Постанова

від 07.07.2020 по справі 620/1109/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1109/20 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Аліменка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги на дітей одиноким матерям, повідомлення про яке надіслано позивачу листом Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради від 18.03.2020 № 05-06/664;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу на дітей одиноким матерям на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.02.2020 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що реєстрація народження ОСОБА_2 була проведена без урахування вимог статті 122 Сімейного кодексу України.

06 липня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач повністю підтримує рішення суду першої інстанції.

З огляду на те, що учасники справи скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, до закінчення встановленого судом десятиденного строку, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19.04.2017 Новгород-Сіверським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14.06.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка Шосткінського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с. 7, 25).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00025774328 від 27.02.2020 у актовому записі про народження ОСОБА_2 № 26 від 04.03.2003 відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері) (а.с. 6).

20.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з заявою та відповідними документами про призначення допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 46-47).

Листом від 18.03.2020 № 05-06/664 позивачці було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги на дитину одиноким матерям у зв`язку з тим, що відповідно до наданої інформації Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, довідка про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 04.03.2003 № 07 видана внаслідок наданої недостовірної інформації щодо сімейного стану на момент народження дитини, а саме: державна реєстрація народження ОСОБА_2 була проведена без урахування вимог статті 122 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (а.с. 5).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину одиноким матерям протиправним, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що актовий запис про народження дитини ОСОБА_2 є чинним та вказана в ньому інформація є безспірною відповідно до положень частини третьої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми, шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України № 2811-XII від 21 листопада 1992 року Про державну допомогу сім`ям з дітьми (далі - Закон № 2811-XII).

Згідно з частиною першою статті першої Закону № 2811-XII, громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті третьої Закону № 2811-XII, одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям.

Частиною першою статті 18-1 Закону № 2811-XII визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до частини першої статті 18-2 Закону № 2811-XII, допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини четвертої статті першої Закону № 2811-XII, порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, умови призначення і виплати видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 (далі - Порядок № 1751).

Відповідно до пункту 35 Порядку № 1751, для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців (пункт 36 Порядку № 1751).

Згідно абзаців п`ятого, сьомого пункту 43 Порядку № 1751 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з заявою та відповідними документами про призначення допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 46-47).

Листом від 18.03.2020 № 05-06/664 позивачці було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги на дитину одиноким матерям.

Підставою для відмови відповідачем вказано, що відповідно до наданої інформації Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, довідка про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 04.03.2003 № 07 видана внаслідок наданої недостовірної інформації щодо сімейного стану на момент народження дитини.

Відповідач наполягає, що державна реєстрація народження ОСОБА_2 була проведена без урахування вимог статті 122 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (а.с. 5).

В апеляційній скарзі відповідач також вказує, що судом першої інстанції не вказано, чи правомірно відбулась реєстрація народження ОСОБА_2 .

В той же час, колегія суддів наголошує, що предметом оскарження у даній справі є рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги на дітей одиноким матерям, повідомлення про яке надіслано позивачу листом Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради від 18.03.2020 № 05-06/664. В межах даної справи апеляційним адміністративнми судом не може бути досліджено правомірність реєстрації народження ОСОБА_2 .

Так, правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України № 2398-VI від 01 липня 2010 року Про державну реєстрацію актів цивільного стану (далі - Закон № 2398-VI).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2398-VI, актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 2398-VI, актовий запис цивільного стану анулюється на підставі:

1) рішення суду;

2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.

Так, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а апелянтом не надано доказів внесення змін до актового запису цивільного стану про народження дитини ОСОБА_2 або його анулювання у встановленому законодавством порядку.

Відтак, оскільки актовий запис про народження дитини ОСОБА_2 є чинним та вказана в ньому інформація є безспірною відповідно до положень частини третьої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача та призначення і виплати ОСОБА_1 державної допомоги на дітей одиноким матерям на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.02.2020 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 07.07.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

В.О. Аліменко