Постанова
від 10.11.2020 по справі 300/1139/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1139/20 пров. № А/857/10419/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку від 01.09.2017 року за № 100, зобов`язання до вчинення дій, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Матуляк Я.П.,

час ухвалення рішення: 14:24:46,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення: 08.07.2020 р.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 року позивач - ТзОВ Карпатнафтохім звернулося в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку від 01.09.2017 року за № 100, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідач, з порушенням чинного законодавства, провів обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050, розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, розробленої Державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2017 році на замовлення позивача. За результатом проведеної експертизи Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 року за № 100, який товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вважав протиправним та просив суд скасувати. Так, позивач зазначав, що в землевпорядній документації щодо нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок при розрахунку коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки в порушення статті 289 Податкового кодексу України, пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1278, безпідставно застосовано кумулятивно коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні 2012-2016 роки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.09.2017 року № 100; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050, розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, з врахуванням висновків суду.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення проведена у порядку, в межах, та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому оскаржений висновок є правомірним та не може бути скасованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" перебуває земельна ділянка площею 0,9108 га з кадастровим номером 2624885100:03:001:0050, розташована за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (а.с. 43, 44).

07.06.2017 року між позивачем та ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №282-2017 про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно умов якого замовником технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок виступило товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", а виконавцем - ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (а.с.104, 105).

Головним управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проведено обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, розробленої державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2017 році на замовлення позивача.

Так, результати проведення державної експертизи землевпорядної документації відповідач затвердив висновком державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 року №100, згідно якого вказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, у зв`язку з чим повернута на доопрацювання (а.с.12, 13).

Зокрема, зауваження та пропозиції щодо технічної документації відповідач вказав в п.10 Висновку.

В подальшому, розробник технічної документації виконав вказані в п.10 Висновку зауваження, і як наслідок, на даному Висновку зроблено наступний запис: "Зауваження враховано та виправлено (підпис) начальник управління Р.І.Копча".

Враховуючи наявність вищевказаного запису, Рожнятівська районна рада, вважаючи даний Висновок позитивним, рішенням від 29.03.2018 року №390-20/18 затвердила вказану технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с.22, 23).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" листом № 40/8-21 від 27.01.2020 року подано до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру клопотання про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2017 року № 100 (а.с.14-17).

25.02.2020 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивача про відсутність підстав для спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.09.2017 року № 100 (а.с.20, 21).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Грошова оцінка земельних ділянок регламентована статтею 201 Земельного кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Згідно частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

При цьому, частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України «Про оцінку земель» , який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку земель» , об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підстави для проведення оцінки земель визначені статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» . Так, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (частини 2-3 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» ).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначений статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» . Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Статтею 21 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (стаття 13 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» ).

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , обов`язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об`єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проведення державної експертизи регламентовано статтею 32 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» . Так, державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

В свою чергу, процедура проведення державної експертизи визначена статтею 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» . Так, проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Процедура проведення державної експертизи включає: перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія); аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за № 1618/10217 (надалі - Методика).

Так, згідно з пунктом 2.1 Методики, організацію і проведення державної експертизи здійснюють: Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до частин 2-3 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Частиною 6 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що в разі, якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Відповідно до пункту 3.5.8 Методики, усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Згідно з пунктом 3.5.9 Методики, контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що в разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

При цьому, частиною 2 статті 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.

Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (частина 3 статті 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» ).

Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278.

Так, згідно з пунктом 4 вказаної Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;

Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

Таким чином, формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку № 508, є ідентичними. При цьому, ні Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), ні Порядок № 508 не містить норм, які б визначали порядок визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість пункт 2.1 Порядку № 508 має норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель. Так, вказаною нормою закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік (абзац 1). У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 (абзац 2). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 3).

Таким чином, пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України містить чітку формулу визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за межами населеного пункту Івано-Франківської області, є 2017 рік, що підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2017 рік в розмірі 100% становить 1,0 (за формулою: Кі = І(100%):100).

Однак, в технічній документації з нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,897

Судом першої інстанції вірно встановлено, що такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначено шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2012-2016 роки, зазначених в листі Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 04.01.2019 року за № 22-28-0.22-125/2-19.

Відповідач вважає правильним застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення з 2013 року у зв`язку з тим, що Порядок № 508, яким визначено формулу розрахунку такої оцінки, застосовується з дати набрання чинності Порядку № 508 і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік.

З огляду на вищевказані доводи представників сторін, колегія суддів зазначає, що єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, є Податковий кодекс України.

Так, згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дата оцінки земельної ділянки - це дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

З огляду на те, що Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» склало технічну документацію з нормативної грошової оцінки вищезазначених земельних ділянок в 2017 році, датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2017 рік.

Таким чином, накопичувальне застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в даному випадку мала місце в 2017 році. Таке кумулятивне застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки можливе лише для вже проведеної нормативної оцінки конкретної земельної ділянки, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508.

В даному випадку, з огляду на системний аналіз, зміст абзаців 1, 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, пунктів 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою вказаними підзаконними нормативними актами формулою, має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який визначається за формулою встановленою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).

Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів); пунктом 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року зобов`язано Департамент землеробства ( ОСОБА_1 ) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; пунктом 3 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Таким чином, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року регламентує лише технічні питання, які стосуються реалізації Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Однак, ні вказаний наказ, ні сам Порядок № 508 не містить жодних положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель. На переконання суду, з дати набрання чинності вказаного наказу можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі. При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель визначається згідно з статтею 289 Податкового кодексу України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. В даному випадку, як встановлено судом, згідно вказаної формули в 2017 році Кі становив 1.

Колегія судів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що доводи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про необхідність застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік, є безпідставними, оскільки такі доводи не відповідають встановленому в пункті 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункті 2.1 Порядку № 508 механізму розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що відповідач при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надаються в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, яким було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі № 300/1139/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 16.11.2020 року

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.11.2020
Оприлюднено17.11.2020
Номер документу92884420
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —300/1139/20

Ухвала від 18.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 09.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 10.11.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 05.11.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 30.09.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 16.09.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 16.09.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Рішення від 03.07.2020

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Матуляк Я.П.

Рішення від 03.07.2020

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Матуляк Я.П.

Ухвала від 03.06.2020

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Матуляк Я.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні