Постанова

від 06.07.2020 по справі 520/13835/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.

06 липня 2020 р. Справа № 520/13835/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановила:

17.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області № 2001/12353/50106/18 від 29.09.2017 року про припинення щомісячної страхової виплати;

- зобов`язати Балаклійське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області поновити йому нарахування та проведення платежів за страховими виплатами з 01.01.2017 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач припинив щомісячні страхові виплати у зв`язку з відсутністю його за фактичним місцем проживання. Вказував, що право на призначення страхових виплат не можна пов`язувати з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначені страхові виплати. Посилався на протиправність дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з підстав, не передбачених Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку з чим, порушується його конституційне право на одержання страхових виплат.

У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначив, що страхові виплати позивач отримував у Балаклійському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з 01.12.2014 року на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації від 15.12.2014 року № 6301004593 за фактичним місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 . Згідно постанови про припинення щомісячної страхової виплати від 29.09.2017 року № 22001/12353/50106/18, з 01.10.2017 року виплати позивачу припинені на підставі протоколу засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат від 01.09.2017 року № 35 (неперебування за фактичним місцем проживання). В свою чергу, позивачем з 01.10.2017 року (з місяця припинення йому щомісячної соціальної виплати) не було здійснено жодних дій щодо оскарження рішення комісії від 01.09.2017 року № 35 про припинення йому соціальної виплати, на підставі якої Балаклійським відділенням було винесено оскаржувану постанову від 29.09.2017 року № 2001/12353/50106/18.

Також, відповідач зазначає, що на підставі п. 2 протоколу № 35 від 01.09.2017 року засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік ВПО у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат, в Єдиній інформаційній базі ВПО ОСОБА_1 проставлено ознаку не перебування за фактичним місцем проживання . Згідно листа управління соціального захисту населення Балаклійської районної держаної адміністрації від 02.01.2020 року № 50 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в інформаційній базі сегмент Облік ВПО в управлінні соціального захисту населення Балаклійської РДА. Видана ОСОБА_1 довідка про взяття на облік ВПО № 6301-4593 від 14.12.2016 року перебуває в стані знята з обліку на підставі п. 2 протоколу № 35 від 01.09.2017 року засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік ВПО у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат. Рішення про скасування дії зазначеної довідки управлінням не приймалось.

Таким чином, відповідач зазначає, що відсутні підстави для задоволення позову та поновлення позивачу страхових виплат з 01.10.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року (рішення ухвалено в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.

Судове рішення вмотивовано тим, що така підстава для припинення соціальних виплат, як відсутність особи за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не передбачена чинним законодавством, а тому відповідач, відмовляючи позивачу у поновленні виплат, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично наводить аналогічні доводи, що зазначені ним у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), призначено страхову виплату у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) на Ровеньківському шахтобудівному підприємстві.

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку як застрахована особа з 11.05.2012 року та отримує страхові виплати.

У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції на території Луганської області позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Харкова, де його поставлено на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується копіями довідки від 15.12.2014 року № 6301004593 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зареєстроване місце проживання позивача як ВПО: АДРЕСА_3 .

16.12.2014 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Балаклійському районі Харківської області із заявою про тимчасове продовження йому раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Постановою від 30.12.2014 року № 2001/5353/50106/5 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 2.524,17 грн.

Позивач також отримав довідку від 14.12.2016 року № 4593 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою його адреса як ВПО є: АДРЕСА_4 . Зеленіна, буд АДРЕСА_1 с. АДРЕСА_1 район АДРЕСА_5 .

21.08.2017 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам , працівниками виконавчого комітету Лозовеньківської сільської ради здійснено перевірку достовірності інформації про фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.12.2014 року № 6301004593.

За результатами перевірки складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 21.08.2017 року № 99, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 на території сільської ради за адресою: АДРЕСА_3 , - не проживає.

01.09.2017 року на засіданні комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік ВПО у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат прийнято рішення про припинення соціальної виплати 169 внутрішньо переміщеним особам (в тому числі й позивачу ОСОБА_1 ), які згідно з актами обстеження матеріально-побутових умов проживання взагалі не проживають на території Балаклійського району (п. 2 протоколу засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік ВПО у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат від 01.09.2017 року № 35).

Згідно п. 2 протоколу № 35 від 01.09.2017 року засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік ВПО у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат, в Єдиній інформаційній базі ВПО проставлено ОСОБА_1 ознаку не перебування за фактичним місцем проживання .

У зв`язку з припиненням позивачу соціальної виплати та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та протоколу комісії № 35 від 01.09.2017 року Балаклійським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області 29.09.2017 року винесено постанову № 2001/12353/50106/18 про припинення щомісячної страхової виплати, якою припинено ОСОБА_1 (номер справи 12353, номер випадку 50106) щомісячну страхову виплату в розмірі 3.366,34 грн. Виплату припинено з 01.10.2017 року.

За результатами повторної перевірки працівниками виконавчого комітету Лозовеньківської сільської ради також складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 12.06.2018 року № 1467, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_3 , - не проживає.

19.11.2019 року позивач звернувся до Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із запитом щодо надання інформації щодо припинення страхових виплат, підстави припинення.

Листом № 16.01-44/1052 від 29.11.2019 року Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області позивача повідомлено, що страхові виплати він отримував у Балаклійському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з 01.12.2014 року на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації від 15.12.2014 року № 6301004593 за фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 . Згідно постанови про припинення щомісячної страхової виплати від 29.09.2017 року № 22001/12353/50106/18, з 01.10.2017 року виплати припинені на підставі протоколу засідання комісії по здійсненню перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у Балаклійському районі та призначення їм відповідних соціальних виплат від 01.09.2017 року № 35 (неперебування за фактичним місцем проживання).

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до положень ст. 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п. 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 365), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідно положень п. 6 Порядку № 365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, положеннями ст. 14 Закону № 1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно положень ст. 46 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено положеннями п. 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року № 20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за № 6/26451 (далі - Порядок № 20).

Відповідно до п. 1 Розділу 3 Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Як установлено судовим розглядом, страхові виплати позивачу припинено у зв`язку із встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування.

Втім, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці .

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення, що викладене у формі постанови № 2001/12353/50106/18 від 29.09.2017 року є необґрунтованим та порушує права позивача. Відтак, вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова складена і підписана 06 липня 2020 року.