Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/17025/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/17025/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.,

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 30.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі № 910/17025/19 (суддя Стасюк С.В.)

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест"

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн"

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі",

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/17025/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" про забезпечення позову до подачі позову задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Валгрі" вчиняти дії по відчуженню майнового комплексу, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м.

Накладено арешт на майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м., право власності на який зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (код ЄДРПОУ: 32736292), номер запису про право власності: 30380986.

Стягувач за ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2Б, ідентифікаційний код 42677438).

Боржник за ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, Літ. Г, ідентифікаційний код 32736292).

Суд визнав обґрунтованими мотиви заяви та, керуючись приписами статей 136, 137 ГПК України, дійшов висновку задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/17025/19.

Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, зокрема ст. 136, 137 ГПК України.

Заявник вказав, що вирішуючи питання про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично втручається у господарську діяльність іншої юридичної особи, посягає на власність та майно ТОВ Валгрі , не наводить жодного аргументу факту порушення, невизнання або оспорювання прав і законних інтересів ТОВ "Авангард Інвест".

Так, скаржник наголошує, що за змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність конкретної обставини, яка достеменно свідчить, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Проте жодного такого факту у заяві ТОВ "Авангард Інвест" і судових рішеннях не наведено, не надано жодного доказу на підтвердження наявності таких фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування визначеного заявником заходу забезпечення позову.

Скаржник зазначив, що суд не навів жодного обґрунтування із посиланням на відповідні докази, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний засіб або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів за захистом яких він мав намір звернутися із позовом про зобов`язання відповідачів власними силами та за рахунок власних коштів звільнити земельні ділянки, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I. загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м., шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ТОВ "Авангард Інвест" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, наголошуючи на правомірності висновків суду і безпідставності доводів, викладених у апеляційній скарзі.

ТОВ "Офіс Лайн" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Алданова С.О., судді - Мартюк А.І., Зубець Л.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/17025/19 та призначено до розгляду на 14.01.2020.

Надалі розгляд справи відкладався.

Крім того, ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, від 27.01.2020, від 20.02.2020 було розглянуто заяви ТОВ "Авангард Інвест" про відвід судді-доповідача Алданової С.О. від розгляду справи №910/17025/19.

20.02.2020 головуючий суддя - Алданова С.О. подала заяву про самовідвід від розгляду даної справи №910/17025/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 заяву про самовідвід судді-доповідача Алданової С.О. від розгляду справи №910/17025/19 задоволено. Матеріали справи № 910/17025/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020, справу №910/17025/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" на ухвалу Господарського міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/17025/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В. Повідомлено учасників апеляційного провадження про призначення справи до розгляду на 23.03.2020.

В подальшому, судові засідання від 23.03.2020, 22.04.2020, ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020, від 13.04.2020 було знято з розгляду та перенесено у зв`язку з запровадженням з 12.03.2020 в Україні карантину спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи №910/17025/19 на 15.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці повідомлено учасників справи, що розгляд справи 15.06.2020 не відбудеться та про призначення судового засідання у справі №910/17025/19 на 30.06.2020 о 14 год. 00 хв.

При цьому, до відома учасників справи доведено, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслано учасникам провадження.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 30.06.2020 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі".

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" у судове засідання від 30.06.2020 не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення та телефонограма. Ухвали суду були неодноразово надіслані відповідачу-1 за його юридичною адресою, яка зазначена у матеріалах справи, а також міститься у відомостях ЄДРПОУ, та повернуті відділом поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

З цього приводу колегія суддів, враховуючи вимоги статей 120, 242 ГПК України, а також вищенаведене, зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення , тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення відповідача-1 про призначення справи до розгляду та відповідного судового засідання, відтак, відповідач-1 вважається таким, що повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на наявність доказів належного повідомлення учасників справи, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (далі - заявник, ТОВ) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (надалі - ТОВ) вчиняти дії по відчуженню майнового комплексу, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м.

- накласти арешт на майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м., право власності на який зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (код ЄДРПОУ: 32736292), номер запису про право власності: 30380986.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що він є власником торгівельно-офісного центру (літ. Г) за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, загальною площею 9606,40 кв.м.

ТОВ "Авангард Інвест" зазначив, що колишнім власником ТОВ "Офіс Лайн" було проведено реконструкцію придбаного заявником нерухомого майна під торгівельно-офісний центр, однак, до моменту його реконструкції, ТОВ "Офіс Лайн" за цією ж адресою також належав на праві власності майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м (споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м, який до моменту реконструкції безпосередньо примикав до адміністративної будівлі (літ. Г). (надалі - спірне майно)

За результатами замовленого заявником технічного обстеження було складено звіт, відповідно до якого встановлено, що будівлі майнового комплексу загальною площею 7740,9 кв.м (споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м. знесені, наслідком чого є їх знищення.

Заявник стверджує, що у відповідності до названого звіту залишки будівельних конструкцій станом на день подання заяви примикають до торгівельно-офісного центру (літ. Г за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, загальною площею 9606,40 кв.м), який належить на праві власності ТОВ "Авангард Інвест" та знаходяться в аварійному стані. Їх стан несе загрозу не лише людям, які користуються будівлею торгівельно-офісного центру, а і безпосередньо конструкціям торгівельно-офісного центру (літ.Г). Задля безпеки людей і уникнення загрози нерухомому майну, яке належить ТОВ "Авангард Інвест", залишки таких конструкцій мають бути ліквідовані.

Таким чином, відновлення прав ТОВ "Авангард Інвест" можливе лише шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу. Це забезпечить уникненню ризиків, які на сьогоднішній день існують щодо можливого пошкодження належного ТОВ "Авангард Інвест" нерухомого майна та загрози людям.

Викладені вище обставини, на думку позивача, свідчать про наявність усіх підстав для вжиття судом заявлених заходів забезпечення позову відповідно до ст. ст. 136 та 137 ГПК України, оскільки аварійне майно, яке є у власності відповідача-2 на момент пред`явлення позову, в подальшому може бути відчужене на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а також заборони вчиняти певні дії щодо такого майна.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За змістом частини 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також пов`язаності такого заходу із предметом позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, з огляду на положення статей 13, 15, 74 ГПК України господарський суд має оцінити обґрунтованість як доводів заявника, так і аргументів іншої сторони щодо відсутності підстав і необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або третіх осіб, а отже, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін та інших учасників судового процесу та яким саме чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом, не звертаючись до суду ще раз, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

У заяві про забезпечення позову, заявник серед іншого вказав, що залишки будівельних конструкцій, які ТОВ "Офіс Лайн" продав ТОВ "Валгрі", станом на день подання заяви примикають до торгівельно-офісного центру, який належить позивачу, та знаходяться в аварійному стані. Ці обставини підтверджуються Технічним звітом до якого також приєднано фото фіксацію дефектів та пошкоджень. У звіті зазначено, що технічних стан конструкцій, що залишилися від будівлі в цілому оцінюється як аварійний (IV). Стан колон несе загрозу людям, що перебувають на ділянці, а також конструкціям будівлі Торгівельно-офісного центру літера Г , що примикає. Остаточно втрачена можливість нормальної реалізації захисних функцій конструкцій. Слід негайно заборонити перебування людей у зоні імовірного обвалу до ліквідації залишків конструкцій.

Заявник посилаючись на необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а також заборони вчиняти певні дії щодо такого майна мотивує заяву тим, що аварійність залишків будівельних конструкцій тягнуть небезпеку як для будівлі, що примикає, так і для людей, тому ці обставини свідчать про необхідність знесення відповідного аварійного майна.

Таким чином, фактично позивач захищає своє право власності шляхом усунення небезпеки, яка може бути спричинена внаслідок аварійного стану залишків нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ "Валгрі" і яке відповідно у разі задоволення позову буде зобов`язане усунути цю небезпеку, враховуючи вимогу майбутнього позову про зобов`язання відповідачів власними силами та за рахунок власних коштів шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача є обґрунтованою, а тому правомірно задоволена судом.

Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.

Обставини на які посилався заявник свідчать про його намір вимагати в судовому порядку захисту його права власності шляхом усунення небезпеки для його будівлі та працівників, яку винна особа добровільно та оперативно (за посиланням заявника) не усунула.

Характер таких вимог є пов`язаним з особою, яка повинна відповідати за позовом. Зміна такої відповідальної особи, у разі подальшого відчуження майна, яке перебуває в аварійному стані, може призвести до значного утруднення виконання судового рішення та вплинути на право заявника вимагати усунути наслідки у найкоротший термін.

До заяви про забезпечення позову на підтвердження доводів позивача подано Звіт технічного обстеження аварійності об`єкту. Тим самим заявник підтверджує наявність достатньо обґрунтованого припущення, що незастосування заходів забезпечення позову (до подачі позову) може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, вирішуючи питання про обрання заходу, яким підлягає забезпеченню майбутній позов, господарський суд правомірно виходив із того, що адекватним заходом у цьому випадку є заборона відповідачеві-2 вчиняти будь-які дії, направлені на проведення відчуження спірного майна та арешт цього майна. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення позову застосовані судом виключно як гарантія забезпечення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

В цілому обраний спосіб забезпечення позову не забороняє відповідачу-2 здійснювати його господарську діяльність і користуватись цим майном. У випадку зміни викладених обставин та після подачі позову відповідачі не позбавлені права звернутися із відповідною заявою про скасування таких заходів.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи скаржника про те, що арешт майна впливає на його господарську діяльність, заявник посягає на власність та майно ТОВ "Валгрі" не знайшли свого підтвердження. З цього приводу колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом позову, і заборони його відчуження не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-2 чи інших осіб, які не є учасниками справи, не призведе до втручання у діяльність відповідача-2 чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що накладення арешту на майно та заборона вчиняти дії щодо його відчуження у даному випадку по суті спрямоване на захист права власності нерухомого майна, яке належить позивачу, і за твердженням позивача, несе небезпеку як майну позивача так і людям внаслідок аварійного стану цього майна.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 02.12.2019 у справі №910/7628/19, якою скасовано судові акти судів попередній інстанцій та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Авангард Інвест" про забезпечення позову колегія суддів вважає безпідставними.

Підставою скасування касаційним судом відповідних судових рішень у справі №910/7628/19 було неподання заявником достатньо доказів для доведення обставин щодо забезпечення позову. В той же час, в межах зазначеної судової справи судами досліджувались інші обґрунтування та підстави заяви про забезпечення позову, які не є тотожними тим, що розглядаються у даній справі і стосуються інших позовних вимог.

Крім того, у даному випадку заявник навів достатньо обґрунтовані підстави і на підтвердження своїх доводів щодо аварійного стану нерухомого майна надав технічний звіт про стан майнового комплексу, що підтверджує наявність достатньо обґрунтованого припущення, що незабезпечення позову у такий спосіб може значно утруднити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Інших доводів чи доказів які б слугували підставою для скасування ухвали скаржником не наведено.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Заявником подано сукупність доказів, наведено достатньо обґрунтовані доводи та фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судом першої істанції обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, колегія суддів погоджується з виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі".

Керуючись Главою 1 Розділу IV Апеляційне провадження Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/17025/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи та матеріали оскарження повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 06.07.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова