Постанова

від 06.07.2020 по справі 140/116/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/116/20 пров. № А/857/5817/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Судової-Хомюк Н.М.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Волдінер Ф.А.), ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Луцьку 27 березня 2020 року у справі №140/116/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маджестіко Україна до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Маджестіко Україна (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, просило визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій №000136-32 від 20.12.2019.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок у суб`єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та коли суб`єкт господарювання володіє чи користується у встановленому законом порядку приміщеннями у тому випадку, коли місце зберігання продукції не співпадає з місцем здійснення торгівлі. Суд першої інстанції вказав, що позивач звернувся до відповідача та зареєстрував з 12.12.2019 у Єдиному державному реєстрі вказане приміщення, про що отримав Довідку про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП № 221068. Суд першої інстанції зазначив, що позивач зберігав алкоголь у нежитловому приміщенні складу А-1, яке на виконання вимог частини 37 статті 15 Закону № 481/95-ВР позивач зареєстрував у Єдиному державному реєстрі, тоді як відповідачем не встановлено та не надано жодних обґрунтувань, що алкогольні напої, які були виявлені слідчим управлінням фінансових розслідувань, призначені для оптової торгівлі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не дав оцінки та не розмежував оптове та роздрібне зберігання алкогольних напоїв. Скаржник вказує, що відповідно до листа ДПС від 16.12.2019 місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв і тютюнових виробів за адресою Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2в до ЄДР станом на 16.12.2019 не внесено.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що суд першої інстанції дослідив всі матеріали справи та прийшов до законного і обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Учасники справи в судове засідання 06.07.2020 не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Щодо клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, то у задоволенні такого суд апеляційної інстанції відмовив, враховуючи необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, можливість розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Маджестіко Україна зареєстроване 25.10.2019 про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 198 102 0000 012212.

В межах досудового розслідування в кримінальному провадженні №32019030000000019 від 29.05.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 199, частиною 1 статті 204 КК України, відповідно до ухвали про проведення огляду слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2019 працівникам СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області надано дозвіл на проведення огляду на території в приміщеннях за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2, яка складається з будівель, кожна з яких має окрему адресу, зокрема, вул.Механізаторів, 2в - склад А-1 та склад Б-1.

16.12.2019 листом за № 348/03-2023-02-10 від слідчого управління фінансових розслідувань до ГУ ДФС у Волинській області надійшли матеріали по факту зберігання 14.12.2019 алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до ЄДР за адресою Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2в.

В долученій до вказаного листа копії протоколу огляду від 14.12.2019 зафіксовано результати огляду території та приміщень за адресою Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2, яка складається з приміщень з адресами Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2 а та Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2в. Огляд проведено за участі працівників ГУ ДФС у Волинській області та прокурора прокуратури Волинської області в присутності понятих, директора ТОВ Маджестіко Україна та його адвоката.

В ході огляду встановлено, що в складському приміщення за адресою Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2в, виявлено алкогольні напої Fragolino Rosso в кількості 2521 короб (ящик) по 6 пляшок в кожному та Fragolino Bianco 2521 короб (ящик) по 6 пляшок в кожному.

Також до матеріалів справи долучено копію листа ДПС України від 16.12.2019 в якому зазначено, що місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв і тютюнових виробів за адресою Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2в до ЄДР станом на 16.12.2019 не вносились.

20.12.2019 ГУ ДПС у Волинській області на підставі матеріалів слідчого управління фінансових розслідувань від 16.12.2019 №348/03-20-23-02-10 сформувало рішення про застосування фінансових санкцій № 000136-32 за порушення - зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру. Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального до ТОВ Маджестіко Україна застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 643 887,63грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним, таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 481/95-ВР) місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до частини 53 статті 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням (частина 55 статті 15 Закону №481/95-ВР).

Згідно з частиною 57 статті 15 Закону №481/95-ВР довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб`єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі (частина 56 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень (абзац 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР).

На виконання Закону № 481/95-ВР Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Порядок №251).

Пунктом 1.1 Порядку №251 встановлено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №251 до Єдиного реєстру вносяться місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або, тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб`єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб`єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання.

Згідно з пунктом 2.2 Порядку №251 заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2. До заяви додаються: нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що метою правового регулювання відносин із зберігання алкогольних напоїв є забезпечення контролю за їх виробництвом і обігом. Нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольних напоїв законодавець запровадив реєстрацію їх місця зберігання в Єдиному державному реєстрі для забезпечення повного контролю за процесом виробництва і реалізації підакцизної продукції. При цьому здійснення такої реєстрації не пов`язується з наявністю в суб`єкта господарювання відповідної ліцензії на провадження діяльності з реалізації алкогольних напоїв. Водночас, штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Наведені у статті 1 Закону № 481/95-ВР визначення місця торгівлі та місця зберігання не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць, тобто за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитись за однією адресою або адреси таких можуть бути різними.

Так, 19.11.2019 між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Маджестіко Україна (орендар) укладено Договір № 64-1 оренди нежитлового приміщення складу А-1 загальною площею 916,4 кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул. Механізаторів, 2В.

29.11.2019 ТОВ Маджестіко Україна ДПС України видано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) №990208201900084, яка дійсна з 29.11.2019 по 29.11.2024 (а.с.10).

10.12.2019 ТОВ Маджестіко Україна ГУ ДПС у Волинській області видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АС № 023193 реєстраційний №03180308201902859, дійсна з 11.12.2019 по 11.12.2020, та в якій зазначено адресу місця торгівлі: Волинська область, м.Луцьк, вул.Ковельська, 22 , Магазин Маджестіко шоп , 20,2 м.кв. (а.с.11).

12.12.2019 до Єдиного державного реєстру внесено місце зберігання № 03180002739 алкогольних напоїв Товариством за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Смолигів, вул.Механізаторів, 2В, згідно з ліцензією АС № 023193 реєстраційний №03180308201902859 термін дії з 11.12.2019 по 11.12.2020, що підтверджується довідкою серії АП № 221068 (а.с.12).

Водночас, відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування

З наведених визначень вбачається, що обидва вказаних типи торгівлі спрямовані на реалізацію товарів, однак відрізняються покупцем (суб`єктам господарювання або громадянин) та подальшим використання товару, купленого у постачальника (бізнес-цілі або особисті мотиви). При цьому, обсяг продажу або форма оплати не можуть бути критерієм розрізнення оптової торгівлі від роздрібної.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечено відповідачем Товариство зберігало алкоголь у нежитловому приміщенні складу А-1 за адресою Волинська область, Луцький район, село Смолигів, вулиця Механізаторів, 2В, яке на виконання вимог частини 37 статті 15 Закону № 481/95-ВР було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі.

В свою чергу, скаржником належними та допустимими доказами не доведено, що виявлені слідчим управлінням фінансових розслідувань алкогольні напої зберігались саме для оптової торгівлі.

Щодо додаткових пояснень сторони відповідача, які надійшли до суду апеляційної інстанції 18.06.2020, та в яких є покликання на податкову накладну №1 від 10.12.2019 на оптову поставку для ТзОВ Елліпсіс алкогольних напоїв на загальну суму 3 098 520 грн. в кількості 32 118 пляшок Fragolino Bianco Majestico та 19 524 пляшок Fragolino Majestico, що виписана позивачем, суд апеляційної інстанції зауважує, що дані обставини не були предметом дослідження при огляді на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2019 і, як наслідок, підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому не входять до предмету доказування у даній справі.

В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи положення статті 2 та статті 6 КАС України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність застосування правила вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити платнику податків в захисті лише через сумніви в правомірності його дій.

Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати сумніви інакше, як неспроможність податкового органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку. Натомість нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних дій має стати підставою для надання захисту платнику податків, вина якого не була переконливо доведена перед судом, але аж ніяк не для відмови в такому захисті. Будь-який інший висновок фактично спотворює всю систему завдань адміністративного судочинства та підриває конституційні засади України.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваного рішення, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі №140/116/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Н. М. Судова-Хомюк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 07.07.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України