УХВАЛА
06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 580/3298/19
адміністративне провадження № К/9901/15335/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №580/3298/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БВ Груп Компані до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
22.06.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю БВ Груп Компані звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Черкаській області №1287560/42621317 від 23.09.2019, яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1390 від 30.08.2019 на загальну суму 348699,62 грн. в тому числі ПДВ 58 116,60 грн, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну №1390 від 30.08.2019 на загальну суму348699,62 грн в тому числі ПДВ 58 116,60 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зважаючи на необґрунтованість, невмотивованість рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, рішення про відмову у їх реєстрації також не може вважатись правомірним, з огляду на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №580/3298/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у справі № 620/3556/18 у якій зазначено наступне.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).
Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.
Первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Суди повинні з`ясувати, чи містять прийнятті Комісією рішення конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Вказане пов`язується з обґрунтованістю та вмотивованістю рішення, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття та з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.
Аналізуючи рішення суду апеляційної інстанції, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №580/3298/19 відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові № 620/3556/18 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з цим, у касаційній скарзі скаржник зазначив, що справа має виняткове значення для відповідача. Проте, Головним управлінням ДПС у Черкаській області не доведено в чому саме полягає виняткове значення для відповідача та не зазначено обставини, які виділяють її вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду подібних справ.
Отже, наведені відповідачем у касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №580/3298/19 відмовити.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І.Я.Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 07.07.2020 |
Номер документу | 90212930 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні