Рішення

від 25.06.2020 по справі 160/4949/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Справа № 160/4949/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В. за участі секретаря судового засіданняДубовика Г.Е. за участі: представника позивач представника відповідача Козленко М.С. Пономаренка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рек Альфа" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рек Альфа до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 №0003500504.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем своєчасно нараховано та сплачено орендну плату за земельну ділянку на підставі даних Державного земельного кадастру та згідно з витягами про нормативно грошову оцінку. Позивач вважає, що витяги про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.10.2019 (які використано відповідачем при розрахунку орендної плати) не можуть застосовуватись до попередніх періодів та містити формулювання станом на 2017 рік та станом на 2018 рік . Враховуючи вказане, позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними, а податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження з призначення підготовчого засідання на 09.06.2020.

Від відповідача 05.06.202 надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що при співставленні задекларованих показників орендної плати з даними витягів, сформованих на замовлення відповідача, про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.10.2019 №0110-5957 та №0110-5959, встановлено заниження орендної плати на суму 1 604 699,8 грн.

В підготовче судове засідання 09.06.2020 сторони з`явились. Представником позивача в судовому засіданні заявлено про те, що докази про розмір витрат, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Розгляд справи відкладено на 25.06.2020.

Від позивача 16.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає про те, що відповідачем у відзиві не спростовано доводи та аргументи викладені в позові. Також позивач акцентує увагу на тому, що ним задекларовано та сплачено податкові зобов`язання з орендної плати на підставі актуальної інформації про нормативно грошову оцінку, що містилась у державному земельному кадастрі на час декларування податкових зобов`язань.

В підготовче судове засідання 25.06.2020 сторони з`явились. Судом розглянуто клопотання Дніпровської міської ради (надійшло до суду 23.06.2020) про залучення її третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Вказане клопотання повернуто без розгляду на підставі статті 167 КАС України, оскільки долучена до клопотання копія довіреності, на підтвердження повноважень особи, що підписала дане клопотання, жодним чином не завірена.

На обговорення сторін поставлено питання щодо закриття підготовчого судового засідання. Представник позивача та відповідача не заперечували та надали письмову згоду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у цей самий день.

В судовому засіданні сторони надали пояснення по суті позовних вимог. Позивач просить суд задовольнити позов, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Рек Альфа з питань повноти нарахування плати за землю за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ Рек Альфа на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,0192 га. (кадастровий номер 1210100000:06:006:0056) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт від 10.01.2020 №552/04-36-05-04/36588691 та встановлено порушення п.п.16.01.4 п.16.1 ст.16, п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, абз.1 п.284.1 ст.284, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Кіровського району м.Дніпра за період з 01.10.2017 по 30.09.2018 на загальну суму - 1 604 699,8 грн., в тому числі з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму - 1 168 196,9 грн., з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 436 502,9 грн.

Встановлені порушення мали наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення форми Р від 10.02.2020 №0003500504 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 2 005 874,75. (за податковим зобов`язання - 1 604 699,80 грн., за штрафними санкціями - 401 174,95 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення- рішення, виходив з того, що при співставленні задекларованих показників орендної плати з даними витягів, сформованих на замовлення відповідача, про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 01.10.2019 №0110-5957 та №0110-5959, встановлено, що сума орендної плати, яка повинна бути нарахована позивачу за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 складає 3 244 993,42 грн., проте підприємством задекларовано - лише 1 640 293,62 грн. Отже, за результатами перевірки, виявлено заниження орендної плати на суму 1 604 699,80 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Судом встановлено, що позивач має у строковому платному користуванні земельну ділянку площею 1, 0192 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, проспект О.Поля, 82-г , кадастровий номер - 1210100000:06:006:0056, відповідно до Договору оренди землі від 23.05.2012.

За даними Державного земельного кадастру станом на дату визначення податкових зобов`язань із орендної плати за 2017 рік, нормативно грошова оцінка земельної ділянки складала 15 143 327,05 грн. Відповідно, за 2017 рік позивач визначив та сплатив податкові зобов`язання з орендної плати у розмірі 454 299,81 грн. (3% від 15 143 327,05 грн.), що підтверджується декларацією з плати за землю.

Протягом 2018 року за даними Державного земельного кадастру відбулась зміна коду цільового призначення та нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Після отримання позивачем інформації про відповідні зміни (із отриманням Витягу від 16.05.2018) позивачем така інформація була врахована для цілей нарахування та сплати орендної плати за землю. Відповідно, позивач нараховував та сплатив податкові зобов`язання за податковою декларацією за 2018 рік (з урахуванням уточнюючої податкової декларації) наступним чином:

з 01.01.по 15.05.2018 - 454 301, 27 грн., що становить 3% від нормативно грошової оцінки у розмірі 15 143 375,52 грн. (за даними Державного земельного кадастру на відповідний період);

з 16.05. по 31.12.2018 - 1 622 497, 09 грн., що становить 3% від нормативно грошової оцінки у розмірі 54 083 236,48 грн. (за даними Державного земельного кадастру на відповідний період).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за даними Державного земельного кадастру за періоди з 01.01.2017 по 15.05.2018, виходячи з якої Позивач визначав податкові зобов`язання, підтверджена витягами про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які отримувались позивачем станом на 07.02.2017 та 17.01.2018, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, на час декларування позивачем податкових зобов`язань з орендної плати за 2017 та 2018 роки, останнім було використано нормативно грошову оцінку, яка визначена витягами від 07.02.2017 №89/060217/03-07 (15 143 327,05 грн.), від 17.01.2018 №53/170118/03-07 (15 143 327,05 грн.) та від 10.06.2019 №1006-4225 (54 083 223,81 грн.)

Однак, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом донараховано орендну плату за земельну ділянку на підставі витягів від 01.10.2019 №010-5957 та №0110-5959, які отримано на запит контролюючого органу та якими визначено нормативну грошову оцінку станом на 01.01.2017 та на 2018 рік відповідно.

Позивач вважає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки повинен містити відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на дату його формування, а тому неможливо застосовувати при визначенні податкових зобов`язань з орендної плати за 2017 та 2018 роки витяг про нормативно грошову оцінку, який сформовано в 2019 році.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.274 ПК України).

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

За приписами п.288.2 ст.288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За приписами п.п.288.3 - 288.4 ст.288 ПК України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Нормами п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.289.3 ст.289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Отже, наведені правові норми у контексті спірних правовідносин свідчать, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог ПК України.

Відповідно до ч.3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Підпунктом 14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 №1378 (далі - Закон №1378) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.18 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20, ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" від 19.06.2003 №962, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суд зазначає, що відповідальність за правильність визначення показників при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області).

За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Суд звертає увагу, на те, що а ні актом перевірки, а ні представником відповідача у судовому засіданні не вказувалось на жодні порушення при декларуванні позивачем грошових зобов`язань з орендної плати за 2017 та 2018 роки на дату подання податкових декларацій, які прийняті контролюючим органом без зауважень.

Судом встановлено, що витяги від 01.10.2019 №0110-5957 та №0110-5959 позивачем у 2017 та 2018 роках не були отримані. Доказів, які спростовують вказане матеріали справи не містять. Крім того, такі витяги були отримані контролюючим органом на його запит, а тому не могли бути використані позивачем при розрахунку орендної плати за земельну ділянку в 2017 та 2018 роках.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про необхідність врахування даних витягів, оскільки спірним періодом є 2017 - 2018 роки, а такі витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок отримано контролюючим органом лише 01.10.2019.

Таким чином, суд доходить висновку, що визначення платником податків розміру плати за землю здійснюється на підставі отриманих ним витягів про нормативну грошову оцінку, за подальшу зміну чи недостовірність яких платники не можуть притягатись до відповідальності.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства України при обрахунку та сплаті орендної плати за земельну ділянку, зокрема, такі нарахування відповідають мінімальній межі, встановленій ПК України, та умовам договорів оренди землі, тоді як податковий орган неправомірно збільшив суму грошових зобов`язань з орендної плати позивачу, розрахувавши платіж по орендній платі за 2017 - 2018 роки застосувавши нормативну грошову оцінку земель діючу 01.10.2019 року.

Аналогічних висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.06.2019 у справі №826/16900/13-а.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489) визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Додатком 9 до Порядку № 489 визначено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, вказана форма витягу не містить жодної графи, яка б визначала відповідний період часу за який слід надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином, на переконання суду, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки завжди містить відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на дату його формування.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним та необгрунтованим використання контролюючим органом при розрахунку орендної плати витягів від 01.10.2019, які визначають нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 та 2018 роки.

Крім того, суд не враховує посилання відповідача на те, що правомірність прийняття витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки повинно бути окремим предметом судового розгляду, оскільки такі витяги не є індивідуальними актами в розумінні КАС України, носять лише інформаційний характер, а тому окремому оскарженню не підлягають.

Чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме: витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб`єкту чинним законодавством, а саме: повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Аналогічних висновків неодноразово доходив верховний суд у постановах від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17.

При цьому, у даній справі позивач порушення своїх прав та інтересів, як суб`єкта орендної плати за землю, пов`язує саме з використанням контролюючим органом витягів від 01.10.2019 при розрахунку орендної плати за землю та які було покладено в основу висновків про порушення позивачем податкової дисципліни щодо нарахування та сплати орендної плати за землю та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, обгрунтованість використання контролюючим органом такого витягу при розрахунку орендної плати, в силу приписів статті 77 КАС України, покладається саме на відповідача під час доведення правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 21020 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рек Альфа до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 №0003500504.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рек Альфа судовий збір у розмірі 21020 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.07.2020.

Суддя О.В. Маковська