Вирок

від 08.07.2020 по справі 127/7571/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/7571/18

Провадження №1-кп/127/992/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої: ОСОБА_7 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03.04.1997 року Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, відомості проякий внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017020110000097 від 05.10.2017 року, -

ВСТАНОВИВ :

Стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, а саме у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за наступних обставин.

ОСОБА_5 згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.12.2005 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_9 (на даний час Кершковська) на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 25% від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 21.11.2005, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини даного віку.

Крім того, згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2011, ОСОБА_5 , повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_9 (на даний час Кершковська) на утримання дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 22.03.2011 і до досягнення дитини повноліття.

Незважаючи на вимоги вказаних рішень, ОСОБА_5 , маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини, з лютого 2008 року добровільно рішення суду не виконував, маючи при цьому реальну можливість його виконання, зокрема офіційно працював в ТОВ «Науково-виробнича фабрика» та отримав дохід в першому кварталі 2008 року в загальній сумі 587,96 грн.; в період часу з 01.02.2008 по 30.11.2009 офіційно працював в ТОВ «Азовнефтепродукт Плюс», де отримав заробітну плату на загальну суму 18 456 грн.; з 09.04.2013 по 30.09.2014 офіційно працював на ПАТ «Міський Комерційний Банк», де отримував заробітну плату на загальну суму 83 564 грн.; з 16.02.2015 по 28.02.2015 надавав послуги ТзОВ «Торговий дім «Міст Експерес»» та отримав нагороду в розмірі 625 гривень; у період часу з 15.10.2015 по 03.11.2015 офіційно працював в ТОВ «Трейдавто», де отримав заробітну плату в розмірі 917 гривень. Крім того, починаючи з 25 травня 2017 року не офіційно працевлаштований в країні Польща, де отримує доходи та періодично перетинає кордон України та Польщі.

На злісність ухилення від сплати аліментів та на реальну спроможність ОСОБА_5 виконувати вимоги рішень Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.12.2005 та 26.12.2011, вказує той факт, що ОСОБА_5 заходів щодо погашення заборгованості по аліментах не вживав та матеріальної допомоги своїй дитині не надавав незважаючи на те, що мав під час вказаного періоду тимчасові заробітки. Крім того, змінив місце проживання, про що не повідомив працівників виконавчої служби.

У зв`язку з ухиленням від виплати аліментів ОСОБА_5 , попереджався державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, однак, попередження ігнорував та продовжував ухилятись від виплати коштів на утримання дитини, в результаті чого утворилася заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 16.03.2018 становить 51299,78 гривень, що сукупно перевищує суму за 3 місяці відповідних платежів.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовомузасіданні своювину увчиненні інкримінованогокримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 164 КК України не визнав, суду пояснив, що через три роки після розлучення з ОСОБА_7 , остання звернулася до суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_10 . Він знав про рішення суду, яким присуджено стягнення з нього аліментів на утримання доньки. З 2006 року він працював у м. Донецьку та давав кошти безпосередньо доньці. Також їздив працювати за кордон. Після народження у нього дітей він не мав змоги працювати. В 2016 році він перерахував біля 6 тисяч гривень на рахунок Державної виконавчої служби на оплату заборгованості по аліментам. Він згоден виплатити кошти доньці, а не її матері ОСОБА_7 .

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснила, що в 2004 році вони з обвинуваченим ОСОБА_5 розлучилися, від шлюбу у них є донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 обіцяв допомагати в утриманні доньки, однак цього не робив, тому в 2005 році вона звернулась до суду про стягнення з обвинуваченого на утримання доньки аліментів. Рішенням суду від 08.12.2005 року та в подальшому 26.12.2011 присуджено стягувати з ОСОБА_5 на її користь аліменти у відповідно визначених судом розмірах на утримання доньки ОСОБА_10 . Обвинувачений ОСОБА_5 в 2008 році виплатив аліменти та з того часу, незважаючи на те, що він працював та отримував дохід, більше аліментів на утримання доньки не сплачував аж до теперішнього часу, участі у вихованні доньки не приймав.

Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона являється донькою обвинуваченого ОСОБА_10 . Зі своїм батьком вона стосунки не підтримує та не спілкується, про майновий стан обвинуваченого їй нічого не відомо. Одного разу на день народження її батько ОСОБА_10 подарував їй 100 грн. До правоохоронних органів з приводу злісного ухилення її батьком від сплати аліментів на її утримання вона не зверталася та не має наміру цього робити, з відповідною заявою до поліції зверталася її мати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона раніше працювала державним виконавцем. Коли в 2016 році вона вийшла з відпустки по догляду за дитиною, то отримала виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 аліментів, яке до цього часу вели інші державні виконавці. На час отримання нею виконавчого провадження у боржника ОСОБА_5 уже була наявна велика заборгованість. Вона, відповідно до вимог чинного на той час законодавства вчинила усі необхідні дії для встановлення наявності у ОСОБА_5 доходу, однак у відповідь на свої запити до державних структур, зокрема, податкової служби, пенсійного фонду, інформації про отримання ОСОБА_5 офіційного доходу встановлено не було. Їй відомо, що до отримання нею виконавчого провадження, раніше ОСОБА_5 був офіційно працевлаштований, але чому іншими державними виконавцями не було стягнуто з цього доходу заборгованість по аліментам їй не відомо.

ОСОБА_5 був обізнаний з наявністю у нього боргу через несплату аліментів, з`являвся на виклики до державної виконавчої служби, йому було роз`яснено його права та обов`язки у виконавчому провадженні.

Також судом були досліджені наступні докази, надані стороною обвинувачення:

- витяг з ЄРДР №420170200110000097 про внесення відомостей 05.10.2017 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України по факту злісного ухилення ОСОБА_5 від сплати аліментів на користь дитини ОСОБА_10 (т.2 а.с. 3);

- рапорт прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_12 від 05.10.2017 про необхідність внесення відомостей в ЄРДР за матеріалами перевірки Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області зареєстровані в ЖЄО за №2540 від 03.08.2017 за заявою ОСОБА_7 по факту злісного ухилення від сплати аліментів її колишнього чоловіка (т.2 а.с. 4);

- дані про реєстрацію в ЖЄОЗП про вчинені кримінальні правопорушення Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області 03.08.2017 заяви ОСОБА_7 по факту непорозуміння з колишнім чоловіком (т.2 а.с.5);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 03.08.2017, відповідно до якої остання просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_5 , 1971 року народження, який на протязі 15 років ухилявся від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 1997 року народження (т.2 а.с. 6);

- повідомлення ОСОБА_7 від 05.10.2017 про реєстрацію її заяви щодо неправомірних дій ОСОБА_5 , несплати ним аліментів, та про доручення проведення досудового розслідування (т.2 а.с. 7);

- доручення начальника СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017020110000097 від 05.10.2017 (т.2 а.с. 8);

- заяву ОСОБА_7 від 12.10.2017 про залучення її до кримінального провадження №42017020110000097 від 05.10.2017 як потерпілої (т.2 а.с. 10);

- свідоцтво про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 , виданого 05.05.1997 року, відповідно до якого її батьками являються: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (т.2 а.с. 13);

- свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 22.02.2002 (т .2 а.с. 14);

- відповідь начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці №4379/06-32-1105 від 31.10.2017 року, відповідно до якої на запит прокурора від 17.10.2017 року в кримінальному провадженні №42017020110000097, встановлено, що ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2 ):

1) на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці як пенсіонер не перебуває;

2) у період з 01.02.2008 по 31.11.2009 перебував у трудових відносинах «АЗОВНЕФТЕПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 33065688);

3) у період з 09.04.2013 по 30.09.2014 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Міський комерційний банк» (код ЄРДПОУ 34353904);

4) у лютому 2015 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» (код ЄДРПОУ 36152228);

5) у період з 15.10.2015 по 03.11.2015 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Трейдавто» (код ЄДРПОУ 37849664);

6) станом на 27.10.2017 не перебуває у трудових відносинах (т.2 а.с.23);

- відповіді Вінницької об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.10.2017 року, відповідно до якої встановлено, що за ІІІ квартал 2017 року відомості про доходи громадян відсутні, а в період з 01.02.2008 по 30.06.2017 ОСОБА_5 отримував дохід:

1) за 1 квартал 2008 року в ТОВ «НВФ»;

2) з 1 кварталу 2008 року по 4 квартал 2009 року в ТОВ «АЗОВНЕФТЕПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 33065688);

3) в 4 кварталі 2012 року дохід у ПРАТ УСК «Княжа ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»

4) у період з 2 кварталу 2013 року по 3 квартал 2014 року в ПАТ «Міський комерційний банк» (код ЄРДПОУ 34353904);

5) в першому кварталі 2015 року в ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» (код ЄДРПОУ 36152228);

6) в 4 кварталі 2015 року в ТОВ «Трейдавто» (код ЄДРПОУ 37849664) (т.2 а.с. 26);

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.12.2005 року по справі №2-6857/05, яке набрало законної сили 19.12.2005 року, відповідно до якого з ОСОБА_5 присуджено до стягнення на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 в розмірі 25% всіх видів заробітку щомісячно по повноліття дитини, починаючи з 21.11.2005 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини певного віку (т.1 а.с. 27, т.2 а.с. 127);

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2011 року по справі №2-1702/11, яке набрало законної сили 06.01.2012 року, відповідно до якого з ОСОБА_5 присуджено до стягнення на користь ОСОБА_9 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 2500 грн., а також аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття (т.2 а.с. 127-129);

- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2013 по справі №127/11459/2013-ц, відповідно до якої, виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа №2-1702/11 від 24.01.2012 (т.2 а.с. 130)

- виконавчий лист по справі №2-6857 від 2005 року (т.2 а.с. 28, 81-82);

- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2018 .№127/382/18, відповідно до якої слідчому Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містяться у Центральному відділі ДВС м. Вінниці до виконавчого провадження №38633848 по стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 аліментів на утриманні дитини ОСОБА_10 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття, на підставі виконавчого листа №2-1702/11, виданого 21.06.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області з можливістю вилучення усіх копій документів (т.2 а.с. 29-30);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.01.2018 та описом вилучених документів, відповідно до яких вилучено копію усіх документів виконавчого провадження №38633848 (т.2 а.с. 31, 32);

- заяву ОСОБА_9 до Ленінського відділу ДВС Вінницького МУ юстиції від 25.06.2013 року про прийняття на примусове виконання виконавчого листа №2-1702/11, виданого 21.06.2013 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_5 на її користь аліментів (т.2 а.с. 33);

- виконавчий лист від 21.06.2013 по справі №2-1702/11, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання дитини ОСОБА_10 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття (т.2 а.с. 34);

- постанову від 27.06.2013 про відкриття виконавчого провадження №38633848 на підставі виконавчого документа виконавчого листа №2-1702/11, виданого 21.06.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області (т.2 а.с. 35);

- виклики до державного виконавця ОСОБА_5 та повідомлення про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України від: 15.02.2010, 07.06.2010, 27.06.2013, 24.07.2013, 08.08.2011, 28.11.2013, 18.07.2016, 16.10.2012, 21.03.2013, 22.12.2011, 12.04.2012, 22.08.2013, 20.12.2016 (т.2 а.с. 36, 42, 73, 113-120, 123, 124);

- запит державного виконавця від 28.06.2013 року до Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області, Вінницького обласного центру зайнятості, УПФУ м. Вінниці, Управління Держземагенства Вінницького району Вінницької області щодо наявності майна та поточних рахунків у ОСОБА_5 (т.2 а.с.37);

- відповіді ДПС України №1001219299 від 23.07.2013 та №1001221662 від 23.07.2013, а також ДФС України №1027597797 від 18.07.2017 та №1027610499 від 18.07.2017, відповідно до яких інформація стосовно ОСОБА_5 щодо сум нарахованого (сплаченого податковим агентом на користь платника податку, та сум утриманого з них податку) в ДРФО, відсутня, а платник податків ОСОБА_5 на обліку в органах ДПС та ДФС не перебуває (т.2 а.с. 38, 39, 71, 72);

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2013, відповідно до якої у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомості щодо ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , відсутні (т.2 а.с. 40);

- розрахунки заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів по виконанню виконавчого листа №2-1702/11, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці (т.2 а.с. 41, 46, 49);

- розрахунки заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів по виконанню виконавчого листа №2-6857, виданого Вінницьким районним судом (т.2 а.с. 75-76, 126);

- довідку-рахунок від 25.11.2010 року Державної виконавчої служби, відповідно до якої станом на 01.11.2010 заборгованість ОСОБА_5 по виплаті аліментів на користь ОСОБА_9 складає 14210,13 грн. (т.2 а.с. 107);

- подання державного виконавця про порушення справи про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 від 29.11.2013 №375/07-31/5 (т.2 а.с. 43-44);

- подання державного виконавця від 31.03.2014 №50/07-35/5 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України, а саме ОСОБА_5 , у зв`язку із наявністю заборгованості по виплаті аліментів (т.2 а.с. 47-48);

- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2014 №127/2-1702/11 про відмову в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України (т.2 а.с. 51-52);

- апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2014 року, по справі №127/2-1702/11 (т.2 а.с. 54-57);

- заяву ОСОБА_5 від 26.04.2016 до Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи по стягненню з нього аліментів (т. 2 а.с. 58);

- ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30.05.2016 по справі №127/2-1702/11, відповідно до якої за апеляційною скаргою ОСОБА_5 скасовано ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2014 року та питання щодо обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 передано на новий судовий розгляд у суд першої інстанції (т.2 а.с. 63-66);

- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2016 №127/2-1702/1, відповідно до якої подання державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ про обмеження особи (боржника) ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України вважається неподаним та повернуто заявнику (т.2 а.с. 68);

- відповіді Пенсійного фонду №1027713959 від 19.07.2017 та №29626088 від 18.07.2017, відповідно до яких дані щодо особи-боржника ОСОБА_5 про останнє місце роботи як особи, яка працює за трудовими та цивільно-правовими договорами або отримує пенсію відсутня (т.2 а.с. 69, 70);

- дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2018 року, відповідно до якого нерухомого майна у ОСОБА_5 не зареєстровано (т.2 а.с. 77);

- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2018 №127/1069/18, відповідно до якої слідчому надано доступ до документів, що містяться у Центральному відділі державної виконавчої служби м. Вінниці - до виконавчого провадження №18744512 від 23.01.2206 року по стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання дитини ОСОБА_10 , на підставі виконавчого листа №2-6857/05, виданого 19.06.2006 Вінницьким міським судом Вінницької області з можливістю вилучення копій усіх документів (т.2 а.с. 78);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.01.2018 та опис вилучених документів від 25.01.2018, відповідно до яких вилучено копію усіх документів, що містяться у виконавчому провадженні №18744512 від 23.01.2006 (т.2 а.с. 79,80);

- постанову від 23.01.2006 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа виконавчого листа №2-6857, виданого 16.01.2006 Ленінським районним судом м. Вінниці (т.2 а.с. 83);

- пояснення ОСОБА_5 від 10.06.2006 начальнику Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Вінниці, відповідно до яких останній повідомив, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці за №2-6857, станом на 10.02.2006 року, ним сплачено аліменти в сумі 100 грн. шляхом передачі грошових коштів дитині (т.2 а.с. 84);

- довідку №43 від 09.12.2005 року ТОВ «Віст Груп», відповідно до якої ОСОБА_14 працював у вказаному товаристві на посаді менеджера по збуту з 10.10.2005 року та його заробітна плата складала 360 грн. (т.2 а.с. 85);

- довідки від 05.06.2006, 18.10.2006, 31.10.2007 Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Вінниці щодо отримання виплат по аліментам (т.2 а.с. 86, 92, 98);

-довідку КПВООБТІ від2006року,відповідно до якої за ОСОБА_5 зареєстровано 1/3 частку квартири по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 88);

- контракт від 01.02.2007 року, відповідно до якого між працівником ОСОБА_5 та роботодавцем кредитною спілкою «Мрія» укладено контракт про прийняття на роботу на посаду начальника служби безпеки кредитної спілки ОСОБА_5 , термін дії договору з 01.02.2007 до 01.02.2010 (т.2 а.с. 93-94);

- довідку Кредитної спілки «Мрія», відповідно до якої ОСОБА_5 працює у вказаній спілці по трудовому договору з 01.02.2007 на посаді кредитного інспектора і його заробітна плата за період з 01.02.2007 по 31.12.2007 складала 420 грн. в місяць (т.2 а.с. 95);

- повідомлення про переказ для ОСОБА_9 (т.2 а.с. 96);

- попередження від 24.12.2007, 04.02.2008 Ленінським відділом ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_5 про наявність у нього заборгованості станом на 24.12.2007 року по сплаті аліментів на утримання доньки в сумі 3300,30 грн. та про виклик останнього до виконавчої служби, попередження про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України (т.2 а.с. 99, 102);

- копію квитанції (т.2 а.с. 100);

- пояснення ОСОБА_14 начальнику Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 09.01.2008 року, відповідно до якого останній зобов`язується сплачувати щомісячно аліменти в сумі 460 грн., з врахуванням заборгованості на 01.04.2008 (т.2 а.с. 101);

- довідки від 15.12.2008 року, 23.11.2009, 06.12.2010, 12.12.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ, відповідно до яких за період з 01.04.2008 по 30.10.2008 року, 01.04.2009-31.09.2009, 01.04.2010-30.09.2010, 01.04.2011-30.10.2011 ОСОБА_9 аліментів по виконавчому листу №2-6857/2005 Ленінського райсуду м. Вінниці, не отримувала (т.2 а.с. 104, 106, 109, 121);

- розпорядження №38633848/5 від 20.12.2017, відповідно до якого грошові кошти в сумі 1000 грн., що надійшли 04.12.2017 року на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1702/11, виданого 31.06.2013 слід перерахувати на рахунок ОСОБА_7 (т.2 а.с. 125);

- постанову слідчого від 23.01.2018 року про залучення до участі в кримінальному провадженні ОСОБА_8 в якості представника потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.с. 131;

- постанову слідчого від 17.03.2018 року про залучення до участі в кримінальному провадженні ОСОБА_6 в якості захисника ОСОБА_5 (т.2 а.с. 134);

- розрахунок заборгованості зі сплаті аліментів по виконавчих провадженнях №18744512, 38633848, на підставі виконавчих листів № 2-6857 від 16.01.2016, 2-1702/11 від 21.06.2013, відповідно до якого станом на 16.03.2018 заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів складає 51299,78 грн. (т.2 а.с. 132-133);

- запит-відповідь 040702 щодо відомостей про осіб, які перетнули Державний кордон України, відповідно до якого 27.02.2018 року зареєстровано в`їзд на територію України ОСОБА_5 в пункті пропуску Краківець (т.2 а.с. 135);

- копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с. 136-137).

Проаналізувавши зібрані в кримінальному проваджені та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності щодо обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст. 164 КК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Так, згідно роз`яснень, викладених в п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (рішення від 18.01.1978 року Ireland v. the United Kingdom, n. 161, Series А, заява № 25), а також неодноразово у рішеннях проти України, зокрема, у справі "Коробов проти України" (рішення від 21.07.2011 року, п. 65, заява № 39598/03), вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із кримінальним правопорушенням, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»слідує, що «згідно зіст. 62 Конституціїобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом».

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, в межах пред`явленого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Відповідно до вимог, викладених в положеннях п.1 ч.1 ст. 477 КПК України, кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин) є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Положення вказаної норми закону діяли також на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Згідно положень норм закону, викладених в ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Так, безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України є суспільні відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, які потребують допомоги, тобто право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаУкраїною,Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батькинесуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батькинесуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8ЗУ «Про охорону дитинства»). Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН,ч.ч. 7, 8ст. 7 СК Українипри вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі(ст. 51 Конституції України), а також вСімейному кодексі(ст. 180) та гарантується Державою,в свою чергу,ст. 15 Сімейного кодексучітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Предметом кримінального правопорушення, який аналізується, є кошти на утримання дітей, а потерпілими від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України можуть бути лише неповнолітні та непрацездатні діти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої на користь ОСОБА_16 з ОСОБА_5 згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.12.2005 та рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2011, присуджено стягувати аліменти.

У витязі з кримінального провадження №42017020110000097 (т.2 а.с. 3), зазначено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 05.10.2017 на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення (т.2 а.с. 3), разом з тим суд бере до уваги, що вказані відомості були внесені на підставі перевірки матеріалів заяви ОСОБА_7 про злісне ухилення ОСОБА_5 від сплати аліментів (т.2 а.с. 6), а ОСОБА_7 в подальшому була залучена до провадження в якості потерпілої (т.2 а.с. 10).

На час початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, тобто 05.10.2017, ОСОБА_10 була особою повнолітньою, мала повну цивільну дієздатність. Крім того в ході судового слухання доказів звернення ОСОБА_10 з заявою про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення злісного ухилення від сплати аліментів на її утримання, суду надано не було й ОСОБА_10 повідомила, що з відповідною заявою не зверталася та не має такого бажання, а тому суд приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за ч.1 ст. 164 КК України, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення, було порушене без заяви потерпілої ОСОБА_10 , тобто з порушенням вимог п.1 ч.1 ст. 477 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд керуючись ч.1 ст. 87 КПК України приходить до переконання про необхідність визнання недопустимими усіх доказів в кримінальному провадженні, зібраних в ході досудового розслідування, після незаконного внесення відомостей до ЄРДР, у зв`язку з тим, що вони були зібрані з істотним порушенням прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України.

Зважаючи на відсутність в кримінальному провадженні заяви належної потерпілої ОСОБА_10 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, суд вважає, що стороною обвинувачення було вичерпано можливості отримати та надати суду достатні докази на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 через порушення стороною обвинувачення процесуального законодавства під час кримінального провадження, що потягло за собою визнання усіх доказів недопустимими, а тому приходить до переконання про недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

З оглядуна вищевикладенесуд приходитьдо остаточноговисновку,що обвинуваченого ОСОБА_5 слідвизнати невинуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.164КК України,тобто узлісному ухиленнівід сплативстановлених рішеннямсуду коштівна утриманнядітей (аліментів),в зв`язкуз недоведеннямвчинення останнімінкримінованого йомукримінального правопорушеннята виправити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 62, 129, 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 17, 22, 337, 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020110000097 від 05.10.2017 року, виправдати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1