Ухвала

від 02.07.2020 по справі 308/3861/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3861/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника власників майна - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/267/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 04. 2020.

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019070000000018, відомості про яке 28.03.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 212 КК України, та накладено арешт на вилучене 02.04.2020 під час проведення обшуку у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та території за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на:котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийні машини, утюги, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадроцикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару згідно протоколу обшуку від 02.04.2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_6 .

Із клопотання слідчого про накладення арешту вбачається, що 28.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що можуть свідчити про умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019070000000018 з попередньою правовою кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з метою умисного ухилення від сплати митних платежів, організували схему ввезення на митну територію України товарів, які не декларують в повному обсязі та ввозять вантажними автомобілями через митні пункти пропуску Закарпатської області, що призводить до ненадходження до державного бюджету коштів у особливо великих розмірах.

-2-

Слідчий вказує на те, що в ході проведення досудового розслідування встановлено схему умисного ухилення від сплати митних платежів, при незаконномупереміщенні комерційних товарів на митну територію України, через пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян та подальшого ухилення від сплати податків при реалізації таких товарів на території України.

Встановлено, що через пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС пасажирськими та вантажно-пасажирськими мікроавтобусами, систематично ввозиться побутова техніка виробництва країн Європейського Союзу, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян.

Поряд з тим, за наявною інформацією, 25.12.2019 на м/п «Вилок» Закарпатської митниці Держмитслужби на громадянина ОСОБА_7 працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 4663/30500/2019, який перевозив незадекларовану побутову техніку на автомобілі марки Volkswagen Caddy, р.н.з. НОМЕР_1 .

У клопотанні зазначається також те, що в складських приміщеннях, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , систематично розвантажуються мікроавтобуси, якими через митний кордон України завозяться для подальшої реалізації побутова техніка, садовий інвентар, сантехнічні вироби, тощо. Поряд з тим, за наявною інформацією, зазначеним складським приміщенням та магазином володіє фізична особа-підприємець ОСОБА_6 .

Також, в результаті проведених заходів встановлено, що ФОП ОСОБА_6 та його син ФОП ОСОБА_7 займаються реалізацією побутової та садової техніки іноземного виробництва через магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.03.2020 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного районного суду Закарпатської області від 27.03.2020 проведено обшук магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийочні, машини, утюги, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадроцикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару, чорнові записи.

На даний час до СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області не надано жодних документів, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які вилучені згідно з протоколом обшуку від 02.04.2020.

Слідчий посилається на те, що товарно-матеріальні цінності,які виявлено та вилучено в ході проведення обшукускладських приміщень 02.03.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутова техніка (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийочні, машини, утюги, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічна техніка (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадро цикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вказані матеріальні об`єкти містять на собі відомості (назву товару, країну походження, технічні характеристики тощо), які необхідні органу досудового розслідування для проведення у кримінальному провадженні товарознавчої експертизи з метою встановлення їх ринкової вартості. Встановлення цих обставин є важливим та

-3-

необхідним для визначення під час досудового розслідування суми несплачених митних платежів та податків. Такі обставини дають підстави вважати, що вилучені ТМЦ відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та в своїй сукупності є доказом злочину.

З метою збереження вищевказаних речових доказів, а також уникнення їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, слідчий просить постановити ухвалу про арешт майна вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно протоколу обшуку від 02. 04.2020.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що вилучене 02.04.2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме: котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийні машини, утюги, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадро цикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару,мають значення речових доказів у кримінальному проваджені№ 32019070000000018, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження, а також те, що вищезазначені об`єкти є речовими доказами, оскільки містять відомості, які будуть використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідності проведення ряду судових експертиз, слідчий суддя прийшов до висновку про наявністьдостатніх підстав для накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

В апеляційнійскарзі,поданій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ставиться питанняпро скасуванняухвали слідчогосудді від15.04.2020 пронакладення арештуна вилученев ходіпроведення обшукувід 02.04.2020майно заадресою АДРЕСА_1 тапостановлення новоїухвали про відмовуу задоволенніклопотання проарешт вказаногомайна. Наїх думку,ухвала є незаконною, оскільки винесена без достатніх на це підстав та без урахування вимог ст. ст. 94, 132, 173 КПК України. Також вказують на те, що клопотання слідчого не містить конкретних відомостей, які сліди вчиненого кримінального правопорушення зберегли на собі вилучені за адресою АДРЕСА_1 товарноматеріальні цінності. Окрім того, у клопотанні слідчого не наведено жодного доказу на підтвердження обставин, що саме вилучене майно є предметом порушення митних правил або є предметом даного кримінального провадження, не наведено доказів, що дане майно використовувалось як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Також, на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у органу досудового розслідування не було жодних доказів, які б підтверджували або спростовували факт придбання вилученого майна з порушенням митних правил, тобто при незаконному переміщенні цих товарів на митну територію України з метою умисного ухилення від сплати митних платежів. Окрім іншого зазначають, що на день звернення слідчого з клопотанням про арешт майна жодній особі не оголошено про підозру. В клопотанні слідчого відсутні обґрунтування того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути об`єктом спеціальної конфіскації. При постановленні ухвали слідчим суддею не враховано те, що майно, про арешт якого ставиться питання, має значення доказу в даному кримінальному провадженні і підпадає під критерії, визначені у ст.98 КПК України. Також стороною

-4-

обвинувачення не доведено існування ризиків, визначених у абз.2 ч. 1 ст.170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце. Крім того, не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному провадженні. Ні в клопотанні слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі не доведено та необґрунтовано належним чином необхідність застосування арешту майна, а лише формально наведено та процитовано ряд норм КПК України, які встановлюють підстави та порядок застосування вказаного заходу забезпечення у кримінальному проваджені. Також зазначають про порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону щодо строків розгляду такого клопотання та порядку його розгляду, оскільки таке було розглянуто без виклику учасників провадження, що призвело до позбавлення їх можливості довести ту обставину, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , підприємницьку діяльність здійснюють не лише ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також інші суб`єкти господарювання, зокрема, ФОП ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а тому майно, на яке накладено арешт, може також належати і вказаним особам. Також залишились недослідженими обставини придбання арештованого майна, в тому числі учасникам провадження не було надано можливості подати докази щодо правомірності придбання цього майна, зокрема не враховано те, що на арештований товар наявні видаткові накладні. У зв`язку з наведеним, вважають, що розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не дотримався вимог ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 319, 321 ЦК України та практики Європейського суду з прав людини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, промову прокурора про безпідставність поданої апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно довимог ст. ст. 370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 15. 04. 2020 відповідає не в повній мірі.

Як вбачається з клопотання, у провадженні СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування №32019070000000018 від 28.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Вмежах зазначеного кримінального провадження слідчий у кримінальному провадженні звернувся до судуз клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку від 02. 04. 2020 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийні машини, утюги, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадроцикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару згідно протоколу обшуку від 02.04.2020, яке, як зазначено у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Із ухвали від 15. 04. 2020 вбачається, що приймаючи рішення про задоволення клопотання та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходив з положеньст.170 КПК Україниі вважав, що оскільки вказане майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, необхідність арешту такого, є доведеною.

-5-

Проте, такий висновок слідчого судді з приводу наявності підстав для задоволення клопотання не ґрунтується на матеріалах справи та вимогахКПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процессуальному обмеженню.

Згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

На переконання колегії суддів клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 32019070000000018 - слідчого з особливо важливий справ СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_9 подано без дотримання вказаних вимог, оскільки всупереч вимогам ст. 132 КПК України, у клопотанні не вказано і не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які містяться посилання.

Відповідно доч.3ст.132КПК України,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

-6-

Проте, із тексту клопотання слідчого вбачається, що воно складається з викладенням скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення ст. 170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

В порушення п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України клопотання слідчого не містить переліку і виду майна, що належить арештувати.

Зокрема, наведений у клопотанні слідчого перелік майна, на яке належить накласти арешт із зазначенням загальної кількості одиниць товару, а саме: котли газові та твердопаливні, побутова техніка, садово-технічна техніка, сантехнічні вироби, не містить індивідуально-визначених ознак такого майна, що унеможливлює його ідентифікацію та визначення конкретної кількості по кожному виду товару.

Разом з тим, долучена до клопотання слідчого копія протоколу обшуку від 02. 04. 2020 не містить відомостей про загальну кількість одиниць вилученого товару, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 104 КПК України, а тому не може вважатись належним оформленням документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

У зв`язку із зазначеними вище недоліками зазначеного у клопотанні слідчого переліку майна, яке необхідно арештувати, також неможливо встановити, чи відноситься до матеріалів кримінального провадження вилучене за адресою АДРЕСА_1 майно, чи може воно бути доказом у кримінальному провадженні або предметом кримінального правопорушення.

Не зазначено в клопотанні слідчого і власника майна, що належить арештувати, до клопотання не додано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном, як і відомості про їх відношення до невстановлених осіб, відносно яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 КПК України.

Поряд з тим апеляційний суд враховує і те, що згідно доданих до апеляційної скарги документів, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 являється фізичною особою-підприємцем. Із наданої виписки також вбачаються, що основним видом його діяльності є роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку і зображення; роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами; вантажний автомобільний транспорт; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Крім того, із наданих договорів оренди нежитлового приміщення №3, №4 від 24.08.2017, №2/п від 02.01.2018, №6 від 06.12.2018 та доданих до них актів прийому-передачі, передав у строкове платне користування торгову площу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; за адресою АДРЕСА_1 орендарям ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , які згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснюють роздрібну торгівлю електронною апаратурою, про що також свідчать копії долучених до апеляційної скарги видаткових накладних.

При цьому, не додано до клопотання і будь-яких пояснень осіб, у яких вилучено майно, про арешт якого йдеться у клопотанні.

-7-

Таким чином, у клопотанні про арешт майна взагалі не обґрунтовані співрозмірність обмеження права власності, необхідність такого втручання у права власників та наслідки арешту майна для власників майна.

Крім того,із ухвалислідчого суддівід 15.04.2020 також вбачається, що накладаючи арешт на майно, вказане у клопотанні, слідчий суддя належно не обґрунтував твердження про те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а лише формально про це зазначив.

Не містить клопотанняслідчого івідомостей щодопред`явлення підозрибудь-якійособі вданому кримінальномупровадженні, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майно, як і відомості про їх відношення до події, що розслідується в рамках кримінального провадження № 32019070000000018 від 28. 03. 2019.

При цьому, апеляційним судом враховується і відсутність у матеріалах клопотання відомостей про продовження строків досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а також те, що з моменту вилучення майна до теперішнього часу органом досудового розслідування не оглянуто вилучене майно, не з`ясовано чи може мати істотне значення вилучене майно для кримінального провадження № 32019070000000018 від 28. 03. 2019, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, та чи містить вилучене майно докази злочинної діяльності.

Згідно ч. 3 ст.172КПК слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається,слідчий судянаведеної нормизакону недотримався,при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст.171 КПК України, та не виконав вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, а відтак прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (заява №47148/99, рішення від 22. 02. 2005, остаточне рішення від 22. 05. 2005) у якому Європейський суд з прав людини вказує на те, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановлення ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення та які, у відповідності до вимог ст. ст. 409. 412 КПК України, є підставою для його скасування.

-8-

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст. 171 КПК України.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду судової справи прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданої ним скарги чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Ужгородського міськрайонного судуЗакарпатської областівід 15. 04. 2020 пронакладення арешту на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме: котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийні машини, праски, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово-технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадроцикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару, згідно протоколу обшуку від 02. 04. 2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 скасувати.

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32019070000000018 від 28. 03. 2019 про накладення арешту на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме: котли газові та твердопаливні в кількості 7 штук, побутову техніку (холодильники, пральні машини, телевізори, газові плити, посудомийні машини, праски, витяжки та інше ) в кількості 416 одиниць товару, садово технічну техніку (мотокоси, мотоблоки, грунтофрез, газонокосарки, квадроцикли та інше) в кількості 515 одиниць товару, сантехнічні вироби (унітази, душеві кабіни, ванни, змішувачі) в кількості 245 одиниць товару, згідно протоколу обшуку від 02. 04. 2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_6 - повернути прокурору ОСОБА_13 для усунення недоліків, протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати прокурору для відома та виконання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: