Постанова

від 08.07.2020 по справі 420/1816/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1816/20 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року (суддя Токмілова Л.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 24 квітня 2020 року ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс-групп до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс-групп (далі - ТОВ Імпекс-групп ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби щодо відмови в реєстрації податкових накладних комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо реєстрації податкової накладної №2 від 15.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладу ТОВ Імпекс-групп №2 від 15.10.2019 р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року адміністративний позов ТОВ Імпекс-групп був задоволений. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби щодо відмови в реєстрації податкових накладних комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо реєстрації податкової накладної №2 від 15.10.2019 р. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ ІМПЕКС-ГРУПП №2 від 15.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання 15.10.2019 р.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області та ДПС України подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ Імпекс-групп .

В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ Імпекс-групп склало податкову накладну №2 від 15.10.2019 в електронній формі та направило її на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН). Згідно отриманої квитанції - податкова накладна прийнята, але реєстрація її - зупинена; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення, яким за результатами розгляду повідомлення відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав: виявлено невідповідність визначеним платником податків у Таблиці даних видів діяльності наявним у платника засобів/факторів виробництва , що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Імпекс-групп (код ЄДРПОУ 41285037) перебуває на обліку Головного управління ДПС в Одеській області.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ Імпекс-групп склало податкову накладну №2 від 15.10.2019 р. в електронній формі та направило її на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН).

31.10.2019 року позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено наступне: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.09.2019 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 43.12 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с. 35).

21.11.2019 року надіслане повідомлення №1 із поясненнями і додатками (а.с. 37-47), разом із повідомленням надані наступні копії документів:

1) Договір доручення №0910/2019-1 від 09.10.2019 р.;

2) Акт №0669 від 07.11.2019 р.;

3) Виписка з AT КБ ПРИВАТБАНК від 22.10.2019 р.;

4) Виписка з AT КБ ПРИВАТБАНК від 18.10.2019 р.;

5) Контракт а продаж №20191529-1 від 03.10.2019 р.;

6) Рахунок №20191529 від 03.10.2019 р.;

7) Вантажна митна декларація (ГТД) №226338 від 11.11.2019 р.;

8) Договір №04/10/19 від 04.10.2019 р. про надання послуг декларування товарів і

транспортних засобів;

9) Товарно-транспортна накладна (CMR) №094741 від 03.11.2019 р.

У поясненнях зазначено, що 09.11.2019 р. між ТОВ САГА ДЕВЕЛОП (Довіритель) та ТОВ Імпекс-групп (Повіреним) укладено Договір доручення №0910/2019-1. Згідно з умовами Договору Довіритель перерахував на рахунок Повіреного аванс у сумі 320 000,00 грн. пл/дор №2636 від 15.10.2019 р. Повірений, на виконання Доручення здійснив пошук Товару та уклав Контракт з Dundalk Leisurcralf Europe на купівлю Товару, перерахував валюту, ввіз його до України, розмитнив його та поставив Товар Довірителю.

Згідно квитанції №2 - документ прийнято (а.с. 35).

27.11.2019 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1339642/41285037.

Відповідно до Постанови КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Товариством направлено скаргу за реєстраційним номером №9282572929 від 26.11.2019 р. щодо вищезазначеного рішення Державної фіскальної служби було про відмову у реєстрації податкової накладної.

03.12.2019 р. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №42782/41285037/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з відмовою Державної податкової служби України у реєстрації податкової накладної позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ Імпекс-групп суд першої інстанції виходив з того, що надані ТОВ Імпекс-групп документи на адресу відповідача цілком відповідають вимогам, викладеним вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість рішення контролюючого органу є необґрунтованим та протиправним.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХIV (далі - Закон України №996-ХIV), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Виходячи з тексту Квитанції, зупинення реєстрації відбулось на підставі пункту 6 Порядку №117.

При цьому критерії ризиковості платника податку не встановлені ані нормами Податкового кодексу України, ані Порядком №1246, ані Порядком №117.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ САГА ДЕВЕЛОП та ТОВ Імпекс-групп укладено Договір Доручення №0910/2019-1 від 09.10.2019 року (надалі - Договір), відповідно до якого Повірений зобов`язується вчинити правочин з придбання на користь Довірителя товару - сауни Dundalk Barret Sauna Cedat clear L310 cm, за ціною та у строк відповідно до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Повірений зобов`язується придбати товар за твердою

ціною, котра складає 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч грн., 00 коп.), у строк - 30 календарних днів з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 3.2.1. Договору, протягом 5 календарних днів з дати укладення Договору Довіритель перераховує Повіреному кошти на оплату Товару у розмірі - 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч гри., 00 коп.).

Керуючись п. 3.2.2., протягом 3-х календарних днів з дати отримання письмової вимоги Повіреного, Довіритель на його користь перерахував суму у розмірі 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч грн., 00 коп.)

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкова накладна від 15.10.2019 №2 прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податків (а.с. 35).

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній.

Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У той же час, згідно з п. п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд також дійшов вірного висновку про необхідність зазначення у квитанції конкретного переліку документів, що необхідні для реєстрації окремої податкової накладної у межах виключного переліку документів, що зазначені у п. п. 14, 15 Порядку №117.

У той же час, ДПС України у квитанції використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданої податкової накладної. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також окремої податкової накладної до категорії ризикових.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Окремо, слід звернути увагу на правову позицію, висловлену ВС у постановах від 16.04.2019 р. справа №826/10649/17, від 28.10.2019 р. справа №640/983/19, а саме: при юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів критерію правової визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому, в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкову накладну від 15.10.2019 №2.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що апелянтом/відповідачем не доведено правомірності рішень комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання рішень комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.

Щодо наслідків відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у разі порушення строку реєстрації застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Слід наголосити на тому, що частинами 1 та 2 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані дії та рішення відповідача щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 15.10.19 р. позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та вчинені без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням його прав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ Імпекс-групп .

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно з`ясував усі обставини справи, оскаржуване рішення прийняте судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов