Постанова

від 03.07.2020 по справі 906/1308/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Справа № 906/1308/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Глухончук А.Г.

відповідача 1: Ярош В.В., Полуян І.І.

відповідача 2: Козлова Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" та Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни на рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19, ухвалене суддею Тимошенко О.М., повний текст рішення складено 04.03.2020 р.

за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38"

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни

про визнання недійсним договору

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" та до Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни про визнання недійсним договір №12 на надання послуг від 01 квітня 2018, який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки, 38" та Фізичною особою - підприємцем Козловою Ларисою Борисівною.

Спір ґрунтується на тому, що рішення про передачу будинку на обслуговування фізичній особі-підприємцю загальні збори не приймали, з умовами спірного договору мешканців будинку не ознайомлено, якість надання послуг погіршилась, вартість послуг безпідставно завищено, що порушує права позивачів та мешканців будинку як споживачів послуг обслуговування будинку, які мали надаватися за спірним договором.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" та до Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни про визнання недійсним договір №12 на надання послуг від 01 квітня 2018 , який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки, 38" та Фізичною особою - підприємцем Козловою Ларисою Борисівною - задоволено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19 та призначено справу до розгляду.

В свою чергу, Фізична особа-підприємець Козлова Лариса Борисівна також не погоджується із рішенням господарського суду Житомирської області, у зв`язку з чим звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни на рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19, приєднано апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни до апеляційного провадження за скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" для спільного розгляду та призначено справу до розгляду.

07.05.2020 р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1308/19, забезпечення проведення якої просить доручити Корольовському районному суду м. Житомира. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 р. клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1308/19 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Корольовському районному суду м.Житомира (майдан Соборний,1 м. Житомир, 10014).

15.05.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції вважає, що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19 та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець Козлова Лариса Борисівна підтримала правову позицію відповідача 2 та надала додаткові пояснення по суті спору.

В свою чергу, позивач - ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19 задоволено позов у повному обсязі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що укладення спірного договору без рішення загальних зборів порушує право позивача на управління будинком.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" стверджує про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим рішення господарського суду Житомирської області підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

На момент укладення спірного договору від 01.04.2018 р. єдиним нормативно-правовим актом, яким було затверджено типовий договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, була постанова КМУ від 20.05.2009 р. №484 Про затвердження Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд .

Форма, умови та зміст спірного договору від 01.04.2018 р. №12 відрізнялися від типового договору, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. №484, а тому за приписом ч. 1 ст. 13 Закону України Про ОСББ оспорюваний договір не був договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Крім цього, затверджений вищезазначеною постановою КМУ типовий договір станом на 01.04.2018 р. вже не відповідав положенням Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та положенням Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо управління будинком та формою договору.

Отже, на момент укладення оспорюваного договору від 01.04.2018 р. №18 законодавством не була передбачена форма типового договору з управління будинком, якому за імперативним приписом ч.1 ст.13 Закону України Про ОСББ повинен був відповідати оспорюваний договір від 01.04.2018 р.

Типовий договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який відповідає положенням Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , був затверджений лише 05.09.2018 р. постановою КМУ № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" .

За таких обставин висновок суду про невідповідність оспорюваного договору вимогам законодавства, якого на момент його укладення не існувало, є помилковим.

Крім того, Фізична особа-підприємець Козлова Лариса Борисівна в апеляційній скарзі, звертає увагу апеляційного суду на те, що акт приймання-передачі будинку в управління ФОП Козловій Л.Б. не складався, що свідчить про те, що підприємець не надавала і не надає послугу з управління будинком. Відтак, договір №12 від 01.04.2018 року не був договором про надання послуги з управління будинком, а був господарським договором. Крім того, на момент укладення оспорюваного договору від 01.04.2018 р. №12 законодавством не була передбачена форма типового договору з управління будинком, якому за імперативним приписом ч.1 ст.13 Закону України "Про ОСББ" повинен був відповідати оспорюваний договір від 01.04.2018 р.

Типовий договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який відповідає положенням Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", був затверджений лише 05.09.2018 р. постановою КМУ №712 Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком .

За таких обставин висновок суду про невідповідність оспорюваного договору вимогам законодавства, якого на момент його укладення не існувало, є помилковим.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач звертає увагу на те, що загальні збори, питання укладення договору між об`єднанням „Лесі Українки 38" і ФОП Козловою Л.Б., не розглядали, рішень з цього приводу не приймали, голова правління Полуян І.І. не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (п.2 ст.203 ЦК України). Відтак, оспорюваний договір є недійсним, а рішення господарського суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року є законним.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.08.2016 р. зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лесі Українки 38 за адресою: місто Житомир, вулиця Лесі Українки, буд.38.

Установчими зборами співвласників будинку №38 по вулиці Лесі Українки затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лесі Українки 38 .

Згідно пункту 1 статуту ОСББ Лесі Українки 38 це об`єднання створене власниками квартир багатоквартирного будинку №38 по вул.Лесі Українки, 38 в м.Житомирі.

Відповідно до п.2 статуту об`єднання діє відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , чинного законодавства України та Статуту.

Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (п.4 статуту)

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції загальних зборів належать:

- затвердження Статуту об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об`єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 20 000,00 грн., а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Відповідно до пункту 14 розділу 3 ІІІ статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лесі Українки 38 до компетенції правління належать:

- підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством;

- розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису;

- укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням;

- ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання;

- скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників;

- призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно пункту 16 розділу 3 ІІІ статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лесі Українки 38 правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

01 квітня 2018 року між ОСББ Лесі Українки 38 (замовник/відповідач-1) в особі голови правління та Фізичною особою-підприємцем Козловою Ларисою Борисівною (виконавець/ відповідач-2) укладено договір № 12 про надання послуг (а.с.110).

Згідно п.п.1.1-1.3 договору, предметом договору є надання бухгалтерських послуг в т.ч. ведення податкового обліку та паспортного столу, організаційних робіт, необхідних для діяльності ОСББ; виконання сантехнічних робіт в місцях загального користування будинку; обслуговування електромереж.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна послуг зазначених в цьому договорі складає 0,05 відсотків від мінімальної заробітної плати, що на момент укладення договору складає 3723*0,05%=1,86 грн за 1м 2 , а саме (згідно акту приймання-передачі з балансу на баланс житлового будинку від 30.03.2018 р.) 6425,63 м.кв.*1,86 грн. = 11 950 грн. без ПДВ що місячно.

Згідно п.3.1 договір починає діяти з моменту підписання Сторонами. Термін дії договору визначено з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Даний договір підписано та скріплено сторонами договору.

Однак, не погоджуючись з вище вказаним договором, позивач, який є власником квартири 104 вказаного будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності, звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною вимогою про визнання недійсним договір №12 на надання послуг від 01 квітня 2018, який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки, 38" та Фізичною особою - підприємцем Козловою Ларисою Борисівною.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин .

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2 ст.215 ЦК України).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Оскільки, організаційною формою відповідача є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, тому спірні правовідносини регулюється, в тому числі, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори власників приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно ч.2 ст. 12 вказаного Закону за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю.

Статтею 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.7,8 ч.1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) це фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 9 цього Закону визначено, що Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Статтею 11 цього Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Розглянувши наявні матеріали справи та положення чинного законодавства суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування або зміни рішення господарського суду Житомирської, при цьому врахувавши наступне.

Предметом договору №12 на надання послуг від 01.04.2018 р. визначено надання наступних послуг: бухгалтерських послуг в т.ч. ведення податкового обліку та паспортного столу, організаційних робіт, необхідних для діяльності ОСББ; виконання сантехнічних робіт в місцях загального користування будинку; обслуговування електромереж.

Визначені договором від 01.04.2018 в якості предмета договору послуги є частиною питань, які вирішують органи управління діяльністю ОСББ з метою забезпечити функціонування житлового будинку.

Так, відповідно до статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до компетенції правління ОСББ відноситься зокрема ведення діловодства, бухгалтерського обліку і звітності про діяльність об`єднання.

У свою чергу, виконання сантехнічних робіт в місцях загального користування будинку та обслуговування електромереж на постійній основі є функціями з управління багатоквартирним будинком, на відміну від виконання робіт на замовлення, з конкретно визначеним обмеженим обсягом виконуваних робіт, що могло би бути кваліфіковано як укладення договорів на виконання робіт або надання послуг у межах повноважень правління ОСББ, визначених статтею 10 згаданого закону.

Відсутність у спірному договорі специфікації робіт і послуг, інших істотних умов, які б дозволяли визначати відносини сторін договору як відносини за договором підряду, умов оплати виконаних робіт з урахуванням їхнього характеру та обсягу, прийняття таких робіт від виконавця, та інше, свідчить про те, що сторонами передбачалось не виконання робіт за замовленням, а передавання від ОСББ до ФОП Козлової Л.Б. узагальнених функцій належного забезпечення багатоквартирного будинку, зокрема утримання майна у належному стані, що розцінюється апеляційним судом як передавання управлінських функцій іншій особі.

Про такий характер відносин сторін за договором свідчить також наявність такої умови, як надання організаційних робіт, необхідних для діяльності ОСББ, що слід розуміти як частину управлінських функцій, що випливає безпосередньо з тлумачення поняття організаційні роботи .

За визначенням Словника української мови (Академічний тлумачний словник, 1970-1980) організаційний означає пов`язаний з організацією чого-небудь, здійснює організацію чого-небудь, що вочевидь, є елементом управління і повинно тлумачитись як управлінська діяльність.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що укладений між відповідачами договір за змістом є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки визначені договором обов`язки відповідача 2 є частиною компетенції органів управління ОСББ.

Виходячи з таких висновків, апеляційний суд враховує наступне.

Як зазначалось, згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю. Частиною 1 статті 9 Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку також визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю.

Тлумачення наведених норм закону дає підстави для висновку, що закон вимагає згоди співвласників будинку на передачу повністю або частково повноважень з управління будинком управителю, яка повинна бути виражена шляхом прийняття рішення загальними зборами співвласників.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лесі Українки 38 до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, серед іншого, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем. Відтак, обрання управителя, укладення договору з управителем, визначення переліку та розміру витрат на управління будинком, погодження вартості послуг з управління є виключною компетенцією зборів співвласників будинку.

Як встановлено, доказів наявності рішення загальних зборів співвласників, яким було б вирішено питання щодо передачі Фізичній особі-підприємцю Козловій Ларисі Борисівні окремих функцій управління багатоквартирним будинком шляхом укладення спірного договору, не представлено.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, згідно частини першої статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки встановлено, що оспорюваний договір не відповідає нормам ст.10, 12,13,14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статей 9,10,11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання такого договору недійсним.

Апеляційний суд також зазначає, встановивши дійсний зміст укладеного правочину, що є доволі слушними доводи апелянтів у частині, яка стосується невідповідності договору вимогам ч.1 ст.13 Закону України Про ОСББ та Типовому договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженому постановою КМУ від 20.05.2009 р. №484, що порушує також приписи частини 3 статті 184 Господарського кодексу. Проте, недотримання встановленої законодавством Типової форми договору не спростовує того висновку, що правлінням Об`єднання було передано відповідачу 2 окремі повноваження з управління будинком, які повинні виконуватись статутними органами управління ОСББ або управителем, але при наявності згоди усіх співвласників шляхом прийняття ними відповідного рішення на загальних зборах.

Стосовно порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, і відповідно співвласником багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання. Статтею 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що співвласники багатоквартирного будинку мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

Загальні збори співвласників будинку є статутним органом, вищим органом управління будинком. Відтак, виходячи з наведених положень законів, укладення спірного договору без рішення загальних зборів порушує право позивача як співвласника на управління будинком.

Щодо визначення юрисдикції спору апеляційним судом зазначається наступне. Як зазначив позивач, ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2020 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом фізичних осіб-співвласників ОСББ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" та Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни, оскільки справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У вирішенні цього питання апеляційний суд, використовуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені Палатою, зокрема у справах № 462/2646/17, №501/1571/16-ц, №826/10249/18 , приходить до висновку про можливість розгляду спору господарським судом, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки спір виникає при здійсненні права управління юридичною особою, а такий спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 статті 20 ГПК), незалежно від суб`єктного складу такого спору (частина 6 статті 30 ГПК).

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога про визнання недійсним договору №12 на надання послуг від 01 квітня 2018 , який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки, 38" та Фізичною особою - підприємцем Козловою Ларисою Борисівною, підлягає задоволенню.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційних скаргах не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційних скарг висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" та Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни на рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2020 р. у справі №906/1308/19 - залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1308/19 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "08" липня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.