Постанова

від 03.06.2020 по справі 160/6795/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6795/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. (суддя Златін С.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Одіссєя до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и В:

18.07.2019 р. ТОВ БК Одіссєя звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, де просили визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1183224/39644381 від 05.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 26.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну: №2 від 26.04.2019 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення суду мотивоване відсутністю у відповідача підстав для відмови в реєстрації податкової накладної позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення Комісії про відмову в реєстрації зупиненої податкової накладної, прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірним.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що основною господарською діяльністю позивача є виконання будівельних робіт та надання будівельних послуг.

Так, судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 127, укладеного 31.07.2018 р. між позивачем та ТОВ АНМ-БУД на виконання робіт з внутрішнього оздоблення приміщень, по першій події, а, саме, 26.04.2019 р. підписано акт виконаних робіт по даному договору та 26.04.2019 р. позивачем складено податкову накладну № 2 на загальну суму 189 590,27 грн. в т.ч. і ПДВ 31 598,378 грн. на користь ТОВ АНД-БУД і в травні 2019 р. направлено на реєстрацію в ЄРПН, але 13.05.2019 р. отримано квитанцію, де зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям п.п.1.6 п.1 Критерії ризикованості платника податків та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Судом встановлено, що 03.06.2019 р. позивачем направлено повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів, щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, однак, 05.06.2019 р. рішенням комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1183224/39644381 відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 26.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, хоча дане рішення не містить посилання на відсутність конкретних документів, яких на думку комісії не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Статтею 201 ПУК України передбачено, що 201.1. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту .

Судом встановлено, що постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р. затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН/розрахунку коригування, реєстрацію якої упинено; ненадання копій документів відповідно підпункту 4 п.13 Порядку та надання копій документів, що складені з порушенням законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної зупинена в зв`язку з відповідністю її підпункту 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно постанови КМУ № 117 від 21.02.2018 р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , окремими положеннями Порядку не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних відносин та прийняття спірного рішення, критерії ризиковості визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , який не є нормативно-правовим актом, у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права згідно статті 7 КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки контролюючим органом у квитанції не зазначено конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу, необхідно надати платнику податків, підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем відсутні.

Також судом встановлено, що позивачем направлялися документи, на підставі яких були складені податкові накладні та пояснення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням, однак, комісія, приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не обгрунтувала належним чином своє рішення.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, в зв`язку з чим, фіскальний орган повинен крім конкретно визначеного переліку надання необхідних документів, вказати і на конкретне рішення, відповідно чого позивач внесений до переліку ризикових платників.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене той факт, що відповідачем, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірність прийнятого рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова