Рішення

від 26.06.2020 по справі 925/1392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1392/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кавун В.В. - за довіреністю;

від третьої особи: ТОВ "Озірнянський комбікормовий завод": не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортівет" (м. Львів) до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (с. Мліїв, Городищенський район, Черкаська область) про стягнення 91 794,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 91 794,00 грн. на підставі договору про переведення боргу від 15.02.2016, укладеного між ТОВ "Фортівет", ТОВ "Озірнянський комбікормовий завод", ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП".

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представнику позивача з боку Галицького районного суду м. Львова в день засідання не було забезпечено можливість його проведення в режимі відеоконференції. В ході розгляду справи представник позивача підтримувала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд позов задовольнити. В направленому до суду клопотанні від 24.06.2020 позивач просить визнати поважними причини пропуску позовної давності та захистити порушене право позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, просить заявою №5 від 30.01.2020 застосувати до вимог позивача позовну давність, яка була пропущена без поважних причин.

Представник третьої особи в жодне судове засідання не з`явився, причини неявки не відомі, позиція з приводу спору не висловлена.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та третьої особи, явка яких не визнавалася обов`язковою, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 26.06.2020 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

22.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" (далі - Продавець, позивач по справі), особі директора Коцюмбаса Р.І., що діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод" (далі - Покупець, третя особа по справі), в особі керівника Зеленого Сергія Володимировича було укладено договір поставки № 9 (а.с. 11-13, далі Договір поставки), у відповідності до якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Препарат кормовий біокаталізаторний - біосорбент (ПКБ - біосорбент, далі - товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити такий товар (п. 1.1. Договору поставки).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За загальним правилом до відносин поставки застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Відповідно до п. 1.3. Договору поставки загальна сума Договору визначається кількістю отриманого і оплаченого товару протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору поставки кількість кожної окремої партії товару визначається в рахунках-фактурах і накладних документах.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки ціна товару фіксується в прайс-листах на дату виставлення продавцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється відповідно до усної або письмової заявки Покупця не пізніше 3 (трьох) днів з моменту одержання заявки.

Відповідно до п. 4.2. Договору поставки заявка подається усно або письмово по факсу, телефону чи за допомогою електронної пошти за розсудом Покупця. На підставі заявки Продавець виставляє Покупцю рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 5.1. Договору поставки якщо передача та поставка товару здійснюється транспортом Покупця (самовивозом), обов`язок передати товар Покупцю вважається виконаним в момент передачі йому товару. Передачею товару в такому випадку вважається складання та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка свідчить про фактичне отримання товару Покупцем.

Відповідно до п. 5.2. Договору поставки разом з поставкою товару Продавець зобов`язується надати Покупцю наступні документи на товар:

- рахунок-фактура;

- товарна/видаткова накладна;

- сертифікат (паспорт) якості.

Відповідно до п. 5.3. Договору поставки перехід до Покупця права власності на товар, що поставляється за Договором, відбувається в момент його поставки з усією необхідною документацією, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору поставки моментом поставки вважається факт поставки товару з усією необхідною документацією і підписання сторонами накладної на товар або акту прийому-передачі товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору поставки оплата товарів Покупцем проводиться в порядку перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, розмір якої визначається виходячи з ціни продажу товару шляхом оплати з відстрочкою у 20 (двадцять) банківських днів.

Відповідно до п. 7.1. Договору поставки товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у накладній, по якості - згідно з сертифікатом якості.

Відповідно до п. 8.1. Договору поставки у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо по закінченні дії цього Договору його сторони не матимуть взаємних претензій та не заявлять про його розірвання, то договір вважатиметься пролонгованим на наступний календарний рік (п.п. 11.1., 11.2. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортівет" у період з 23.07.2014 по 14.05.2015 передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод" прийняло у власність товар на загальну суму 4 885 044,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками видатковими накладними:

- № 37 від 23.07.2014 на суму 195 012,00 грн. ( а.с. 16);

- № 47 від 20.08.2014 на суму 325 020,00 грн. ( а.с. 17);

- № 53 від 08.09.2014 на суму 325 020,00 грн. ( а.с. 18);

- № 58 від 03.10.2014 на суму 325 020,00 грн. (а.с. 19);

- № 61 від 22.10.2014 на суму 325 020,00 грн. ( а.с. 20);

- № 72 від 21.11.2014 на суму 325 020,00 грн. ( а.с. 21);

- № 78 від 11.12.2014 на суму 349 980,00 грн. ( а.с. 22);

- № 80 від 16.12.2014 на суму 139 992,00 грн. ( а.с. 23);

- № 82 від 24.12.2014 на суму 349 980,00 грн. (а.с. 24);

- № 8 від 02.02.2015 на суму 349 980,00 грн. (а.с. 25);

- № 21 від 05.03.2015 на суму 150 000,00 грн. (а.с. 26);

- № 24 від 12.03.2015 на суму 225 000,00 грн. ( а.с. 27);

- № 28 від 18.03.2015 на суму 225 000,00 грн. ( а.с. 28);

- № 30 від 23.03.2015 на суму 300 000,00 грн. ( а.с. 29);

- № 41 від 09.04.2015 на суму 375 000,00 грн. ( а.с. 30);

- № 46 від 24.04.2015 на суму 375 000,00 грн. ( а.с. 31);

- № 49 від 14.05.2015 на суму 225 000,00 грн. ( а.с. 32);

Всі видаткові накладні містять посилання на укладений сторонами договір № 9 від 22.07.2014.

Товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у накладній; по якості - згідно із сертифікатом якості ( п. 7.1. договору).

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.

Слід вважати, що товар отримано без зауважень, оскільки суду про протилежне не вказано.

Доказів про існування між сторонами спорів з приводу кількості та якості отриманого товару у справу не подано.

З доводів представника позивачач вбачається, що ТОВ "Озірнянський комбікормовий завод" частково розрахувався за поставлений товар загальну суму 4 687 500,00 грн.

Тобто станом на 15.02.2016 розмір основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод" за договором поставки № 9 від 22.07.2014 склав 197 544,00 грн.

Проти цих обставин у відповідача заперечень немає.

15.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" (Сторона 1), в особі директора ОСОБА_1., що діє на підставі Статуту, Товариством з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод" (Сторона 2, в особі Зеленого С.В., який діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (Сторона 3), в особі директора Магдалюка І.В., який діє на підставі Статуту укладено Договір про переведення боргу (а.с. 14) за умовами якого Сторона 3-відповідач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймає на себе борг (грошове зобов`язання) Сторони 2-третьої особи у частині оплати Стороні 1-позивачу коштів за поставлений останнім товар в розмірі 197 544,00 грн. залишку боргу, що виник на підставі договору поставки № 9 від 22.07.2014, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2 (надалі іменується - Основний договір) (п. 1 Договору про переведення боргу).

Відповідно до п. 6 Договору про переведення боргу Сторона 3 перераховує Стороні 1 суму або проводить взаємозалік, зазначену в п. 1. цього Договору протягом 7 (семи) банківських днів з моменту звернення Сторони 1 до Сторони 3 з відповідною вимогою. Допускається дострокове виконання зобов`язання Стороною 3 перед Стороною 1 в частині оплати суми або проведення взаємозаліку, зазначеної в п. 1 Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань (п. 11 Договору про переведення боргу).

Залишок суми боргу за поставлений товар в розмірі 197 544,00 грн., який переводиться на відповідача у справі, чітко узгоджено сторонами в Договорі про переведення боргу від 15.02.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, у зв`язку з укладенням Договору про переведення боргу від 15.02.2016 з моменту підписання сторонами вказаного договору відбулась заміна боржника у зобов`язанні, а саме заміна первісного боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод") на нового боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП") щодо сплати кредитору (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортівет") грошових коштів у розмірі 197 544, 00 грн.

Доказів визнання цього договору недійсним чи його розірвання станом на час вирішення спору у справу не подано.

З доводів представника позивача вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору про переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія '"Агросоюз-РП", як новий боржник, здійснив часткову сплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортівет" заборгованості за договором поставки - у сумі 105 750,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме 09.06.2016 в сумі 20 000,00 грн. (а.с. 33), 10.06.2016 в сумі 17 500,00 грн. (а.с. 34), 01.07.2016 в сумі 35 000,00 грн. (а.с. 365), 02.07.2016 в сумі 17 500,00 грн. (а.с. 36), 05.07.2016 в сумі 12 500,00 грн. (а.с. 37), 01.09.2016 в сумі 3 250,00 грн. (а.с. 38).

Доказів про сплату боргу в більшій сумі відповідач суду не надав, проведення вказаних розрахунків визнає.

Представник позивача зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" залишилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" у межах переведеного на нього боргу за договором поставки в сумі 91 794,00 грн., що підтверджується підписаним між цими сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 20.11.2017 (а.с. 15).

Цей борг позивач і просить стягнути з відповідача примусово.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається існування підписаного станом на 20.11.2017 Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2014 року по 20.11.2017 року за договором переуступки боргу, яким зафіксовано борг відповідача перед позивачем на суму 91 794,00 грн. та з вказаними платежами відповідача на його виконання.

Позивач вважає, що підписанням Акту звіряння розрахунків відповідач фактично визнав свій борг перед позивачем в сумі 91 794 грн. і дана обставина перериває строк позовної давності у спорі.

08.11.2019 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу за договором переведення боргу від 15.02.2016 в розмірі 91 794,00 грн., однак станом на день звернення з позовною заявою до суду, вказана заборгованість відповідачем не погашена, з чого і виник спір.

Згідно приписів ст.ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

У відзиві на позовну (а.с. 85) заяву відповідач не визнав позовні вимоги повністю та зазначив, що право пред`явлення вимоги про сплату суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Озірнянський комбікормовий завод" за загальним правилом виникло у позивача до відповідача в день підписання Договору переведення боргу, а саме 15.02.2016. Також на думку відповідача, у зв`язку з частковою сплатою ним боргу, новий перебіг позовної давності після переривання почався з наступного дня від дати останньої часткової сплати боргу (01.09.2016 сплата 3 250,00 грн. (а.с. 38) -- тобто з 02.09.2016. Відповідно, строк позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду із позовом, сплинув 02.09.2019, а позов подано 25.11.2019.

Відповідач просить застосувати до заявлених вимог строк позовної давності та відмовити в позові (заява № 5 від 30.01.2020 (а.с. 95-97).

Представник відповідача заперечує проти доводів позивача про переривання строку позовної давності саме 20.11.2017, доказом чого позивач вважає Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період 01.06.2014-20.11.2017 (а.с. 15).

Представник відповідача зазначив, що акт звірки розрахунків може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема на підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, тощо. При цьому має бути дотримано тієї умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання осіб.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Суд вважає, що зі змісту акту звіряння (а.с. 15) неможливо встановити точну дату його складення. Суд відхиляє доводи позивача про те, що цією датою є саме 20.11.2017, оскільки в тексті біля реквізитів ТОВ "Фортівет" вказано, що заборгованість визначена лише станом на 20.11.2017. В тексті акту звіряння немає безспірної дати його підписання. Будь-який документ може бути підписаний в певну дату, але він при цьому може містити відомості станом на іншу дату, оскільки це нічим не заборонено.

Тобто, виходячи з цього, зі змісту Акту звіряння не вбачається дата його підписання, а тому неможливо встановити точну дату переривання строку позовної давності підписанням Акту звіряння та початок її нового трирічного обрахунку.

Представники сторін в ході розгляду справи не прийшли до згоди про дату підписання Акту звіряння.

У відповідності до ст. 257,261 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач заявив позов на всю суму залишку боргу за зобов`язаннями сторін і поза межами строку позовної давності. Доказом визнання боржником боргу позивач вважає підписання Акту звіряння станом на 20.11.2017 (а.с. 15).

Акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 15) підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортівет" ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" Магдалюком І.В., який перебував на посаді директора відповідача з 06.12.2011 по 30.11.2017. На думку представника відповідача візуальне порівняння його власноручного підпису з підписом, поставленим ніби-то ним в Акті звіряння, вказує на те, що останній підписаний не ОСОБА_2 . Доказом того, що в акті звіряння поставлений підпис не ОСОБА_2 , вважає наказ директора відповідача про початок виконання обов`язків директора від 06.12.2011 № 25 (а.с. 88) та заява ОСОБА_2 від 28.11.2017 (а.с. 89) про звільнення з посади.

Представник відповідача вважає, що акт звіряння не підписаний уповноваженою особою зі сторони відповідача, а тому не може вважатися доказом у справі. Крім того, в Акті звіряння відсутній розрахунок заборгованості зі сторони відповідача, що небезпідставно викликає сумнів у його справжності.

Враховуючи такі заперечення, ухвалою суду від 06.03.2020 було задоволено клопотання відповідача № 10 від 12.02.2020 (а.с.с 117) та призначена у справі судова експертиза, проведення якої доручено Хмельницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру судових експертиз та на вирішення експерта поставлене наступне питання : Чи виконаний підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" ОСОБА_2 , що міститься в акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2014 - 20.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" за договором переуступки боргу, самим ОСОБА_2 чи іншою особою?

Відповідно до висновку експерта Хмельницького науково-дослідного кспертно-криміналістичному центру № 1.1-0055:20 від 07.05.2020 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" ОСОБА_2, що міститься в акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.06.2014 - 20.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" за договором переуступки боргу виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 205-209).

Ким підписано Акт звіряння з боку відповідача та чи мала ця особа відповідні повноваження, суду не доведено.

Отже суд приходить до висновку, що оскільки Акт звіряння (а.с. 15) з боку відповідача не було підписано уповноваженою на це особою, то даний Акт не може бути належним доказом у справі щодо визнання відповідачем боргу та переривання в зв`язку із цим строку позовної давності.

Сама по собі наявність печатки підприємства-відповідача на Акті звіряння не замінює собою необхідності підписання Акту виключно уповноваженими на це особами - це директор та/чи головний бухгалтер підприємства.

З матеріалів справи не вбачається, що після складення Акту звіряння керівник відповідача вчинив дії, спрямовані на визнання цього акту та засвідчив правомірність його підписання певною особою від імені ТОВ "ІК "Агросоюз РП".

Після отримання висновку експерта Позивач подав до суду клопотання від 24.06.2020 про визнання поважними причин пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" позовної давності. В обґрунтування зазначив, що на початку грудня 2017 року ним був отриманий лист у відділенні Нової пошти від відповідача, в якому знаходився акт звіряння взаємних розрахунків станом на 20.11.2017, підписаний керівником відповідача та скріплений печаткою товариства. Наявність мокрої печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на акті звіряння виключила у позивача будь-які сумніви у достовірності такого акту. Тому, на думку позивача, у нього були підстави вважати, що з підписанням такого акту звіряння відбулося переривання строку позовної давності. Також позивач зазначає, що відповідач не заперечує наявність приналежність печатки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на Акті звіряння та взагалі не заперечує наявності непогашеної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" в сумі 91 794,00 грн.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом даної статті, якщо позивач доведе існування свого порушеного права, але строк позовної давності є пропущеним без поважних причин, то суд відмовляє у позові через пропуск строку позовної давності. Якщо наявність порушеного права не доведена, то суд відмовляє у позові з цієї причини, а не через пропуск строку позовної давності.

Відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивач довів наявність у нього порушеного права внаслідок неотримання від відповідача повної сплати заборгованості в розмірі 91 794,00 грн. на підставі договору про переведення боргу від 15.02.2016, укладеного між ТОВ "Фортівет", ТОВ "Озірнянський комбікормовий завод", ТОВ" Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП".

Однак позовна вимога про стягнення цього боргу була заявлена позивачем після спливу трирічного строку позовної давності, який обраховується після його останнього переривання 01.09.2016 -- після останньої сплати відповідачем частини боргу.

Акт звіряння (а.с. 15) не містить дати його складення та не підписний з боку відповідача належно уповноваженою особою, тому не може бути доказом переривання строку позовної давності і підставою для нового обрахунку перебігу трирічного строку позовної давності після його складення.

З матеріалів справи та пояснень позивача суд не вбачає поважних причин (які повинні свідчити про наявність об`єктивних, нездоланних перешкод) пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду за стягненням 91 794,00 грн. залишку боргу.

Помилка позивача у добросовісності дій відповідача, у дійсному правовому значенні Акту звіряння - не відноситься до таких обставин, а є лише страхом і ризиком комерційної діяльності позивача.

Також суд вважає, що навіть помиляючись у дійсних наслідках Акту звіряння, у позивача не було ніякої об`єктивної причини (крім власного волевиявлення) затягувати із примусовим стягненням з відповідача залишку боргу протягом кількох років. Доводи позивача про недобросовісність дій відповідача при наданні акту звіряння з неналежним підписом керівника Товариством з обмеженою відповідальністю" Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" в даному випадку правового значення не мають.

Отже позивачу слід відмовити у позові про стягнення боргу через пропуск строку позовної давності без поважних причин.

Відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 06 липня 2020

Суддя Н.М. Спаських