Рішення

від 01.07.2020 по справі 924/542/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2020 р. Справа № 924/542/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до житлово-будівельного кооперативу "Проскурів-Житлобуд"

про стягнення 38754,86 грн. пені, 11590,03 грн. 3% річних, 55114,31 грн. інфляційних втрат

Представники: не з`явилися (явка обов`язковою не визнавалась).

У судовому засіданні 01.07.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду із позовом до житлово-будівельного кооперативу "Проскурів-Житлобуд" про стягнення 105459,20 грн., з яких 38754,86 грн. пені, 11590,03 грн. 3% річних, 55114,31 грн. інфляційних втрат на підставі договору постачання природного газу № 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. та договору про переведення боргу № 14/9641/16 від 18.11.2016р.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю Октант-центр (первісним боржником) 21.12.2015р. укладено договір №2246/16-ТЕ-34 постачання природного газу. На виконання умов договору, позивач передав у власність первісного боржника природний газ на загальну суму 225133,61 грн., що підтверджується актами приймання -передачі природного газу, що надані згідно додатку 5 до цього позову. Посилаючись на умови договору, а саме п. 6.1. позивач зазначив, що оплата за газ здійснюється первісним боржником виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В подальшому, як стверджує позивач, 18.11.2016р. позивачем (кредитором, первісним боржником) та житлово-будівельним кооперативом "Проскурів-Житлобуд" (новим боржником, відповідачем) укладено договір про переведення боргу №14/9641/16.

Посилаючись на умови вищеозначеного договору, а саме п. 1.1 статті 1 позивач зазначив, що за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. М2246/16-ТЕ-34, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Також, позивач відзначив, що пунктом 4.1. статті 4 договору про переведення боргу сторони передбачили, що новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. №2246/16-ТЕ-34. Позивач зауважив, що оплату за переданий газ первісний боржник здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. договору. Крім того, позивач зазначив, що пунктом 8.2. договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1. договору відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Разом з тим, посилаючись на положення ст. 232 ГК України та з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, позивач вказує на те, що розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 38754,86 грн. Також, керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; крім того, керівник відповідача був також 15.06.2020р. особисто повідомлений телефонограмою про час та місце розгляду справи 01.07.2020р.), відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, враховуючи при цьому зміст положень ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено та враховується наступне.

21.12.2015р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю Октант-Центр (споживачем) було укладено договір постачання природного газу № 2246/16-ТЕ-34 (далі договір (з урахуванням змін та доповнень внесених додатковою угодою до договору № 1 від 31.12.2015р., додатковою угодою до договору № 2 від 29.01.2016р., додатковою угодою до договору № 3 від 31.03.2016р.), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 1.2. договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Як передбачено п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.04.2016р. по 30.04.2016р.(включно) газ обсягом до 15 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно із п. 4.1. договору кількість газу, яка продається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Як передбачено п. 5.1. договору, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016р. № 234.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором в період з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 2124,89 грн.

Згідно із п. 5.4. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Як передбачено п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом м`ясця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 7 договору визначені права та обов`язки сторін, де в п. 7.2. вказано, що споживач зобов`язаний, зокрема: своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним договором.

Розділом 8 договору встановлена відповідальність сторін, де в п.п. 8.1., 8.2. вказано, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.1. договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати такі переговори.

Згідно із п. 10.2. договору у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Як передбачено п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 30.04.2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю Октант-центр були складені, скріплені підписами та печатками обох сторін акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2016р. на суму 94950,04 грн., від 29.02.2016р. на суму 58199,84 грн., від 31.03.2016р. на суму 61522,91 грн., від 30.04.2016р. на суму 10460,82 грн. про те, що публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано, а товариством з обмеженою відповідальністю Октант-центр прийнято природний газ власного видобутку, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню відповідно до договору № 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р., всього на загальну суму 225133,61 грн.

18.11.2016р. між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитором), товариством з обмеженою відповідальністю Октант-Центр (первісним боржником) та житлово-будівельним кооперативом "Проскурів-Житлобуд" (новим боржником) укладено договір про переведення боргу № 14/9641/16, відповідно до умов якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. № 2246/16-ТЕ-34, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 1.2. договору кредитор дійсним дає згоду на заміну первісного боржника у зобов`язанні новим боржником та на укладення цього договору на встановлених у ньому умовах.

Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 205620,07 грн. (п. 2.1.); крім того, переходять обов`язки щодо сплати штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків (п.3.1.).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 6.1.).

У листі № 183 від 23.08.2016р., адресованому заступнику голови правління ПАТ НАК Нафтогаз , уповноважена особа учасників ТОВ Октант-центр просить кошти оплачені від ОСОБА_1 в сумі 4916,31 грн. квитанцією № ПН 1731 від 18.08.2016р. за природний газ для населення зарахувати на ТОВ Октант-центр договір № 3496/15-ТЕ-34 від 30.01.2015р. в сумі 2841,50 грн. та залишок в сумі 2074,81 грн. на договір 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. Також зазначено, що кошти в сумі 286,20 грн. оплачені квитанцією № 78 від 22.08.2016р. через ОСОБА_2 на договір № 2245/16-ТЕ-34 зарахувати на ТОВ Октант-центр договір 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р.

У листі № 01/17 від 02.10.2017р., адресованому заступнику голови правління ПАТ НАК Нафтогаз України , голова правління ЖБК Проскурів-Житлобуд просить у платіжному дорученні № 226 від 02.10.2017р. на суму 23500 грн. призначення платежу вважати наступним: оплата за природний газ згідно договору № 14/9641/16 від 18.11.2016р.

В матеріалах справи також наявні відомості щодо сальдо по підприємствам, довідка по операціям за договором, копії статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1044 від 14.12.2016р.

З огляду на несвоєчасну сплату коштів за природний газ, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, 21.12.2015р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю Октант-Центр (споживачем) було укладено договір постачання природного газу № 2246/16-ТЕ-34 (з урахуванням змін та доповнень внесених додатковими угодами), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

У п. 6.1 договору постачання природного газу № 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. сторони узгодили, що відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом м`ясця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю Октант-центр прийняло природний газ власного видобутку, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню відповідно до договору № 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р., всього на загальну суму 225133,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016р. на суму 94950,04 грн., від 29.02.2016р. на суму 58199,84 грн., від 31.03.2016р. на суму 61522,91 грн., від 30.04.2016р. на суму 10460,82 грн.

Також, умовами договору, а саме у п. 8.2. сторони погодили, у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, умовами договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 30.04.2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.).

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в подальшому 18.11.2016р. між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитором), товариством з обмеженою відповідальністю Октант-Центр (первісним боржником) та житлово-будівельним кооперативом "Проскурів-Житлобуд" (новим боржником) було укладено договір про переведення боргу № 14/9641/16, відповідно до п. 1.1. якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. № 2246/16-ТЕ-34, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні. Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 205620,07 грн. (п. 2.1.); крім того, переходять обов`язки щодо сплати штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків (п.3.1.).

При цьому, судом відзначається, що пунктом 4.1. статті 4 договору про переведення боргу сторони передбачили, що новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. №2246/16-ТЕ-34.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Позивач у позовній заяві зазначив, що плату за переданий газ первісний боржник здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. договору.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою дій застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на несвоєчасну оплату основного боргу за природний газ на підставі договору постачання природного газу № 2246/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р., враховуючи наявність заборгованості, існуючої станом на час подання позову та на момент вирішення спору, у вигляді 11590,03 грн. 3% річних, 55114,31 грн. інфляційних втрат, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Однак, на думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі вищевказаного договору 38754,86 грн. пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, при вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги об`єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, та те, що повністю погашено основну заборгованість, мету придбання газу, а також з огляду на розмір інфляційних втрат та річних, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто з 38754,86 грн. до 19377,43 грн. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 19377,43 грн. підлягають задоволенню, а у решті суми пені - відмові.

Судові витрати згідно зі ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача. При цьому судом враховується, що, з огляду на правомірність нарахування пені позивачем, незважаючи на зменшення судом розміру пені на 50%, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до житлово-будівельного кооперативу "Проскурів-Житлобуд" про стягнення 38754,86 грн. пені, 11590,03 грн. 3% річних, 55114,31 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Проскурів-Житлобуд" (місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, будинок 45, ідентифікаційний код 38353494) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 19377,43 грн. пені, 11590,03 грн. 3% річних, 55114,31 грн. інфляційних втрат, 2102 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення", пп. 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.07.2020р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6); 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45).