Ухвала

від 07.07.2020 по справі 922/2528/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2528/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду :

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство"

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машівка-Агро-Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут земельного кадастру"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватне підприємство "Альфа-Капітал",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство",

3) Фермерське господарство "Анаско",

про визнання результатів земельних торгів у формі аукціону недійсними,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі № 922/2528/19, подана 18.06.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позов у цій справі поданий у 2019 році, предметом позову є 3 вимоги немайнового характеру, а саме: визнання результатів земельних торгів у формі аукціону №18880 по лоту 36381 (земельна ділянка з кадастровим номером 5323085000:00:002051026); по лоту 36383 (земельна ділянка з кадастровим номером 5323085000:00:002:1025) та по лоту 36385 (земельна ділянка з кадастровим номером 532308000:00:002:0021) недійсними.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відтак, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі складала 5 763,00 грн (1 921,00 х 3).

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 11 526,00 грн (5 763,00 грн х 200%) .

Проте скаржником згідно з поданим платіжним дорученням від 17.06.2020 № 591 сплачено лише 2 102,00 грн тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 9 424,00 грн (11 526,00 грн - 2 102,00 грн) , який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі № 922/2528/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 22 липня 2020 року , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак