Рішення

від 06.07.2020 по справі 300/803/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. справа № 300/803/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" звернулося в суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії за № 1380905/37408793 від 21.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної за №1 від 18.11.2019 та зобов`язання зареєструвати дану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 суд допустив заміну в даній справі, відповідача - Державну фіскальну служби України її правонаступником Державною податковою службою України та відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в лютому 2019 року між ТОВ Румата та ТОВ Реал-Вест укладено договір поставки товару (скло полімерне 4 мм). На виконання вимог Податкового кодексу України було складено податкову накладну №1 від 18.11.2019 на загальну суму 217510,56 грн., в тому числі ПДВ 36251,76 грн. Квитанцією від 12.12.2019 №9299944932 реєстрація податкової накладеної була зупинена з підстави не підтвердження реальності здійснення господарської операції на виконання договорів поставки скла. Позивач вважає рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкова накладна за № 1 від 18.11.2019 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачі скористалися правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.05.2020. Позиція контролюючого органу зводиться до того, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято у зв`язку з не наданням платником даних/документів щодо пункту навантаження/розвантаження, який зазначений в ТТН. Виходячи з наданих документів (ТТН), ТОВ Румата одночасно з покупкою товару є також змовником послуг з перевезення вантажу, а виконавцем послуг з перевезення (автомобільний перевізник) є позивач. Однак згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2019, ТОВ Реал-Вест не надавало послуги з перевезення вантажу ТОВ Румата . Сума зобов`язань, що виникла з постачання товарів/послуг по контрагенту ТОВ Румата в листопаді складає 377735,12 грн. в тому числі по ПН №1 від 18.11.2019 - 181258,8 грн. (є предметом спору в даній справі), по ПН №2 від 25.11.2019 - 196476,32 грн. (реалізація скла). ПН з надання послуг по перевезенню на реєструвалася. За таких обставин просять відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 19.06.2020, позивач вказав, що адреса навантаження м.Тернопіль, вул.Промислова,28 зазначена в рахунку-фактурі №КП-0000252 від 15.11.2019, на підставі якого на замовлення ТОВ Реал-Вест було здійснено постачання товару ТОВ Кампен . У вказаному рахунку-фактурі було зазначено Постачальник повідомляє, що замовлений покупцем товар згідно його заявки в повному обсязі знаходиться на складі за адресою м.Тернопіль, вул.Промислова,28 та готовий для його відвантаження покупцю . ТОВ Реал Вест не належить дане приміщення, навантаження здійснювалося за цією адресою, оскільки постачальник ТОВ Кампен вказав її у рахунку-фактурі, як місце отримання товару. Наголосив, що умови договору поставки дозволяли продаж скла із доставкою, тому окремий договір перевезення не укладався і як наслідок підстави декларування послуги з перевезення були відсутні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" зареєстроване, як юридична особа, 22.11.2010 взяте на податковий облік, як платник податків та з 01.11.2015 зареєстроване платником податку на додану вартість.

Позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 1 від 18.11.2019 на загальну суму, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 217510,56 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 36251,76 грн. (а.с.11).

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019, зупинено реєстрацію податкової накладної за № 1 від 18.11.2019, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.10).

На повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та підтвердження здійснення торгової операції, позивач надав договір поставки за № 220219-01 від 22.02.2019; видаткову накладну за № 181119-01 від 18.11.2019; товарно-транспортні накладні за №№ 181119-01, 181119-02 від 18.11.2019; видаткову накладну за № КП-0000222 від 18.11.2019; платіжне доручення за № 79 від 15.11.2019; договір поставки за № 08-07/19 від 08.07.2019 (а.с.12-23).

Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1380905/37408793 від 21.12.2019 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2019, у зв`язку з ненаданням платником податків документів щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м.Тернопіль, вул.Промислова, 28) (а.с.8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні даної справи суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №117 від 21.02.2018.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

При цьому, відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Так, у підпункті 1.6 п. 1 Листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Приписи п. 13 Порядку №117 визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, як вірно відзначено позивачем, квитанція від 12.12.2019 містить лише загальне посилання на відповідність спірної податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У той же час, контролюючим органом не надано доказів, з яких можливо встановити обставини через які контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірності зупинення реєстрації зазначеної накладної.

При цьому, контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 18.11.2019 позивачем були подані до контролюючого органу документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, в рішенні 1380905/37408793 від 21.12.2019 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2019 зазначено про ненадання платником податку копій документів щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м.Тернопіль, вул.Промислова, 28) (а.с.8).

Суд встановив, що 22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Румата (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Реал-Вест укладено договір поставки за № 220219-01. На виконання умов вказаного договору позивач, 18.11.2019, видав видаткову накладну за № 181119-01 на постачання товару - скла полірованого 4 мм на суму 217510,56 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 36251,76 грн.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Кампен (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Реал-Вест (покупець) 08.07.2019 укладено договір поставки товару (скла листового) за №08-07/19. Згідно рахунку-фактури №КП-0000252 від 15.11.2019 загальна вартість товару становила 216891,68 грн. (а.с.21-24).

Згідно платіжного доручення за № 79 від 15.11.2019 позивачем сплачено 216891,68 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю Кампен за скло згідно рахунку-фактури №КП-0000252 від 15.11.2019 (а.с.20).

Як зазначено судом вище, підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної було ненаданням платником податків документів щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м.Тернопіль, вул.Промислова, 28).

Вказане свідчить про те, що у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117 про перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН, а саме: четвертий абзац цього пункту, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2019, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, адреса навантаження м.Тернопіль, вул.Промислова, 28 зазначена в рахунку-фактурі №КП-0000252 від 15.11.2019, на підставі якого на замовлення ТОВ Реал Вест було здійснено постачання товару ТОВ Кампен . У вказаному рахунку-фактурі зазначено: Постачальник повідомляє, що замовлений покупцем товар згідно його заявки в повному обсязі знаходиться на складі за адресою м.Тернопіль, вул.Промислова, 28 та готовий для його відвантаження покупцю .

Як вказав позивач, ТОВ Реал Вест не належить дане приміщення, навантаження здійснювалося за цією адресою, оскільки постачальник ТОВ Кампен вказав її у рахунку-фактурі, як місце отримання товару.

Оцінюючи згадані документи в сукупності суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про її нездійснення.

На переконання суду, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації таких податкових накладних, зважаючи на бажання товариства надати всі необхідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.

У той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Тобто, рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд також враховує положення п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи суд приходить до переконання про протиправність прийняття спірного рішення та наявності підстав для задоволення позову.

Доводи відповідачів зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

При вирішенні питання про стягнення з витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Суд, дослідивши договір про надання правової (правничої) допомоги від 17.03.2020 №Ю-17/03-02, додаток 1 до нього, акт наданих послуг №1 від 27.03.2020, платіжне доручення №129 від 02.04.2020, встановив наступне.

Між позивачем та адвокатським бюро Андрія Устінського 17.03.2020 укладено договір №Ю-17/03-02, за предметом якого Адвокатським бюро надано правову допомогу ТОВ Реал-Вест у вигляді аналізу документів, вивчення законодавчої бази, написання позовної заяви, що підтверджується актом наданих послуг №1.

Згідно даного акту, Адвокатське бюро за дорученням Клієнта надало правову (правничу) допомогу, яка полягала в проведенні попереднього аналізу документів щодо реєстрації податкової накладної клієнта від 18.11.2019 №1, зокрема рішення №1380905/37408793 від 21.12.2019 про відмову в реєстрації, квитанції про зупинення реєстрації, листа про надання копії документів щодо підтвердження здійснення торгової операції, вивчення законодавчої бази, вартість яких 1000 грн.; написання позовної заяви вартістю 2000 грн.

Згідно платіжного доручення №129 від 02.04.2020, позивач сплатив адвокатському бюро 8000 грн. В клопотанні про відшкодування судових послуг, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу 3000 грн.

За таких обставин, 3000 грн. витрат позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином. При цьому, вказана сума витрат є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Враховуючи вищенаведене та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Окрім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" 2102 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1380905/37408793 від 21.12.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" № 1 від 18.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест (код ЄДРПОУ 37408793, вул. Є. Коновальця, буд. 147, кв. 126, м. Івано-Франківськ) сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема статтею 295 цього Кодексу, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.