Рішення

від 03.07.2020 по справі 300/1139/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2020 р. справа № 300/1139/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Кайдана Д.-С.Т.

представника відповідача - Романишин К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування висновку від 01.09.2017 року за № 100, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку від 01.09.2017 року за № 100, зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач провів з порушенням чинного законодавства обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050 розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, розробленої Державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2017 році на замовлення позивача. За результатом проведеної експертизи Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 року за № 100, який товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вважає протиправним та просить суд скасувати. Так, позивач зазначає, що в землевпорядній документації щодо нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок при розрахунку коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки в порушення статті 289 Податкового кодексу України, пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1278, безпідставно застосовано кумулятивно коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні 2012-2016 роки.

Вказує, що у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" звернувся з клопотанням про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 №100 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за результатами розгляду якого позивачу відмовлено в спростуванні висновку та роз`яснено право на звернення до суду з позовом.

За вказаних обставин, позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 10:00 год. 26.06.2020.

24.06.2020 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Зокрема, представник відповідача вказав, що землевпорядна документація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розроблена відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278, та Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 22.08.2013 № 508, з метою розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що передбачено статтею 289 Податкового кодексу України. За результатом розгляду вказаної технічної документації відповідач підготував Висновок державної експертизи землевпорядної документації №100 від 01.09.2017, відповідно до якого технічна документації оцінена як така, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, та повернута на доопрацювання. Просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с.95-103).

Окрім того, відповідач на адресу суду направив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду з вказаним позовом. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що тримісячний строк для звернення до адміністративного суду встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України сплив 25.05.2020, в той же час позивач звернувся із вказаним позовом 26.05.2020.

З цього приводу судом враховано, що відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строки на подання заяв по суті (в тому числі й позовної заяви) продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи те, що з вказаним позовом позивач звернувся в період дії карантину, то тримісячний строк для звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, а прийняття такої заяви по суті судом не потребує додаткового процесуального вирішення. У зв`язку з чим судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача.

Позивач своїм правом подання відповіді на відзив не скористався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Також в судовому засіданні, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у зв`язку недоведеністю, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права, інтереси або обов`язки вказаної особи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, а також пояснення представників сторін у судовому засіданні, судом встановлено наступне.

Грошова оцінка земельних ділянок регламентована статтею 201 Земельного кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Згідно частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель", який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку земель" об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підстави для проведення оцінки земель визначені статтею 15 Закону України "Про оцінку земель". Так, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (частини 2-3 статті 15 Закону України "Про оцінку земель").

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначений статтею 18 Закону України "Про оцінку земель". Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Статтею 21 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (стаття 13 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов`язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об`єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проведення державної експертизи регламентовано статтею 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Так, державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

В свою чергу, процедура проведення державної експертизи визначена статтею 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Так, проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Процедура проведення державної експертизи включає: перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія); аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за № 1618/10217 (надалі - Методика).

Так, згідно з пунктом 2.1 Методики, організацію і проведення державної експертизи здійснюють: Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до частин 2-3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Частиною 6 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що в разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Відповідно до пункту 3.5.8 Методики, усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Згідно з пунктом 3.5.9 Методики, контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Судом досліджено, що у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" перебуває земельна ділянка площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050 розташована за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (а.с.43, 44).

07.06.2017 між позивачем та ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №282-2017 про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно умов якого, замовником технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок виступило товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", а виконавцем - ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (а.с.104, 105).

Відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов`язковій державній експертизі підлягає технічна документація з бонітування фунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Головним управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проведено обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області розробленої державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2017 році на замовлення позивача.

Так, результати проведення державної експертизи землевпорядної документації відповідач затвердив висновком державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 року №100, згідно якого, вказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, у зв`язку з чим повернута на доопрацювання (а.с.12, 13).

Зокрема, зауваження та пропозиції щодо технічної документації відповідач вказав в п.10 Висновку.

В подальшому, розробник технічної документації виконав вказані в п.10 Висновку зауваження, і як наслідок, на даному Висновку зроблено наступний запис: "Зауваження враховано та виправлено (підпис) начальник управління Р.І.Копча".

Враховуючи наявність вищевказаного запису, Рожнятівська районна рада, вважаючи даний Висновок позитивним, рішенням від 29.03.2018 року №390-20/18 затвердила вказану технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с.22, 23).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" листом № 40/8-21 від 27.01.2020 подано до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру клопотання про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 № 100 (а.с.14-17).

25.02.2020 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивача про відсутність підстав для спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.09.2017 № 100 (а.с.20, 21).

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що статтею 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" регламентовано порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 статті 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що в разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

При цьому, частиною 2 статті 7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначено, що замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.

Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (частина 3 статті 7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

З приводу доводів позивача про те, що в землевпорядній документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок безпідставно застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки кумулятивно за попередні 2012-2016 роки, суд зазначає наступне.

Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278.

Так, згідно з пунктом 4 вказаної Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;

Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

Таким чином, формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку № 508, є ідентичними. При цьому, ні Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), ні Порядок № 508 не містить норм, які б визначали порядок визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість пункт 2.1 Порядку № 508 має норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель. Так, вказаною нормою закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік (абзац 1). У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 (абзац 2). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 3).

Таким чином, пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України містить чітку формулу визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, є 2017 рік, що підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2017 рік в розмірі 100% становить 1,0 (за формулою: Кі = І(100%):100)..

Однак, в технічній документації з нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,897 (а.с.37).

Судом встановлено, що такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначено шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2012-2016 роки, зазначених в листі Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 04.01.2019 за № 22-28-0.22-125/2-19.

Відповідач вважає правильним застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення з 2013 року у зв`язку з тим, що Порядок № 508, яким визначено формулу розрахунку такої оцінки, застосовується з дати набрання чинності Порядку № 508 і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік.

З огляду на вищевказані доводи представників сторін, суд звертає увагу на те, що єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, є Податковий кодекс України.

Так, згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дата оцінки земельної ділянки - це дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

З огляду на те, що державне підприємство "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" склало технічну документацію з нормативної грошової оцінки вищезазначених земельних ділянок в 2017 році, датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2017 рік.

Таким чином, накопичувальне застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в даному випадку мала місце в 2017 році. Таке кумулятивне застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки можливе лише для вже проведеної нормативної оцінки конкретної земельної ділянки, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508.

В даному випадку, з огляду на системний аналіз абзаців 1, 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, пунктів 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою вказаними підзаконними нормативними актами формулою, має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який визначається за формулою встановленою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).

Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідно до пункту 3 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 № 508, Порядок № 508 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, а тому коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, передбачений у формулі п. 2.1 Порядку № 508, повинен застосовуватися з дати набрання чинності цим Порядком і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), то суд звертає увагу на таке.

Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів); пунктом 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 зобов`язано Департамент землеробства (Демидов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; пунктом 3 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Таким чином, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 регламентує лише технічні питання, які стосуються реалізації Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Однак, ні вказаний наказ, ні сам Порядок № 508 не містить жодних положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель. На переконання суду, з дати набрання чинності вказаного наказу, можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі. При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель визначається згідно з статтею 289 Податкового кодексу України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. В даному випадку, як встановлено судом, згідно вказаної формули в 2018 році Кі становив 1.

Також, є безпідставними доводи представника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про необхідність застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік, оскільки такі доводи не відповідають встановленому в пункті 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункті 2.1 Порядку № 508 механізму розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Доводи представника відповідача щодо того, що належним відповідачем у даній справі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру як суб`єкт владних повноважень, який розглядав клопотання про спростування висновку, не є обґрунтованими, оскільки предмет спору у даній адміністративній справі є висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 № 100 прийнятий саме Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.09.2017 № 100.

Як наслідок, з метою поновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050 розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, з врахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306) до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437, вул. Сахарова, 34А, м. Івано-Франківськ, 76014) про визнання протиправним та скасування висновку від 01.09.2017 року за № 100, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.09.2017 № 100.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050 розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, з врахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437, вул. Сахарова, 34А, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306) сплачений судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 08 липня 2020 р.