про стягнення 5 098 391, 17 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 30.07.2020 поштовим відправленням через Центральний апеляційний господарський суд Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №13-1446/03 від 27.07.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі №15/368 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №15/368 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020.

3. Ухвалою 31.08.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №15/368 Господарського суду Кіровоградської області за касаційною скаргою КП "Теплоенергетик" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та призначив її розгляд на 24.09.2020 о 10:00.

4. Від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України") надійшов відзив на касаційну скаргу КП "Теплоенергетик".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи місцевим судом

5. Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" про стягнення 3 305 917, 55 грн. боргу за поставлений газ за договором від 31.12.2003, 633 062, 87 грн. пені, 231 414, 23 грн. - 7% штрафу, 768 238, 47 грн. - інфляційних втрат, 159 758, 05 грн. - 3 % річних.

5.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2006 у справі №15/368 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено, стягнуто з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" 3 305 917, 55 грн. боргу, 633 062, 87 грн. пені, 231 414, 23 грн. - 7% штрафу, 768 238, 47 грн. інфляційних втрат, 159 758, 05 грн. - 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том 1, а.с. 3-4).

5.2. 16.02.2006 Господарським судом Кіровоградської області видано наказ №15/368 (том 1, а.с. 5).

5.3. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018 замінено відповідача (боржника) у наказі місцевого суду від 16.02.2006 №15/368 з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" на Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії".

6. 08.01.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за вих. №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну відповідача/боржника у справі/наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" його правонаступником - Комунальним підприємством "Теплоенергетик" (далі - КП Теплоенергетик" (код ЄДРПОУ 24153576) (том 3, а.с. 59-82).

В обґрунтування заяви про заміну сторони Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначила, що КП "Теплоенергетик" (як новий користувач ЦМК, яким раніше володіло Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на підставі договору 06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003) відповідно до положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" стало правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати заборгованості, стягнутої за рішенням місцевого суду 26.01.2006 у справі №15/368.

7. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 у справі №15/368 у задоволенні заяви Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №15/368 відмовлено (том 3, а.с. 110-113).

7.1. Місцевим судом встановлено, що рішенням Міської ради міста Кропивницького "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 06.11.2018 №1942 та акта приймання-передачі в господарське відання цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 26.04.2019, повернуто з оренди Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго"; зазначений ЦМК у подальшому закріплено на праві господарського відання за КП "Теплоенергетик".

7.2. Місцевим судом також встановлено, що на виконання рішення Міської ради міста Кропивницького "Про врегулювання питань, пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" від 27.08.2019 №2761 (том 3, а.с. 78-79) між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" та КП "Теплоенергетик" укладено договори про переведення боргу від 13.12.2019 №13/19-129 на суму 47 482, 09 грн. (борг за договором постачання природного газу від 20.12.2010 №06/10-2552 ТЕ-18); від 13.12.2019 №13/19-130 на суму 1 078, 71 грн. (борг за договором постачання природного газу від 23.09.2009 №06/10-1206 БО); від 13.12.2019 №13/19-131 на суму 3 876 808, 77 грн. (борг за договором постачання природного газу від 14.10.2010 №06/10-1435 БО-18); від 13.12.2019 №13/19-132 на суму 12 581 012, 51 грн. (борг за договором постачання природного газу від 20.12.2010 №06/10-2553 БО-18).

Разом з тим, судом встановлено, що Міською радою міста Кропивницького не приймалось рішення про надання згоди на укладення договору про заміну боржника за договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 на суму 5 124 009, 17 грн.

7.3. Застосувавши положення статей 13, 41 Конституції України, статті 52 ГПК України, пункту 2 частини першої статті 512 ЦК України, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №15/368, зазначивши, що заявник не надав доказів на підтвердження того, що КП "Телоенергетик" уклало з Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" договір про переведення боргу на спірну суму; не надав доказів надання згоди Міською радою міста Кропивницького КП "Теплоенергетик" на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 на суму 5 124 009, 17 грн., за яким стягувалась заборгованість за рішенням місцевого суду 26.01.2006 у цій справі.

7.4. Місцевий суд зазначив, що частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачено особливий вид правонаступництва, однією з умов застосування якого передбачено надання суб`єкту господарювання у концесію, оренду, управління тощо цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) з вироблення теплової енергії.

У даному випадку майновий комплекс з вироблення теплової енергії, який перебував в оренді Дочірнього підприємства Кіровоградтеплоенерго" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" відповідно до рішення Міської ради міста Кропивницького 06.11.2018 №1942 та акта приймання-передачі 26.04.2019 було повернуто з оренди та передано на праві господарського відання Комунальному підприємству "Теплоенергетик".

7.5. Прийнявши до уваги усі встановлені фактичні обставини, місцевий суд дійшов висновку, що здійснення правонаступництва на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" матиме наслідком покладення надмірного тягаря сплати боргів іншої особи (попереднього користувача цілісного майнового комплексу) на нового користувача, який відповідно до статей 13, 41 Конституції України не може бути позбавлений рівних можливостей володіння, користування та розпорядження належним йому майном (переданим йому на праві господарського відання комунальним майном) та нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання іншим суб`єктом господарювання (дочірнім підприємством особи приватного права), якому таке майно передавалося в оренду та який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Місцевий суд застосував правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах 18.03.2019 у справі №910/5244/18, 20.03.2019 у справі №910/7715/18, 23.05.2019 у справі №910/5085/18 у подібних правовідносинах.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

8. Постановою 10.06.2020 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задовольнив; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/04-2820 від 26.12.2019 про заміну сторони задовольнив; замінив відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення з Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3 305 917, 55 грн. - боргу, 768 238, 47 грн. - інфляційних втрат, 231 414, 23 грн. - 7% штрафу, 159 758, 05 грн. - 3% річних, 633 062, 87 грн. - пені, 25 500 грн. - сплаченого державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (код ЄДРПОУ 33142568) на його правонаступника КП "Теплоенергетик" (код ЄДРПОУ 24153576); стягнув з КП "Теплоенергетик" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 102 грн. судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу на суму 12 000 грн. (том 3, а.с. 245-252).

8.1. Апеляційний суд не погодився з висновком місцевого суду про те, що застосування положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у даному випадку суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права. Судом встановлено, що подана стягувачем заява про заміну сторони у виконавчому провадженні після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання є за своєю суттю заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні його правонаступником за законом. Апеляційний суд зауважив, що частина третя статті 22 Закону України "Про теплопостачання" є самостійною нормою, правонаступництво за борговими зобов`язаннями відповідно до якої виникає в результаті факту надання в користування майна суб`єкта господарювання іншій особі в силу закону. Суд зазначив, що передаючи цілісний майновий комплекс спочатку від Державного комунального підприємства "Кіровоградтеплоенерго" до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", а в подальшому від Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" до КП "Теплоенергетик" міська рада повинна була усвідомлювати наслідки, встановлені законом про теплопостачання про правонаступництво новою особою боргових зобов`язань попереднього користувача майна.

8.2. Апеляційний суд встановив, що постановою Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2010 у справі №11/35 суд визнав відсутнього боржника Кіровоградське державне комунальне підприємство теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Білугу І.В., якого в подальшому ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2011 замінив на арбітражного керуючого Заболотного Г.В. Також, судом встановлено, що в межах справи №11/35 про банкрутство Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" направлялась заява про визнання та включення у реєстр вимог кредиторів Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" грошових вимог Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на загальну суму 10 914 020, 48 грн., яка визнані арбітражним керуючим та включені до реєстру вимог кредиторів. Також, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2012 у справі №11/35, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 25.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України 04.12.2012, банкрутство відсутнього боржника Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України з тих підстав, що ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог, на момент звернення до суду в ініціюючого кредитора не виникало права на подання заяви про порушення справи про банкрутство, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

8.3. Апеляційний суд прийняв до уваги, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2018 замінено відповідача (боржника) Державне комунальне підприємство "Кіровоградтеплоенерго" на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Кіровоградтеплоенерго" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних іновацій Української нафтогазової компанії" у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2006 №15/368 про стягнення на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3 305 917, 55 грн. боргу, 768 238, 47 грн. інфляційних втрат, 231 414, 23 грн. - 7% штрафу, 159 758, 05 грн. - 3 % річних, 633 062, 87 грн. пені, 25 500 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том 2 а.с. 167-171).

Дослідивши зміст зазначеної ухвали, апеляційний суд встановив, що за договором оренди №157/17 цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 18.10.2004, укладеним між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (орендар), орендар став правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього користувача майновим комплексом з виробництва теплової енергії в ході реорганізації шляхом приєднання до орендаря державного підприємства. Отже, місцевий суд в ухвалі 13.09.2018 дійшов висновку про наявність підстав для правонаступництва відповідача внаслідок його реорганізації. Судом не встановлено факту скасування такої ухвали.

8.4. Суд визнав необґрунтованими доводи КП "Теплоенергетик" про відсутність доказів фактичного правонаступництва за кожною із заявлених позовних вимог у справі (боргу, штрафних санкцій та додаткових нарахувань), оскільки відсутність таких доказів не підтверджує відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.

8.5. Апеляційний суд погодився з доводами КП "Теплоенергетик", що Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не надано суду доказів на підтвердження того, що КП "Телоенергетик" фактично стало правонаступником Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" за кожною із заявлених позовних вимог у цій справі і в конкретних сумах та не надано доказів того, що ці боргові зобов`язання визнані новим користувачем та обліковуються в його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також доказів надання згоди Міською радою міста Кропивницького на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за договором від 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 на суму 5 124 009, 17 грн.

Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що КП "Теплоенергетик" є правонаступником за борговими зобов`язаннями Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" з оплати спожитих енергоносіїв на підставі договору на постачання природного газу №06/03-3649-ТЕ-18 від 31.12.2003, оскільки останнє зі своєї сторони вже стало правонаступником таких прав та обов`язків внаслідок надання цілісного майнового комплексу в користування КП "Теплоенергетик" в силу приписів частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання". Суд дійшов висновку, що прийняття будь-яких додаткових рішень у цьому випадку не потрібно і чинним законодавством не передбачається.

8.6. Апеляційний суд зауважив, що у даному випадку при заміні первісного боржника на нового не відбулося зміни власника майнового комплексу з виробництва теплової енергії, яким на час винесення в цій справі рішення суду у 2006 році була і залишається на даний час Міська рада міста Кропивницького. Відтак, правонаступництво на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не матиме наслідком покладання тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, оскільки тягар сплати боргів державного комунального підприємства внаслідок подвійного переведення боргу перейшов у порядку правонаступництва до суб`єкта господарювання комунальної форми власності (КП "Теплоенергетик"), які мають єдиного засновника - Міську раду міста Кропивницького.

8.7. Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд поклав судові витрати на суму 2 102 грн. з оплати судового збору та судові витрати на професійну правничу допомогу на суму 12 000 грн., понесені Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України", на правонаступника - КП "Теплоенергетик".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (КП "Теплоенергетик")

9. Скаржник зазначив, що частина третя статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами у справі, оскільки здійснення у такому випадку правонаступництва матиме наслідком покладення тягаря сплати боргів попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем комплексу, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Ця норма внесена до Закону України "Про теплопостачання" Законом України від 15.03.2012 №4521-VІ та не існувала на час прийняття рішення місцевого суду 26.01.2006 у справі №15/368.

10. Скаржник аргументував, що поширення положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" матиме наслідком позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності господарського судочинства, оскільки на момент прийняття рішення суду у цій справі в 2006 році не існувало приписів частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", внаслідок цього дана норма застосована неправильно, з порушенням вимог статей 316, 317 ЦК України щодо здійснення особою права власності за власною волею та незалежно від волі інших осіб.

11. Скаржник аргументував викладенням Верховним Судом саме такої правової позиції у постанові 25.02.2020 у справі №910/2615/18 за подібних обставин справи, яка не була прийнята до уваги апеляційним судом.

Доводи інших учасників справи

12. У відзиві Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на касаційну скаргу КП "Теплоенергетик" зазначено, що у даному випадку тягар сплати боргів комунального підприємства був спочатку переданий суб`єкту господарювання приватної форми власності, як орендарю майнового комплексу з виробництва теплової енергії, до складу якого шляхом приєднання увійшло комунальне підприємство, а в подальшому це майно було повернуто від орендаря та передано іншому комунальному підприємству. З огляду на таке, засновником та власником як першого, так останнього підприємства, є один і той самий орган місцевого самоврядування, що на думку Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" спростовує висновки про покладення надмірного та непропорційного тягаря з відшкодування боргу на іншу особу.

13. Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що до даних правовідносин не підлягає застосуванню правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №910/5082/18 та від 19.04.2019 у справі №910/5105/18, оскільки обставини, предмет спору та суб`єктний склад зазначених справ та справи, що розглядається, є різними.

14. У відзиві також зазначено, що заміна сторони правонаступником обґрунтовувалось невиконанням боржником рішення суду про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, тобто, сум, які нараховуються за неналежне виконання основного зобов`язання, а не основного боргу. Разом з тим, рішення суду про стягнення основного боргу за поставлений природний газ та штрафних санкцій на даний час є невиконаним, обставини чого місцевим судом не прийнято до уваги. Положення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачають правонаступництво боргових зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, а не штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов`язань. Тому є правильними висновки апеляційного суду про заміну відповідача (боржника) у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та не застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної щодо застосування цієї норми у постанові 25.02.2020 у справі №910/2615/18 за подібних обставин справи.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст .

17. Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав та обов`язків юридичної особи, або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом і прав, і обов`язків юридичної особи.

Як встановлено апеляційним судом, Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" отримало в оренду за договором 18.10.2004 цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", після чого відповідач припинив свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до орендаря (том 2, а.с.168).

Отже, таке правонаступництво юридичної особи відповідача у справі №15/358 Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" мало місце внаслідок реорганізації відповідача, проведення якої не оспорювалося. За наслідком такої реорганізації до нового відповідача перейшли всі права та обов`язки першого відповідача відповідно до статей 104, 107 ЦК України, що стало підставою для процесуального правонаступництва відповідно до ухвали суду 13.09.2018.

18. Натомість, правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. Тому воно може бути як універсальним, так сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок кредитора.

19. Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачено:

"У разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв".

Така редакція передбачена Законом України від 15.03.2012 №4521-VІ та діє з 08.04.2012.

Отже, цим Законом передбачено можливість переходу до правонаступника окремих боргових зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування та покладено на засновника теплопостачальної або теплогенеруючої організації в разі прийняття рішення про ліквідацію особи первісного боржника забезпечити погашення боргу такої особи перед постачальником енергоносіїв з 08.04.2012.

Відтак, у цьому випадку має місце сингулярне правонаступництво зобов`язань боржника за законом з дотриманням умов, визначених законодавцем, яке не може ототожнюватися з правонаступництвом юридичної особи за статтями 104, 107 ЦК України.

20. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи регулюється приписами статей 512, 514, 515, 520, 521 ЦК України. Зокрема, відповідно до статей 520, 521 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом . Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 ЦК України (у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання).

Оскільки частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання", як спеціальною нормою, передбачено спеціальні умови переходу окремих зобов`язань від однієї юридичної особи до іншої та не визначено іншого способу (форми правочину щодо переходу до правонаступника обов`язків за договором постачання чи транспортування), ніж у статтях 520, 521, 513 ЦК України, на таке правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи поширюються загальні правила щодо переходу зобов`язань на підставі укладеного між боржником та новим боржником правочину (договору), погодженого кредитором.

21. Відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Частинами першою, другою, п`ятою статті 334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

22. Отже, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Для процесуального правонаступництва юридичної особи , яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва прав та обов`язків юридичної особи на стадії виконавчого провадження суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією із процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, яке полягає у переході прав та обов`язків від одного суб`єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб`єкта від якого такі права і обов`язки переходять.

23. Отже, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №5/503, яка прийнята за подібних обставин та від якої колегія суддів Касаційного господарського суду у цій справі не вбачає за необхідне відступати.

24. Як встановлено судами, у січні 2020 року позивач звернувся до місцевого суду із заявою про заміну відповідача (боржника у справі) правонаступником з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Теплоенергетик", не надавши доказів укладення правочину (договору) про переведення боргу за договором 31.12.2003 №06/03-3649-ТЕ-18 (укладеним правопопередником відповідача та позивачем у справі), виходячи з якого було прийнято рішення місцевого суду про стягнення грошової суми 26.01.2006 у цій справі. При цьому, заявником надано докази дострокового розірвання 21.11.2018 договору оренди майнового комплексу з виробництва тепла юридичною особою, щодо якої ухвалою суду 13.09.2018 у цій справі вже було здійснено процесуальне правонаступництво у порядку реорганізації згідно статті 104 ЦК України.

25. Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками місцевого суду про те, що неповнота надання позивачем документів на обґрунтування процесуального правонаступництва та обсягу прав і обов`язків, які передаються при сингулярному правонаступництві, може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну відповідача правонаступником у виконавчому провадженні.

26. Також касаційний суд вважає помилковими висновки апеляційного суду про можливість задоволення заяви про заміну відповідача правонаступником за окремими зобов`язаннями відповідача за відсутності належних доказів укладення правочинів з переведення боргу та виключно з огляду на встановлення обставин передачі в управління майнового комплексу з виробництва тепла іншій особі відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплоенергетику", оскільки зазначеною нормою не передбачено іншого способу переходу прав та обов`язків у матеріальному правонаступництві, ніж шляхом укладення відповідного правочину з переведення боргу за погодженням з кредитором відповідно до приписів статей 513, 520, 521 ЦК України, які є загальними при регулюванні сингулярного правонаступництва окремих прав та обов`язків між юридичними особами.

27. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.11.2018 прийнято рішення Міської ради міста Кропивницького №1942 "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", пунктами 1, 3 якого вирішено: повернути з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", який 26.04.2019 передано в управління КП "Теплоенергетик" на праві господарського відання, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.04.2019. Доказів укладення договору з переведення боргу по предмету спору у даній справі заявником суду не надано. Відмова від укладення такого договору підтверджується поясненнями Комунального підприємства "Теплоенергетик", наданими місцевому суду (том 3, а.с. 89-92).

28. З огляду на таке, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується в цілому з правильністю висновків місцевого суду, зокрема, й щодо можливості встановлення місцевим судом обставин покладення на нову юридичну особу, якій передано в управління майновий комплекс з виробництва тепла, надмірного тягаря відповідальності попередніх юридичних осіб, які користувалися цим майновим комплексом у період 2003-2006 років за укладеними ними правочинами, оскільки судами не встановлено підстав повного правонаступництва такою юридичною особою зобов`язань попередніх користувачів у порядку статей 104, 107 ЦК України.

29. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 10 описової частини даної постанови, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що борг Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" виник у зв`язку з невиконанням умов договору на постачання природного газу від 31.12.2003 на 2004 рік між позивачем та відповідачем у цій справі.

Станом на дату укладення та виконання цього договору законодавство не передбачало можливості обтяження цілісного майнового комплексу з виробництва тепла борговими зобов`язаннями за спожиті енергоносії юридичних осіб, які є користувачами таким майновим комплексом для виробництва тепла, за винятком реорганізації юридичної особи, якій таке майно було передано в користування. Обставини повного правонаступництва (реорганізації) були встановлені судом при першій заміні відповідача правонаступником ухвалою суду 13.09.2018, однак вони відсутні при передачі майнового комплексу Комунальному підприємству "Теплоенергетик" 26.04.2019. Доказів укладення правочину з переведення боргу у порядку сингулярного правонаступництва позивачем (заявником) не надано. За таких обставин, новий користувач цим майном Комунальне підприємство "Теплоенергетик" та територіальна громада міста Кропивницького мали правомірні очікування, що майновий комплекс з виробництва теплоенергії не може бути обтяженим зобов`язаннями, які виникли у 2003-2004 роках, до набрання чинності частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у 2012 році.

30. Відтак, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до даних правовідносин матиме наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права вільного володіння майном згідно статей 316, 317 ЦК України своєю власністю, матиме наслідком порушення принципів рівності та пропорційності господарського судочинства, що в кінцевому суперечитиме справедливому розгляду справи судом, як елементу верховенства права згідно частини третьої статті 2 та статті 11 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 28.03.2019 у справі №910/5095/18, від 08.05.2019 у справі №910/5080/18, від 22.05.2019 у справі №910/5096/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 23.05.2019 у справі №910/31608/15, від 23.05.2019 у справі №910/5085/18, від 20.12.2018 у справі №910/5082/18, від 05.11.2019 у справі №902/9/19, від 25.02.2020 у справі №910/2615/18, і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції у даній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги Комунального підприємства "Теплоенергетик", скасування постанови апеляційного суду 10.06.2020 та залишення в силі ухвали місцевого суду 15.01.2020 як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права щодо заміни сторони правонаступником у виконавчому провадженні.

В. Судові витрати

32. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги Комунального підприємства "Теплоенергетик", витрати зі сплати судового збору на суму 2 102 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України, слід покласти на Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 240, 308, 312, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенергетик" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі №15/368 скасувати. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2020 залишити в силі.

3. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний номер 31301827) на користь Комунального підприємства "Теплоенергетик" (місцезнаходження: 25491, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Ливарна, будинок 1; ідентифікаційний номер 24153576) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков