Постанова

від 09.07.2020 по справі 910/17678/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. Справа№ 910/17678/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020

у справі № 910/17678/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітліфт-Сервіс"

до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

про стягнення 97511,51 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітліфт-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" про стягнення заборгованості за договором № 302/18 від 05.02.2018 в сумі 75 988,40 грн, а також 1271,48 грн інфляційних втрат, 1876,55 грн 3% та 18 375,08 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/17678/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "Українська будівельна компанія" на користь ТОВ "Елітліфт-Сервіс" заборгованість у розмірі 75 988,40 грн, пені у розмірі 8752,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 241,11 грн, 3% річних у розмірі 841,35 грн та судовий збір у розмірі 1 690,74 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд з огляду на підтвердження доказами виконання позивачем робіт згідно договору № 302/18 від 05.02.2018 та неспростованість відповідачем обставин наявності заборгованості, керуючись приписами ст. ст. 525, 526, 692, 712, 837, 843, 854 ЦК України та ст. 193 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості. Щодо вимог про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних, суд здійснивши власний розрахунок вказаних позовних вимог дійшов висновку про їх часткове задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ "Українська будівельна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/17678/19 та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі неповного дослідження усіх обставин справи, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено Акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та не було встановлено конкретної дати з якої відповідач був зобов`язаній провести розрахунки з позивачем.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020, справа № 910/17678/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗАТ "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/17678/19 в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 04116 30488621 представник позивача 27.04.2020 отримав ухвалу суду від 21.04.2020. Однак сторона не скористалась наданим їй процесуальним законодавством правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Відповідачем поштову кореспонденцію суду отримано 27.04.2020, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 04116 30488630.

Отже в силу приписів п. 3 ч. 6, ч. 7 ст. 242 ГПК України учасники справи належним чином повідомлені про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/17678/19 в апеляційному порядку.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторонами клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

05.02.2018 між ЗАТ Українська будівельна компанія (замовник за договором, відповідач у справі) та ТОВ Елітліфт-Сервіс (підрядник за договором, позивач у справі) укладено договір № 302/18 (надалі - договір), згідно умов якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами виконати комплекс робіт з монтажу, пусконалагодження 2-х ліфтів в/п 630 кг на 26 зупинок зі шв.-1,6 м/с за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, буд. 40, буд. буд. № 9 з подальшою реєстрацією і передачею на обслуговування (надалі - роботи), замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

За змістом п. 1.2 ціна договору, визначена на день його укладання, за домовленістю сторін складає 415 996,80 грн.

Згідно п. 2.1 договору замовник сплачує підряднику 20% від вартості монтажно-налагоджувальних робіт наперед суму авансу у розмірі 124799,04 грн. за п`ять банківських днів до початку їх виконання.

Інша частина вартості монтажно-налагоджувальних робіт (70%), оплачується в такому порядку (п. 2.2 договору): розрахунок за виконані роботи проводиться щомісячно на підставі Довідки за формою КБ-3 і Акта за формою КБ-2в впродовж 14 банківських днів після їх підписання сторонами.

Вартість виконаних робіт обраховується виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів. Загальна вартість робіт не може перевищувати загальної ціни договору.

Акти за формою № КБ-2в та довідки за формою КБ-3 підписуються сторонами в порядку, визначеному пунктом 2.3 договору.

Так, підписані підрядником акт за формою № КБ-2в та Довідка за формою КБ-3 підрядник надає або надсилає замовнику в строк до 25 числа поточного місяця.

Замовник зобов`язаний підписати і повернути підряднику підписані з його сторони акт за формою № КБ-2в та довідку за формою КБ-3 до 08 числа наступного місяця.

У разі, якщо замовник не підписав акти за формою № КБ-2в та довідки за формою КБ-3 в строки, визначені цим пунктом, і не надав у вказаний строк підряднику обґрунтованих претензій до результатів виконаних робіт у письмовій формі, такі акти та довідка вважаються підписаними замовником, роботи вказані в таких акті й довідці вважаються прийнятими замовником без зауважень і замовник зобов`язаний оплатити вартість робіт вказаних в таких акті й довідці у строк визначений договором.

У подальшому додатковими угодами № 1 від 26.10.2018 та № 2 від 28.02.2019 було змінено обсяг робіт та ціну договору, яка склала 566 994,00 грн.

На виконання умов договору підрядником виконано роботи на загальну суму 525988,80 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи Довідками за формою КБ-3 і Актами за формою КБ-2в.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, що стало підставою для пред`явлення замовнику вимоги-претензії № 46/2019 від 10.09.2019, згідно якої позивач вимагав здійснити погашення заборгованості в семиденний строк в сумі 95988,40 грн.

Оскільки вимога позивача про погашення заборгованості не була задоволена, ТОВ Елітліфт-Сервіс звернулось до суду за захистом його порушених прав з позовом про стягнення з ЗАТ Українська будівельна компанія заборгованості за договором № 302/18 від 05.02.2018. Крім того, на суму основного боргу позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У відповідності до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, сторонами в договорі узгоджено, що розрахунок за виконані роботи проводиться щомісячно на підставі Довідки за формою КБ-3 та Акта за формою КБ-2в впродовж 14 банківських днів після їх підписання сторонами (п. 2.2 договору).

Факт виконання обумовлених Договором робіт підтверджується наявними у справі доказами: довідка про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (за формою КБ-2в) за березень 2018 на суму 144 613,20 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (за формою КБ-2в) за квітень 2018 на суму 72 307,20 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (за формою КБ-2в) за листопад 2018 на суму 94 497,60 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (за формою КБ-2в) за березень 2019 на суму 159 571,20 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6 за лютий 2019 на суму 54 999,60 грн. Всього позивачем виконано роботи на суму 525 988,80 грн.

Так, згідно долучених до справи вищенаведених документів відповідачем підписано акти за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 - 30 березня 2018; 30 квітня 2018; 30 листопада 2018; 29 березня 2019. Отже, виходячи з умов п. 2.2 договору, останнім днем строку виконання грошового зобов`язання є 13 квітня 2018; 14 травня 2018; 14 грудня 2018; 12 квітня 2019.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було сплачено на користь позивача лише 450 000,40 грн. Тобто за відповідачем рахується заборгованість в сумі 75 988,40 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі, належних і допустимих доказів в спростування обставин виконання договірних зобов`язань відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 75988,40 грн.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що за порушення термінів оплати договору, згідно розділу 2 договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Беручи до уваги те, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково, колегія суддів з огляду на визначену в актах та довідках вартість робіт дійшла висновку, що фактично за відповідачем рахується заборгованість з оплати робіт за березень 2019. Відтак прострочення виконання відповідачем зобов`язання слід обраховувати з 13.04.2019.

Позивачем пред`явлено вимогу про стягнення пені за період з 19.04.2019 по 15.10.2019 в сумі 18 375,08 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, що здійснена в межах позовних вимог та з врахуванням проведених часткових замовником проплат, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 8752,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів за результатами перевірки проведеного позивачем розрахунку даної частини позовних вимог встановила правомірність висновку суду про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача 241,11 грн інфляційних втрат та 841,35 грн 3% річних.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не було в повній мірі досліджено акти приймання виконаних будівельних робіт та не встановлено дату прострочення виконання відповідачем зобов`язання відхиляються як необґрунтовані, оскільки проведений судом першої інстанції розрахунок відповідає матеріалам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/17678/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/17678/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/17678/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія".

4. Справу №910/17678/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк