Ухвала

від 08.07.2020 по справі 490/1076/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 490/1076/17

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шляхтицький О.І.

суддів: Домусчі С.Д. Семенюка Г.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 червня 2018 р.. по справі № 490/1076/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу садівниче товариство "Хризонтема" до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2018 року визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2009 року №35/18 Про затвердження Генерального плану міста Миколаєва в частині щодо території земельної ділянки площею 22800кв.м. по вул.Північній у м.Миколаєві, кадастровий №4810137200:10:001:0022.

На зазначене рішення суду Миколаївська міська рада 19.06.2020 подала апеляційну скаргу з проханням визнати поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та поновлення строку для апеляційного оскарження (а.с. 152).

Мотивуючи підстави поважності причини пропущеного строку, апелянт зазначав, що з повним текстом рішення суду першої інстанції представник Миколаївської міської ради ознайомився лише 20.05.2020 при ознайомленні з матеріалами справи.

Крім того, з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення було оприлюднене лише 11.04.2019.

Отже, оскільки один рік з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення повинен був сплинути 11.04.2020 під час дії карантину, на думку апелянта процесуальний строк має бути продовжений.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст судового рішення судом першої інстанції складено 18 червня 2018 року (а.с. 144).

Проте, апеляційну скаргу апелянт подав лише 19.06.2020, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Так, згідно з частиною 1 статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

При цьому стаття 299 КАС України відсутня в пункті 3 розділу 6 Прикінцевих положень КАС України серед переліку строків, що продовжуються на строк дії такого карантину, що спростовує відповідні доводи апелянта.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведену підставу для поновлення пропущеного процесуального строку не можна вважати поважною, оскільки апелянт є відповідачем у справі, не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 78376365.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того колегія суддів також зазначає, що апелянтом пропущено встановлений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на два роки та, відповідно, його поновлення було б непропорціним.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

У пункті 74 рішення «Лелас проти Хорватії» зазначено, що «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, "іншими" словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень частини 2 статті 299 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження,-

Керуючись статтями 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 червня 2018 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: С.Д. Домусчі