Постанова

від 02.07.2020 по справі 904/3642/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3642/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020р. у справі № 904/3642/19 (суддя Ліпинський О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", м. Ізмаїл

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпротранссервіс", м. Новомосковськ

про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства "Українське Дунайське пароплавство" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпротранссервіс", які знаходяться на зазначених в цій заяві рахунках.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020р. в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про забезпечення позову відмовлено.

В обгрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що розмір статутного капіталу відповідача, який становить 1000,00грн. формується за рахунок внесків його засновників при створенні юридичної особи, а отже його розмір жодним чином не може свідчити про майновий (фінансовий) стан товариства.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

-за час підготовчого провадження у даній справі відповідач вчиняв дії, які свідчать про те, що існує ризик ускладнення та/або неможливості виконання рішення господарського суду у разі його винесення на користь позивача;

- дії позивача щодо подання клопотання про відкладення розгляду справи, звернення з зустрічною позовною заявою, яку було повернуто останньому у зв`язку з пропуском строку на звернення з такою заявою та подальше оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви, що призвело до зупинення провадження у справі, свідчать про навмисне затягування судового розгляду справи та про відтягування винесення рішення по суті спору;

- у ТОВ Компанія Дніпротранссервіс відсутнє рухоме та нерухоме майно і вказане свідчить про ризик ускладнення та/або неможливості виконання рішення господарського суду;

- ще до подання позовної заяви позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за спірним договором, але така заборгованість так і не була сплачена останнім, такі дії свідчать про ухилення з боку відповідача від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги, але дана обставина не була взята до уваги господарським судом, що призвело до незаконної відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 06.04.2020 відкрите апеляційне провадження у справі №904/3642/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Згідно з ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Компанія "Дніпротранссервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868, 29 грн., з яких: 2 000 156, 51 грн. - основний борг, 66 138, 82 грн. - інфляційні втрати, 29 044, 16 грн. - 3 % річних; 343 528, 81 грн. - пеня.

04.03.2020 позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на зазначених в цій заяві рахунках.

За наслідками розгляду цієї заяви винесено оскаржувану ухвалу.

Розглядаючи апеляційні вимоги ПАТ Українське Дунайське пароплавство , судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п.1, 2, 4, 10 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать особі або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору, …, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

В даному випадку, звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, позивач послався на навмисне затягування відповідачем судового розгляду справи №904/3642/19 та про відтягування винесення рішення, у зв`язку з чим, за умови відсутності у відповідача рухомого та нерухомого майна, існує ризик ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Водночас, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, відповідачем було надано документи, які свідчать про вчинення відповідачем дій щодо зменшення заборгованості перед позивачем.

Так, відповідачем 04.03.2020 направлено повідомлення про зарахування зустрічних позовних вимог №117/20, згідно з яким останнім повідомлено позивача про погашення зустрічних грошових вимог на суму 1967990,38грн. та надано докази, на підставі яких відбулося таке зарахування.

Крім того, відповідачем представлено в матеріали справи довідку, зі змісту якої вбачається, що ДП Адміністрація морських портів України Філія Днопоглиблювальний флот має перед ТОВ Компанія Дніпротрассервіс заборгованість в сумі 3800000,00грн. за виконані ремонтні роботи за договором №19-В-ФДФ-19 від 08.05.2019.

На думку колегії суддів, вказана довідка підтверджує платоспроможність відповідача та можливість останнім виконати рішення господарського суду у разі його прийняття на користь позивача.

При цьому, одне лише припущення позивача про навмисне затягування відповідачем судового розгляду не може слугувати обставиною, яка істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення.

Колегія суддів констатує, що позивачем не наведено жодних фактів, які б свідчили про утруднення або неможливість виконання рішення суду у разі не застосування заходів забезпечення позову та не надано належних та достатніх доказів наявності цих фактичних обставин.

Таким чином, у даному випадку судом першої інстанції було повно досліджено надані докази, встановлено істотні для вирішення питання забезпечення позову та вірно застосовано норми процесуального права.

Отже, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020р. у справі № 904/3642/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 08.07.2020р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов