Рішення

від 24.06.2020 по справі 910/13638/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/13638/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальності Рейл Компані

до Акціонерного товариства Українська залізниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Подільські товтри

про стягнення 107 823, 93 грн

Суддя Я.А. Карабань

Секретар судових засідань Б.В. Саницька

Представники учасників справи:

від позивача: Ковалишина Л.І.;

від відповідача: Косик С.І.;

від третьої особи: Бобров В.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рейл Компані (надалі - позивач) звернулося Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (надалі-відповідач) про стягнення неправомірно нарахованої плати за користування вагонами, які були списані з особового рахунку позивача в розмірі 94 540, 20 грн та штрафу за несвоєчасну доставку вагонів у розмірі 13 283, 73 грн, а всього 107 823, 93 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.193, 307 ГК України, ст.11, 509, 614, 908 ЦК України, ст.2, 5, 6, 22, 41, 119, 129, 166 Статуту залізниць України, мотивовані тим, що відповідачем неправомірно списано грошові кошти за користування вагонами за наступними накладними: №№ 37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284, а також саме з вини відповідача несвоєчасно здійснено доставку вантажу (порожніх вагонів) за зазначеними накладними, у зв`язку з чим позивачем нараховано суму відповідальності у вигляді штрафу штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

11.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка, в зв`язку з перебуванням на лікарняному, передана судді Карабань Я.А. 22.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У встановлений судом строк від позивача надійшла заява про розгляд справи з викликом сторін (з проведенням судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 судове засідання призначено на 03.12.2019.

05.11.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позову, з посиланням на те, що затримка спірних вагонів сталася саме з вини вантажоодержувача - позивача. Про причини затримки вагонів відповідач повідомляв позивача неодноразово, про що свідчать підписані представником позивача документи, в тому числі акти загальної форми ГУ-23, а тому відповідачем правомірно було нараховано та списано з рахунку позивача плату за користування вагонами.

21.11.2019 від позивача надійшли витребувані судом документи.

У судове засідання 03.12.2019 з`явилися представники учасників справи. Судом було поставлено на обговорення питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке представник позивача підтримала, а представник відповідача не заперечувала проти розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а також питання щодо залучення до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ПрАТ Подільські товтри проти задоволення якого представник позивача не заперечувала, представник відповідача покладалася на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Подільські товтри (надалі - третя особа), підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

13.12.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання заперечує проти обставин викладених у відзиві, а саме зазначає:

по-перше, відповідачем порушено порядок складення та заповнення актів загальної форми ГУ-23 від 27.03.2019 №1056, від 28.03.2019 №№1063, 1067, 1071, 1078, від 29.03.2019 №№1081, 1083, від 30.03.2019 №№1101, 1106, 1098, від 31.03.2019 №№1114, 1119, по станції Нігин, а саме в даних актах відсутня інформація в частині: станції відправлення, станції призначення, номера та дати накладної, найменування вантажу, а також уповноважений представник позивача - Степаненко О.М. заперечує факт підписання зазначених актів;

по-друге, акти загальної форми ГУ-23а позивачу не надавались та про їх існування йому взагалі не було відомо;

по-третє, відомості та накладні підписані представниками станції без повноважень і в одноособовому порядку, що є порушенням вимог ст.124 Статуту АТ Укрзалізниця ;

по-четверте, що наданий до журналу обліку закріплення рухомого складу на коліях станції Нігин розрахунок з відображенням кількості вагонів на відповідні дати є необґрунтованими, оскільки не містить детальних розрахунків і порядку отримання відповідних цифр, а є записаними із навмисним завищенням цифр у частині зайнятості колій вагонами,у зв`язку з чим надає власний розрахунок;

по-п`яте, додані відповідачем до відзиву копії наказів: від 22.03.2019 №600, від 23.03.2019 №611, від 24.03.2019 №615, від 25.03.2019 №621, від 25.03.2019 №622, від 28.03.2019 №656, підписані ДНГ-3, а не начальником дирекції або його заступником, як це передбачено пунктом 9 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (надалі - правила), а також у вказаних наказах відсутня будь-яка вказівка щодо затримання вагонів, яка б стала підставою для складання актів про їх затримку;

по-шосте, відповідачем неналежним чином було оформлено повідомлення про затримку вагонів, а також вказані повідомлення не надавались позивачу;

по-сьоме, у накладних №№ 37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284, які є перевізними документами, в графі 49 відсутні відповідні відмітки залізниці щодо складення актів на затримку вагонів із зазначенням причин такої затримки;

по-восьме, відповідачем у листі від 25.09.2019 №17/05/1 було визнано претензії позивача від 17.05.2019 №17/05/1 щодо нарахованих штрафів за прострочення доставки вантажу з вини залізниці, що на думку позивача свідчить про визнання відсутності вини позивача в затримці відповідних вагонів.

Також, з вказаними запереченнями позивачем було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. У задоволенні якого відмовлено.

16.12.2019 від представника відповідача надійшли читабельні копії витребуваних судом актів загальної форми ГУ-23 та повідомлень про затримку вагонів.

17.12.2019 від представника відповідача надійшла копія листа регіональної філії Південно-Західна залізниця від 11.11.2019 №м-7/3482 щодо відкликання повідомлення від 25.09.2019 №17/05/1 щодо результатів розгляду претензії від 17.05.2019 №17/05/1 про сплату штрафу за порушення термінів доставки вантажу, що слідував за накладними №№32588584, 32622037, 37790284, 37819935, 42730291, як такого що не відповідає дійсним обставинам справи.

У підготовче засідання 17.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд відклав підготовче засідання на 21.01.2020.

11.01.2020 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, з посиланням на те, що окрім актів загальної форми ГУ-23 факт затримки вагонів підтверджується також іншими доказами наявними в матеріалах справи, а призначення судової експертизи та зупинення провадження в справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи.

Також, 11.01.2020 від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо нарахування плати за користування вагонами та заперечення на відповідь на відзив, в яких остання заперечує щодо обставин викладених у відповіді на відзив та зазначає, що вина залізниці в затримці вагонів відсутня, відповідачем вірно складено всі необхідні документи та правомірно нараховано плату за користування вагонами. Так, зокрема, зазначає:

- що відповідачем належними та допустими доказами підтверджено зайнятість колій на станції Нігин;

- посилання позивача на штучну завищеність залізницею кількості вагонів на станції призначення є лише свідченням відсутності жодних фахових знань в сфері перевезень в представників позивача;

- накази про затримку вагонів підписані уповноваженою особою, право на підпис документів якій надано відповідною довіреністю;

- акти про затримку вагонів форми ГУ-23 а складені належним чином, а пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що в разі затримки вагонів станцією на шляху прямування складається лише акт форми ГУ 23а та повідомлення, які додаються до перевізних документів, а акт форми ГУ 23 складається на станції призначення, оскільки, складання зазначеного акту вимагає присутність вантажовласника;

- твердження позивача, що повідомлення про затримку вагонів складені невірно, є безпідставним, оскільки вантажовласник повідомляється про затримку вагонів будь-яким способом, а форма та реквізити такого повідомлення чинним законодавством не встановлена; акти загальної форми ГУ 23 про затримку вагонів з вини позивача підписані без заперечень представником позивача, повноваження якого визначені наданою довіреністю та наказом, а отже встановлена вина позивача, а не вини залізниці;

- відповідачем не визнано претензії позивача, про що його повідомлено відповіддю на претензію від 02.07.2019 №ЦТЛ-19/1408, та листом від 11.11.2019 №М-7/3482, яким відкликано помилкове повідомлення про задоволення претензії позивача від 17.05.2019 №17/05/1 про сплату штрафу за порушення термінів доставки вантажу, оскільки вина залізниці в затримці вантажу відсутня;

- позивачем без жодних зауважень підписані відомості плати за користування вагонами, а отже спір з приводу нарахованих сум між сторонами відсутній;

- позивач, володіючи інформацією щодо терміну доставки вантажу, не направляв відповідачу жодних запитів щодо дати доставки вантажу, а на підтвердження наявності вільних колій в зазначений період позивачем не надано жодних доказів, у тому числі, будь-яких довідок, телеграм, які підтверджували б факт прийняття заходів з метою повідомлення відповідача про наявність вільних колій.

13.01.2020 від позивача надійшов супровідний лист з поясненнями до якого додано нотаріально засвідчену заяву Степаненко Олени Миколаївни та клопотання про витребування в третьої особи доказів, а саме: відомостей під`їзної колії ДУ-41б (за період з 21.03.2019 по 31.03.2019), інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії ПАТ Подільські товтри , журналу обліку закріплення рухомого складу на коліях ПАТ Подільські товтри , зокрема, з включенням періоду з 15.03.2019 по 31.03.2019.

Так, відповідно до доданої заяви, Степаненко О.М. зазначає, що згідно з пунктом 5 довіреності ТОВ Рейл Компані від 25.02.2019 №2 вона має право підписувати акти загальної форми по станції Нігин АТ Укрзалізниця від імені ТОВ Рейл Компані . При цьому при ознайомленні з доданими до відзиву на позовну заяву в справі №910/13638/19 копіями актів нею було встановлено, що підписи від її імені на актах загальної форми ГУ-23, а саме: від 27.03.2019 №1056, від 28.03.2019 №№1063, 1067, 1071, 1078, від 29.03.2019 №№1081, 1083, від 30.03.2019 №№1101, 1106, 1098, від 31.03.2019 №№1114, 1119 виконані не нею. При спробі ознайомитися з оригіналами відповідних актів, в неї такої можливості не було, так як працівниками станції їй другий примірник оригіналів актів не надавався. Після ознайомлення з відповідними копіями, наданими з відзивом на позовну заяву відповідачем у даній справі, вона зателефонувала на станцію і в телефонному режимі працівником станції їй було відмовлено в ознайомленні з оригіналами перелічених актів та повідомлено, що такі оригінали в них відсутні. Також зазначила, що в зв`язку з великим обсягом виконуваної нею роботи, постійною обробкою і підписанням значної кількості різних документів, вона не пам`ятає про обставини і факти, зазначені у вище перелічених актах, і не пам`ятає, чи їй про них у будь-який спосіб було повідомлено відповідачем у даній справі.

20.01.2020 через загальний відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та письмові пояснення в яких зазначено, що товариство не володіє інформацією про причини затримки вагонів позивача.

21.01.2020 від представника позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив, в яких остання заперечує щодо обставини викладених у запереченнях на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 21.01.2020 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, повідомлений був належним чином. Судом відкладено підготовче засідання на 05.02.2020, витребувано в ПрАТ Подільські товтри відомості щодо навантаженості на під`їзних коліях №4, 6, 7 при станції Нігин у період з 21.03.2019 по 31.03.2019 (по кожному дню окремо), а також докази такої навантаженості (згідно з журналом обліку закріплення рухомого складу на коліях, тощо).

03.02.2020 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, а також нотаріально засвідчені заяви Дериш Б .В. (яка є директором позивача) в яких остання зазначає, що дійсно підписувала відомості шляхом накладення електронного підпису, однак надати заперечення щодо такої відомості в неї не було можливості, оскільки така позиція відсутня в автоматизованій системі "Клієнт УЗ". Степаненко О.М. зазначила, що не може точно встановити чи підписувала вона пам`ятки про подавання та забирання вагонів, які додані відповідачем до відзиву, однак точно знає, що в проставлені в пам`ятках дати: з 28.02.2018 по 31.03.2018 вона фактично не працювала та на станції Нігин не перебувала. При цьому зауважила, що основним її місцем роботи є ДП Нігинський кар`єр та в зв`язку з тим, що на даному підприємстві відбувалися зміни в керівному складі - підприємство не здійснювало навантаження/розвантаження вагонів, то майже 2 місяці вона перебувала у вимушеній відпустці за свій рахунок. Лише з 15.04.2019, коли на підприємстві розпочалися роботи по навантаженню/розвантаженню вагонів на ДП Нігинський кар`єр вона почала бути присутньою на станції Нігин та саме 15.04.2019 працівниками станціями їй було надано підписати пакет документів та чи були там саме ці пам`ятки за березень 2019 року не пам`ятає. Що стосується актів форми ГУ-23 від 27.03.2019 №1056, від 28.03.2019 №№1063, 1067, 1071, 1078, від 29.03.2019 №№1081, 1083, від 30.03.2019 №№1101, 1106, 1098, від 31.03.2019 №№1114, 1119 зазначила, що про їх існування їй стало відомо після дзвінка директора ТОВ Рейл Компані та запитань чи підписувала вона зазначені акти чи ні.

04.02.2020 на офіційну електронну пошту суду від третьої особи надійшли документи на виконання ухвали суду від 21.01.2020, а саме копію витягу з журналу ведення обліку завантаження вагонів за добу за період з 21.03.2019 по 31.03.2019 та копія інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії ПАТ Подільські товтри при станції Нігин ДТГО Південно-західна залізниця .

У підготовче засідання 05.02.2020 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача в засіданні подала додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначила, що в період з 01.03.2019 по 31.03.2019 обробка партій вагонів на під`їзній колії ПАТ Подільські Товтри здійснювалася з порушенням встановлених термінів, що призвело до скупчення вагонів на станції Нігин і на під`їзних коліях №2, 3, 5 та як наслідок до затримки вагонів на шляху прямування. Отже оскільки позивач несе повну відповідальність за дії залученої до виконання зобов`язань третьої особи, то і за затримку вагонів, як на шляху прямування, так і на станції Нігин встановлена вина позивача. Суд відклав підготовче засідання на 25.02.2020.

06.02.2020 від третьої особи надійшли належним чином завірені копії документів, які 04.02.2020 були направлені на електронну адресу суду.

24.02.2020 від третьої особи надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду.

24.02.2020 від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо окремих питань.

У підготовче засідання 25.02.2020 з`явились представники учасників справи. Представником третьої особи було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій звітів про відвантаження готової продукції за період з 21.03.2019 по 31.03.2019. Також представниками позивача та відповідача було подано додаткові пояснення. Судом відкладено підготовче засідання на 11.03.2020.

05.03.2020 від представника третьої особи надішли письмові пояснення та інформація щодо кількості вагонів в період з 21.03.2019 по 31.03.2019 по кожному дню окремо. Також зазначено, що підтримує позовну заяву ТОВ Рейл Компані у повному обсязі, так як вважаємо, що підстав для затримки вагонів не було та третя особа мала можливість прийняти зазначені в позовній заяві вагони під завантаження у встановлені терміни без затримок.

06.03.2020 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

У підготовче засідання 11.03.2020 з`явились представники учасників справи. Суд протокольно продовжив сторонам процесуальний строк для подання письмових пояснень до 23.03.2020 та відклав засідання на 24.03.2020.

16.03.2020 через загальний відділ діловодства суду від Державного підприємства Нігінський кар`єр надійшли документи на виконання ухвали суду від 25.02.2020, а саме копія табелю робочого часу стосовно працівника Степаненко О.М. за березень 2019 року.

Засідання призначене на 24.03.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 підготовче засідання призначено на 12.05.2020.

30.04.2020 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення та заява про поновлення та продовження процесуального строку для подання додаткових пояснень.

12.05.2020 від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

12.05.2020 від третьої особи на електронну пошту суду надійшли додаткові пояснення.

12.05.2020 на електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про проведення судового засідання без їх участі.

Засідання призначене на 12.05.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

14.05.2020 на адресу суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 підготовче засідання призначено на 10.06.2020.

У підготовче засідання 10.06.2020 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2020 надала пояснення по суті позовних вимог, позов просила задовольнити, представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.06.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 між відповідачам, як перевізником, та позивачем, як замовником, укладено договір №00941/ЦТЛ-2019 про надання послуг (надалі-договір), предметом якого відповідно до п.1.1. є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону до перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.6. договору ).

Пунктом 2.1.7. договору встановлено обов`язок замовника відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з ними затримками; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Згідно із п. 2.3.2. договору встановлено, що перевізник зобов`язується приймати до перевезення вантажів у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС Месплан , доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.

У відповідності до п.2.3.3. договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для позивача особовий рахунок з наданням коду платника №8137208, та присвоєно код вантажовідправника/вантажоодержувача №1857.

Згідно із п. 12.1. договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієнт УЗ або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з моменту підписання до 31.12.2019.

Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

Закінчення стоку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

13.03.2019 між позивачем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-Днепр (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №1303, предметом якого є транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у вагонах.

Згідно п. 1.1. договору №1303, експедитор приймає на себе зобов`язання за винагороду (плату) та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у вагонах експедитора територією України, а клієнт приймає на себе зобов`язання прийняти та сплатити надані послуги.

Відповідно п. 1.3. договору №1303, експедитор здійснює організацію перевезень вантажів клієнта у вагонах за маршрутами, узгодженими сторонами.

Так, на виконання умов договору транспортного експедирування до станції призначення Нігин на одержувача ТОВ Рейл Компані (позивача) для завантаження було направлено 34 порожні власні вагони, а саме за наступними залізничними накладними:

15.03.2019 за №32588584, вагон №56839772, відстань 450 км, календарний штемпель видачі вантажу - 30.03.2019;

17.03.2019 за №37790284, вагони №№64097223, 64097330, 64097272, 64097405, 64097280, 64097314, 64097348, 64097363, 64097439, 64049042, 64049141, 62975651, 64048861, 64048788, 64048804, 64048812, 64048853; 64048952, 64049018, 64048903, 64048929, 64048945, 64049133, 64049109, 6404934, 64049083, 64049125, 6297546, 61357125, 62078761, відстань 394 км, календарний штемпель видачі вантажу - 28.03.2019;

18.03.2019 за №42730291, вагон №57640765, відстань 320 км, календарний штемпель видачі вантажу - 31.03.2019;

18.03.2019 за №32622037, вагон №62078605, відстань 501 км, календарний штемпель видачі вантажу - 30.03.2019;

19.03.2019 за №37819935, вагон №62975339, відстань 389 км, календарний штемпель видачі вантажу - 27.03.2019.

Також, враховуючи відсутність у позивача власної під`їзної колії по станції Нігин Південно- Західної залізниці, останній залучив до виконання зобов`язань третю особу - ПАТ Подільські Товтри , на під`їзну колію якого проводилась подача вагонів позивача на підставі заявки (угоди).

Згідно із даною заявкою (угодою) від 11.03.2019 позивач просив подавати вагони, які будуть прибувати з 14.03.2019 по 30.06.2019 на його адресу для завантаження вантажу камінь вапняковий, вапняк, щебінь, на під`їзну колію третьої особи (т.1 а.с.133).

Під`їзна колія третьої особи обслуговується на умовах договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії № 400 від 02.09.2015 (надалі-договір №400), укладеного між Південно-Західною залізницею (в подальшому змінено на AT Укрзалізниця ) (надалі-Залізниця) та третьою особою (надалі-власник колії) (т.1 а.с. 135-139).

Термін дії договору №400 встановлено на 5 років з 02.09.2015 по 02.09.2020 (п.21).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в період слідування зазначених порожніх вагонів, заадресованих позивачу до станції Нігин, з невідомих причин відповідачем було затримано вагони на шляху прямування. У зв`язку із затримкою вагонів відповідачем безпідставно нараховано та списано з рахунку позивача кошти за користування вагонами в загальному розмірі 94 540, 20 грн. Крім того, позивач вважає, що внаслідок затримки вагонів відповідач зобов`язаний сплатити йому штраф у розмірі 13 283, 73 грн.

Відповідачем зазначено, що вказані вагони затримано через зайнятість колій станції призначення Нігин та під`їзної колії ПАТ Подільські Товтри неприйнятими вагонами, що надійшли раніше, та які заважали відповідачеві виконувати технологічні операції з вантажами. За цим фактом станціями Наркевичі, Гречани, Ярмолинці, Нігин Південно-Західної залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23. На підставі наказів №654 від 27.03.2019, № 614 від 24.03.2019, № 647 від 27.03.2019, № 638 від 27.03.2019, № 670 від 29.03.2019, № 671 від 30.03.2019 рух вагонів було відновлено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої та списаної суми грошових коштів з його рахунку у вигляді плати за користування вагонами та штрафу за несвоєчасну доставку вагонів. Підставою визначено затримку вагонів з вини відповідача, у зв`язку з чим йому нараховано неправомірну плату за користування на час затримки.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У березні 2019 року до станції призначення Нігин на ім`я одержувача (позивача) для завантаження було направлено 34 порожні вагони за наступними залізничними накладними: №№ 37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284.

Враховуючи відсутність власної під`їзної колії по станції Нігин Південно- Західної залізниці у позивача, останній залучив до виконання зобов`язань третю особу - ПАТ Подільські Товтри , на під`їзну колію якого проводилась подача вагонів позивача на підставі заявки (угоди).

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором.

Судом встановлено, що під`їзна колія третьої особи обслуговується на умовах договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії № 400 від 02.09.2015 (надалі-договір №400), укладеного між Південно-Західною залізницею (в подальшому змінено на AT Укрзалізниця ) (надалі-Залізниця) та третьою особою (надалі-власник колії).

Оскільки прийняті до перевезення відповідачем спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за наказами у зв`язку зі скупченням на станції призначення вагонів, які прибули на адресу третьої особи та в зв`язку з неприйняттям вагонів (третьою особою), несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини останнього, суд приходить до висновку про наявність у відповідача права стягнути плату за користування вагонами.

При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.

Права, обов`язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085).

Доказами вини позивача в затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п.п.4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. 119, 125 Статуту залізниць України, договору сторін.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2019 №904/5461/18.

Суд розглянувши доводи позивача стосовно актів загальної форми ГУ-23 та пам`яток про забирання та подавання вагонів, які останньому не надавались та його представником не підписувалися, зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи містяться належним чином завірені копії актів загальної форми ГУ-23 від 27.03.2019 №1056, від 28.03.2019 №№1063, 1067, 1071, 1078, від 29.03.2019 №№1081, 1083, від 30.03.2019 №№1101, 1106, 1098, від 31.03.2019 №№1114, 1119 про віднесення на відповідальність вантажовласника - ТОВ "Рейл компані" на станції призначення Нігин.

При цьому акти загальної форми ГУ-23, пам`ятки про подавання та забирання вагонів містять підпис представника позивача - Степаненко О.М.

Дослідивши наведені акти загальної форми ГУ-23 та пам`ятки про забирання і подавання вагонів та нотаріально засвідчені заяви Степаненко О.М. від 09.01.2020 і 29.01.2020 (зареєстровані в реєстрі за №№64, 253), суд відмічає наступне:

1) у абзаці 1-3 заяви від 29.01.2020 зазначила, що в спірний період (з 28 по 31 березня 2019 року) не працювала на ДП Нігінський кар`єр , оскільки перебувала у вимушеній відпустці за свій рахунок, а тому не підписувала акти форми ГУ-23 у зазначений період і лише з 15 квітня 2019 року почала бути присутньою на станції Нігин (т.3, а.с.93);

2) одночасно у абзаці 2 заяви від 29.01.2020, зазначила, що перебуваючи у вимушеній відпустці в спірний період (з 28 по 31 березня 2019 року) вона не спростовує факту підписання в березні 2019 року пам`яток про подавання та забирання вагонів, оскільки не пам`ятає;

3) спростовуючи зміст абзацу 2 заяви від 29.01.2020, у абзаці 11 категорично зазначила, що не підписувала в березні 2019 року пам`яток про подавання та забирання вагонів.

Суд дослідивши заяви від 09.01.2020 та 29.01.2020 зазначає, що відомості викладені в них є суперечливими за своїм змістом та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією табелю робочого часу за березень 2019 року ДП Нігинський кар`єр (т.4 а.с.41-42), згідно якого:

1) Степаненко О.М. у березні 2019 року у відпустці не перебувала;

2) працювала повний робочий місяць (березень 2019 року);

3) у зв`язку з чим за звітний місяць їй нараховувалася заробітна плата.

Отже, враховуючи, що пояснення Степаненко О.М. суперечать іншим матеріалам справи, суд ставить їх під сумнів та до уваги не приймає.

Інших доказів того, що спірні документи підписані не представником Степаненко О.М. матеріали справи не містять та позивачем в порядку визначеному ГПК України таких доказів суду надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що акти форми ГУ-23 та пам`ятки про подавання та забирання вагонів підписані безпосередньо уповноваженою особою - Степаненко О.М. (довіреність за №2 від 25.02.2019) без зауважень та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача нарахованої та списаної з рахунку позивача плати за користування вагонами, з урахуванням того, що вказані вагони були затримані АТ "Укрзалізниця" відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами за відповідними наказами, про що станціями слідування складено вищенаведені акти про затримку вагонів та акти загальної форми, з вини позивача.

Позивач в обґрунтування позову також посилається на наступні обставини, а саме:

· про складання актів форми ГУ-23а та про їх існування йому невідомо, крім того, йому не було відомо про факт затримки вантажу;

· відповідачем не надано доказів щодо зайнятості колій з вини позивача чи третьої особи та не надано нормативно - обґрунтованого розрахунку зайнятості колій;

· відсутня інформація в актах загальної форми ГУ-23 графах Станція відправлення та Станція призначення , чим порушено Правила складання актів затверджені Міністерством транспорту України від 28.05.2002 №334;

· накази на затримку вагонів підписані неуповноваженою особою, чим порушено вимоги розпорядження від 01.03.2011 № НЗ-1-1/18;

· текст наказу складений з порушенням пункту 9 Правил користування вагонами та контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України) від 25.02.1999;

· повідомлення про затримку вагонів позивачу не передавались та відповідачем не надано доказів передачі;

· відомості та накладні №№37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284 підписані представниками станції без повноважень і одноособовому порядку, що є порушенням ст.124 Статуту АТ Укрзалізниця ;

· у перевізних документах (накладних) не заповнена графа 49, де зазначається інформація про складення залізницею актів, чим порушено пункт 4.3 розділу IV Правил перевізних документів ;

· претензію позивача від 17.05.2019 №17/05/1 про сплату штрафу з термінів доставки вантажу спочатку згідно з наданою відповіддю (повідомленням від 25.09.2019 №17/05/1) - визнано, а після подання позову - дану відповідь відкликано, хоча позивач повідомлення про відкликання не отримував.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, з наступних підстав.

Щодо завантаженості колій на станції Нігин.

Як встановлено судом вище, враховуючи відсутність власної під`їзної колії по станції Нігин Південно-Західної залізниці у позивача, останній залучив до виконання зобов`язань третю особу - ПрАТ Подільські Товтри , на під`їзну колію якого проводилась подача вагонів позивача на підставі заявки (угоди).

Під`їзна колія обслуговується на умовах договору № 400.

Пунктом 1 договору №400 визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Залізниці і власнику колії, що примикає до колії №2 станції Нігин Південно-Західної залізниці через стрілку 16 і обслуговується власним локомотивом.

Згідно із умовами договору №400 вагони на під`їзну колію подаються та забираються локомотивом залізниці н/з ("на" або "з") 4, 6, 7 колії підприємства, подальший рух виконується локомотивом власника колії. Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається на під`їзну колію складає 42 вагони, для під`їзної колії встановлюється термін перебування на ній 13,33 год.

Відповідно до п.11 договору №400 на під`їзній колії проводиться навантаження каменю вапнякового, відсіву вапнякового, щебню будівельного на вантажному фронті колії № 7, розмір одночасної подачі складає 14 вагонів, фронт навантаження вагонів складає 2 вагони - термін вантажної операції 0,42 год.

Таким чином, позивач, шляхом підписання заявки (угоди) від 11.03.2019 та ознайомлення із договором №400, був обізнаний про умови користування під`їзною колією, на яку подавались вагони позивача, терміном перебування вагонів на під`їзній колії та максимальною кількістю вагонів, що може перебувати на колії.

Розділом 3 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000, визначено порядок укладання договорів про експлуатацію під`їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів.

А саме, встановлено, що Залізниця спільно з підприємством провадить обстеження під`їзної колії і її технічного оснащення. Результати обстеження оформлюються актом обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання, в якому вказуються всі дані про фактичний стан під`їзної колії, а саме: довжина під`їзної колії; площа ділянки землі (у кв. м), зайнята під`їзною колією, і окремо зайнята спорудами підприємства в смузі відведення; відстань, за яку повинна стягуватися плата за подачу та забирання вагонів; розмір та характер вантажообороту; спеціалізація складських площ; вантажні фронти; наявність вантажних машин і механізмів та їх паспортна потужність; наявність контрагентів тощо.

Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів з дати обстеження.

У разі непогодження з даними, які внесено до акта обстеження, представник підприємства, який бере участь в обстеженні, зобов`язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження.

Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у підприємства, другий - у залізниці.

До моменту укладання договору №400 сторонами, останні здійснили обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання, що підтверджується двостороннім актом від 10.08.2015 обстеження умов на під`їзній колії і станції примиканн (т.1 а.с. 140-141).

Крім представника третьої особи в обстеженні умов роботи на під`їзній колії і станції примикання приймали участь представники залізниці - начальник станції Нігин, ревізор руху, дорожній майстер, інженер з під`їзних колій.

За результами обстеження сторонами комісійно було встановлено наступне:

Обумовлене місце подачі вагонів: для здавання на під`їзну колію, для забирання з під`їзної колії-колії №4, 6, 7 підприємства (п.5 акту);

Середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колію-до 75 вагонів (п.10 акту);

Кількість подач, яка передбачається протягом доби-до 2-х подач (п.11 акту);

Місткість вантажних фронтів і строки виконання вантажних операцій - Навантаження:

Колія №7. Камінь вапняковий, відсів вапняковий, щебінь будівельний механ. 2 ваг. 0,42 год. (подача 14 ваг.)

Колія №7. Різні кранові вантажі (крім небезпечних) механ. 1 ваг. 1,25 год

Вивантаження:

Колія №7. Різні кранові вантажі (крім небезпечних) механ.1 ваг. 1,25 год. (п.13 акту);

Розмір одночасної подачі вагонів на під`їзну колію - не більше 42-х одиниць (п.14 акту);

Наявність на під`їзній колії інших підприємств, які примикають до колії власника, їх назва і довжина- немає (п.22 акту).

Пунктом 11 договору №400 також визначено, що і навантаження, і вивантаження вагонів здійснюється лише на колії №7.

Отже, і навантаження, і розвантаження вантажів на під`їзній колії третьої особи здійснюється лише на 7 колії, а середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колію - до 75 вагонів (75 - це загальна кількість вагонів як для навантаження, так і для вивантаження), що підтверджується актом обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання від 10.08.2015 та договором №400.

Вказані обставини спростовують пояснення третьої особи щодо можливості завантажувати на під`їзній колії 136 вагонів протягом доби для фронту навантаження з 1-го вагону та 2 вагонів, що в свою чергу, як зазначає третя особа, становить 3,2-кількість можливих партій подач в добу по 42 вагони .

При цьому, суд зазначає, що відповідно до умов пункту 5.5 договору №00941/ЦТЛ-2019, укладеного між позивачем та відповідачем, сторона, що залучила третю особу до виконання свого зобов`язання за цим договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань цією третьою стороною, як за свої власні. Таким чином саме на позивача покладено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань третьою особою.

Відповідно до відомостей, що містяться в таблиці, наданою третьою особою від 04.03.2020 (т.4 а.с.3), кількість вагонів, навантажених у спірний період з 21.03.2019 по 01.04.2019 перевищує можливу середньодобову кількість вагонів, що може бути оброблена під`їзною колією третьої особи, зокрема: 21.03.2019-22.03.2019 - 99 вагонів, 22.03.2019-23.03.2019 - 88 вагонів, 23.03.2019-24.03.2019 - 75 вагонів, 24.03.2019-25.03.2019 - 113 вагонів, 25.03.2019-26.03.2019 - 88 вагонів, 26.03.2019-27.03.2019- 79 вагонів, 27.03.2019-28.03.2019- 103 вагони, 28.03.2019-29.03.2019 - 89 вагонів, 29.03.2019-30.03.2019 - 66 вагонів, 30.03.2019-31.03.2019 - 96 вагонів, 31.03.2019-01.04.2019 - 84 вагони.

Також, на підтвердження того, що в спірний період на станції Нігин перебувала надмірна кількість вагонів, у зв`язку з чим відповідальність за їх затримку покладена на підприємства - ТОВ Трия , ТОВ ВК Гірничодобувна промисловість , ТОВ Західагросервіс , ТОВ Техно-Маг , ФОП Белік Олексій Михайлович, які також залучили до виконання зобов`язань третю особу - ПрАТ Подільські товтри . В якості доказів відповідачем надано наступні копії актів загальної форми ГУ-23: №985, 1005, 1008, 1009, 1010, 1011, 1012, 1013, 1014,1015, 1016, 1017, 1019,1020, 1021, 1022, 1023, 1028, 1029, 1030, 1032, 1033, 1034, 1035, 1036, 1038, 1039, 1040, 1042, 1043, 1044, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1051, 1052, 1053, 1054, 1057, 1058, 1059, 1060, 1061, 1062, 1064, 1065, 1066, 1068, 1069, 1070, 1075, 1076, 1077, 1079,1082, 1084, 1085, 1086, 1087, 1091, 1092, 1093, 1094, 1095,1096, 1097, 1099, 1100, 1102, 1105, 1107, 1108, 1117, 1118, 1120, 1121, 1122, 1123 (т.4 а.с. 61- 146).

Крім того, кількість поданих та забраних вагонів з під`їзної колії ПрАТ Подільські товтри підтверджується інформацією від 23.03.2020 за №137 про кількість вагонів, що було подано та забрано з під`їзної колії, виданою наданою начальником станції Нігин Телиця О.М. (т.4, а.с. 60).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в спірний період - березень 2019 року на під`їзній колії третьої особи оброблювалась кількість вагонів, що значно перевищує встановлену можливу середньодобову кількість вагонів, яка може бути оброблена на такій під`їзній колії, а саме 75 вагонів, що призвело до скупчення вагонів, як на під`їзній колії, так і на станції призначення Нігин.

Щодо твердження позивача про відсутність інформації в актах загальної форми ГУ-23 у графах Станція відправлення та Станція призначення , суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи містяться копії актів загальної форми ГУ-23 від 27.03.2019 №1056, від 28.03.2019 №№1063, 1067, 1071, 1078, від 29.03.2019 №№1081, 1083, від 30.03.2019 №№1101, 1106, 1098, від 31.03.2019 №№1114, 1119 про затримку вагонів на станції призначення в очікування подачі під вантажні операції з вини клієнта та в очікуванні звільнення вантажного фронту, відповідно до яких відповідальність за затримку вагонів покладена на позивача.

Вказані акти загальної форми ГУ-23, як встановлено судом вище отримані та підписані уповноваженим представником - Степаненко О.М. без зауважень та заперечень.

Заповнення графи в акті загальної форми, яка стосується станції відправлення, жодним чином не впливає на причину затримки вагонів на шляху прямування, в той же час, акт загальної форми ГУ-23 складається на станції призначення, яка зазначена у верхній частині акту - станція Нігин, а тому посилання на відсутність інформації в графах Станція відправлення та Станція призначення не спростовує факту вини позивача в затримці вагонів та не свідчить про їх недійсність.

Стосовно твердження позивача відносно підписання наказів про затримку вагонів неуповноваженою особою, а також, що у вказаних наказах відсутня будь-яка вказівка щодо затримання вагонів, яка б стала підставою для складання відповідних актів про затримку, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 №507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

На шляху прямування на станції Наркевичі, Гречани, Ярмолинці Південно-Західної залізниці на підставі наказів №600 від 22.03.2019, № 611 від 23.03.2019, № 615 від 24.03.2019, № 621 від 25.03.2019, № 622 від 25.03.2019, № 656 від 28.03.2019, вагони, які направлялися позивачу було затримано.

На підставі наказів №654 від 27.03.2019, № 614 від 24.03.2019, № 647 від 27.03.2019, № 638 від 27.03.2019, № 670 від 29.03.2019, № 671 від 30.03.2019 рух вагонів було відновлено.

Відповідно до п 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Вище зазначені накази підписано ДНГ-3 Буравським В.Л. на підставі довіреності від 31.10.2018 зареєстрованої в реєстрі за №5638 і дійсної до 23.09.2019, виданою в.о. директора регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця Веприцьким Р.С. та в.о. заступника директора регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця Шестаковим Г.Л., якою уповноважено в.о.начальника виробничого підрозділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця Богінського В.І. та головного інженера виробничого підрозділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця Буравського В.Л., кожен з яких має право діяти окремо, на здійснення дій, пов`язаних з діяльністю виробничого підрозділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця , копія довіреності міститься в матеріалах справи (т.3 а.с.40-41).

Текст вищенаведених наказів містить інформацію про неприймання поїзда залізничною станцією призначення з причин, що залежать від вантажоотримувачів, власників або користувачів колії незагального користування по станції Нігин.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначені накази підписано особою, яка була уповноважена на вказані дії, що також підтверджується відповідною довіреністю та містять відповідну вказівку щодо затримання вагонів, яка стала підставою для складання актів про їх затримку.

Відносно того, що позивачем не отримувалися повідомлення про затримку вагонів, суд зазначає наступне.

Пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією .

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються в Повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Станції призначення інформують вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

У листі ТОВ Рейл Компані , адресованого начальнику станції Нігин Телиці О.М., зазначено прізвища та контактні телефони працівників, відповідальних за приймання повідомлень - Дериш Б.В. - НОМЕР_1 та Степаненко О.М. - НОМЕР_2 або НОМЕР_3 (т.1 а.с.146)

Відповідачем разом з відзивом надано відповідні документи, оформлені станцією призначення та станціями на підходах до неї, в тому числі, повідомлення про затримку вагонів.

Зазначеним особам передавались відповідні телефонні повідомлення, які, як зазначено вище згідно із чинним законодавством взагалі можуть передаватись будь-яким способом. Час та прізвище особи, яка отримала повідомлення, як раз і зазначено на кожному повідомленні (т.1 а.с. 172-176).

Необхідно зазначити, що оскільки повідомлення передається будь-яким способом і жодним нормативним актом не визначено обов`язкові реквізити для такого повідомлення (п.10 Про затвердження правил користування вагонами і контейнерами), а отже твердження позивача про відсутність певних реквізитів чи даних є безпідставним.

Також позивач зазначає, що про складання актів форми ГУ-23а та їх існування йому не було відомо, крім того, йому не було відомо про факт затримки вантажу.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами в разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією в Повідомленні про затримку вагонів (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається в трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Згідно з п.12, 13 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Отже, в разі затримки вагонів станцією на шляху прямування без представника вантажоотримувача складається акт форми ГУ-23а та повідомлення, які додаються до перевізних документів, а акт форми ГУ-23 складається на станції призначення, оскільки, складання зазначеного акту вимагає присутність вантажовласника.

Таким чином, за фактом затримки вагонів у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та відповідні повідомлення.

Пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією .

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються в Повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Станції призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Таким чином, за фактом затримки вагонів у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та відповідні повідомлення передано представникам позивача.

Позивачем доказів протилежного щодо готовності прийняти вантаж в спірний період не надано.

Щодо підписання неуповноваженими особами відомостей про нарахування плати та вищевказаних залізничних накладних №№37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Згідно із абзацом 6 пункту 5.1. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 визначено, що якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.

Суд звертає увагу, що відомості плати за користування вагонами №№ 28030003, 28030005, 29030006, 29030007, 31030010, які були підписані відповідальними працівниками станції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , право підпису яким з накладанням ЄЦП надано відповідно до наказу від 08.04.2011 №ДН-3-01-2/182 та наказу від 01.10.2011. №ДН-3-01-2/420 (т.3 а.с.35-38).

Зазначені відомості плати за користування вагонами узгоджені позивачем та підписані його представником - директором Дериш Б.В. із накладанням електронного цифрового підпису без зауважень, заперечень чи застережень.

Крім того, в розділі 8 договору №00941/ЦТЛ-2019 містяться положення про електронний обмін документами, відповідно до якого і відомості плати за користування вагонами, і накладні можуть оформлюватись сторонами з накладанням електронно-цифрового підпису. При цьому перевізник несе відповідальність за збереження та нерозповсюдження аутентифікаційних даних для доступу до автоматизованих систем.

Таким чином, виключається можливість вносити дані до електронних перевізних документів із засвідченням ЕЦП працівниками підприємства залізничного транспорту, які не мають для цього відповідних повноважень, що спростовує твердження позивача про підписання відомостей плати не уповноваженими працівниками залізниці.

У матеріалах справи також містяться накладні №№37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284, згідно із якими вантаж доставлено позивачу.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.11.2010 №800, яким затверджено Порядок застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, яким регламентується застосування електронних перевізних документів на залізничному транспорті з моменту їх створення до знищення.

Згідно із зазначеним наказом електронний документ засвідчується ЕЦП працівників підприємства залізничного транспорту, що отримали зазначені документи та згідно з визначеними повноваженнями внесли відповідні дані.

У графі 55 накладних зазначено, що правильність внесених відомостей підтверджено прийомоздавачем вантажу і багажу відправника, в графі 49 зазначено, що одержувача повідомлено представником залізниці про прибуття вантажу, а в графі 53 зазначено, що вантаж отримано та відповідно накладено ЕЦП представника вантажоодержувача.

Таким чином вищевикладені позивачем обставини також не знайшли свого підвердження в процесі розгляду даної справи.

Стосовно посилань позивача на те, що в перевізних документа (накладних) не заповнена графа 49, суд зазначає наступне.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Накладні №№37819935, 42730291, 32622037, 32588584, 37790284, що містяться в матеріалах справи підписані представником вантажоотримувача - позивача без жодних зауважень, вантаж залізницею доставлено та прийнято позивачем.

Наявність чи відсутність відміток у графі 49 електронної накладної щодо складання актів загальної форми в письмовому вигляді жодним чином не впливає на визначення провізної плати і зборів за послуги, пов`язані з перевезенням.

Щодо нотаріально посвідченої заяви Дериш Б.В. від 28.01.2020 (зареєстрованої в реєстрі за №58) стосовно підписання нею відомостей про нарахування плати шляхом накладання ЕЦП і відсутністю інших варіантів підписання відомостей плати та відсутністю можливості викласти зауваження, суд також до уваги не приймає, оскільки наведені обставини спростовується самою директором Дериш Б.В. у поданій заяві (т.3 а.с. 91), де остання зазначила, що відповідно до технічної можливості в системі АС "Клієнт УЗ" вона мала можливість відмовитися від узгодження та не підписувати спірні відомості, які на її думку не відповідали реальним обставинам та понесеним витратам, проте зазначеним правом остання не скористалася та здійснила оплату в установленому порядку.

Крім того, суд відхиляє твердження позивача про те, що його претензію від 17.05.2019 №17/05/1 про сплату штрафу з термінів доставки вантажу спочатку згідно з наданою відповіддю (повідомленням від 25.09.2019 №17/05/1) відповідачем визнано, а після подання позову, дану відповідь відкликано, оскільки питання щодо правомірності позовних вимог в частині нарахованого штрафу та наявності вини залізниці в затримці вагонів вирішується судом в рамках даної справи, з урахуванням усіх наданих сторонами доказів, а тому відповідь філії відповідача від 25.09.2019 №17/05/1, яка в подальшому була відкликана, не може слугувати підставою для підтвердження наявності вини відповідача в причинах такої затримки.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку щодо правомірності нарахування та стягнення відповідачем, в порядку пунктів 6, 8, 14, 15 Правил користування вагонами та контейнерами - плати за користування вагонами за час затримки на коліях залізниці.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої плати за користування вагонами, які були списані з особового рахунку позивача в розмірі 94 540, 20 грн та штрафу за несвоєчасну доставку вагонів у розмірі 13 283, 73 грн є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 06.07.2020.

Суддя Я.А.Карабань