ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21535/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКО ГРУП" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (далі - ТОВ "ЛКО ГРУП") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області № 439 від 01.11.2019 "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваний наказ виданий без дотримання вимог статті 80 Податкового кодексу України, за відсутності на те правових підстав, які могли б свідчити про можливі порушення товариством законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Зокрема, скаржник наполягає на тому, що посадові особи діяли у межах вимог чинного законодавства, а спірний наказ є правомірним та містить усі реквізити відповідно до встановленої форми, а також розкриває підстави та предмет проведення перевірки, які зі змісту такого наказу можливо ідентифікувати.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а відповідачем не надано жодних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі підпунктів 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 п. 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", листа ДПС України ГУ ДПС у Житомирській області видано наказ № 411 від 01.11.2019 про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3 ТОВ "ЛКО Груп" (код ЄДРПОУ 40776078) з 05.11.2019, тривалістю 10 діб, за період з 27.04.2019, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських та інших об`єктів права власності, вул. Комерційна, буд 5, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні оптової, та/або роздрібної торгівлі підакцизними товарами, проведення інвентаризації підакцизних товарів.
На підставі оскаржуваного наказу, відповідачем здійснено виїзд для проведення фактичної перевірки позивача, проте позивач відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки з посиланням на те, що наказ є безпідставним та прийнятим всупереч вимог податкового законодавства.
Вважаючи наказ № 439 від 01.11.2019 "Про проведення фактичної перевірки філії "ЛКО №3" ТОВ "ЛКО ГРУП" (код ЄДРПОУ 40776078) протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Колегія суддів оцінюючи обгрунтованість висновків суду першої інстанції та доводи апелянта зазначає наступне.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Отже, підставою для проведення фактичної перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.
Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
В пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
На підтвердження наявності підстав для проведення перевірки відповідачем надано лист ДПС України № 4039/7/99-00-04-01-02-17 від 30.10.2019, з якого вбачається, що за наслідками аналізу наявної інформації щодо обсягів придбання та реалізації підакцизних товарів у оптових мережах та встановлено, що TOB "ЛКО ГРУП" протягом 2019 року здійснювало закупівлю великих обсягів алкогольної продукції з метою подальшої її реалізації. Але, відповідно до поданої звітності, у суб`єкта господарювання станом на 01 жовтня 2019 року обліковуються значні обсяги алкогольної продукції. Крім цього, за наявною інформацією, суб`єктом господарювання надаються послуги по зберіганню алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов`язана з оптовим продажем підакцизних товарів.
В той же час, в спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а також на лист Державної податкової служби України від 30.10.2019 № 4039/7/99-00-04-01-02-17, що не свідчить про наявність в ній інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки.
Передбачені у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що в наказі не зазначено, яку саме інформацію отримано ГУ ДПС у Житомирській області, та яка стала підставою для проведення фактичної перевірки позивача, відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено в рамках яких заходів ГУ ДПС у Житомирській області встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності та сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.
Відтак, спірний наказ не відповідає вимогам ПК України, позаяк не містить конкретних підстав для її проведення, обов`язкова наявність яких передбачена у пункті 80.2 статті 80 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення лише норм, що регулюють питання призначення перевірки, не свідчить про дійсну наявність у контролюючого органу інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки.
Окрім того, з листа ДПС України № 4039/7/99-00-04-01-02-17 від 30.10.2019 не вбачається, що він містить інформацію, яка може слугувати підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки та необхідності здійснювати податковий контроль у формі фактичної перевірки. У зв`язку з цим, з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену ПК України конкретну і достатню підставу для призначення фактичної перевірки позивача, та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апелянтом в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками окружного адміністративного суду за наслідками розгляду даної справи, оскільки ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи Головним управлінням ДПС у Житомирській області належно не доведено наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що спірний наказ є правомірним та містить усі реквізити відповідно до встановленої форми, позаяк наявність самих лише реквізитів в наказі на проведення перевірки не свідчить про наявність підстав для її проведення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя О.М.Оксененко
Суддя В.П.Мельничук
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93013733 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні