Рішення

від 25.06.2020 по справі 925/565/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Черкаси справа № 925/565/20

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛІК-ТРАНС , Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7 (поштова адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, оф. 424)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп , м. Черкаси, вул. Пушкіна, 100, офіс 1

про стягнення 34358,00 грн заборгованості за надані послуги,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ЛІК-ТРАНС звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп про стягнення грошової заборгованості за договором про перевезення вантажів від 04.02.2020 №289 - в розмірі 34358 грн, та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.05.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2020.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача. Позивачем надано витяг з ЄДРПОУ на відповідача та оригінали документів на обґрунтування вимог - для огляду судом.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву від 25.05.2020, в якому відхиляє через необґрунтованість усі позовні вимоги та зазначає, що згідно з п.2.1.3 укладеного договору №289 від 02 лютого 2020, експедитор зобов`язаний на погоджених умовах за рахунок замовника та його коштами оплатити послуги перевізника, заявляє, що не повинен оплачувати перевезення відповідно до п.5.4., а також стверджує, що замовник до цього часу не розрахувався з експедитором. Просить витребувати та дослідити ліцензію на перевезення міжнародних вантажів, у задоволені позову відмовити повністю, всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи розподілити відповідно до діючого законодавства.

09.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що перевезення мало бути оплачено в межах строку, узгодженого сторонами в Заявці (замовленні). Відповідно до п.3.2. заявка конкретизує і доповнює умови укладеного договору від 02 лютого №289. Позивач стверджує, що документи на оплату відповідачем прийняті, Акт надання послуг підписаний сторонами без зауважень.

05.06.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними документами. Позивач просить провести розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній доказами та матеріалами.

У засіданні суду 25 червня 2020 року були підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без їх проголошення в порядку ч. 4 ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

02 лютого 2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп (Експедитор, відповідач у справі) в особі директора Возмілова Д.В. та перевізником ТОВ ЛІК-ТРАНС (Перевізник за договором, позивач у справі) в особі директора Ляміна В.М. було укладено Договір №289 про перевезення вантажу (далі - Договір), за умовами якого перевізник зобов`язується доставити погоджений із експедитором вантаж до пункту при значення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1.1 Договору).

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Копія Договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 6-11).

Відповідно до п.п. 1.3. Договору вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови Договору погоджується сторонами і вказується в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до Договору, далі - Заявка).

Згідно з п.п. 1.4. Договору факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг).

На виконання умов Договору №289 від 04.02.2020, в цей же день сторонами, шляхом обміну електронними листами, погоджено, укладено та підписано заявку на перевезення вантажу міжнародного сполучення №405-2.

Відповідно до цієї заявки перевізник (позивач) зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Ізмаїл (Одеська область) - м. Хельсінкі (Фінляндія) , термін доставки вантажу - 12.02.2020, ставка за перевезення 1300 євро по курсу НБУ на день розвантаження авто. Умови оплати: безготівковий розрахунок в день розвантаження авто, без урахування 1500 грн., які оплачуються після отримання оригіналів документів (заявка-2шт., рахунок, акт-2шт., СМR-2 шт. оригінали, договір-2 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою та за умови відсутності помилок у їх оформленні). Заявка підписана представниками обох сторін та скріплена їх печатками, копія знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12).

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу відповідача, а саме: організація міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Ізмаїл, Одеська область - митний перехід Гремяч (Україна) - Погар (Росія); Торфяновка (Росія)-Ваалімаа (Фінляндія) - м. Хельсінкі (Фінляндія) , загальна вартість послуг - 34358 грн.

19.02.2020 сторонами підписано Акт №34 здачі-прийняття автотранспортних послуг згідно з Договором про замовлення послуги перевезення вантажів №289 від 04.02.2020. Загальна вартість послуг становить 34358 грн, що є предметом спору.

Копія Акта міститься в матеріалах справи (а.с. 16).

Розвантаження автомобіля відбулося 19 лютого 2020 року, що підтверджується відтиском штампу у графі 24 СМR.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок для оплати наданих послуг №34 від 19.02.2020.

12.03.2020 на адресу відповідача були направлені оригінали документів з описом вкладення (а.с.15) рекомендованим листом. Вказані обставини підтверджуються експрес-накладною №№0411106429413 від 12.03.2020, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Відповідач не виконав умов договору сторін та не здійснив оплату. Станом на час звернення позивачем до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 34358,00 грн.

На момент судового розгляду справи надані та прийняті послуги Відповідачем за рахунком від 19.02.2020 №34 та актом здачі-прийняття автотранспортних послуг не оплачені. Строк оплати відповідачем прийнятих та спожитих послуг є таким, що настав.

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань по договору, Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Відповідач вимоги заперечує з мотивів ненастання строку та моменту оплати, оскільки Замовником не перераховані Експедитору кошти згідно умов договору, а сам Перевізник не надав своєї ліцензії на перевезення автомобільним транспортом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За своєю правовою природою договір про перевезення вантажів №289 від 04.02.2020, укладений сторонами, є змішаним договором на перевезення вантажу, що регламентовано приписами гл. 64 ЦК України - з елементами надання послуг.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням договору перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довіреній й другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов Договору та заявки на перевезення Позивачем було надано транспортно-експедиційні послуги, проте Відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих Позивачем послуг за актом здачі-прийняття №34 від 19.02.2020 на загальну суму 34358,00 грн - належним чином не виконав, станом на час розгляду справи судом надані та спожиті послуги не оплатив.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору від 04.02.2019 №289. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 908, 910 ЦК України (Глава 64 ПЕРЕВЕЗЕННЯ) послуги та робота, виконана перевізником, має відповідати умовам договору послуг з перевезення, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Стосовно стягнення заборгованості:

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується договором та заявкою на перевезення, актом здачі-приймання робіт (надання послуг), розрахунком вартості наданих послуг, листуванням відповідача та відсутністю претензій відповідача до об`єму робіт, строків та вартості перевезень.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач не може бути звільнений від виконання зобов`язання щодо оплати наданих транспортно-експедиційних послуг згідно з замовленням (заявкою) та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.02.2020 №34 на суму 34358,00 грн, строк виконання якого вже настав. Вказана сума боргу є предметом спору в даній справі та не спростована відповідачем в належний спосіб. Заявкою конкретизовані умови виконання послуги та умови оплати роботи за договором.

Згідно приписів п. 2 ст. 916 ЦК України замовник зобов`язаний сплатити перевізнику обумовлену плату за послугу за домовленістю.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 34358,00 грн заборгованості підлягають до задоволення.

Стосовно ліцензування окремих видів господарської діяльності:

Перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні ліцензується уповноваженим державним органом - Укртрансбезпека (Державна служба України з безпеки на транспорті).

Нормативно-правові акти з питань надання адміністративної послуги:

Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності ;

Закон України Про адміністративні послуги ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1001 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1168 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом .

Договором №289 (пункт 1.6.4.1., а.с. 7) сторони передбачили, що у Перевізника є усі належні/актуальні ресурсні, технічні, дозвільні тощо можливості/умови для здійснення перевезення.

Відповідно до записів (даних) відкритого реєстру (ресурсу) www.kmu.gov.ua/servise/perevirka-avtopereviznika позивач має дійсну ліцензію на перевезення вантажів у міжнародному сполученні з 11.05.2016.

Перевізник пройшов три митниці трьох держав та виконав перевезення вантажу у міжнародному сполученні без зауважень. Твердження відповідача про відсутність ліцензії у позивача на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні суд розцінює як зловживання правом та спосіб уникнення від відповідальності за невиконання умов договору, а тому не враховує їх при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подавав свого розрахунку вимоги. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог по суті позову, чи погашення боргу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Окрім того, позивач вказує, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи, складає 4500,00 грн та підтверджується Договором про правову допомогу №б/н від 24.04.2020, Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2020 та квитанцією до прибуткового касового ордера №05-04 від 30.04.2020.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 ст. 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат представник позивача заявив до прийняття рішення у справі і спору в цій частині немає.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 2102,00 грн судового збору та 4500 грн адвокатських витрат (а.с. 20).

Керуючись ст.ст. 58, 123, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп , м. Черкаси, вул. Пушкіна, 100, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39505251, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛІК-ТРАНС , Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7 (поштова адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, оф. 424) ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20620130, номер рахунку в банку невідомий

34358,00 грн основного боргу, 2102 грн судового збору та 4500 грн витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 01.07.2020

Суддя Г.М. Скиба