Рішення

від 03.07.2020 по справі 420/3651/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3651/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмову провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА -ПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА -ПЛЮС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень -рішень Головного управління ДПС в Одеській області за формою "Р" від 14.04.2020р. №0011010507 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 257 109,00 грн; за формою "Р" від 14.04.2020р. №0011030507 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 126 141,00 грн., за формою "В4" від 14.04.2020р. №0010960507 щодо встановлення зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2500,00 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що підставами для винесення оскаржених товариством податкових повідомлень-рішень від 14.04.2020р. №0011010507, №0011030507, №0010960507 є акт №000068/15-32-05-06/40921682 від 19.03.2020р., в якому за результатами перевірки поставлено під сумнів реальність здійснення господарських операцій ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС з контрагентами ТОВ АВ-НАФТОГАЗ та ПП Другий автобусний парк 15122 . Так, позивач вказав, що між ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС та ТОВ АВ-НАФТОГАЗ укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №29/09/2017 від 29.09.2017р. та, що у ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС на підтвердження реальності здійснення господарських операцій наявні всі необхідні первинні документи, згідно яких здійснювався бухгалтерський облік та виконувались відповідні податкові зобов`язання. Позивач вказав, що за вказаним договором від 29.09.2017р. у контрагента ТОВ АВ-НАФТОГАЗ було придбано дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними, рахунками на оплату, податковими накладними, карткою рахунку: 631 по контрагенту ТОВ АВ-НАФТОГАЗ за період 01.01.2017 -31.03.2020. Поряд з цим, відповідно до договору зберігання №62 від 31 березня 2017 року, укладеного між ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС та приватною фірмою МУСТАНГ , поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору паливно-мастильні матеріали у кількості що визначається у акті прийому-передачі на зберігання/або заявок на зберігання та відповідно до вказаного договору з ПП МУСТАНГ придбане у ТОВ АВ- НАФТОГАЗ паливо було передано на зберігання, що підтверджується первинними документами. Також, позивач зазначив, що придбане паливо у ТОВ АВ-НАФТОГАЗ було частково реалізовано ПП МУСТАНГ відповідно до договору комісії №2 від 03.04.2017р., за яким ТОВ НІАГАРА- ПЛЮС виступало комітентом та, що частина об`єкту нерухомості (бази), яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул.Мізікевича, 61 Б, з 28 травня 2019 року, відповідно до договору суборенди нерухомого майна №2805 укладено між ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС та ТОВ МУСТАНГ ПЛЮС знаходиться у строковому платному користуванні ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС . Щодо господарських операцій за договором надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2018 р. №01/10/18, укладеним між ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС та Приватним підприємством Другий автобусний парк 15122 позивач вказав, що вказані договірні відносини підтверджуються товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактури, податковими накладними. Позивач, посилаючись на те, що вищезазначені первинні документи свідчать про реальність господарських операцій, які спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС , просить суд задовольнити позовні вимоги товариства у повному обсязі.

29.05.2020р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами товариства та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Так, щодо взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ АВ -Нафтогаз відповідач вказав, що перевірки не були надані заявки на перевезення з додаванням переліку товару (вантажу) на перевезення, товарно-транспортні накладні, прийняття товару (оприбуткування) на склад ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС . Відповідач вказав, що для дослідження фактичного місця відвантаження (поставки) товару в ході перевірки була використана наявна податкова інформація, яка була зібрана в ході перевірки згідно інформаційних баз податкового органу та, що аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання/поставки товарів зазначеного постачальника наявним трудовим ресурсом свідчить: відсутність працівників (трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності); значна кількість товарів, їх різноманітна номенклатура, майже щоденні поставки (встановлено аналізом ЄРПН), що потребує трудових ресурсів, які б були задіяні в складських роботах (приймання, відпуск, навантаження - розвантаження, а також ведення товарного обліку), потребує постійного перебування на складах в період приймання товару та його відпуску при одночасному здійсненні приймання товару на складах постачальника у віддалених регіонах; - покладення функцій директора (зокрема підписання звітності, документів, у тому числі і первинних, приймання управлінських рішень тощо) та головного бухгалтера (зокрема складання документів, у тому числі і первинних, складання та надання звітності, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо) на одну особу потребує постійного перебування за місцем знаходження платника. Отже, як вказав відповідач, зробити висновки про реальність (товарність) господарських операцій з одержання (придбання) поставки (продажу) товарів/послуг у відповідно до положень частини першої ст.264 Господарського кодексу України, абзацу другого ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також п.п.14.1.36 Податкового кодексу України неможливо, оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару, послуги), як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб`єктів господарювання. Разом з тим, як вказав відповідач, укладені між ТОВ НІАГАРА -ПЛЮС та постачальником договори не опосередковуються реальним виконанням операцій. Щодо взаємовідносин з ПП Другий автобусний парк 15122 відповідач вказав, що під час перевірки було встановлено, що ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС з ПП "АВТОТРАНС ТРЕЙДІНГ" укладено договір №01/10/18 від 24.10.2018р. про надання транспортних послуг. Разом з тим, підприємством не надано до перевірки: товарно - транспортні накладні, документи, підтверджуючі перевезення ТМЦ на всіх етапах його руху, відомості про проведені навантажувально - розвантажувальні операції, первинні та інші документи щодо обліку руху активів всередині підприємства, а лише типові акти наданих послуг без зазначення розкриття змісту таких послуг. В свою чергу, відповідач вказав, що відповідно до наявної податкової інформації встановлено, що підприємство не є фактичним виконавцем робіт (послуг); встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 3 групи (складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ тощо), встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 4-5 групи (машин, механізмів, обладнання транспорту для транспортування, завантажувально-розвантажувальних робіт тощо), у зв`язку із чим відсутня амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення, що підтверджується показниками активів балансів (або їх відсутністю) по всіх підприємствах за формою № 1-м, а саме: необоротні активи - 0 грн., основні засоби - 0 грн., запаси (у тому числі готова продукція) - 0 грн., необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття - 0 грн.; підприємства не подають податкові декларації з екологічного податку та розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувним джерелами забруднення; кількісний склад працівників складає з мінімальним фондом оплати праці на кожну особу (тобто відсутні фахівці загальновиробничого, загальногосподарського, складського, транспортного процесу та процесу пов`язаного з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) тощо), що підтверджується податковими розрахунками за формою № 1 ДФ (або їхньою відсутністю). Таким чином встановлено фактичну відсутність трудових ресурсів на підприємствах, яка була б достатньою для постачання товарно-матеріальних цінностей та виконання будь-яких робіт та послуг; податкові адреси вказаних підприємств згідно АІС Податковий блок зареєстровані Миколаївській області, Київської області. Таким чином, як зазначив відповідач, ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з вищевказаним контрагентом, складено первинні документи (акти виконаних робіт, послуг, податкові накладні) всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за№ 168/704.

02.06.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій товариство вказало, що у відзиві відповідач, не заперечуючи фактичні обставини справи (а саме придбання, оприбуткування та подальшу реалізацію товарів), викладені в позовній заяві та надані належним чином оформлені документи, зводить свою позицію до того, що господарські операції мали нереальний характер, товари були отримані від невизначених осіб. Зазначена позиція ґрунтується на проведеному аналізі контрагентів ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС , не приймаючи до уваги документи, додані до позовної заяви. Поряд з цим, позивач вказав, що у позивача немає можливості перевірки контрагентів відповідно до зазначених у відзиві інформаційних баз податкового органу, а відповідальність за недотримання контрагентом вимог податкового законодавства не може покладатися на ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС .

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У період з 20.02.2020р. по 04.05.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС , за результатами якої складено акт №000068/15-32-05-068/15-32-05-06/40921682 від 14.04.2020р. (а.с.17-53).

У ході перевірки були встановлені порушення ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС :

-п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 100 913,00грн., в тому числі 2017 рік в сумі 89 663,00грн., 2018 рік- 3375,00грн., 3 квартали 2019 року в сумі 7875,00грн.;

-п. 44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, 200.4 ст.200, 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного(податкового) періоду у сумі 2500,00грн. та встановлено заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 205 687,00грн. у тому числі по періодам: червень 2019 року в сумі 205 687, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №000068/15-32-05-068/15-32-05-06/40921682 від 14.04.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020р.:

- №0011010507, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 205 687,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51 422,00грн.(а.с.12);

- №0011030507, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 100 913,00грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції у розмірі 25 228,00грн.(а.с.13);

- №0010960507, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 2500,00грн. (а.с.14).

Під час проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено, що між ТОВ НІАГАРА -ПЛЮС та контрагентом ТОВ АВ -Нафтогаз у період з 01.01.2017р. по 30.09.2019р. укладено договір на поставку нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні або інші документи підтверджуючи перевезення отриманого вантажу до перевірки не надані. Для дослідження фактичного місця відвантаження (поставки) товару в ході перевірки була використана наявна податкова інформація, яка була зібрана в ході перевірки згідно інформаційних баз податкового органу та, що аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання/поставки товарів зазначеного постачальника наявним трудовим ресурсом свідчить: відсутність працівників (трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності); значна кількість товарів, їх різноманітна номенклатура, майже щоденні поставки (встановлено аналізом ЄРПН), що потребує трудових ресурсів, які б були задіяні в складських роботах (приймання, відпуск, навантаження - розвантаження, а також ведення товарного обліку), потребує постійного перебування на складах в період приймання товару та його відпуску при одночасному здійсненні приймання товару на складах постачальника у віддалених регіонах; покладення функцій директора (зокрема підписання звітності, документів, у тому числі і первинних, приймання управлінських рішень тощо) та головного бухгалтера (зокрема складання документів, у тому числі і первинних, складання та надання звітності, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо) на одну особу потребує постійного перебування за місцем знаходження платника. Встановлено неможливість здійснення зазначеним постачальником господарської діяльності. Також, під час перевірки встановлено, що між ПП "АВТОТРАНС ТРЕЙДІНГ" та ПП Другий автобусний парк 15122 укладено договір №01/10/18 від 24.10.2018р. про надання транспортних послуг. Підприємством не надано до перевірки: товарно - транспортні накладні, документи, підтверджуючі перевезення ТМЦ на всіх етапах його руху, відомості про проведені навантажувально - розвантажувальні операції, первинні та інші документи щодо обліку руху активів всередині підприємства. Відповідно наявної податкової інформації встановлено, що підприємство не є фактичним виконавцем робіт (послуг); встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 3 групи (складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ тощо), встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 4-5 групи (машин, механізмів, обладнання транспорту для транспортування, завантажувально-розвантажувальних робіт тощо), у зв`язку із чим відсутня амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення, що підтверджується показниками активів балансів (або їх відсутністю) по всіх підприємствах за формою № 1-м, а саме: необоротні активи - 0 грн., основні засоби - 0 грн., запаси (у тому числі готова продукція) - 0 грн., необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття - 0 грн.; підприємства не подають податкові декларації з екологічного податку та розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувним джерелами забруднення; кількісний склад працівників складає з мінімальним фондом оплати праці на кожну особу (тобто відсутні фахівці загальновиробничого, загальногосподарського, складського, транспортного процесу та процесу пов`язаного з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) тощо), що підтверджується податковими розрахунками за формою № 1 ДФ (або їхньою відсутністю). Таким чином встановлено фактичну відсутність трудових ресурсів на підприємствах, яка була б достатньою для постачання товарно-матеріальних цінностей та виконання будь-яких робіт та послуг; податкові адреси вказаних підприємств згідно АІС Податковий блок зареєстровані в Миколаївській області, Київської області.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідноіз п.п.14.1.36. п.14.1 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІVвід 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 даного Закону зазначено, щопідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місцескладання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.

Під час з`ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що 29.09.2017р. між ТОВ АВ-НАФТОГАЗ та ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №29/09/2017, згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язується продавати і відпускати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити нафтопродукти відповідно до умов цього договору (а.с.71-72).

На підтвердження реальності укладення вказаного договору №29/09/2017 від 29.09.2017р., до вказаного договору позивачем надано: видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні, картка рахунку 631, акти приймання нафтопродуктів за кількістю, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, сертифікати відповідності (а.с.73-91).

Поряд з цим, між Приватною фірмою Мустанг та ТОВ НІАГАРА -ПЛЮС укладено договір зберігання №62 від 31.03.2017р., згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору паливно-мастильні матеріали у кількості, що визначається у акті прийому-передачі на зберігання /або заявок на зберігання, що є невід`ємною частиною цього договору (а.с.92-94).

Також, 03.04.2017р. між Приватною фірмою Мустанг та ТОВ НІАГАРА -ПЛЮС укладеного договір комісії, згідно п.п.1.1. якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента укладати в інтересах останнього від свого імені угоди з продажу паливно-мастильних матеріалів та газу, та здійснювати його реалізацію через мережу АЗС (а.с.95-96).

28.05.2019р. між Приватною фірмою Мустанг та ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС укладено договір суборенди нерухомого майна №2805, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину об`єкту нерухомості, а саме майданчик під резервуарним парком №8 загальною площею 300 кв.м. (а.с.98-100).

24.10.2018р. між Приватним підприємством Другий автобусний парк 15122 та ТОВ АВ-НАФТОГАЗ та ТОВ НІАГАРА -ПЛЮС укладено договір надання послуг №01/10/18, згідно п. 1.1 якого перевізник зобов`язується приймати вантаж до перевезення, перевозити його з пункту завантаження, в пункти призначення, які вказуються замовником і передавати представникам замовника (а.с.102-106).

На підтвердження реальності укладення вказаного договору №01/10/18 від 24.10.2018р., до вказаного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні (а.с.107-148).

Таким чином, вищевказані обставини та надані до суду належним чином оформлені первинні документи підтверджують реальність укладення між позивачем та контрагентами господарських операцій та використання отриманого від контрагенту товару (послуги) в своїй господарській діяльності.

Посилання контролюючого органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо посилання контролюючого органу на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних в даному випадку не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Окрім цього відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, а факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Докази проведення перевірок зазначених контрагентів позивача, які б свідчили про нереальність вказаних господарських операцій з позивачем відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що податкові повідомлення-рішеннявідвід 14.04.2020р. №0011010507, №0011030507, №0010960507, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області, є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з цим, враховуючи те, що скасуванню акту індивідуальної дії передує визнання його судом протиправним в силу ст. 5 КАС України, суд, керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з платіжного доручення №209 від 27.04.2020р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 5786,25грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5786,25грн.

Керуючисьст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА -ПЛЮС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.04.2020р. №0011010507, №0011030507, №0010960507.

Стянути з Головного управління ДПС в Одеськійобласті (код ЄДРПОУ 43142370, м.Одеса, вул. Семінарська,5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА -ПЛЮС (код ЄДРПОУ 40921682, вул. Базарна 5/4, кв.74) судовий збір у розмірі 5786,25 грн.(п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.