ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2020 року м. Київ № 640/21535/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП"
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 40762306) з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 43142501), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області №439 від 01.11.2019 "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ виданий без дотримання вимог статті 80 Податкового кодексу України, за відсутності на те правових підстав,які могли б свідчити про можливі порушення товариством законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 11.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на те, що посадові особи відповідача діяли у межах вимог чинного законодавства. Зазначив, що перевірка була проведена на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України, яка визначає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів, пального. Також, зауважив, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області отримано лист від ДПС України від 30.10.2019 року, яким Головному управлінню доручено провести контрольно-перевірочні заходи стосовно ТОВ ЛКО Груп з метою недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, запобігання незаконному обігу алкогольної продукції, упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку, а також функцій визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за місцем провадження діяльності.
Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
На підставі підпунктів 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 п. 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів , Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , листа ДПС України ГУ ДПС у Житомирській області видано наказ № 411 від 01.11.2019 року про проведення фактичної перевірки філії ЛКО №3 ТОВ ЛКО Груп (код ЄДРПОУ 40776078) з 05.11.2019 року, тривалістю 10 діб, за період з 27.04.2019 року, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських та інших об`єктів права власності, вул.. Комерційна, буд 5, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні оптової, та/або роздрібної торгівлі підакцизними товарами, проведення інвентаризації підакцизних товарів.
На підставі оскаржуваного наказу, відповідачем здійснено виїзд за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул.. Комерційна, буд 5 для проведення фактичної перевірки позивача.
Однак, позивач відмовив відповідачу у допуску до проведення фактичної перевірки, оскільки вважав, що наказ є безпідставним та прийнятим всупереч вимогам діючого податкового законодавства України.
Вважаючи наказ № 439 від 01.11.2019 року "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078) протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (пункт 62.1 статті 62 ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для проведення такого виду перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.
Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
В пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
В обґрунтування своїх тверджень відповідачем надано до суду лист Державної податкової служби України від 30.10.2019 № 4039/7/99-00-04-01-02-17, з якого вбачається, що а наслідками аналізу наявної інформації щодо обсягів придбання та реалізації підакцизних товарів у оптових мережах та встановлено, що TOB ЛКО ГРУП (код 40762306) протягом 2019 року здійснювало закупівлю великих обсягів алкогольної продукції з метою подальшої її реалізації. Але, відповідно до поданої звітності, у суб`єкта господарювання станом на 01 жовтня 2019 року обліковуються значні обсяги алкогольної продукції (у тому числі пива, лікеро-горілчаної продукції). Крім цього, за наявною інформацією, суб`єктом господарювання надаються послуги по зберіганню алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов`язана з оптовим продажом підакцизних товарів.
Однак, в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а також на лист Державної податкової служби України від 30.10.2019 № 4039/7/99-00-04-01-02-17, що не свідчить про наявність в ній інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки.
У той же час, суд звертає увагу, що передбачені у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.
Поряд з цим, судом встановлено, що наказ ГУ ДПС у Житомирській області № 439 від 01.11.2019 року "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078) не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у пункті 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Аналізуючи зміст оскаржуваного наказу, суд зазначає, що у ньому не зазначено, яку саме інформацію отримало ГУ ДПС у Житомирській області, що стала підставою для прийняття наказу № 436 про проведення фактичної перевірки позивача, відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено в рамках яких заходів ГУ ДПС у Житомирській області встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності та сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.
Водночас, зазначення лише норм, що регулюють питання призначення перевірки, не свідчить про дійсну наявність у контролюючого органу інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки.
Суд зазначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України), а тому наказ має бути оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства із зазначенням відповідних конкретних підстав для проведення такої перевірки.
Більш того, зі змісту наданого відповідачем до суду листа Державної податкової служби України №4039/7/99-00-04-01-02-17 від 30.10.2019 не вбачається, що він містить інформацію, яка може слугувати підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки.
У зв`язку з цим, з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача, та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою.
Вказана правова позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 813/3977/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18 та від 05 березня 2019 року у справі № 820/4893/18.
Таким чином, ГУ ДПС у Житомирській області не доведено наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного наказу.
В контексті наведеного, суд зазначає, що встановлені Главою 8 розділу II Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення.
Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Податкового кодексу України вимог порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням прав останнього.
Суд також зазначає, що фактична перевірка філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078) не була проведена з огляду на те, що посадова особа позивача не допустила посадових осіб відповідача до проведення такої перевірки.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу були порушені права та інтереси позивача, які полягають у недотриманні відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, норм податкового законодавства України, а тому таке порушене право позивача підлягає судового захисту шляхом визнання протиправним та скасуванню акта індивідуальної дії (оспорюваного наказу), який є предметом даного спору.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 40762306) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області №439 від 01.11.2019 "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078).
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 40762306) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 43142501).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2020 |
Оприлюднено | 08.07.2020 |
Номер документу | 90211730 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вєкуа Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні