Рішення

від 06.07.2020 по справі 320/7311/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року № 320/7311/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСАВА"

до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

І.Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСАВА" з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.07.2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА (ідентифікаційний код юридичної особа за СДРПОУ 22937546, місце реєстрації: 09051, Київська обл., Сквирський р-н, с. Пусговарівка, пл. Ватутіна, буд. 18 - А) до списку ризикових платників податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330111/22937546 від 14.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 р. на загальну суму 1 200 000.00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн., складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю РАСАВА (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 22937546) в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330112/22937546 від 14.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2019 р. на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю РАСАВА (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 22937546) в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366);

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 43141377, місце реєстрації: 03151. м. Київ, вуя. Народного Ополчення, 5-а) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 року на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 43005393, місце реєстрації: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 року на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містять лише загальне твердження про їх надання та без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які на думку, Комісії не надані позивачем, що порушує положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій за результатами яких видані спірні податкові накладні. Також, зазначає, що рішенням про включення його до списку ризикових платників податків є протиправним, оскільки Товариство не відповідає жодному із критеріїв викладеними у Листі ДФС України від 07.08.2019.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач 1 вказав, що рішення прийняті контролюючим органом правомірно та відповідно обґрунтовано, оскільки обсяг поданих документів позивачем не відповідає вичерпному переліку та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

Відповідач 2 своїм правом, надати відзив на позовну заяву, не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду 21.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 17.02.2020.

17.02.2020 у судове засідання прибув представник позивача; відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі відкладеного розгляд справи у зв`язку із неявкою відповідачів на 03.03.2020.

03.03.2020 від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

03.03.2020 у судове засідання прибув представник позивача; відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі відкладеного розгляд справи у зв`язку із клопотанням представника відповідача 1 на 23.03.2020.

23.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

23.03.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладеного розгляд справи у зв`язку із клопотанням позивача на 16.04.2020.

16.04.2020 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці та призначено судове засідання на 18.05.2020.

18.05.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою суду від 18.05.2020 прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСАВА" (ідентифікаційний номер: 22937546) зареєстровано як юридична особа з 31.01.1995 з номером запису 1 069 120 0000 002500, основним видом діяльності за кодом КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т.2, а.с.205-207).

З 31.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСАВА" включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання (т.1, а.с.25).

За наслідками здійснення господарської діяльності (за основним видом економічної діяльності), позивачем складено та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 20.09.2019, №2 від 30.09.2019 (т.1, а.с.27, 27).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У цих же квитанціях позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (т.1, а.с.25, 26).

11.11.2019 на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1, а.с.43-48).

04.10.2019 позивачем подано до податкового органу звернення щодо виключення Товариства з переліку ризикових суб`єктів господарювання (т.1, а.с.33-36).

01.10.2019 позивачем подано до податкового органу повторне звернення щодо виключення Товариства з переліку ризикових суб`єктів господарювання (т.1, а.с.37-42).

Листом №8601/10/10-36-06-03-06 від 20.11.2019 ГУ ДПС у київській області повідомлено про відповідність Товариства вимогам п.1.6 Критеріїв та внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання (т.1, а.с.50-51).

14.11.2019 за результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією прийняті рішення №1330111/22937546, №1330112/22937546, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН №1, №2 (т. 1, а.с.29-32).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.

IV. Норми права

Спірні правовідносини, в межах даної справи, врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац перший пункту 74.1).

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю (абзац другий пункту 74.1).

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3).

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі також - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

V. Оцінка суду

З аналізу вище наведених правових норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для зупинення реєстрації поданої позивачем податкових накладних №1, №2 було: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв.

Отже, платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .

Відтак, на контролюючий орган покладається обов`язок у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників податку.

Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, відповідно якого, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відповідачем не надано суду протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких ТОВ "РАСАВА" віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків , обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

За наведеного, суд вважає необґрунтованим зупинення відповідачем реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 та №2 від 30.09.2019 з підстав невідповідності податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 20.09.2019 та №2 від 30.09.2019 позивачем були подані до Комісії документи, достатні на його думку, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зміст п. 22 Порядку № 117 дає підстви для висновку , що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

У спірних рішеннях контролюючого органу вказано, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку). Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Тобто, рішення Комісій контролюючих органів повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, у Постанові від 11.06.2019 року по справі № 2240/2765/18.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії №1330111/22937546 від 14.11.2019, №1330112/22937546 від 14.11.2019 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність та визначеність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень має врахувати усі обставини справи, та надавати їм відповідну правову оцінку.

З наведеного слідує, що рішення контролюючого органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Здійснивши системний аналіз норм законодавства та обставин справи суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Комісії контролюючого органу №1330111/22937546 від 14.11.2019, №1330112/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №2.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних №1 від 20.09.2019, №2 від 30.09.2019 суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи, що ДПС України розпочала виконання функцій і повноважень ДФС України, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, втім не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено, а отже з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних №1 від 20.09.2019, №2 від 30.09.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.07.2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА до списку ризикових платників податків суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац перший пункту 74.1).

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю (абзац другий пункту 74.1).

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3).

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом та нормативно-правовими актами, прийнятих на виконання вимог Податкового кодексу. Одним із способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які може бути оскаржено до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 (справа №480/4006/18) викладено правову позицію, відповідно до якої дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, чинним законодавством України визначено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, який у спірних відносинах визначено у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, платник податків може звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Враховуючи наведене правове регулювання, встановлені обставини та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а отже позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача від 31.07.2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА до списку ризикових платників податків є необґрунтованою.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

VІІ. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 9 605, 00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №2430 від 27.12.2019 (а.с.23). З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, відповідача 2 пропорційно, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 404, 00 грн.

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330111/22937546 від 14.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 р. на загальну суму 1 200 000.00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн., складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю РАСАВА (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 22937546) в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366).

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330112/22937546 від 14.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2019 р. на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю РАСАВА (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 22937546) в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366).

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 43141377, місце реєстрації: 03151. м. Київ, вуя. Народного Ополчення, 5-а) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 року на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 43005393, місце реєстрації: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 року на загальну суму 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн., складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕКС РІТЕЙЛ (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА (код ЄДПОУ 22937546, місцезнаходження: 09051, Київська область, Сквирський район, с. Пустоварівка, пл. Ватутіна, буд.18-а) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, місцерозташування: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) судові витрати в сумі 3202, 00 (три тисячі двісті дві) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА (код ЄДПОУ 22937546, місцезнаходження: 09051, Київська область, Сквирський район, с. Пустоварівка, пл. Ватутіна, буд.18-а) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, місцерозташування: м. Київ, вул. Львівська площа, 8) судові витрати в сумі 3202, 00 (три тисячі двісті дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 06 липня 2020р.