Постанова

від 06.07.2020 по справі 904/5611/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 Справа № 904/5611/19

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

за участю представників:

від позивача: Ємельянова О.О., ордер серії ЗП № 008934 від 06.11.2020, адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19 (суддя Кеся Н.Б.; рішення ухвалене о 11:39 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 07.02.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА", м.Дніпро

про стягнення 762320,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма" про стягнення 762320,55 грн., що складають суму заборгованості за договором про надання транспортних послуг (перевезення) автомобільним транспортом.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з повної оплати перевезення вантажу за договором №8 про надання транспортних послуг (перевезення) автомобільним транспортом від 12.10.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57" заборгованість у сумі 762320,55 грн. і витрати по оплаті судового збору у сумі 11435,00 грн.

Означене рішення вмотивовано доведенням позивачем надання послуг з перевезення вантажу, які в порушення умов договору №8 про надання транспортних послуг (перевезення) автомобільним транспортом від 12.10.2017 не були повністю оплачені відповідачем.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ВП "ГАММА" (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19 та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції відповідач вказує, що долучені до матеріалів справи рахунки-фактури не містять відміток про отримання останніх відповідачем, позивачем не долучено доказів направлення таких рахунків-фактур та/або отримання останніх відповідачем, не додано до позовної заяви товарно-транспортних накладних.

Оскаржуване судове рішення на думку відповідача є неповним, у зв`язку із відсутністю дослідження оригіналів первинних документів, оскільки у відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо їх справжності.

Відповідач вважає, що судом було порушено принцип рівності учасників судового процесу за ч. 2 ст. 2 ГПК України, обмежено доступ до правосуддя однієї із сторін, фактично позбавлено відповідача можливості викласти свою позицію, не відклавши за його клопотанням розгляд справи.

ТОВ"ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57" (позивач) у своєму відзиві вважає доводи апеляційної скарги надуманими та безпідставними, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19.

Означеною ухвалою повідомлено, що у зв`язку із встановленням тимчасово з 18.03.2020 особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.07.2020 о 12:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19 до свого провадження.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57" (Виконавець, Перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" (Замовник) укладено договір №8 від 12.10.2017 про надання транспортних послуг (перевезення) автомобільним транспортом, за умовами якого у відповідність до цього договору Перевізник взяв на себе обов`язок забезпечити завантаження, розвантаження, перевезення автомобільним транспортом вантажів з пункту відправлення (завантаження) до пункту призначення (розвантаження) за заявою Замовника, а Замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу обумовлену оплату.

Перевізник забезпечує виконання вантажоперевезень по даному договору відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом, іншими нормативно-правовими актами (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору ціна договору визначається вартістю послуг по перевезенню згідно актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

В пунктах 4.1., 4.2. договору сторони погодили, що вартість послуг перевезення визначається в актах наданих послуг, рахунках, специфікаціях, не підписаних уповноваженими представниками обох сторін, до теперішнього Договору, які являються його невід`ємною частиною. Змінені вартості послуг перевезення за теперішнім Договором допускається тільки за письмовою згодою сторін, яке оформлюється у вигляді додаткової угоди цього Договору або нової специфікацій, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Перевізника в безготівковій формі протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акта прийому-передачі надання послуг.

Відповідно до пункту 8.1. даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то договір пролонгується на наступний рік на тих самих умовах.

На виконання умов договору ТОВ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №57" надало ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" послуги з перевезення вантажів на загальну суму 812208,80 грн., що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00288 від 01.08.2018, №ОУ-00293 від 03.08.2018, №ОУ-00294 від 04.08.2018, №ОУ-00297 від 06.08.2018, №ОУ-00303 від 07.08.2018, №ОУ-00304 від 08.08.2018 (а.с.13-18).

Акти підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками підприємств. Вказані акти також містять приписку, що сторони претензій одна до одної не мають.

По вказаних актах Замовник сплатив за виконані послуги 49888,25 грн.

Станом на 22.10.2018 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 06.04.2018 по 08.08.2018, яким узгоджена і підтверджена заборгованість у сумі 762320,55 грн. (а.с.21-24).

На суму заборгованості 762320,55 грн. листом №148 від 25.10.2019 Виконавець направив на адресу Замовника рахунок-фактуру №СФ-00488 від 18.09.2019(а.с.25-26).

Направлення вказаного рахунку виконавець підтверджує експрес-накладною Нової пошти №59000458121746 від 28.10.2019. Представником замовника лист отримано 29.10.2019 (а.с.27).

Оскільки сума заборгованості сплачена замовником не була, виконавець з відповідним позовом звернувся до господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За частиною другою статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо аргументів відповідача про відсутність в додатках до позовної заяви товарно-транспортних накладних і відсутність доказів направлення рахунків-фактур та/або отримання відповідачем колегіяєю суддів встановлено, що пунктом 4.3. договору обумовлено, що сторони щомісячно підписують акт прийому-передачі наданих послуг. Такий акт готується Перевізником і направляється Замовнику в двох екземплярах , не пізніше 5-го числа кожного місяця наступного за звітним, з наданням належним чином оформлених документів на перевезення вантажу (ТТН, шляхові листи, витратні документи). Не надання Перевізником вказаних документів є підставою для відмови Замовника від оформлення акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, за умовами укладеного між сторонами договору перевезення вантажів відбувалось лише на замовлення відповідача, тобто у цих правовідносинах не приймали участь треті особи - вантажоодержувачі.

Виходячи зі змісту вказаного пункту за умови неотримання документів відповідач не зобов`язаний був підписувати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), або підписати акти із зауваженням, вказавши про відсутність тих чи інших документів.

Оскільки підписанню актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без зауважень мало передувати надання перевізником замовнику низки документів, в тому числі і товарно-транспортних накладних, колегія суддів констатує факт згоди відповідача з належним виконанням позивачем зобов`язань за укладеним договором, зокрема і пункту 4.3. договору.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

За частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За наведених обставин в даному випадку саме акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений та підписаний сторонами є належним первинним документом, що засвідчує факт вчинення сторонами господарської операції, яка полягає в наданні послуг з перевезення вантажу.

Щодо посилань відповідача на відсутність доказів направлення рахунків-фактури позивачем та/або отримання останніх відповідачем, то такі обставини спростовуються матеріалами цієї справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем первісно було виставлено відповідачу на оплату рахунок-фактура №СФ-00006 від 03.04.2019 на суму 7427437,80 грн. (а.с. 20).

Як убачається з Акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 22.10.2018 за період з 06.04.2018 по 08.08.2018 за даними позивача ним було надано послуг на загальну суму 7407320,55 грн., а відповідач здійснив їх оплату на загальну суму 6645000,00 грн..

В матеріали справи позивачем надано платіжне доручення відповідача №2463 від 03.08.2018 на суму 200000,00 грн., за яким згідно відомостей, які наведено у вказаному акті звірки було здійснено останній платіж за договором.

Згідно наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованості відповідача за рахунок останнього платежу було частково погашено заборгованість в сумі 40962,95 грн. по акту №ОУ-00288 від 01.08.2018 на суму 90851,20 грн., а решта актів, а саме: Акт №ОУ-00293 від 03.08.2018 на суму 136856,80 грн., №ОУ-00294 від 04.08.2018 на суму 149268,80 грн., №ОУ-00297 від 06.08.2018 на суму 143028,00 грн., №ОУ-00303 від 07.08.2018 на суму 178106,40 грн. та №ОУ-00304 від 08.08.2018 на суму 114097,60 грн. залишена відповідачем без оплати.

Щодо відображеної відповідачем в означеному акті звірки взаємних розрахунків розбіжності, яка за даними ТОВ "ПП "ГАММА" складає 5746,04 грн.), то такий факт не підтверджений в матеріалах справи будь-якими доказами.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем з наданих за означеним договором послуг по несплачених актах становить 762320,55 грн.,

Як вірно встановлено судом першої інстанції на суму заборгованості 762320,55 грн. листом №148 від 25.10.2019 Виконавець направив на адресу Замовника рахунок-фактуру №СФ-00488 від 18.09.2019 , направлення якого підтверджене експрес-накладною Нової пошти №59000458121746 від 28.10.2019. Представником замовника лист отримано 29.10.2019.

Таким чином, позивачем був направлений відповідачу повторний рахунок-фактура для сплати заборгованості.

До того ж, колегія суддів враховує, що не направлення рахунків не впливає на встановлення факту надання позивачем послуг за договором перевезення. Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, визначеним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку-фактури не належить до типових форм, що затверджуються Держкомстатом. Тобто, фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає лише виставлення певної суми для оплати покупцю.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення позивачем актами прийому-передачі факту порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача щодо надання позивачем документів у копіях, які викликають сумніви сторони щодо їх справжності.

За вимогами частини другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем копії документів відповідають порядку засвідчення копій документів, передбаченого пунктом 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003.

Відповідачем в суді першої інстанції не ставилось під сумнів відповідність поданих копій первинних документів оригіналам, не подавалось клопотання про витребування оригіналів документів відповідно до частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції також було оглянуто оригінали означених документів, що спростовує відповідні доводи відповідача про неналежність наданих позивачем доказів.

Не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції й твердження відповідача про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке на думку товариства полягало в обмежені його доступу до правосуддя, позбавленні можливості викласти свою позицію, не відклавши за клопотанням розгляд справи.

Так з матеріалів справи убачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02.12.2019 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказана ухвала отримана відповідачем 09.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010704296 (а.с.56). Таким чином останнім днем для подання відзиву є 24.12.2019. Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було.

Звертаючись з клопотанням про відкладення розгляду справи від 30.01.2019, відповідач вказав, про неможливість представника прибути в судове засідання 30.01.2019 у зв`язку з необхідністю адвоката перебувати у м. Кам`янське для надання правової допомоги особі, відносно якої проводяться слідчі дії. Клопотання ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" про відкладення розгляду справи не підтверджено належними і допустимими доказами згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачем не надані до суду докази виклику адвоката на слідчі дії у м. Кам`янське. За вказаних обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності поважних причин для відкладення розгляду справи, враховуючи попереднє відкладення за клопотанням відповідача і не надання жодних письмових пояснень представником відповідача по суті спору.

За приписами пунктів 2, 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Дії відповідача не свідчать про дотримання ним вказаних процесуальних обов`язків.

За приписами частин 1 - 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про те, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати наданих йому позивачем послуг перевезення вантажів, відповідачем були порушені майнові права позивача, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог останнього про стягнення на його користь з відповідача суми 762320,55 грн. заборгованості.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 у справі №904/5611/19 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 07.07.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Березкіна