Постанова

від 01.07.2020 по справі 910/687/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа№ 910/687/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача: Гордієнко В.А. ( довір. №121-К-О від 09.01.2020);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2020

у справі № 910/687/20 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю Даль риба продукт

2) ОСОБА_1

про стягнення 207562,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 у справі №910/687/20 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 207562 грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 3113грн 44коп. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- оскільки відповідач 1 в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту на суму 207562,88 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;

-з системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в сумі 207562,88 грн. та ухвалити у вказаній частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 207562,88 грн., в іншій частині залишити без змін.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- позивач просив стягнути солідарно з поручителя суму основної заборгованості відповідно наданих послуг Гарантований платіж відповідно п.3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг, отже відповідно саме розділу 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг та згідно умов договору поруки наявні підстави для стягнення заборгованості з поручителя, що належним чином не досліджено судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 справу №910/687/20 призначено до розгляду на 01.07.2020.

В судове засідання апеляційного господарського суду 01.07.2020 не з`явились представники відповідача 1 та відповідача 2.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи, ухвала від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03164, м.Київ, вул.А.Булаховського, будинок 30-А.

Однак, конверт з ухвалою Північного апеляційного господарського суду був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат вибув".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат вибув" за адресою місцезнаходження відповідача 1, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

Також з метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом, ухвала суду від 16.06.2020 про призначення справи до розгляду була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу реєстрації місця проживання відповідача 2, яка зазначена у відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА на запит суду, а саме: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.19 (А0105).

Однак, конверт з ухвалою Північного апеляційного господарського суду був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Судова колегія зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить, що ухвалу не вручено з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача 2 про розгляд справи Північним апеляційним господарським судом.

Крім того відповідачі мали право, та дійсну можливість, ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судовою колегією встановлено.

14.11.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" в особі директора ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою висловлено згоду з Умовами і правилами надання банківських послуг, розміщеними у мережі Інтернет на сайті www.рb.uа, тарифами банку, які разом із цією заявою становлять договір банківського обслуговування. У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" надало згоду на ведення документального обігу з банком як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису. Вказана заява скріплена відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт".

14.11.2014 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" ОСОБА_1 підписав заяву на відкриття поточного рахунка в національній валюті - гривні, доларах США та євро, на підставі якої позивач відкрив поточний рахунок, зокрема, в гривні НОМЕР_2.

Звертаючись до суду із даним позовом, банк зазначив, що:

-20.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" сформувало заявку №454 на гарантований платіж (доручення на договірне списання), підписану в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 у сумі 400000,00 грн, у тому числі за рахунок власних коштів - 0 грн, за рахунок кредитних коштів 400000,00 грн, отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Азімут" (ідентифікаційний код 41352202) на рахунок № НОМЕР_3 , призначення платежу - "передоплата за рибу згідно договору №01/08/18 від 01.08.2018 у сумі 333333,33 грн, ПДВ - 20%", дата зарахування коштів отримувачу - 01.10.2018, строк повернення кредиту - 01.10.2018;

- вказана заявка була виконана банком, на підтвердження чого останнім надано виписку з рахунку відповідача 1 № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2000 по 21.12.2019;

- скориставшись кредитними коштами у розмірі 400000,00 грн, відповідач 1 не здійснив погашення заборгованості за кредитом у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість у розмірі 207562,88 грн. стала простроченою.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 вказаної норми визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною 2 ст.628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1, 2 ст.1067 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

У відповідності до ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до положень ч.1 ст.1072 Цивільного кодексу України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Тобто, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку (ч.1 ст.1069 Цивільного кодексу України ).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України ).

Особливістю договору приєднання є те, що одна сторона приймає і погоджується із запропонованими іншою стороною умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.

Зважаючи на вищевказані положення законодавства, а також беручи до уваги те, що заява про відкриття поточного рахунку та заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг були оформлені від імені відповідача 1 належною посадовою особою, про що свідчать її підпис та відбиток печатки підприємства - 14.11.2014 між сторонами було досягнуто згоди про укладення договору на обслуговування банківського рахунка.

В той же час, суд наголошує на тому, що укладення сторонами договору на обслуговування банківського рахунка не означає, що сторони автоматично досягли згоди щодо укладення між ними кредитного договору.

Відповідно до умов і правил надання банківських послуг, на які посилається банк, для надання кредитних коштів, в тому числі в рамках послуги "Гарантовані платежі", клієнт повинен вчинити певні активні дії, а саме, подати відповідну заявку.

Вказане узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України , відповідно до яких за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України ); кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 Цивільного кодексу України ); договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 Цивільного кодексу України ).

Таким чином, факт існування між сторонами кредитних правовідносин в розумінні ст.1054 Цивільного кодексу України , повинен бути підтверджений волевиявленням сторін, яке оформлене належним чином.

В матеріалах справи міститься заявка відповідача 1 на гарантований платіж (доручення на договірне списання) №454 від 20.09.2018, підписана в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 на суму 400000,00 грн, у тому числі за рахунок власних коштів - 0 грн, за рахунок кредитних коштів 400000,00 грн, отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Азімут" (ідентифікаційний код 41352202) на рахунок НОМЕР_3, призначення платежу - "передоплата за рибу згідно договору №01/08/18 від 01.08.2018 у сумі 333333,33 грн, ПДВ - 20%", дата зарахування коштів отримувачу - 01.10.2018, строк повернення кредиту - 01.10.2018.

Вказана заявка містить запис про те, що її підписано зі сторони відповідача 1 в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24.

Також за змістом наведеної заявки операції за заявкою здійснюються у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг - розділ 3.8.1, розділ 3.2.2 або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надання послуги "Гарантовані платежі" та/або кредиту за послугою "Гарантовані платежі". Також зазначається, що підписавши таку заявку відповідач приєднується та погоджується з умовами, викладеними в Умовах та правилах надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку www.privatbank.ua станом на 20.09.2018.

За встановлених обставин, за своєю правовою природою правовідносини сторін носять ознаки змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З долученої до матеріалів справи виписки банку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" № НОМЕР_1 (НОМЕР_2) вбачається, що позивач надав відповідачу 1 кошти в сумі 400000,00 грн, а відповідач 1, в свою чергу, здійснив повернення позивачу грошових коштів на суму 192437,12 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 09.12.2019 в останнього виникла заборгованість по кредиту на суму 207562,88 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем 1.

Таким чином оскільки відповідач 1 в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту на суму 207562,88 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт".

Вказані висновки суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження.

Оскільки позивач оскаржує висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з відповідача 2, судом апеляційної інстанції переглядається у даній справі рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги.

Як зазначалось раніше, 24.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №POR1419422439022 (договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "кредит за послугою "гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua .

Відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою юридичної особи - позивача.

Згідно з частинами 1, 2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн.5 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Господарським судом міста Києва встановлено, що предмет договору поруки визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "кредит за послугою "гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua .

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що договір поруки "Даль риба продукт" укладено між сторонами саме в забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування від 14.11.2014 не можуть бути покладені в основу рішення, оскілки як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, з системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Отже відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем 2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором банківського обслуговування від 14.11.2014 спростовує твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованість за договором банківського обслуговування від 14.11.2014 у загальному розмірі 207562,88 грн.

Згідно зі ст.ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відтак, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 задоволенню не підлягають. Заборгованість за кредитом у розмірі 207562,88 грн підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" тільки з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даль риба продукт".

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 у справі №910/687/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/687/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2020

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло