УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 638/9186/20
Провадження № 2/638/3895/20
07.07.2020 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років, визнання спадкоємцем четвертої черги, міну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
встановив:
ОСОБА_1 06.07.2020 року звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років, визнання спадкоємцем четвертої черги, міну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175 ЦПК України.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (пункт 2 частини 3 статті 175 ЦПК України); зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6 частини 3 статті 175 ЦПК України); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7 частини 3 статті 175 ЦПК України); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 175 ЦПК України).; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10 частини 3 статті 175 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з цим, із позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на складний майновий стан.
Частиною 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Позивачем не надано належних доказів для відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочення судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах встановлено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням вимог статті 13 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України Про судовий збір , з власної ініціативи.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 10, 13, 136, 175, 177, 185 ЦПК України,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років, визнання спадкоємцем четвертої черги, міну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2020 |
Оприлюднено | 09.07.2020 |
Номер документу | 90270759 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Подус Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні