Рішення

від 06.08.2020 по справі 904/3642/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 Справа № 904/3642/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", м. Ізмаїл

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпротранссервіс", м. Новомосковськ

про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868, 29 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Яременко Ю.І. адвокат

від відповідача Промах А.В. адвокат

від відповідача Шпак В.І. адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Українське Дунайське пароплавство (далі Позивач) звернулось до Господарському суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дніпротранссервіс (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868,29 грн., яка становить 2 000 156,51 грн. основного боргу, 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 29 044,16 грн. три проценти річних, 343 528, 81 грн. пені.

Заявлені вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 604/ОЭРФ від 06.09.2019 в частині сплати платежів за використання понтонів.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3642/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність заборгованості з оплати вартості використання понтонів. При цьому, Відповідач зазначив, що відповідно до умов укладеного сторонами договору № 604/ОЭРФ, він поніс витрати на проведення ремонту понтонів, які мають бути компенсовані Судновласником (Позивачем) в повному обсязі.

19.11.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засідання на 05.12.2019 року.

19.11.2019 року Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення 922 626,07 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року зустрічну позовну заяву повернуто Відповідачу, як таку, що подана із пропуском встановленого процесуального строку, про поновлення якого відповідачем не заявлено.

04.12.2019 року, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу від 21.11.2019 року, суду зупинив провадження у справі та направив матеріали справи до суду апеляційної інстанції.

17.02.2020 року, після повернення матеріалів справи, суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2020 року.

04.03.2020 року Відповідач звернувся до Позивача із заявою про залік зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив, що Сторона-2 (ПрАТ Українське Дунайське пароплавство ) має перед Стороною-1 (ТОВ Компанія Дніпротранссервіс ) зобов`язання з відшкодування вартості проведення ремонту понтону ПДМ-11, а також робіт зі з`єднання корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 у розмірі 5 467 834,08 грн., з яких на даний час Сторона-2 визнала та погасила зустрічні зобов`язання на суму 2 577 187,63 грн., залишок заборгованості з відшкодування вартості ремонту понтону ПДМ-11 Сторони-2 перед Стороною-1 складає 2 890 646,45 грн.

Одночасно, Сторона-1 (ТОВ Компанія Дніпротранссервіс ) має перед Стороною-2 (ПрАТ Українське Дунайське пароплавство ) непогашене зобов`язання зі сплати грошових коштів за надані понтони в сумі 1 967 990,38 грн.

Зважаючи на викладене, Відповідач повідомив про погашення зустрічних грошових вимог сторін на суму 1 967 990,38 грн.

З огляду на факт звернення Відповідача із заявою про зарахування зустрічних позовних вимог, з метою надання позивачу часу для підготовки відповідних заперечень, суд відклав засідання на 31.03.2020 року.

30.03.2020 року Позивач подав суду додаткові письмові пояснення з урахуванням повідомлення Відповідача про залік зустрічних однорідних вимог від 04.03.2020 року, в яких зазначив, що відповідно до умов договору № 604/ОЭРФ, сторони погодили, що вартість ремонтних робіт понтону ПДМ-11 та тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, не повинна перевищувати 77 000,00 доларів США+ПДВ, а всі витрати, що перевищують вищезазначену суму - не підлягають компенсації Судновласником Фрахтувальнику. Після виконання робіт по ремонту ПДМ-11 та з`єднання двох корпусів понтонів, між сторонами був підписаний акт виконання робіт № 310101 від 31.01.2019 року на загальну суму 2 577 187,63 грн., що еквівалентно 77 000,00 доларів США+ПДВ, і відповідна суму увійшла до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2019 року, яка була підписана між Позивачем та Відповідачем. Таким чином, Позивач вважає, що у ПрАТ Українське Дунайське пароплавство відсутня заборгованість перед ТОВ Компанія Дніпротранссервіс за ремонт ПДМ-11 та з`єднання корпусів понтонів ПДМ-1 та ПДМ-13.

Крім того, Позивач зазначив, що зважаючи на предмет спору у даній справі - стягнення заборгованості за використання Відповідачем понтонів, розгляд судом претензій Відповідача щодо начебто існуючої заборгованості по ремонту, виходить за межі розгляду справи № 904/3642/19.

31.03.2020 року судове засідання у справі не відбулося, через запровадженні в державі карантинні заходи, про що сторін повідомлено ухвалою від 31.03.2020 року.

06.05.2020 року, після послаблення карантинних заходів, суд призначив справу до розгляду в засіданні на 02.06.2020 року.

02.06.2020 року сторони не забезпечили явку представників в судове засідання, позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи через запроваджені карантинні заходи. Розгляд справи по суті було відкладено на 25.06.2020 року.

В судових засіданнях 25.06.2020 та 06.07.2020 оголошувалися перерви.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 06.08.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача і заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 року між Позивачем (Судновласником) та Відповідачем (Фрахтувальником) був укладений договір на перевезення великогабаритних вантажів № 604/ОЭРФ.

Відповідно до умов зазначеного Договору, Судновласник надає Фрахтувальнику несамохідні понтони ПДМ-11 та ПДМ-13 (в подальшому понтони) для виконання перевезення портових кранів між морськими та річковими портами в акваторії Чорного, Азовського морів та річки Дніпро.

Згідно умов пункту 2 Договору, понтони надаються в морехідному стані, укомплектовані Судновласником супроводжуючим екіпажем в кількості однієї людини на кожний понтон (шкіпера супроводжуючого екіпаж). ПДМ-13 передається з діючими документами Регістру, ПДМ-11 без діючих документів Регістру.

Підпунктом 2.1. Договору сторони погодили, що Фрахтувальник своїми силами за рахунок Судновласника організовує ти виконує докування, ремонт понтону ПДМ-11 та пред`явлення Регістру судноплавства України. Вартість робіт та ремонтні відомості понтону ПДМ-11 повинні бути завчасно погоджені з Судновласником.

Відповідно до умов підпункту 2.2. Договору, Судновласник та Фрахтувальник спільно та при необхідності із залученням третіх осіб виконують проект тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів. Фрахтувальник своїми силами і за власний рахунок погоджує зазначений проект з Регістром судноплавства України. Проекти перевезення розробляються Судновласником та Фрахтувальником спільно із замовником перевезення.

Фрахтувальник за погодженням із Судновласником визначає місце ремонту та тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів та сплачує вартість ремонтних робіт. Судновласник сплачує вартість пред`явлення понтонів Регістру та продовження документів Регістру. Судновласник компенсує Фрахтувальнику вартість ремонтних робіт ПДМ-11 у відповідності з вимогами Регістру в повному обсязі. А також вартість тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів. Сума фактичних витрат на повинна перевищувати 77000 доларів США+ПДВ, всі витрати, що перевищують вищезазначену суму не підлягають компенсації Судновласником Фрахтувальнику (п.п. 2.3. Договору).

По закінчення ремонтних робіт та робіт з тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів, сторони оформляють Акт введення понтонів в експлуатацію Датою введення понтонів в експлуатацію буде прийнята дата акта виходу понтонів з ремонту та їх з`єднання (п.п. 2.4. Договору).

Згідно п. 3 Договору Судновласник передає понтони Фрахтувальнику для буксирування в порт Ізмаїл/Кілія. Під час підбуксировки/відбуксировки складаються акти приймання-передачі. Акти приймання-передачі підписуються шкіпером супроводжуючого екіпажу понтонів та представниками Фрахтувальника. У разі відмови Фрахтувальника від підписання актів приймання-передачі, акти можуть бути складені шкіпером понтона в односторонньому порядку з внесенням в акт відповідних записів. При цьому, такі акти вважаються дійсними.

Умовами п. 12 Договору сторони погодили, що ставка за використання понтонів для виконання перевезення становить еквівалент в національній валюті 790,00 Євро +ПДВ за два понтони на добу за послідовний календарний період, починаючи від дати підписання Акта введення понтонів в експлуатацію до дати підписання акту виводу понтонів з експлуатації. Неповна доба рахується як повна.

Рахунок за використання понтонів виставляється Судновласником щомісячно протягом перших трьох днів після закінчення календарного оплачуваного місяця на повну суму фрахту. Оплата рахунків здійснюється Фрахтувальником протягом п`яти робочих днів від дати рахунку (п. 14 Договору).

13.03.2019 року сторони підписали Адендум № 1 до Договору № 604/ОЭРФ (доповнення до договору), яким передбачили надання Фрахтувальнику канікул на 30 діб з 13.03.2019 по 11.04.2019, на період яких, фрахтова ставка нараховується з розрахунку 230 Евро на добу плюс ПДВ.

На виконання умов Договору, передача Судновласником понтонів на користь Фрахтувальника відбулася 12.09.2018 року щодо понтону ПДМ -11 та 16.09.2018 щодо понтона ПДМ-13, про що складено відповідні акти приймання-передачі (том 1, а.с. 33, 34).

У відповідності до вимог п. 2.4. Договору, після закінчення ремонтних робіт та робіт з тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів, між сторонами підписано акт вводу в експлуатацію понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, згідно якого понтони введено в експлуатацію з 12.11.2018 року (том 1, а.с. 235).

Як убачається з матеріалів справи, в період із 18.12.2018 року по 30.04.2019 року Позивачем були виставлені для оплати відповідачем рахунки (авансові та остаточні) на загальну суму 4 170 430,00 грн., зокрема, рахунки: № 31285/А від 18.12.2018, № 31285 від 18.12.2018, № 31289/А від 19.12.2018, № 31289 від 31.12.2018, № 30014/А від 04.01.2019 № 30014 від 31.01.2019, № 30092/А від 04.02.2019 № 30092 від 28.02.2019, № 30202/19А від 06.03.2019 № 30202/Н від 01.05.2019, № 30311/19А від 01.04.2019, № 30311/19 від 30.04.2019,

В свою чергу, Відповідачем було здійснено часткову оплату за вказаними рахунками на загальну суму 1 147 540,80 грн., внаслідок чого, станом на 01.05.2019 року виникла заборгованість з оплати за використання понтонів в сумі 3 022 889,20 грн.

10.05.2019 року сторонами було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за містом якої, зобов`язання Відповідача з оплати на користь Позивача вартості використання понтонів в сумі 3 022 889,20 грн., були частково припинені, шляхом зарахуванням зустрічного зобов`язання Позивача перед Відповідачем при виконанні грошового зобов`язання з ремонту понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, згідно рахунку № 310101 від 31.01.2019 на суму 2 577 187,63 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача з оплати використання понтонів протягом періоду з 12.11.2018 року по 30.04.2019 року склала 445 701,57 грн. (3022889,20 - 2577187,63=445701,57).

За період користування понтонами протягом травня-червня 2019 року, Позивач виставив для оплати Відповідачу рахунки (авансові та остаточні ) на суму 872 023,69 грн. та 650 265,12 грн. відповідно, які на час звернення з даним позовом до суду, відповідачем оплачені не були.

Крім того, у відповідності до умов п. 15.2 Договору за загальний період прострочення оплати рахунків № 30092/А від 04.02.2019 та рахунку № 30202/А від 06.03.2019 року, Позивачем була розрахована пеня з 04.02.2019 по 17.04.2019 на загальну суму 32 166,13 грн. Зазначена сума нарахувань включена Позивачем до рахунку № 30375/П від 17.04.2019 року.

Отже, заявлена Позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 2 000 156,51 грн., включає в себе залишок заборгованості з оплати вартості користування понтонами за період листопада 2018 - квітня 2019 року в сумі 445 701,57 грн., вартість користування понтонами за травень - червень 2019 року в сумі 872 023,69 грн. та 650 265,12 грн. відповідно, а також, пеню в розмірі 32 166,13 грн. за період прострочення з 04.02.2019 по 17.04.2019.

Крім зазначеної суми основного боргу, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 29 044,16 грн. три проценти річних, які розраховані відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, а також, 343 528,81 грн. пені на підставі п. 15.2. Договору.

Нарахування зазначених сум здійснено позивачам за кожним рахунком окремо (том 1, а.ч. 97-114), за виключенням нарахування пені по авансових рахунках № 30092/А від 04.02.2019 та рахунку № 30202/А від 06.03.2019 року, розмір неустойки за якими, включено до рахунку № 30375/П від 17.04.2019 року, та ввійшов до суми основного боргу.

Здійснивши оцінку доводів Позивача, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 2 438 868,29 грн., які включають в себе 1 967 990,38 грн. заборгованості з оплати вартості користування понтонами, 32 166,13 грн. пені, яка розрахована та пред`явлена до стягнення рахунком № 30375/П від 17.04.2019, 343 528,81 грн. пені за прострочення оплати решти рахунків, 29 044,15 грн. відсотків річних та 66 138,82 грн. інфляційних втрат, правомірно розрахована позивачем та пред`явлені до стягнення з відповідача в примусовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи в процесі вирішення спору (04.03.2020 року) Відповідач звернувся до Позивача із заявою про залік зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив, що Сторона-2 (ПрАТ Українське Дунайське пароплавство ) має перед Стороною-1 (ТОВ Компанія Дніпротранссервіс ) зобов`язання з відшкодування вартості проведення ремонту понтону ПДМ-11, а також робіт зі з`єднання корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 у розмірі 5 467 834,08 грн., з яких на даний час Сторона-2 визнала та погасила зустрічні зобов`язання на суму 2 577 187,63 грн., залишок заборгованості з відшкодування вартості ремонту понтону ПДМ-11 Сторони-2 перед Стороною-1 складає 2 890 646,45 грн.

Одночасно, Сторона-1 (ТОВ Компанія Дніпротранссервіс ) має перед Стороною-2 (ПрАТ Українське Дунайське пароплавство ) непогашене зобов`язання зі сплати грошових коштів за надані понтони в сумі 1 967 990,38 грн.

Зважаючи на викладене, Відповідач повідомив про погашення зустрічних грошових вимог сторін на суму 1 967 990,38 грн.

За своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї зі сторін, згідно вимог ст. 601 ЦК України .

Статтями 202 , 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

У разі, якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, така сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом права з позовом до суду про визнання відповідної односторонньої угоди недійсною. Крім того, сторона не позбавлена права висувати свої заперечення проти зарахування зустрічних вимог при вирішення іншого спору, в якому суд має надати оцінку правомірності зарахування.

Заперечуючи існування грошового зобов`язання перед Відповідачем з відшкодування вартості проведеного ремонту понтону ПДМ-11, Позивач зазначив, що відповідно до умов договору № 604/ОЭРФ, сторони погодили, що вартість ремонтних робіт понтону ПДМ-11 та тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, не повинна перевищувати 77 000,00 доларів США+ПДВ, а всі витрати, що перевищують вищезазначену суму - не підлягають компенсації Судновласником Фрахтувальнику. Після виконання робіт по ремонту ПДМ-11 та з`єднання двох корпусів понтонів, між сторонами був підписаний акт виконання робіт № 310101 від 31.01.2019 року на загальну суму 2 577 187,63 грн., що еквівалентно 77 000,00 доларів США+ПДВ, і відповідна суму увійшла до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2019 року, яка була підписана між Позивачем та Відповідачем. Таким чином, Позивач вважає, що у ПрАТ Українське Дунайське пароплавство відсутня заборгованість перед ТОВ Компанія Дніпротранссервіс за ремонт ПДМ-11 та з`єднання корпусів понтонів ПДМ-1 та ПДМ-13.

Здійснивши оцінку доводів сторін щодо заяви Відповідача про залік зустрічних однорідних вимог, суд враховуючи умови укладеного сторонами договору, а також вимоги чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Незважаючи на визначену назву укладений сторонами договору (Договір на перевезення великогабаритних вантажів), зазначений правочин за своєю правовою природою, є договором найму (оренди) транспортного засобу (ст. 798 ЦК України), оскільки передбачає саме передачу Відповідачеві судна з екіпажем, який його обслуговує, а не надання послуг з перевезення вантажів, чи надання за плату місткості в транспортному засобі для перевезення вантажу. А також, передбачає оплату вартості використання транспортного засобу (понтону), а не перевізної плати.

Відносини з найму (оренди) врегульовані положеннями Глави 58 ЦК України.

Частиною 2 статті 776 ЦК України визначено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частино 1 статті 778 ЦК України передбачено право наймача на поліпшення речі, яка є предметом найму за згодою наймодавця.

Як вище встановлено судом, умовами п. 2 Договору сторони погодили, що Відповідач своїми силами за рахунок Позивача організовує ти виконує ремонт понтону ПДМ-11 та пред`явлення Регістру судноплавства України. Відповідач за погодженням із Позивачем визначає місце ремонту та тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів та сплачує вартість ремонтних робіт. Позивач компенсує Відповідачу вартість ремонтних робіт ПДМ-11 у відповідності з вимогами Регістру в повному обсязі. А також вартість тимчасового з`єднання двох корпусів понтонів. Сума фактичних витрат на повинна перевищувати 77000 доларів США+ПДВ, всі витрати, що перевищують вищезазначену суму не підлягають компенсації.

Аналіз зазначених умов договору, в контексті наведених вище положень ст.ст. 776, 778 ЦК України, дає підстави для висновку, що сторони даного правочину фактично встановили, умови, за яких наймач (відповідач, фрахтувальник) власними силами та за рахунок наймодавця (позивача, судновласника) проводить ремонт переданої у найм речі, без проведення якого неможливо її використання відповідно до призначення (відсутні діючі документи Регістру), з обов`язком наймодавця відшкодувати наймачеві відповідні витрати в повному обсязі.

Крім того, сторони погодили, здійснення наймачем поліпшення орендованого майна шляхом проведення з`єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 із відшкодуванням необхідних витрат, розмір яких обмежили сумою 77 000 доларів США+ПДВ.

Тобто, умовами договору, які відповідають приписам чинного законодавства, сторони обмежили розмір відшкодування витрат наймача на поліпшення орендованого майна, при цьому, відшкодування витрат на проведення ремонту найманої речі, сторони передбачили в повному обсязі.

Надані у справі докази свідчать про те, що на підставі укладеного Відповідачем договору № 10/08-18 від 10.08.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Джемонд Ботярд , із залученням третіх осіб, було здійснено ремонт понтону ПДМ-11, а також, з`єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13. Вартість проведення відповідних робіт склала суму 5 467 834,08 грн. (акт здачі-приймання робіт № ОУ-006).

Виконавча та інша документи, яка стосуються проведених ремонтних та з`єднувальних робіт була передана Позивачу, який листом від 06.02.2019 року № СЭФ-198 (том 2, а.с. 173) підтвердив факт її одержання та повідомив що Відповідачем не надано платіжні документи, які підтверджують суми сплаченого ремонту, і зауважив, що відповідно до умов договору сплачені витрати підлягають відшкодуванню лише в розмірі 77 тис. доларів США. Жодних заперечень щодо якості, обсягів, вартості фактично виконаних робіт з ремонту понтону ПДМ-11 та з`єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 Позивач не висловив.

З урахуванням наведених заперечень, сторони уклали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2019 року, в якій Позивач визнав заборгованість перед Відповідачем лише на суму 2 577 187,63 грн., що еквівалентно 77 000,00 доларів США+ПДВ.

Решту суми понесених Позивачем витрат, яка склала вартість проведення ремонту найманої речі, та становить 2 890 646,45 грн. (5 467 834,08 - 2 577 187,63= 2 890 646,45) було включено Відповідачем до повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.03.2020 року, до якого повторно надано виконавчу документацію, а також, докази фактичної оплати витрат на проведення ремонтних та з`єднувальних робіт (том 2, а.с. 204-219).

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач правомірно повідомив Позивача про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого, заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 1 967 990,38 грн. була погашена після відкриття провадження у справі, що в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, а також, вирішення питання про повернення з державного бюджету судового збору, пропорційно розміру позовних вимог, провадження у справі за якими закрито.

Решта позовних вимог, зокрема, щодо стягнення 375 694,94 грн. пені (включаючи 32 166,13 грн. пені, яка розрахована та пред`явлена до сплати рахунком № 30375/П), 29 044,15 грн. відсотків річних, 66 138,82 грн. інфляційних втрат, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 063,17 грн. покладаються на відповідача у справі.

Сума судових витрат пропорційно розміру позовних вимог, за якими провадження у справі закрито, підлягає поверненню на користь позивача з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75-79, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дніпротрансервіс (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.. Гетьманська, 15, код ЄДРПОУ 37806788) на користь Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (68600, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821) 375 694,94 грн. пені, 29 044,15 грн. три проценти річних, 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 7 063,17 грн. витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог провадження у справі закрити.

Повернути на користь Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (68600, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821) з державного бюджету України частину судового збору в розмірі 29 519,85 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № LGF63 від 05.08.2019 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.08.2020

Суддя О.В. Ліпинський