Постанова

від 01.07.2020 по справі 295/17571/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17571/19 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 43 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 295/17571/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про порушення конституційних прав на законний розгляд клопотання від 27 листопада 2015 року

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2020 року , яке ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради . Посилаючись на порушення відповідачем її конституційних прав на законний розгляд клопотання від 27 листопада 2015 року, просила стягнути у відшкодування моральної шкоди 200 000 грн. Позов обґрунтовувала тим, що 27 листопада 2015 року подала до Житомирської міської ради клопотання про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Її клопотання розглянуте Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради 20 червня 2019 року, тобто лише через 43 місяці після звернення, що є порушенням положень ЗК України. Рішенням сесії Житомирської ради від 20 червня 2019 року №1501 їй відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Вважає таку відмову незаконною. Відмовляючи, відповідач послався на невідповідність містобудівній документації, оскільки бажана земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови. Однак, план зонування території міста Житомира затверджений рішенням міської ради від 04 квітня 2017 року №579. На час звернення із клопотанням план зонування території міста Житомира не був затверджений, а тому відмова із посиланням на такий є незаконною. Вважає, що службовою недбалістю через несумлінне ставлення до своїх обов`язків відповідач тривалим розглядом клопотання та безпідставною відмовою у його задоволенні завдав їй моральної шкоди.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції зазначив лише шість із чотирнадцяти порушень, якими їй заподіяно шкоду. Також суд допустив п`ять порушень законодавства при постановленні ухвали від 28 листопада 2019 року, якою залишав її позов без руху, про що вона зазначала у своїй заяві від 10 грудня 2019 року, але цьому факту правової оцінки не надано. Окрім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про витребування у відповідача оригіналів документів, тобто доказів. Не знайшла й правової оцінки її відповідь на відзив від 16 січня 2020 року, яку вона надала на відзив відповідача на її позовну заяву, що надійшов до суду 14 січня 2020 року. У відповіді на відзив вона наголошувала на сімнадцяти істотних порушеннях. Не розглянуті й її заперечення від 06 лютого 2020 року. Також у судовому засіданні 26 лютого 2020 року суд відмовив перенести судове засідання у зв`язку з різким погіршенням її стану здоров`я. Вона заявила 17 лютого 2020 року відвід із викладом дванадцяти порушень, які викликають у неї сумнів у неупередженості судді Кузнецова Д.В. Суд при ухваленні рішення не звернув увагу та не надав оцінку обставинам справи, які доведені належними доказами, що відповідач під час розгляду її клопотання від 27 листопада 2015 року через 43 місяця застосував документи 2019 року, які не відповідають генеральному плану м. Житомира. Відносно належного відповідача у справі скаржник наголошує на тому, що міська рада уповноважена приймати рішення за клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, при цьому використовуючи висновки Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради. Отже, клопотання подаються голові Житомирської міської ради, а не до Департаменту містобудування та земельних відносин, який за її клопотанням склав висновок, що розглядали на сесії Житомирської міської ради. Вважає, що рішення суду є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи, а вказує на надання відповідачу привілеїв.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 27 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до голови Житомирської міської ради з клопотанням №25/Д-705-19 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,1000 га (а.с.7).

Рішенням Житомирської міської ради від 20 червня 2019 року №1501 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із посиланням на положення ст.39 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , План зонування території міста Житомира, затверджений рішенням міської ради від 04 квітня 2017 року №579, із підстав невідповідності містобудівній документації (а.с.13). Так, відповідно до Плану зонування території м. Житомира земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови (Ж-4), частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в червоних лініях (ТР-2) відповідно до планувальних обмежень схеми зонування території м. Житомира, земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні об`єктів транспорту.

Дійсно рішенням Житомирської міської ради від 30 листопада 2016 року №454 затверджений Генеральний план міста Житомира, який розроблений Державним підприємством науково-дослідним інститутом проектування міст ДНІПРОМІСТО ім. Ю.М. Білоконя Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (а.с.49). У даному рішенні органу місцевого самоврядування одночасно зазначено про те, що Генеральний план міста Житомира, який був затверджений рішенням міської ради від 26 грудня 2001 року №266, втратив чинність.

Окрім того, рішенням Житомирської міської ради від 04 квітня 2017 року затверджений План зонування території міста Житомира, який розроблений Державним підприємством науково-дослідним інститутом проектування міст ДНІПРОМІСТО ім. Ю.М. Білоконя Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (а.с.50).

Із метою удосконалення організації роботи і досягнення найбільш ефективного виконання повноважень органів місцевого самоврядування рішенням Житомирської міської ради від 24 лютого 2016 року №122 Про утворення Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської місткої ради змінено назву управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради (код 02498429) на Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради і затверджено Положення про Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради. Також розпочато процедуру припинення управління регулювання земельних відносин Житомирської місткої ради (код 35688802) шляхом приєднання до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (а.с.53). Згідно з Положенням про Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради дана структура наділена статусом юридичної особи та є правонаступником управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради та управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради (а.с.54, 59 п.п.1.4, 2.1 Положення).

Відповідно до частин шостої та сьомої ст.118 ЗК України, які діють у такій редакції з часу звернення позивача до Житомирської міської ради з клопотанням від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність.

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надана не у місячний строк, а тому клопотання позивача розглянуто не у місячний строк. Окрім того, на час звернення позивача із клопотанням План зонування території міста Житомира від 04 квітня 2017 року ще не діяв, проте судового рішення, яким би у порядку адміністративного судочинства дії (бездіяльність) відповідача були б визнані судом протиправними, позивач не надала, хоча вимоги про відшкодування моральної шкоди пов`язує із незаконністю рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

ОСОБА_1 із клопотанням зверталася до голови Житомирської міської ради та відмова надана Житомирською міською радою.

Згідно з частиною першою ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх владних повноважень, відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно від його вини.

Водночас відповідно до змісту частини п`ятої ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку, зокрема, цивільного судочинства.

Отже, як правильно вважав суд першої інстанції, виходячи із аналізу норм матеріального та процесуального права, у справі про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.1173 ЦК України, яка розглядається судом в порядку цивільного судочинства, на підтвердження факту неправомірності (незаконності) дій, рішень та/або бездіяльності органу місцевого самоврядування (його посадових осіб), особа, яка вважає, що такими діями (рішеннями) та/або бездіяльністю їй завдано шкоди, повинна надати, зокрема, судове рішення про визнання таких дій (рішень) та/або бездіяльності незаконними, оскільки загальним судам в порядку цивільної юрисдикції такі справи не підвідомчі, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Із огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в порядку цивільного судочинства, зокрема, на підставі ст.1173 ЦК України, оскільки позивачем не доведено допустимими доказами неправомірності дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач. Висновки суду першої інстанції щодо неналежного відповідача також відповідають наданим учасниками справи на засадах змагальності доказам, а доводи апеляційної скарги із цього приводу є помилковими, оскільки відмова надана не відповідачем, а іншою юридичною особою - Житомирською міської радою, до голови якої зверталася позивач.

Залишення позовної заяви без руху не перешкодило позивачу в доступі до суду. Ухвалою від 11 грудня 2019 року позовна заява була прийнята до розгляду, а провадження у цивільній справі було відкрито. Доводам відповідача про закриття провадження у справі з підстав недотримання правил предметної юрисдикція, що начебто справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, правильно надана оцінка судом першої інстанції у рішенні, який не закрив провадження у справі та розглянув спір по суті. Також справа законно розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, приймаючи до уваги її малозначний характер та відсутність заборони щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає положенням ст.ст.19,274 ЦПК України (а.с.119-120).

Відмова у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Суду апеляційної інстанції також не надано доказу того, що у порядку адміністративного судочинства адміністративним судом дії (бездіяльність) відповідача по відношення до позивача щодо розгляду її клопотання від 27 листопада 2015 року були б визнана неправомірними. При таких обставинах решта доказів не набуває вагомого значення та не може спростувати висновків суду першої інстанції про недоведеність цивільного позову.

Відводи, що були заявлені судді Кузнецову Д.В., розглянуті з додержанням приписів цивільного процесуального законодавства, що діяли на час їх розгляду (а.с.83,90,101,107). Підстав визнати відводи обґрунтованими колегія суддів апеляційного суду не вбачає. Справа розглянута повноважним суддею.

Решта доводів апеляційної скарги також не свідчить про наявність підстав для обов`язкового скасування судового рішення. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому дане рішення відповідно до положень ст.375 залишається без змін.

Вимога щодо обґрунтованості рішення не може сприйматися як вимога надати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 06 липня 2020 року.