Постанова

від 08.07.2020 по справі 911/718/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. Справа№ 911/718/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Попікової О.В.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: Гедз Ю.В.,

відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020

у справі № 911/718/20 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд",

про стягнення 588.729,42 грн. за договором поставки № 10/06/19/1 від

10.06.2019,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/718/20 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Акцент Таун" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову - 588.729,42 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Акцент Таун" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі № 911/718/20, розгляд справи призначено на 27.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 розгляд справи було відкладено на 11.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 розгляд справи було відкладено на 08.07.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, які ставлять під сумнів платоспроможність ТОВ "Айватрейд" та можливість ефективного поновлення прав та інтересів заявника у разі задоволення позовних вимог, оскільки згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем не обліковується жодне майно, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України розмір статутного капіталу відповідача становить 500,00 грн, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо відповідача відкриті виконавчі провадження та наявні рішення Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості з ТОВ "Айватрейд" на користь інших кредиторів. На підтвердження вказаних обставин апелянт посилається на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2968/19, від 25.02.2020 у справі № 911/2930/19, від 26.02.2020 у справі № 911/2262/19 та на копію довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19.03.2020.

В судовому засіданні 08.07.2020 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представники відповідача в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 23.03.2020 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун" надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" про стягнення 588.729,42 грн за договором поставки №10/06/19/1 від 10.06.2019.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову б/н від 20.03.2020 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах, а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" і знаходяться у нього чи інших осіб, у розмірі ціни позову - 588.729,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову заявник посилається на порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Як зазначалося вище, позивач стверджує про наявність обставин, які ставлять під сумнів платоспроможність ТОВ "Айватрейд" та можливість ефективного поновлення прав та інтересів заявника у разі задоволення позовних вимог, оскільки згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем не обліковується жодне майно, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України розмір статутного капіталу відповідача становить 500,00 грн, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо відповідача відкриті виконавчі провадження та наявні рішення Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості з ТОВ "Айватрейд" на користь інших кредиторів. На підтвердження вказаних обставин апелянт посилається на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2968/19, від 25.02.2020 у справі № 911/2930/19, від 26.02.2020 у справі № 911/2262/19 та на копію довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19.03.2020.

Колегія суддів відзначає, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Частиною ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Таким чином, суд у вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Апеляційний суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає встановлення господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів відзначає, що подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову копії рішень Господарського суду Київської області, якими ухвалено повністю чи частково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" суми заборгованості на користь інших кредиторів, а також інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта про відсутність відомостей щодо майна Товариства не є достатніми доказами реальної загрози невиконання зі сторони боржника рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд", що ускладнить відновлення порушених прав позивача, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому колегія суддів бере до уваги і часткове виконання відповідачем зобов`язань з оплати товари за договором поставки.

За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах, а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" і знаходяться у нього чи інших осіб, у розмірі ціни позову 588.729,42 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Таун" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/718/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/718/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/718/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 09.07.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді О.В. Попікова

В.А. Корсак