Ухвала

від 06.07.2020 по справі 303/3071/20

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

6 липня 2020 року м. Мукачево Справа №303/3071/20

2/303/1278/20

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді - Кость В.В.,

секретар судового засідання - Немеш Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Мукачево клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 18.06.2020 про забезпечення позову та відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кальміус 1

до відповідачів: (1) ОСОБА_1 ;

( 2 ) приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство Сетам

про зняття арешту,

За участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представника заявника (відповідача (1)) - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2020 року від відповідача (1) надійшло до суду вищевказане клопотання, вимоги за яким обґрунтовуються доводами про те, що суд не дослідивши всі фактичні обставини справи, продублював вже наявні заборони, які було накладено на спірні об`єкти нерухомості в межах кримінальних проваджень, а також, що обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами. Також зазначає, що судом не з`ясовано підстав зупинення виконавчих дій та не враховано положення пункту 3 частини першої статті 34 Закону України Поро виконавче провадження .

Представник заявника (відповідача (1), прийнявши участь в судовому розгляді клопотання, просив скасувати заходи забезпечення позову з огляду на те, що судом при постановленні ухвали від 18.06.2020 були допущені процесуальні помилки, оскільки на спірне майно вже було накладено ряд арештів, в тому числі і в межах кримінального провадження.

Представник позивача в судовому засіданні по справі та в наданому суду письмовому запереченні, у задоволенні клопотання відповідача (1) просив відмовити з огляду на те, що наведенні відповідачем (1) твердження не вказують на зміну обставин, які існували на момент вжиття заходів забезпечення позову або виникнення нових обставин, які б підтвердили те, що необхідність забезпечення позову відпала. Також наголосив на тому, що відповідач (1) просить задовольнити своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову у непередбачений процесуальним законом спосіб.

Відповідач (2), третя особа своєї позиції щодо вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову по суті не висловили.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши клопотання та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ухвали Мукачівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2020 року накладено арешт на:

- комплекс будівель та споруд АЗС, що в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 207793521104, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га, кадастровий номер 2110400000:01:012:0610. Лот № 385909 в системі електронних торгів ДП СЕТАМ (далі - Комплекс 1);

- комплекс будівель та споруд АЗС, що в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 207810421104, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га, кадастровий номер 2110400000:01:006:0277. Лот № 385963 в системі електронних торгів ДП СЕТАМ (далі - Комплекс 2);

- комплекс будівель та споруд АЗС, що в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 207817921104, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га. кадастровий номер 2110400000:01:016:0312. Лот № 385945 в системі електронних торгів ДП СЕТАМ (далі - Комплекс 3).

та заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам, включаючи ТОВ БАРТ ОЙЛ , ДП СЕТАМ , приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича, іншим державним та приватним виконавцям розпоряджатися, а саме відчужувати нерухоме майно (купувати, продавати, міняти, дарувати, поводити електронні торги (аукціони), а саме стосовно Комплексу 1, Комплексу 2 та Комплексу 3.

На підставі частини першої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи .

Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до цих дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно з частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19): співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У справі, що розглядається судом спір виник між учасниками процесу щодо Комплексу 1, Комплексу 2 та Комплексу 3.

В свою чергу, фактичний аналіз даних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.02.2020 №199101642, №199120372 та №199112074 (а.с. 10-11, 16-17, 22-23) свідчить про те, що на момент звернення до суду з вказаним позовом власником вказаних комплексів зазначено товариство з обмеженою відповідальністю Кальміус 1 .

Поряд з цим, в межах процедури виконавчого провадження, де особою боржника виступає ТОВ БАРТ ОЙЛ , існує потенційна ймовірність відчуження (реалізації) належних власнику спірних майнових активів на корить відповідача чи третіх осіб.

Як встановлено судом, підставою для обтяження майна позивача є постанова від 02.09.2019, винесена приватним виконавцем Павлюком Назаром Васильовичем в межах виконавчого провадження №59682776, в якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю БАРТ ОЙЛ , а стягувачем - ОСОБА_1 .

З урахуванням того, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні, тому вказаний суб`єкт господарювання як власник Комплексів 1, 2, 3 має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна в порядку, визначеному частиною першою статті 59 Закону України Про виконавче провадження .

Звертаючись до суду із вищевказаним клопотанням, відповідачем (1) не надано суду жодних доказів на спростування викладених в ухвалі суду від 18 червня 2020 року висновків.

Також ОСОБА_1 не зазначив фактичних даних на спростування належності спірних об`єктів нерухомості позивачу, а також не довів обставин щодо порушення його суб`єктивних прав у зв`язку із застосуванням зазначених заходів забезпечення позову.

Таким чином, між сторонами існує спір, а заява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення цього позову.

Також слід констатувати фактичну наявність причинно-наслідкового зв`язку між застосованими судом заходами забезпечення позову та вимогами за предметом позову, оскільки застосування вказаних буде сприяти практичній реалізації завдань цивільного судочинства (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України), а вжиті судом заходи забезпечення позову не є тотожними вимогам за предметом позову.

Крім того, в межах розгляду заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, судом не встановлено існування обставин передбачених частинами 4-11 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, за яких забезпечення позову не допускається.

Наявність арештів (обтяжень) на майно, які накладені на підставі інших судових актів, а також самим приватним виконавцем не є перешкодою для накладення оспорюваного обтяження при вирішенні даного цивільно-правового спору.

Також суд зазначає, що метою арешту майна (коштів) боржника, накладеного приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №59682776 є забезпечення реального виконання рішення (виконавчого документу) (частина перша статті 56 Закону України Про виконавче провадження ), а арешт майна, застосований на підставі ухвали суду від 18.06.2020, спрямований на попередження реалізації спірного майна, до вирішення даної справи по суті.

Розглядаючи клопотання суд констатує, що забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.

Також суд наголошує на тому, що на підставі ухвали суду від 18 червня 2020 року не вживалися заходи забезпечення позову у вигляді зупинення виконання будь-якого рішення, що набрало законної сили.

Слід також зазначити, що суд першої інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішити клопотання у спосіб зазначений відповідачем (1), а саме шляхом скасування постановленої перед цим ухвали, оскільки вирішення таких питань цивільним процесуальним законом віднесено до повноважень суду апеляційної інстанції.

Отже, за наслідками судового розгляду клопотання, суд не знайшов правових підстав для можливості його задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 150, 151, 158, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1 . У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2020 про забезпечення позову та відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Кость

Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 06.07.2020.