ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7311/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Расава до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Расава звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.07.2019 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Расава до списку ризикових платників податків;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330111/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000 грн, складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю Расава в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл ;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330112/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000 грн, складена та відправленої на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю Расава в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл;
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000 грн та податкову накладну №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000 грн, складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн та податкову накладну №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000 грн, складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містять лише загальне твердження про їх надання та без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які на думку, Комісії не надані позивачем, що порушує положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, зазначає, що рішенням про включення його до списку ризикових платників податків є протиправним, оскільки Товариство не відповідає жодному із критеріїв викладеними у Листі ДФС України від 07.08.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1330111/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000 грн, за №1330112/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000,00 грн, складені та відправлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю Расава в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл .
Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000 грн та податкову накладну №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000 грн, складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000 грн, в т.ч. ПДВ 200 000 грн та податкову накладну №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн, в т.ч. ПДВ 145 000 грн, складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції, оскільки зміст та обсяг поданих документів для подальшого висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, повинен відповідати змісту та характеру фінансово-господарських операції та свідчити про їх фактичне виконання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що позивачем неодноразово надавались належним чином оформлені первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій.
Однак, під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було зазначено лише загальний перелік документів, які позивачем надано не було, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Расава зареєстровано як юридична особа з 31.01.1995 з номером запису 1 069 120 0000 002500, основним видом діяльності за кодом КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
11 січня 2019 року між ТОВ Расава та ТОВ Генекс Рітейл укладено договір поставки товару №11/01/19.
У подальшому, за наслідками здійснення господарських операцій по виконанню умов вказаного договору, позивачем складено та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 20.09.2019, №2 від 30.09.2019.
За результатами обробки вищезазначених податкових накладних згідно з отриманих квитанцій від 07.10.2019 та 11.10.2019, документи прийнято, реєстрація зупинена з огляду на відповідність податкових накладних вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.
11 листопада 2019 року на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Однак, 14.11.2019 за результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією прийняті рішення №1330111/22937546 та №1330112/22937546, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН №1 від 20.09.2019 та №2 від 30.09.2019.
В обґрунтування вказаних рішень, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків копій документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
При цьому, з 31.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Расава включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
У свою чергу, позивачем подано до податкового органу звернення щодо виключення Товариства з переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Листом №8601/10/10-36-06-03-06 від 20.11.2019 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області повідомлено про відповідність Товариства вимогам п.1.6 Критеріїв та внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, вказане свычдить про протиправність та скасування рішення Комісії контролюючого органу №1330111/22937546 від 14.11.2019, №1330112/22937546 від 14.11.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №2.
Як наслідок, з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, слід зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 20.09.2019 та №2 від 30.09.2019 подані Товариством з обмеженою відповідальністю Расава , датою отримання зазначених накладних.
У той же час, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.07.2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Расава до списку ризикових платників податків, судом першої інстанції було відмовлено, оскільки використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних стала відповідність пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .
Так, 21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 5 даного Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У відповідності до п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.
Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
У силу вимог п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), який був оприлюднений 13.11.2018 на офіційному ДФС України.
Так, у підпункті 1.6 п. 1 вказаного Листа ДФС Критерії ризиковості платника податку зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
При цьому, слід зазначити, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі листа Критерії ризиковості платника податків є безпідставним, так як листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, визначені листом критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18.
Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Однак, надіслані позивачу квитанції містять лише загальне посилання на відповідність спірних податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У той же час, відповідач був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Втім, відповідач не надав будь-яких пояснень на підставі яких спірні податкові накладні відповідали критеріям ризиковості платника податку та не довела правомірності зупинення реєстрації таких податкових накладних.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.
З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 20.09.2019 та №2 від 30.09.2019 позивачем були подані до Комісії документи, достатні на його думку, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За правилами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, Комісія зазначила про ненадання платником податку копій документів, зокрема первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Між тим, у таких рішеннях не окреслено, яких саме документів з вказаного переліку не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
У той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналіз оскаржуваних рішень в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що воно містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
На думку колегії суддів, вказане рішення, повинні було містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.
Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Надані позивачем документи відповідають визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Оскільки зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також без зазначення конкретних мотивів, вказане дає підстави для висновку про необхідність скасування рішень ГУ ДФС у Київській області №1330111/22937546 від 14.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.09.2019 та №1330112/22937546 від 14.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2019.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Крім того, пунктом 28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, у даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.
Разом з тим, судом першої інстанції, зазначаючи у резолютивній частині рішення про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 року на загальну суму 1 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 200 000 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 на загальну суму 870 000 грн., в т.ч. ПДВ 145 000 грн., які складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних, не було враховано, що обов`язок реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено саме на Державну фіскальну службу України, відтак слід зобов`язати вказаного відповідача, а не Головне управління ДФС у Київській області, як просив позивач у своєму адміністративному позові, зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Расава , що свідчить про необхідність зміни судового рішення у цій частині шляхом виключення абзацу четвертого резолютивної частини рішення.
При цьому, оскільки в апеляційній скарзі відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ Расава щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про включення товариства до переліку ризикових платників податків, а тому в цій частині судом апеляційної інстанції справа не переглядається.
У той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За змістом частини першої ст. 317 КАС України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою вказаної статті закріплено, що зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки суд першої інстанції в резолютивній частині рішення помилково зазначив про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 43141377, місце реєстрації: 03151. м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.09.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 200 000 грн. та податкову накладну №2 від 30.09.2019 року на загальну суму 870 000 грн., в т.ч. ПДВ 145 000 грн., складені та відправлені на реєстрацію в рамках господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Генекс Рітейл (ідентифікаційний код юридичної особа за ЄДРПОУ 41525366) датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних, відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити судове рішення в резолютивній частині шляхом виключення з резолютивної частини рішення четвертого абзацу .
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року - змінити, виключивши з резолютивної частини рішення четвертий абзац.
В іншій частині - рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2021 |
Оприлюднено | 05.02.2021 |
Номер документу | 94636751 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні